Справа № 234/12409/20
Провадження № 2/234/3454/20
02 листопада 2020 року місто Краматорськ
Краматорський міський суд Донецької області в складі:
у складі головуючого судді Лебединець Г.С.,
секретар Берліна А.Д.,
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Шейко Костянтин Володимирович, до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу,-
Позивач ОСОБА_1 04.09.2020 р. звернувся до Краматорського міського суду Донецької області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором позики, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 12.01.2020 р. він надав у борг грошові кошти у сумі 120 000 гривень відповідачу, з вимогою повернення вказаних коштів в строк до 12.02.2020 року, що підтверджується відповідною розпискою. 12.01.2020 року позивач також надав відповідачу у борг грошові кошти в сумі 49 500 гривень, а 31.01.2020 року - в сумі 14 500 гривень, з вимогою повернення вказаних коштів в строк до 26.02.2020 року та до 14.02.2020 року відповідно, що підтверджується відповідними розписками. Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою про повернення суми боргу, втім, відповідач запозичені у позивача кошти не повернув. Просить стягнути з відповідача суму неповернутої позики в розмірі 184 000 гривень, судовий збір у сумі 1 840,00 гривень, судовий збір за забезпечення позову в сумі 420,40 гривень, а всього стягнути 186 260,40 гривень.
В судове засідання позивач та його представник не з'явилися, представник позивача надав заяву про розгляд справи за їх відсутності, на позовних вимогах наполягає та просить їх задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явився за невідомою суду причиною, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, клопотання про відкладення слухання справи не надав.
Суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів із винесенням заочного рішення по справі.
Дослідив матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною другою статті 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Отже, письмова форма договору позики з огляду на його реальний характер є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.
На підставі ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, здійсненим належним чином.
Відповідно до ст. 545 ЦК України, якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. Наявність боргового документа в боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку.
Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договір позики є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов'язки за ним, у тому числі повернення предмета позики або визначеної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.
За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми.
Отже, досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти їх справжню правову природу, незалежно від найменування документа, незважаючи на найменування документа, і залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки.
Крім того, частиною першою статті 1049 ЦК України встановлено, що за договором позики позичальник зобов'язаній повернути суму позики у строк та в порядок, що передбачені договором.
Таким чином, розписка як документ, що підтверджує боргове зобов'язання, має містити умови отримання позичальником у борг грошових коштів із зобов'язанням їх повернення та дати отримання коштів.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд України у справах № 6-1967цс15, № 6-487цс17, а також Верховний Суд у постанові від 21 березня 2018 року в справі № 761/11028/14-цта у справі № 211/3035/14-ц.
Як вбачається з матеріалів справи, розписки ОСОБА_2 від 12.01.2020 р. та 31.01.2020 р. містять дані щодо наявності боргу перед ОСОБА_1 в сумі 120 000 грн, 49 500 грн та 14 500 грн, а всього - в сумі 184 000 гривень, із зобов'язанням їх повернення, що є беззаперечним доказом отримання відповідачем від позивача грошових сум.
Таким чином, аналізуючи зміст боргової розписки, написаної ОСОБА_2 12.01.2020 р. та 31.01.2020 р., суд виходить із того, що розписки містять у собі всі складові, які дають підстави вважати, що між сторонами по справі існували відносин позики.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Основними засадами цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права, змагальність сторін, диспозитивність.
У справі «Класс та інші проти Німеччини» від 6 січня 1978 року Суд підкреслив, що із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Гарантованість прав судовим захистом включає право на справедливий судовий розгляд, доступ до правосуддя, рівність сторін; єдність громадянських і інших прав та їх соціальну еволюцію тощо.
Важливою передумовою забезпечення права справедливого судового розгляду як умови дії принципу верховенства права є: право особи на незалежний і безсторонній суд, право розумного терміну розгляду, принцип рівності сторін.
Згідно ст.4 ч.1 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 в порушення прийнятих на себе зобов'язань, суму боргу до теперішнього часу ОСОБА_1 не повернув, чим порушив його права.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, у зв'язку із чим з відповідача на користь позивача слід стягнути суму боргу в розмірі 184 000 гривень.
В порядку ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 260,40 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 280, 354 ЦПК України, ст.ст. 545, 599, 625, 1046- 1050 ЦК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу, задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 :
-суму боргу за договорами позики від 12.01.2020 року та 31.01.2020 року в розмірі 184 000 грн. (сто вісімдесят чотири тисячі гривень 00 копійок);
-понесені судові витрати в сумі 2 260,40 грн. (дві тисячі двісті шістдесят гривень 40 копійок).
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Краматорського міського суду протягом 30 днів з дня його проголошення, а учаснику справи, якому не було вручене повне заочне рішення в день його проголошення - протягом 20 днів з дня вручення його повного тексту заочного рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга. Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Донецького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення
Суддя Краматорського міського суду Г. С. Лебединець