Справа № 234/11540/20
Провадження № 2/234/3244/20
про повернення позову
23 жовтня 2020 року м. Краматорськ
Суддя Краматорського міського суду Донецької області Лебединець Г.С., розглянув матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про відновлення порушеного права однією зі сторін за договором,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про відновлення порушеного права однією зі сторін за договором.
Ухвалою Краматорського міського суду від 20.08.2020 року зазначена позовна заява була залишена без руху та надано строк для усунення недоліків - 10 днів з дня отримання копії ухвали.
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, ОСОБА_1 отримав копію ухвали про залишення позову без руху 01.09.2020р.
08.09.2020 року в суд, на виконання ухвали суду про залишення позову без руху, надійшли: позовна заява з належним чином засвідченими копіями письмових доказів, відповідно до кількості відповідачів по справі.
Зі змісту позову вбачається, що позивачем зазначено місце проживання відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ; щодо відповідачів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 зазначено, що їх місце проживання та роботи відповідачу невідомо та позивач в п.2 позовних вимог просить суд встановити місце проживання, поштовий індекс, адреси електронної пошти, засіб зв'язку щодо вказаних відповідачів.
17.09.2020 року в порядку ст.187 ч.6 ЦПК України були направлені запити до Управління реєстраційних повноважень та ведення реєстру територіальної громади Краматорської міської ради та відповідного відділу ДМС у Донецькій області щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання фізичних осіб - відповідачів по справі.
На вказані запити судом було отримано інформацію про відсутність реєстрації місця проживання, за даними ГУ ДМС в Донецькій області, щодо відповідачів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .
В порядку ст.187 ч.10 ЦПК України, суд вирішує питання про відкриття провадження по справі.
Дослідив матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Право на справедливий судовий розгляд, що гарантується Статтею 6 Конвенції, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав (Beles and others v. the Czech Republic (Белеш та інші проти Чеської Республіки). Кожен має право на судовий розгляд справи, що стосується його «цивільних прав та обов'язків». Таким чином, у статті 6 представлено «право на суд», разом із правом на доступ до суду, тобто правом звертатися до суду з цивільними скаргами, що складають єдине ціле (Golder v. the United Kingdom (Голдер проти Сполученого Королівства). «Право на суд» та право на доступ не є абсолютними. Права можуть бути обмежені, але лише таким способом та до такої міри, що не порушують зміст цих прав (Philis v. Greece (Філіс); De Geouffre de la Pradelle v. France (Де Жуфр де ла Прадель проти Франції), і Stanev v. Bulgaria (Станєв проти Болгарії).
Право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (Bellet v. France (Белле проти Франції). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права» (Bellet v. France (Белле проти Франції); Nunes Dias v. Portugal (Нун'єш Діаш проти Португалії) (dec.) стосовно правил, що регламентують сповіщення). Правила, які регламентують етапи і терміни подачі заяви на судовий розгляд спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і відповідність нормам, а саме, принципу правової визначеності (Canete de Goni v. Spain (Кан'єте де Гоньі проти Іспанії). Враховуючи вищезазначене, правила, що стосуються предмета спору чи застосування цих правил, не повинні перешкоджати сторонам у отриманні доступного судового захисту (Miragall Escolano v. Spain (Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії); Zvolsky and Zvolska v. the Czech Republic (Звольський та Звольстка проти Чехії).
Право на доступ до суду не є абсолютним і може бути обмежено рішеннями суду (Golder v. the United Kingdom; Stanev v. Bulgaria (Станєв проти Болгарії). Теж саме застосовується у справах щодо критеріїв прийнятності заяви, що за своїм характером регулюються державою, яка користується певною свободою розсуду у цьому питанні (Luordo v. Italy (Луордо проти Італії). Однак, застосовані обмеження не можуть обмежувати чи зменшувати право доступу до суду таким чином або до такої міри, що порушується сама сутність права. Більш того, обмеження не входить у сферу застосування статті 6, якщо не переслідує «законну мету» і якщо відсутнє «пропорційне співвідношення між використаними засобами та переслідуваною метою» (Ashingdane v. the United Kingdom (Ашинґдейн проти Сполученого Королівства); Fayed v. the United Kingdom (Файєд проти Сполученого Королівства); Markovic and Others v. Italy (Марковіч та інші проти Італії). Право на доступ до суду, за деяких обставин, також може бути предметом правомірних обмежень, таких як встановлені законом обмежені терміни позовної давності (Stubbings and Others v. the United Kingdom (Стаббінґс та інші проти Сполученого Королівства), забезпечення судових витрат (Tolstoy Miloslavsky v. the United Kingdom (Толстой-Милославський проти Сполученого Королівства), або вимоги щодо представництва (R.P. and Others v. the United Kingdom (R.P та інші проти Сполученого Королівства). Якщо доступ до суду обмежений законом чи практикою суду, Суд досліджує чи впливає таке обмеження на сутність права, а саме, чи переслідує обмеження законну мету і чи забезпечується при цьому належне пропорційне співвідношення між використаними засобами та переслідуваною метою: Ashingdane v. the United Kingdom (Ашинґдейн проти Сполученого Королівства). Стаття 6 не порушується, якщо обмеження відповідає принципам, заснованим Судом.
Так, згідно ст.175 ч.3 п.2 ЦПК України, позовна заява повинна містити, зокрема, прізвище, ім'я та по-батькові фізичних осіб - сторін, їх місце проживання чи перебування.
Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених ЦПК України.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Крім того, у пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (заява № 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Розгляд справи без участі відповідачів, без належного повідомлення про час та місце розгляду справи, є порушенням конституційного права на участь у судовому розгляді, та бути належним чином повідомленим про дату судового розгляду.
Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відсутність адреси місця мешкання відповідачів або відомостей щодо місцезнаходження їх майна призведе до порушення принципу змагальності сторін.
При цьому судом перевірено дотримання позивачем правил підсудності по вказаній справі.
Таким чином, суд приходить до висновку, що станом на день постановлення ухвали недоліки позовної заяви не усунуто.
Згідно ст. 185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
За таких обставин, з причин невиконання позивачем ухвали суду від 20.08.2020, суд приходить до висновку про необхідність повернення позовної заяви.
Додатково суд роз'яснює, відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України у випадку повернення позовної заяви позивачу це не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
В даному випадку суд не вбачає обмеження прав позивача у доступі до суду, оскільки після усунення недоліків позовної заяви, він має право повторно звернутися до суду.
Керуючись ст. 185, 353 ЦПК України, ст.7 Закону України «Про судовий збір», суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про відновлення порушеного права однією зі сторін за договором - вважати неподаною та повернути позивачу.
Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України в м.Краматорську Донецької області повернути ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 840,80 грн. у вигляді внесеного судового збору відповідно до квитанції № 42738 від 27.02.2020 року.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її вручення через Краматорський міський суд Донецької області.
Суддя Г. С. Лебединець