Справа № 226/2188/20
ЄУН 226/2188/20
Провадження № 2/226/766/2020
05 листопада 2020 року м.Мирноград
Димитровський міський суд Донецької області у складі:
головуючої - судді Клепка Л.І.,
при секретарі Тіссен О.В.,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Мирноград Донецької області справу за позовом ОСОБА_1 до Мирноградської міської ради, третя особа: ОСОБА_2 , про визнання права власності в порядку спадкування, -
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача Мирноградської міської Ради, третя особа, залучена під час судового провадження: ОСОБА_2 , про визнання права власності в порядку спадкування. В обґрунтування вимог вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік - ОСОБА_3 , після смерті якого залишилася спадщина, до складу якої входить квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка на підставі свідоцтва про право власності на житло№3/44-1533 від 22.04.1996 року, виданого Виробничим об'єднанням «Красноармійськвугілля» належить по Ѕ частці їй та чоловіку. У встановлений законом строк вона звернулась до державного нотаріуса, щоб оформити спадщину після смерті чоловіка, проте, відкривши за її заявою спадкову справу, у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом їй було нотаріусом відмовлено у зв'язку з відсутністю у неї оригіналу правовстановлюючого документу на квартиру, який було втрачено. Зазначаючи на відсутності можливості відновлення вказаного документу, позивач просить суд визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В судовому засіданні позивач вимоги підтримала і, обгрунтовуючи їх викладеними в позовній заяві обставинами, просила суд позов задовольнити. Третя особа ОСОБА_2 та відповідач Мирноградська міська рада в судове засідання не з'явилися, надали заяви про розгляд справи у їх відстність.
Вислухавши доводи позивача та дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з такого.
Згідно ст.ст. 216, 217 ЦК спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), який здійснюється за заповітом або за законом.
Порядок видачі свідоцтва про право на спадщину передбачений Цивільним кодексом України, який встановлює загальні підстави для його оформлення і отримання спадкоємцями, та Наказом Міністерства юстиції України «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» від 22 лютого 2012 року за № 296/5. Основною умовою для видачі свідоцтва про право на спадщину є подання нотаріусу оригіналу правовстановлюючого документу на нерухоме майно чи його дублікату (який має силу оригіналу).
Як встановлено судом, свідоцтво про право власності на житло 3/44-1533, видане 22 квітня 1996 Виробничим об'єднанням «Красноармійськвугілля» в результаті приватизації подружжям ОСОБА_4 квартири АДРЕСА_2 втрачено, що стало перешкодою для реалізації позивачкою своїх спадкових справ після смерті чоловіка (арк.спр.10).
Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ч.1 ст.1218 ЦК України).
Відповідно до положень ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених 1259 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Статтею 1296 ЦК України визначено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, у складі якої є нерухоме майно, для чого зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена законом.
Згідно ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.
У разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину особа відповідно до п.23 постанови Пленуму Верхового Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7 може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання за нею права власності в порядку спадкування у зв'язку з неможливістю надання нотаріусу оригіналу правовстановлюючого документу на право власності на квартиру.
Статтею 41 Конституції України визначено, що право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ст. 1 Протоколу № 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Згідно ст.3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. Оскільки відсутність оригіналу правоустановлюючого документу на спірну квартиру стало перешкодою в реалізації позивачем спадкових прав, її право підлягає захисту в судовому порядку шляхом визнання за нею права власності.
Разом з тим, судом встановлено, що право власності на спірну квартиру набуто поружжям ОСОБА_4 на підставі Закону України «Про приватизацію житлового фонду», і кожному з подружжя, згідно інформацію БТІ, належить по Ѕ частці квартири. Тобто, квартира має режим спільної сумісної власності.
Статтею 1226 ЦК України передбачено, що частка у праві сумісної власності спадкується на загальних підставах. Суб'єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.
Таким чином, частка померлого учасника спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах і може переходити як до спадкоємців за заповітом, так і до спадкоємців за законом.
Отже, за позивачкою в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_3 має бути визнано право власності лише на Ѕ частку квартири АДРЕСА_2 , а не на всю квартиру, як того вимагає позивачка. З огляду на це її вимоги підлягають частковому задоволенню.
На підставі ст.ст.328,392,1216,1217,1226,1258,1261, 1296 ЦК України, керуючись ст.ст19,89,264-265,354-355 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Мирноградської міської ради, третя особа: ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (податковий номер НОМЕР_1 ), місце реєстрації: АДРЕСА_1 , право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка позивача ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В іншій частині позов залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду через Димитровський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Вступна і резолютивна частини рішення проголошені 05 листопада 2020 року. Повний текст судового рішення виготовлено 10 листопада 2020 року.
Суддя Л.І.Клепка