Єдиний унікальний номер судової справи: 225/5667/20
Номер провадження: 2/225/972/2020
10 листопада 2020 року Дзержинський міський суд Донецької області у складі :
судді Мигалевича В.В.
за участі
секретаря - Голубової О.О.
розглянувши у підготовчому засіданні в залі судових засідань Дзержинського міського суду Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), який діє в інтересах ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ), третя особа Служба у справах дітей військово-цивільної адміністрації м.Торецьк Донецької області (Донецька обл., м.Торецьк, вул. Руднична, 35, ЄДРПОУ 24812139) про позбавлення батьківських прав, -
У жовтні 2020 року представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач ОСОБА_2 є матір'ю, а відповідач ОСОБА_3 , батьком малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Представник позивача вказує, що відповідач ОСОБА_3 не проживає разом з дитиною, своїх обов'язків щодо виховання та утримання доньки не виконує, ніяким чином не піклується про дитину, не проявляє заінтересованості в її подальшій долі, не цікавиться успіхами у навчанні, станом здоров'я, не піклується про духовний та фізичний розвиток дитини. Дитина весь час проживає з позивачем у справі, оточена увагою та турботою з боку матері, має всі необхідні умови для належного проживання, виховання та навчання.
Таким чином, у зв'язку із вище зазначеними обставинами, позивач змушена звернутися до суду з вимогами про позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав щодо неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , оскільки вважає, що факти, викладені в позові суперечать інтересам дитини.
Ухвалою Дзержинського міського суду Донецької області від 16 жовтня 2020 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа Служба у справах дітей військово-цивільної адміністрації м.Торецьк Донецької області про позбавлення батьківських прав, було відкрито та призначене підготовче засідання у справі (а.с. 16-17).
В підготовче засідання позивач та її уповноважений представник не прибули, представником позивача надано до суду заяву з проханням справу розглядати за відсутністю сторони позивача. Разом з цим, в заяві також зазначено, що позивач не наполягає на стягненні з відповідача на її користь аліментів на утримання дитини.
Відповідач в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву з проханням справу розглядати без його участі, не заперечував проти задоволення вимог.
Представник третьої особи - Служби у справах дітей військово-цивільної адміністрації м.Торецьк Донецької області, в судове засідання не прибув, надав до суду заяву з проханням справу розглядати без його участі, просив задовольнити вимоги позивача.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 Цивільного процесуального кодексу України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Суд, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, розглянувши надані докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у сукупності, виходячи з принципів законності, об'єктивності, справедливості та розумності, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого:
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 . Батьками неповнолітньої ОСОБА_4 згідно свідоцтва про народження є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с.6).
Рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 02 жовтня 2015 року шлюб між сторонами у справі було розірвано (а.с.8).
У судовому засіданні встановлено, що малолітня ОСОБА_4 проживає разом зі своєю матір'ю, яка повністю займається її утриманням та вихованням.
Відповідач ОСОБА_3 не проживає разом з дитиною, своїх обов'язків щодо виховання та утримання доньки не виконує, ніяким чином не піклується про дитину, не проявляє заінтересованості в її подальшій долі, не цікавиться успіхами у навчанні, станом здоров'я, не піклується про духовний та фізичний розвиток дитини.
Судом не встановлено обставин того, що таке ставлення відповідача до своїх батьківських обов'язків зумовлено поважними причинами.
Отже, в судовому засіданні встановлено, що неповнолітня ОСОБА_4 весь час проживає разом з матір'ю, де має всі необхідні умови для проживання, розвитку, навчання.
Згідно заяви відповідача від 02.07.2020 року, посвідченої приватним нотаріусом Рижковим О.О. та зареєстрованої в реєстрі за № 1761, ОСОБА_3 не заперечує проти позбавлення його батьківських прав по відношенню до його малолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.9).
Згідно зі ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Відповідно до ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини протягом шести місяців не виявили щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
Звертаючись до суду з позовом про позбавлення батьківських прав, позивач, як на підставу позову, посилається на ухилення відповідача від виконання своїх обов'язків по вихованню та утриманню дитини.
Відповідно до п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідність харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Відповідно до ст. 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалась з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовими рішеннями, визначають відповідно до застосованого закону і процедур, що таке розлучення необхідне в як найкращих інтересах дитини.
Згідно висновку органу опіки та піклування військово-цивільної адміністрації м.Торецьк Донецької області від 12.08.2020 року № 34, позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 щодо малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є доцільним, оскільки відповідач без поважних причин самоусунувся від виконання своїх батьківських обов'язків відносно малолітньої доньки, вихованням дитини не займається, належним чином не виконує свої батьківські обов'язки, фінансово доньку не підтримує. (а.с.10).
Враховуючи наведене, суд доходить висновку про наявність підстав для позбавлення відповідача батьківських прав стосовно його неповнолітньої доньки.
Крім того, відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 166 Сімейного кодексу України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.
Однак, в судовому засіданні встановлено, що позивач не наполягає на стягненні з відповідача аліментів на утримання дитини, тож в даному випадку, ураховуючи принцип диспозитивності цивільного судочинства (ст. 13 ЦПК України), суд не приймає рішення щодо стягнення з ОСОБА_3 аліментів на утримання доньки ОСОБА_4 .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 50, 200, 258-259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 161, 164, 165, 180 Сімейного Кодексу України, ст. 60 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року №3, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), який діє в інтересах ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 РНОКПП НОМЕР_1 ), третя особа Служба у справах дітей військово-цивільної адміністрації м.Торецьк Донецької області (Донецька обл., м.Торецьк, вул. Руднична, 35 ЄДРПОУ 24812139) про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , щодо малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо воно не проголошувалося з дати складання повного його тексту, у порядку, передбаченому підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції від 03.10.2017 року.
Суддя: