Справа № 263/5288/20
Провадження № 2/263/1669/2020
(заочне)
10 листопада 2020 року місто Маріуполь
Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Федоренко Т.І., при секретарі Диміч Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Маріуполя в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Маріупольської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, завданої незаконним виловом риби,
Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Маріупольської міської ради шкоду, завдану внаслідок незаконного вилову риби, у сумі 16170 грн. В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що постановою Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 04 березня 2019 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУПАП, у зв'язку з тим, що 21.11.2018 року перебуваючи на узбережжі р. Кальміус в Лівобережному районі м.Маріуполя здійснював лов риби забороненим знаряддям лову сіткою «Павук», у порушення п. 3.15 «Правил любительського та спортивного рибальства, при цьому вилов риби склав: піленгас-23 шт., судак - 1 шт., карась - 3шт., вартістю згідно розрахунку до Додатку 1 до Постанови Кабінету Міністрів України №1209 від 21.11.2011 року «Про затвердження такси для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів», на загальну суму 16170 грн. Посилаючись на те, що факт незаконного вилову риби підтверджується наявними доказами, однак шкода не відшкодована, просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 04 червня 2020 року відкрито провадження у справі та розгляд справи постановлено проводити в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання. Ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 27 жовтня 2020 року було закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті.
Представник Маріупольської міської ради надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився з невідомих підстав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, у тому числі і через оголошення на Веб-сайті Судової влади України, про причину неявки суд не повідомив.
Ухвалою суду від 10.11.2020 постановлено провести заочний розгляд справи вказаної справи, оскільки відповідач, будучи неодноразово належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, до судового засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до переконання, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
За змістом ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов'язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.
Представлені суду докази відповідають замісту статей 77 - 80 ЦПК України щодо належності, допустимості, достовірності кожного з них окремо та у своїй сукупності, та відповідно достатності їх для прийняття у справі законного та справедливого рішення.
Встановлено, що постановою Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 04.03.2020 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУПАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. з конфіскацією сітки «павук» та конфіскацією водних живих ресурсів. Постанова набрала законної сили 22.02.2019 року.
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Встановленими та доведеними обставинами, викладеними у мотивувальній частині постанови суду є те, що 21.11.2018 року перебуваючи на узбережжі р. Кальміус в Лівобережному районі м.Маріуполя ОСОБА_1 здійснював лов риби забороненим знаряддям лову сіткою «Павук», при цьому вилов риби склав: піленгас-23 шт., судак - 1 шт., карась - 3шт.
Вищезазначені обставини за положеннями ст. 82 ЦПК України щодо цивільно-правових наслідків дій особи, стосовно якої винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення, беруться до уваги в межах вирішення позову по даній справі і зібраних по ній доказів в сукупності.
Згідно із «Таксами для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення громадянами України, іноземцями та особами без громадянства цінних видів водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах України», затвердженими постановою від 21 листопада 2011 року № 1209 Кабінету Міністрів України, ціна збитків, заподіяних внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення одного екземпляра водних біоресурсів незалежно від розміру та ваги становить щодо піленгас - 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 680 грн., судак - 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 510 грн., карась - 1 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 грн., отже вартість 10 штук піленгаса, 1 штуки судака, 3 штук карася становить 16170 гривень.
Однак, при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 питання щодо відшкодування ним шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, не вирішено.
Відомості щодо добровільного відшкодування указаної шкоди відповідачем у матеріалах справи відсутні.
За загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 4 ст. 63 «Про тваринний світ» підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу.
Згідно з ч.4, 5 ст.68, ч.1 ст.69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Статтею 13 Конституції України передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах визначених цією Конституцією.
Відповідно до вимог ст. 15 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» до повноважень і компетенції місцевих рад у галузі охорони навколишнього природного середовища відноситься забезпечення реалізації екологічної політики України, здійснення контролю за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Статтею 66 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Згідно з вимогами ст.15 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» до повноважень і компетенції місцевих рад у галузі охорони навколишнього природного середовища відноситься забезпечення реалізації екологічної політики України, здійснення контролю за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища здійснюється у відповідності з вимогами ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», згідно яких шкода і збитки, заподіяні навколишньому природному середовищу підлягають зарахуванню на рахунки фондів охорони навколишнього природного середовища місцевих рад, якою є Маріупольська міська рада.
З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу.
Тобто, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
З огляду на викладене, враховуючи, що обов'язок доведення відсутності вини покладено саме на відповідача, однак, такий ним нереалізований, суд дійшов висновку про доведеність підстав позову та наявність підстав для стягнення шкоди заподіяної незаконним виловом риби.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 2102 гривень.
Керуючись ст.ст.13, 66 Конституції України, ст. 1166 ЦК України, ст.40 КУпАП, ст. ст. 12, 13, 81, 82, 141, 263-265, 280 ЦПК України, ст. ст. 47, 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 63 «Про тваринний світ», суд
Позов Маріупольської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, завданої незаконним виловом риби - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Маріупольської міської ради (отримувач: Маріуп.УК/м.Маріуполь/24062100, код ЄДРПОУ 37989721, Казначейство України (ЕАП), р/р UA 088999980314000544000005051, код податку 24060300) в рахунок відшкодування збитків, спричинених державі внаслідок незаконного вилову риби у сумі 16175 грн. (шістнадцять тисяч сто сімдесят пять гривень).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Маріупольської міської ради судовий збір у розмірі 2102 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.І.Федоренко