Єдиний унікальний номер 235/5389/20
Провадження №2/235/1792/20
09 листопада 2020 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі
головуючого судді Бородавки К.П.
за участю секретаря судового засідання Григор'євої С.В.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - Токарєвої О.Г. ,
третьої особи - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Покровська в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Покровської міської ради Донецької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, - ОСОБА_3 , про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить визначити йому додатковий строк для подання до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини за законом після смерті батька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , терміном в один місяць.
В обґрунтування заяви зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача - ОСОБА_4 , після чого відкрилась спадщина у вигляді 1/5 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач не звертався до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, вважав, що спадкоємцем після смерті батька є його мати, дружина померлого - ОСОБА_3 (третя особа). Оскільки позивачу на підставі свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 належить 1/5 частина спірної квартири, він вирішив укласти договір дарування, яким подарувати належну йому частину квартири своєму сину ОСОБА_5 . При ознайомленні з наданими позивачем документами для укладення договору дарування державним нотаріусом Першої покровської державної нотаріальної контори було встановлено, що 1/5 частина спірної квартири належить батькові позивача, який помер. Позивач звернувся до своєї матері, як до єдиної спадкоємиці після смерті батька, надати йому свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно, на що мати позивача повідомила, що не зверталась до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті чоловіка, а поштою направила лист до державного нотаріуса про відмову від спадщини на користь позивача, проте позивача про це не повідомила. Позивач дізнавшись, що він є єдиним спадкоємцем після смерті батька, в липні 2020 року звернувся до державного нотаріуса Першої покровської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, але йому було надане письмове роз'яснення, що строк для подання заяви про прийняття спадщини пропущений, оскільки з часу смерті ОСОБА_4 пройшло більше ніж 6 місяців, та запропоновано звернутись до суду з заявою про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Посилаючись на приписи статей 1269, 1272 ЦК України, позивач просить позов задовольнити, вважаючи причини пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини поважними.
Ухвалою суду від 01.09.2020 провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження, витребувано у державного нотаріуса Першої покровської державної нотаріальної контори Шиленко С.В. відомості щодо відкриття спадкової справи після смерті ОСОБА_4 та щодо кола спадкоємців померлого, які отримали свідоцтва про право на спадщину (а.с.18).
Ухвалою суду від 30.09.2020 клопотання представника позивача задоволено, витребувано у державного нотаріуса Першої покровської державної нотаріальної контори Шиленко С.В. відомості щодо повідомлення позивача про відкриття спадкової справи після смерті ОСОБА_4 або як спадкоємця, місце проживання чи роботи яких відоме нотаріусу, або шляхом публічного оголошення чи повідомлення про це у пресі (а.с.36).
Ухвалою суду від 22.10.2020 клопотання представника позивача задоволено, вирішено допитати в якості свідка третю особу ОСОБА_3 (а.с.47).
Позивач та представник позивача - адвокат Токарєва О.Г. позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити; позивач зазначив, що не знав, що матір відмовилась на його користь від спадщини після смерті батька, та, в свою чергу, вважав, що матір є єдиною спадкоємицею майна померлого батька.
Покровська міська рада Донецької області (далі - відповідач) правом участі в судовому засіданні не скористалась, надіслала лист про розгляд справи без участі представника та винесення рішення на розсуд суду.
Третя особа ОСОБА_3 просила позов задовольнити.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 (а.с.6), який є батьком позивача (а.с.5) та чоловіком третьої особи (а.с.7).
За життя ОСОБА_4 на праві власності належала 1/5 частина квартири за адресою: АДРЕСА_1 , в якій зареєстрований з 24.07.2007 та проживає позивач (а.с.9, 12).
З документів, наданих державним нотаріусом на виконання ухвали суду від 01.09.2020, вбачається, що 03.04.2009 за №154/09 відкрита спадкова справа до майна ОСОБА_4 на підставі заяви жінки померлого ОСОБА_3 , яка відмовилась від спадщини на користь сина - позивача; свідоцтво про спадщину не видавалось (а.с.26-29).
Державним нотаріусом листом від 17.08.2020 на ім'я позивача повідомлено, що позивачем пропущений строк для прийняття спадщини, встановлений законодавством, підтвердження факту постійного проживання спадкодавця разом із спадкоємцем на день смерті немає, позивачу запропоновано звернутися до суду з позовом про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини (а.с.11).
З листа державного нотаріуса від 02.10.2020 №583/01-16, надісланого до суду на виконання ухвали від 30.09.2020, вбачається, що нотаріус не повідомляв про відкриття спадкової справи до майна ОСОБА_4 шляхом публічного оголошення та повідомлення про це у пресі, а також не було направлено роз'яснення по порядку прийняття спадщини спадкоємцю ОСОБА_1 у зв'язку з тим, що була відсутня адреса місця реєстрації спадкоємця (а.с.42).
Допитана в якості свідка ОСОБА_3 показала суду, що вона є матір'ю позивача та дружиною померлого, після смерті якого засобами поштового зв'язку вона направила на адресу державного нотаріуса заяву про відмову від спадщини на користь сина - позивача; зі слів свідка вона не повідомила позивача, що відмовилась від спадщини на його користь, наміру успадковувати квартиру після смерті чоловіка не мала, оскільки в квартирі проживав та проживає позивач зі своєю сім'єю.
Вирішуючи спір, суд враховує такі норми права.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, часом відкриття спадщини є день смерті особи.
Згідно з ч.1 ст.1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
За приписами ч.3 ст.1223 ЦК України право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч.1 ст.1268 ЦК України).
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст.1270 ЦК України).
Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України (в редакції, чинній на час відкриття спадщини) спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Враховуючи приписи ст.1261 ЦК України, позивач та третя особа мають право на спадкування після смерті ОСОБА_4 у першу чергу.
Наслідки пропущення строку для прийняття спадщини визначені приписами ст.1272 ЦК України, за яким, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (ч.1); за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ч.3).
Зі змісту наведених законодавчих приписів вбачається, що звертатися з позовом про визначення додаткового строку, достатнього для прийняття спадщини, мають право спадкоємці за заповітом чи за законом, а суд при вирішенні цього питання повинен перевіряти поважність причин його пропуску.
Відповідно до ст.63 Закону України «Про нотаріат» (в редакції, чинній на час відкриття спадщини) державний нотаріус, який одержав від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов'язаний повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме. Державний нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі.
Аналогічні приписи містить п.188 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 №20/5 (чинної на час виникнення спірних правовідносин).
Свідок ОСОБА_3 підтвердила в судовому засіданні, що від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 вона відмовилась на користь позивача, про що останнього не повідомила; державний нотаріус зазначив, що позивача не було повідомлено про відкриття спадщини та про відмову на його користь від прийняття спадщини, в тому числі й шляхом публічного оголошення.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про наявність правових підстав для визначення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини після смерті його батька.
Питання розподілу судових витрат позивачем не порушено.
Керуючись статтями 13, 19, 81, 90, 141, 263-265 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання - АДРЕСА_1 ) до Покровської міської ради Донецької області (ЄДРПОУ 04052933, місцезнаходження - Донецька область, м.Покровськ, пл.Шибанкова, 11), третя особа - ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання - АДРЕСА_2 ), про визначення додаткового строку на прийняття спадщини задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини за законом після смерті батька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , терміном в один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку, визначеному п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, до або через відповідний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення - 10.11.2020.
Суддя