Справа № 159/5124/20
Провадження № 1-кп/159/503/20
10 листопада 2020 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області
під головуванням - судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
потерпілої - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ковель обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020035110000234 від 06.09.2020 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Датинь Ратнівського району Волинської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, пенсіонера, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , такого, що в силу ст.89 КК України не має судимості,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.185 КК України,
обвинувачений ОСОБА_4 , 05 вересня 2020 року, близько 10 години, через вікно проник у підсобне приміщення, яке належить йому на праві спільної сумісної власності з колишньою дружиною ОСОБА_5 та їх спільними дітьми, є невід'ємною частиною спільної квартири та розташоване за адресою проживання останнього, а саме: АДРЕСА_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, таємно викрав належні колишній дружині ОСОБА_5 гроші у сумі 3000 гривень, які остання зберігала у каструлі під крупами у вказаному нежитловому приміщенні, чим завдав останній майнової шкоди на вищевказану суму.
Таким чином ОСОБА_4 своїми умисними діями скоїв кримінальне правопорушення (проступок), передбачене ч.1 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна(крадіжка).
В судовому засіданні обвинувачений свою провину у скоєнні вказаного кримінального проступку визнав частково та по суті пред'явленого йому обвинувачення показав, що потерпіла є його колишньою дружиною, шлюб з якою розірвано у 1991 році. На праві спільної сумісної часткової власності мають житловий будинок, що знаходиться в с.Дубове Ковельського району. Спільного господарства не ведуть, фактично проживають окремо. Він є пенсіонером та отримує незначну суму коштів через працівника місцевого поштового відділення. Саме ця працівниці передала потерпілій частину його коштів в сумі 1000 гривень, як виплату пенсії. Знаючи цей факт, напередодні 05 вересня 2020 року він попросив потерпілу надати йому кошти із отриманої неї суми пенсії на придбання цигарок, в чому йому було відмовлено. Тоді він 05 вересня 2020 року вирішив знайти кошти, які потерпіла сховала та використати їх на власні потреби.
Проникнувши через шибку вікна в підсобне приміщення, знайшов там в кухонній каструлі 500 гривень, які фактично викрав та пішов у місцевий магазин де придбав цигарки та спиртні напої. Тоді ж він був виявлений потерпілою та працівниками поліції які вилучили у нього частину невикористаних грошей.
Не заперечував, що в ході слідства та при бесідах з потерпілою визнавав, що скоїв крадіжку 3000 гривень в місті та у спосіб зазначений в обвинуваченні. Однак насправді ним було викрадено лише 500 гривень, а в іншій частині потерпіла на нього наговорює, намагаючись збагатитись, оскільки перебуває з ним в тривалих неприязних стосунках.
В скоєному розкаюється та в подальшому обіцяє відшкодувати потерпілій в повному обсязі завдану шкоду.
Крім часткового визнання своєї вини винуватість обвинуваченого у скоєнні вказаного кримінального проступку повністю доведена зібраними та дослідженими в ході судового розгляду об'єктивними доказами, які суд в своїй сукупності відносить до належних та допустимих і вважає достатніми для ухвалення обвинувального вироку.
Так в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 в цілому підтвердила показання обвинуваченого в тому, що вони дійсно проживають в одному житловому будинку який належить їм та іншим членам сім'ї на праві спільної часткової власності без виділення часток в натурі. До 1991 року перебували в зареєстрованому шлюбі. Після цього і на даний час спільного господарства не ведуть, сімейних стосунків фактично не підтримують. Обвинувачений постійно зловживає спиртними напоями, виносить з будинку її речі, продукти харчування, тощо і витрачає їх на придбання спиртних напоїв. Отримавши щомісячно пенсійні виплати їх за декілька днів витрачає на спиртне, а тому знаючи поведінку ОСОБА_6 вона змушена цінні речі та грошові кошти приховувати в різних місцях домоволодіння. 3000 гривень нею було сховано в каструлі, яка знаходилась в підсобному приміщенні, яке було зачинене на замок. 05 вересня 2020 року , коли вона підійшла до цієї споруди то побачила як обвинувачений вилазить з неї через виставлену віконну шибку, а тому зрозуміла, що останній міг скоїти крадіжку її майна. Зайшовши в підсобне приміщення виявила, що дійсно було викрадено 3000 гривень, а тому через деякий час повідомила про злочин працівників поліції та пішла до магазину де виявила обвинуваченого і його товариша, які розпивали пиво. Від продавця магазину дізналась, що за покупку розраховувався обвинувачений купюрою 500 гривень, яка була серед викрадених її коштів. Категорично ствердила, що обвинувачений викрав не 500 гривень як він стверджує, а саме 3000 гривень. Вона також показала, що обвинувачений як раніше до цієї події так і пізніше викрадав у неї гроші.У випадку відшкодування заподіяної шкоди в повному обсязі вона не бути мати до нього будь-яких претензій.
Об'єктивність показань потерпілої підтверджується її заявою в правоохоронні органи від 05.09.2020 року в якій вона повідомила про викрадення ОСОБА_7 саме 3000 гривень,які знаходились в підсобному приміщенні.
У відповідності до протоколу огляду місця події від 05.09.2020 року встановлено, що крадіжка грошей була скоєна з підсобного приміщення домоволодіння, що знаходиться в АДРЕСА_2 .
Тим же протоколом встановлено, що при поверхневому огляді у ОСОБА_4 було виявлено грошові кошти купюрами номіналом 1,2,5,50,200 гривень на загальну суму 260 гривень.
Зазначені кошти як речовий доказ передані на зберігання Ковельському ВП ГУНП у Волинській області про що свідчить відповідна квитанція про отримання на зберігання речових доказів за №000578.
Про початок досудового розслідування в даному кримінальному провадженні свідчить Витяг з ЄРДР від 06.09.2020 року.
Таким чином суд вважає доведеним факт вчинення обвинуваченим кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.185 КК України і вірну кваліфікацію його при проведенні дізнання.
Разом з тим суд вважає показання обвинуваченого частково неправдивими в частині викрадення лише 500 гривень, оскільки вони повністю спростовані вищенаведеними доказами в їх сукупності і дані обвинуваченим з метою пом'якшення його відповідальності та відшкодування завданої шкоди у майбутньому в меншому розмірі.
Обираючи покарання суд враховує тяжкість скоєного кримінального проступку, особу винного та всі обставини по справі.
До пом'якшуючих обставин покарання суд відносить - часткове визнання своєї вини, те що обвинувачений є особою пенсійного віку, а до обтяжуючих покарання обставин суд відносить - скоєння злочину, щодо колишнього подружжя.
Призначаючи реальне покарання судом враховується також те, що обвинувачений 1959 року народження, його майновий стан(сума пенсії не перевищує 1700 гривень щомісячно), відсутність будь-яких інших постійних доходів, те що він не працює, його характеристику з місця проживання, позицію потерпілої щодо покарання, не відшкодування шкоди на час ухвалення вироку, а тому приходить до переконання про єдину можливість призначення обвинуваченому покарання у виді арешту, проте в мінімальних межах.
Саме таке покарання на переконання суду буде законним, виваженим, справедливим та відповідатиме загальним засадам призначення покарання і відповідати скоєному.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
Цивільні позови та процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Доля речових доказів підлягає вирішенню відповідно до ст.100 КПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 373-375 КПК України, суд,
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, призначивши покарання у виді арешту строком на 2 (два) місяці.
Початок відбування покарання рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
Речові докази у справі - грошові кошти в сумі 260 гривень, які знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Ковельського ВП ГУНП у Волинській області повернути - потерпілій ОСОБА_5 , як їх власнику.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинувачему та прокурору.
Головуючий: ОСОБА_1