Справа № 263/18752/19
Провадження № 2/263/945/2020
09 листопада 2020 року м. Маріуполь
Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді Шевченко О.А.,
при секретарі Шкурат О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,
23 грудня 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його матір ОСОБА_3 , яка постійно проживала в житловому будинку АДРЕСА_1 . Зазначений житловий будинок з господарськими будівлями на праві власності належить його батьку ОСОБА_4 на підставі договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будування індивідуального житлового будинку на праві особистої власності від 18.03.1960 року, яке було зареєстроване в Жданівському БТІ 25.12.1963 року. ОСОБА_3 перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 з 02.10.1956 року по час смерті. Таким чином спірний житловий будинок є спільною сумісною власністю подружжя, тому кожному з батьків належить на праві власності по Ѕ частці зазначеного житлового будинку. Однак за життя ОСОБА_4 вищезазначений правовстановлюючий документ на спірний житловий будинок було втрачено. ОСОБА_3 на випадок своє смерті заповіту не залишила, тому відкрилась спадщина за законом для спадкоємців першої черги. Спадщину фактично прийняли: він, як син спадкодавця з урахуванням заяви про відмову від прийняття спадщини на його користь чоловіка ОСОБА_4 , оскільки у встановлений законом строк подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Також спадщину прийняла відповідачка, як дочка спадкодавця. Однак нотаріусом йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно ОСОБА_3 у вигляді частки спірного житлового будинку у зв'язку з відсутністю правовстановлючих документів на право власності на спірний житловий будинок. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер його батько ОСОБА_4 . Останній залишив заповіт, відповідно якого заповів йому все належне йому майно. Таким чином відкрилась спадщина за заповітом на Ѕ частку спірного житлового будинку. Спадщину він прийняв, оскільки у встановлений законом строк подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини за заповітом. Також спадщину прийняла відповідачка, як дочка спадкодавця, яка має інвалідність Ш групи. Однак нотаріусом йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно ОСОБА_4 у вигляді частки спірного житлового будинку у зв'язку з відсутністю правовстановлючих документів на право власності на спірний житловий будинок на ім'я спадкодавця, тому звернувся до суду. Просить визнати за ним право власності на 17/24 часток житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , та в порядку спадкування за заповітом після батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .
16 березня 2020 року до суду звернулась з зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 а про визнання права власності на
нерухоме майно в порядку спадкування. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її матір ОСОБА_3 , постійно проживавшая за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначений житловий будинок був збудований за час перебування її батьків в зареєстрованому шлюбі, хоча юридично право власності оформлено на ім'я її батька ОСОБА_4 на підставі договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будування індивідуального житлового будинку на праві особистої власності від 18.03.1960 року, який було зареєстроване в БТІ м. Жданова 25.12.1963 року. Тобто спірний житловий будинок є спільною сумісною власністю подружжя, тому кожному належить на праві власності по Ѕ частці спірного будинку. Однак за життя батьків зазначений правовстановлючий документ було втрачено. ОСОБА_3 на випадок своє смерті заповіту не залишила, тому відкрилась спадщина за законом для спадкоємців першої черги. Спадщину фактично прийняли: вона, як дочка спадкодавця шляхом подання заяви про прийняття спадщини у встановлений законом строк та відповідач по зустрічному позову ОСОБА_1 , як син спадкодавця з урахуванням заяви про відмову від прийняття спадщини на його користь чоловіка спадкодавця - ОСОБА_4 , оскільки у встановлений законом строк подав до нотаріальної контори заяву про приняття спадщини. Однак нотаріусом Першої маріупольської державної нотаріальної контори Аномат Олександру Георгійовичу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно ОСОБА_3 у вигляді частки спірного житлового будинку у зв'язку з відсутністю правовстановлючих документів на право власності на спірний житловий будинок. З цих самих підстав вона також не може отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на частку спірного житлового будинку після смерті матері ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її батько ОСОБА_4 , який залишив заповіт, відповідно якому заповів сину ОСОБА_1 все належне йому майно.Таким чином відкрилась спадщина за заповітом на Ѕ частку спірного житлового будинку. Спадщину за заповітом ОСОБА_1 прийняв, оскільки подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Також спадщину за законом на обов'язкову частку, як інвалід Ш групи прийняла вона, як дочка спадкодавця. Однак нотаріусом Аномат О.Г. було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно ОСОБА_4 у вигляді частки спірного житлового будинку у зв'язку з відсутністю правовстановлючих документів на право власності на спірний житловий будинок на ім'я спадкодавця. З цих самих підстав вона не може отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на частку спірного житлового будинку після смерті батька ОСОБА_4 , тому звернулась до суду. Просить визнати за нею право власності на 7/24 часток житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , та після батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою суду від 12 жовтня 2020 року зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування та позови обєднано в одне провадження. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не прибув, надав заяву, в якій просив розглядати та закінчити розгляд справи у його відсутність, в якій позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, вимоги зустрічного позову визнав, не заперечував проти їх задоволення.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не прибула, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 не заперечує, свої позовні вимоги підримала та просила їх задовольнити.
Представник позивача по зустрічному позову ОСОБА_5 у судове засідання не прибула, до початку розгляду справи надала заяву про розгляд справи у її відсутність. Просить задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2 , не заперечує проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Фіксування судового процесу технічними засобами не велось у відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку із розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участі у справі.
Вивчивши матеріали справи в їхній сукупності, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що згідно листа комунального комерційного підприємства «Міське бюро технічної інвентаризації-Маріупольська нерухомість» від 11.12.2019 року № 4959, житловий будинок АДРЕСА_1 належить ОСОБА_4 на підставі договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будування індивідуального житлового будинку на праві особистої власності № 12341 від 18.03.1960 року, посвідченого Іллічівською маріупольською державною нотаріальною конторою 24.03.1960 року, реєстровий № 3155, який зареєстроване в Жданівському бюро технічної інвентаризації 25.12.1963 року за реєстровим № 18868.
Відповідно до технічного паспорту, який виготовлений ККП «Міське бюро технічної інвентаризації-Маріупольська нерухомість» 11.12.2019 року, по АДРЕСА_1 розміщени наступні забудови: житловий будинок літ.А-1, нежитлова прибудова літ.А1-1, сіни літ.а-1, веранда літ.а2-1, прибудова літ.а3-1, загальною площею 76,4 кв.м., житловою площею 32,1 кв.м., погріб літ.а/п, сарай літ.Д-1, оглядова яма літ.Д/я, гараж літ.Г-1, вбиральня літ.В-1, огорожа №1, ворота №2, вимощення «I».
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебували в зареєстрованому шлюбі з 02.10.1956 року, що підтверджується свідоцтвом про одруження серія НОМЕР_1 .
Згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , його батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .
Згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_3 ОСОБА_6 народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 , її батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .
31.10.1987 року зареєстровано шлюб ОСОБА_6 з ОСОБА_7 , прізвище якої змінено на ОСОБА_8 , що підтверджується свідоцтвом про укладання шлюбу серія НОМЕР_4 .
На підставі вище викладеного, суд приходить до висновку, що позивач по первісному позову ОСОБА_1 є сином, а відповідач по первісному позову ОСОБА_2 є донькою ОСОБА_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_5 померла ОСОБА_3 , про що свідчить свідоцтво про смерть серія НОМЕР_5 , видане Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області.
Відповідно до ст. 22 КпШС України майно, набуте подружжям під час шлюбу, є їх спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування та розпорядження цим майном. Відповідно до ч. 1 ст. 28 цього Кодексу у разі розподілу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними.
Відповідно до ч. 2 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, у спадкодавця ОСОБА_3 за життя виникло право власності на Ѕ частку житлового будинку по АДРЕСА_1 . Однак правовстановлючі документи на вказану частку нерухомого майна за життя ОСОБА_3 не отримала.
ОСОБА_3 заповіту на випадок своє смерті про призначення спадкоємців не залишила. Тому відкрилась спадщина за законом для спадкоємців першої черги.
Згідно спадкової справи № 101/2016, відкритої Першою маріупольською державною нотаріальною конторою до майна ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено, що спадкоємцями за законом, що прийняли спадщину є: син спадкодавця ОСОБА_1 , який прийняв спадщину на підставі поданої ним 04.03.2016 року заяви про прийняття спадщини. В матеріалах справи наявна заява ОСОБА_4 , чоловіка спадкодавця, про відмову від прийняття спадщини за законом на користь сина спадкодавця ОСОБА_1 , яка надійшла 04.03.2016 року. Також спадщину прийняла дочка спадкодавця, ОСОБА_2 на підставі поданої 24.02.2016 року від її імені заяви про прийняття спадщини.
Постановою державного нотаріуса Кулініч В.М. від 19.09.2019 року № 3563/02-31 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 на частку житлового будинку АДРЕСА_1 у зв'язку з відсутністю правовстановлючого документа, якій підтверджує право власності на вищезазначене майно.
Відповідно ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно ч.1 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Згідно ч.1 ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно ч. 1 ст. 1267 ЦК України, частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.
Згідно ч.ч. 1,5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
На підставі вище викладеного, суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1 має право на спадкування за законом після спадкодавця ОСОБА_3 на 2/3 частки від спадкового майна у вигляді Ѕ частки спірного житлового будинку, тобто на 2/6 частки з часу відкриття спадщини.
ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить свідоцтво про смерть серія НОМЕР_6 , видане Центральним районним у місті Маріуполі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.
За життя ОСОБА_4 залишив заповіт від 04.03.2016 року, посвідчений державним нотаріусом Першої маріупольської державної нотаріальної контори Кулініч В.М. за реєстром №8-179, яким заповів все належне йому майно, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалось та взагалі все те, на що за законом матиме право, своєму сину ОСОБА_1 .
Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття сподкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Згідно ч.1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно спадкової справи № 37/2019, відкритої до майна ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , наявний заповіт від 04.03.2016 року, посвідчений державним нотаріусом Першої маріупольської державної нотаріальної контори Кулініч В.М. за реєстром №8-179, яким ОСОБА_4 заповів все належне йому майно, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалось та взагалі все те, на що за законом матиме право, своєму сину ОСОБА_1 . Спадкоємець ОСОБА_6 спадщину за заповітом прийняв шляхом подачі відповідної заяви 18.01.2019 року. Спадкоємцем за законом на обв'язкову частку у спадщині згідно ст. 1241 ЦК України є дочка спадкодавця ОСОБА_2 , як особа з інвалідністю Ш групи, яка прийняла спадщину шляхом подачі відповідної заяви 09.04.2019 року.
Постановою державного нотаріуса Фоміної А.В. від 22.10.2019 року № 3964/02-31 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 на житловий будинок АДРЕСА_1 у зв'язку з відсутністю документа, що посвідчує право власності на нерухоме майно.
Відповідно до ст.ст. 1223, 1261, 1267, 1268 ЦК України позивач за первісним позовом ОСОБА_1 , як син спадкодавця ОСОБА_4 має право на спадщину за заповітом. Спадкове майно складається з Ѕ частки житловогоо будинку АДРЕСА_1 . Тобто, у ОСОБА_6 виникло право на спадщину за заповітом на 3/8 частки від Ѕ частки спірного житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями.
Таким чином, у ОСОБА_1 виникло право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_3 та за заповітом після смерті батька ОСОБА_4 на 17/24 частки житлового будинку літ.А-1, нежитлової прибудови літ.А1-1, сіней літ.а-1, веранди літ.а2-1, прибудови літ.а3-1, загальною площею 76,4 кв.м., житловою площею 32,1 кв.м., погріба літ.а/п, сарая літ.Д-1, оглядової ями літ.Д/я, гаража літ.Г-1, вбиральні літ.В-1, огорожі №1, воріт №2, вимощення «I» по АДРЕСА_1 з часу відкриття спадщини.
Що стосується зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_6 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, останні також підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Спадкоємцем першої черги за законом на спадкове майно ОСОБА_3 є ОСОБА_2 , як донька спадкодавця та ОСОБА_1 , як син спадкодавця, на користь якого відмовився чоловік спадкодавця ОСОБА_4 .
Спадщина за законом відкрилась на Ѕ частку житлового будинку АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 вчасно, тобто 24.02.2016 року подала заяву до Першої маріупольської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ст.ст. 1261, 1267, 1268 ЦК України позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 має право на спадщину за законом після смепрті матері ОСОБА_3 на 1/3 частку від Ѕ частки спірного житлового будинку, тобто на 1/6 частку.
Спадкоємцем за заповітом на спадкове майно ОСОБА_4 є позивач по первісному позову ОСОБА_6 . Спадкоємцем першої черги за законом на обов'язкову частку спадкового майна ОСОБА_4 є ОСОБА_2 , як донька спадкодавця, яка має інвалідність Ш групи.
Спадщина за заповітом відкрилась на Ѕ частку житлового будинку АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 вчасно 09.04.2019 року подала заяву до Першої маріупольської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до ст. 1241 ЦК України неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).
Відповідно до ст.ст. 1261, 1267, 1268 ЦК України позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 має право на спадщину за законом на 1/8 частку належної спадкодавцю ОСОБА_4 Ѕ частки спірного житлового будинку.
Таким чином, у ОСОБА_2 виникло право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_3 та після смерті батька ОСОБА_4 на 7/24 частки житлового будинку літ.А-1, нежитлової прибудови літ.А1-1, сіней літ.а-1, веранди літ.а2-1, прибудови літ.а3-1, загальною площею 76,4 кв.м., житловою площею 32,1 кв.м., погріба літ.а/п, сарая літ.Д-1, оглядової ями літ.Д/я, гаража літ.Г-1, вбиральні літ.В-1, огорожі №1, воріт №2, вимощення «I» по АДРЕСА_1 з часу відкриття спадщини.
Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно частини 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Суд вважає, що правовідносини між сторонами, які виникли зі спадкових правовідносин є безумовними, які не порушують прав, свобод та інтересів інших осіб, позивач та відповідач прийняли спадщину, однак позбавлені можливості отримати свідоцтво про право на спадщину після померлих батьків у нотаріуса, тому суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі у зв'язку з їх визнанням відповідачем за обидвами позовами.
На підставі вищенаведеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги, як по первісному, так і по зустрічному позову, обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Позивач відповідно до позову не ставить питання щодо стягнення судого збору відповідача.
Керуючись ст.ст. 392,1216-1218,1220,1223,1241,1258,1261,1268,1270 ЦК України, ст.ст. 3,13,141, 247, 263-265, 268 ЦПК України,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІПН НОМЕР_7 , право власності на 17/24 частки житлового будинку літ.А-1, нежитлової прибудови літ.А1-1, сіней літ.а-1, веранди літ.а2-1, прибудови літ.а3-1, загальною площею 76,4 кв.м., житловою площею 32,1 кв.м., погріба літ.а/п, сарая літ.Д-1, оглядової ями літ.Д/я, гаража літ.Г-1, вбиральні літ.В-1, огорожі №1, воріт №2, вимощення «I» по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , та за заповітом після батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позовні вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ІПН НОМЕР_8 , право власності на 7/24 частки житлового будинку літ.А-1, нежитлової прибудови літ.А1-1, сіней літ.а-1, веранди літ.а2-1, прибудови літ.а3-1, загальною площею 76,4 кв.м., житловою площею 32,1 кв.м., погріба літ.а/п, сарая літ.Д-1, оглядової ями літ.Д/я, гаража літ.Г-1, вбиральні літ.В-1, огорожі №1, воріт №2, вимощення «I» по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , та батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний тескт рішення суду виготовлений 10.11.2020 року.
Суддя О.А.Шевченко