Справа № 161/9940/20
Провадження № 2-р/161/11/20
10 листопада 2020 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі:
головуючого судді Івасюти Л.В.
секретаря судових засідань Мельничук Т.Ю.
з участі представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2
представника Другого відділу державної
виконавчої служби у місті Луцьку Арсенюк О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за заявою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про роз'яснення рішення суду в окремій частині, -
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернулась в суд із заявою про роз'яснення рішення суду в окремій частині, у цивільній справі № 161/9940/20, за скаргою ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , на дії державного виконавця, яку обґрунтовує тим, що 07 вересня 2020 року була винесена ухвала суду за скаргоюДяк ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , на незаконні дії головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у м. Луцьку Левчук Ірини Олегівни, якою скаргу скаржників задоволено, а неправомірну постанову, винесену державним виконавцем, - скасовано. 24 вересня 2020 року ухвала суду набрала законної сили.
В абзаці ухвали суду зазначено, що суд відхиляє, як необгрунтовані, пояснення заявників про те, що стягувачем ЖКП №7 пропущено строки пред'явлення виконавчого документа до виконання, оскільки як встановлено судом, такі строки були перервані шляхом пред'явлення вищевказаного документа до виконання відповідно до вимог п.5 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження»», тобто, пред'явлення виконавчого листа до виконання, який знаходиться в матеріалах справи.
З огляду на те, що в даному виконавчому листі, на який посилається суд, повністю відсутня друга сторінка, а стоять, з самого верху листа, штампи та підписи невідомих осіб, без зазначення прізвища та ініціалів особи відповідної державної установи та причини повернення виконавчого листа, їй незрозуміло, як суд побачив, строки переривання цього виконавчого листа, шляхом пред'явлення його до виконання.
В матеріалах справи знаходяться копії виконавчих листів, за аналогією, а саме: виконавчого листа від 14.08.2007 року, виконавчого листа від 24.10.2014 року, в яких на другій сторінці зазначені всі ідентифікуючі дані боржника та стягувача, а також, зазначена дата видачі виконавчого листа з особистими підписами судді та секретаря суду, завірених гербовою печаткою судової установи.
Нижче гербової печатки надрукована графа: «Відмітки державного
виконавця про виконання рішення (вироку) або про повернення виконавчого листа стягувачу із зазначенням причин повернення», нижче якої державний виконавець зобов'язаний зазначити дати та причини повернення виконавчого листа з обов'язковим особистим підписом та зазначенням свого прізвища та ініціалів, завірених гербовою печаткою державної виконавчої установи. В даному випадку, в матеріалах справи, знаходиться копія виконавчого листа, на який посилається суд як на належний доказ у справі, щодо підтвердження таким виконавчим листом переривання строків, шляхом пред'явлення його до виконання, в якого, відсутні обов'язкові реквізити, щоб можна було його пред'являти до виконання, а тому, такий виконавчий лист немає юридичної сили і є нікчемним документом, тим більше, на такому нікчемному документі забороняється зображувати Державний Герб України.
Посилаючись на вищенаведене, заявник просить суд просить роз'яснити їй рішення суду, яке для неї є незрозумілим.
В судовому засіданні ОСОБА_2 заяву підтримала з наведених у ній мотивів.
Представник Другого відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Арсенюк О.В. в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення заяви про роз'яснення рішення суду.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд установив таке.
Відповідно до ст. 271 ЦПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Про роз'яснення або відмову у роз'ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.
У п. 21 постанови Пленуму Верховного суду України "Про судове рішення в цивільній справі" № 14 від 18.12.2009р. зазначено, що роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
За своєю правовою суттю роз'яснення судового рішення зумовлене його нечіткістю, якщо рішення є неясним та незрозумілим для осіб, щодо яких воно постановлене, так і тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, роз'яснення полягає в тому, що суд не в праві давати відповідь на нові та невирішені ним вимоги, а лише має роз'яснити положення постановленого рішення, які нечітко сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації.
Стаття 271 ЦПК України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.
Також, виходячи із системного тлумачення положень статті 271 ЦПК України, механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане цим Кодексом.
Зі змісту заяви про роз'яснення судового рішення вбачається, що заявник фактично просить роз'яснити мотиви та підстави ухвалення судового рішення, що виходить за межі повноважень суду щодо роз'яснення судового рішення, передбаченого ч. 1 ст. 271 ЦПК України.
Із врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що судове рішення є зрозумілим і таким, що не припускає різного тлумачення, судом не встановлено обставин, що утруднюють виконання судового рішення, судове рішення є цілком зрозумілим та роз'ясненню не підлягає, у зв'язку з чим в даному випадку відсутні достатні та необхідні правові підстави для задоволення заяви про роз'яснення судового рішення у справі №161/9940/20.
Крім того, відповідно до п.4 ч.1 ст.2 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви про роз'яснення судового рішення фізичною особою, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 420,40грн.
Як випливає з матеріалів справи, ОСОБА_2 при подачі до суду вищевказаної заяви судовий збір не сплачувався і доказів про те, що остання звільнена від сплати судового збору суду не надано, а тому відповідно до ст.141 ЦПК України та п.4 ч.1 ст.2 Закону України «Про судовий збір» слід стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 420,40грн.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.141, 271 ЦПК України, п.4 ч.1 ст.2 Закону України «Про судовий збір», суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_2 про роз'яснення судового рішення в цивільній справі №161/9940/20 , за скаргою ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , на дії державного виконавця, - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 420,40грн. (чотириста двадцять гривень 40 копійок).
Ухвала суду може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Луцького міськрайонного суду Івасюта Л.В.