Справа № 219/7649/20
Провадження № 2/219/2691/2020
05 листопада 2020 року м. Бахмут
Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Конопленко О.С.
за участю секретаря судового засідання Троян Л.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Бахмут у спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та неустойки (пені) за прострочення аліментів,
14 серпня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить: стягнути з відповідача на її користь заборгованість по виплаті аліментів на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 13 480,10 гривень, а також пеню за прострочення сплати аліментів у розмірі 13 480,10 гривень. В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 27 лютого 2013 року вона з відповідачем зареєстрували шлюб, під час перебування в якому у них народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Перебуваючи у шлюбі, ОСОБА_2 ухилявся від спільного матеріального утримання дитини та добровільно не надавав коштів на утримання сина, у зв'язку з чим 22 січня 2018 року за заявою ОСОБА_1 Артемівським міськрайонним судом Донецької області видано судовий наказ, яким стягнуто з відповідача на користь позивача аліменти на утримання сина в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку платника аліментів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 20 грудня 2017 року до досягнення дитиною повноліття. 17 вересня 2018 року рішенням суду шлюб між сторонами розірвано, а рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 22 січня 2019 року зменшено розмір аліментів на утримання ОСОБА_3 з 1/4 частини на 1/6 частину доходів платника аліментів. Після зменшення розміру аліментів ОСОБА_2 продовжував також не в повному обсязі сплачувати аліменти, внаслідок чого згідно розрахунку заборгованості, здійсненого старшим державним виконавцем Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Моргулем В.С. 04 серпня 2020 року, заборгованість по аліментам станом на 31 липня 2020 року складає 13 480,10 гривень, яку ОСОБА_1 і просить стягнути з відповідача. Крім того, позивач просить стягнути з ОСОБА_2 пеню за несвоєчасну сплату аліментів, розмір якої згідно її розрахунків складає 31 196,98 гривень, однак, враховуючи положення ч. 1 ст. 196 Сімейного кодексу України (далі за текстом - СК України), просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 13 480,10 гривень.
Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 22 вересня 2020 року позовну заяву прийнято до свого провадження, відкрито спрощене позовне провадження, у зв'язку з чим призначено судове засідання з повідомленням (викликом) сторін для розгляду справи по суті на 10 годину 30 хвилин 07 жовтня 2020 року та визначено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву з одночасним надісланням копії відзиву відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України позивачу.
07 жовтня 2020 року ухвалою суду відкладено судове засідання на 10 годину 00 хвилин 05 листопада 2020 року за клопотанням представника відповідача.
До судового засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином: у відповідності до частини 9 статті 128 ЦПК України - засобом телефонного зв'язку, що оформлено відповідною телефонограмою. До позовної заяви позивачем додано клопотання про підтримання позовних вимог та розгляд справи без її участі.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_4 , які про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялись у відповідності до частини 6 статті 128 ЦПК України - шляхом вручення судової повістки представнику відповідача безпосередньо у суді, до судового засідання не з'явились. До початку судового засідання від представника відповідача ОСОБА_4 надійшла заява про розгляд справи без його участі та часткове визнання позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Згідно відзиву на позовну заяву, який надійшов до суду 07 жовтня 2020 року, представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача на її користь заборгованості з аліментів на утримання сина, оскільки стягнення заборгованості по аліментах, як самостійний предмет позову при наявності виконавчого листа про стягнення аліментів, не передбачений нормами матеріального права, а порядок стягнення аліментів та заборгованості за ними проводиться у порядку ст.ст. 194-195 СК України та ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження». В частині позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пені представник відповідача просить стягнути з відповідача на користь позивача пеню за період з 20 грудня 2017 року до 01 серпня 2020 року в розмірі 5264,93 гривень, про що надає розрахунок.
У зв'язку з неявкою сторін та у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для їх розгляду і вирішення по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 (на той час - ОСОБА_1 ) та ОСОБА_2 з 27 лютого 2013 року перебували у шлюбі, що вбачається з копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 02 грудня 2016 року (а.с. 6).
Під час перебування у шлюбі у позивача та відповідача народилась дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що вбачається з наявної в матеріалах справи копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 03 квітня 2018 року (а.с. 7).
22 січня 2018 року судовим наказом Артемівського міськрайонного суду Донецької області стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з дня пред'явлення заяви: 20 грудня 2017 року, до моменту досягнення дитиниою повноліття (а.с. 14).
Рішенням Артемівського міськрайонного суду від 17 вересня 2018 року шлюб між позивачем та відповідачем розірвано (а.с. 9-10).
22 січня 2019 року рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області зменшено розмір аліментів, які утримуються з ОСОБА_2 за судовим наказом від 22 січня 2018 року на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 частини на 1/6 частину доходів (заробітку) платника аліментів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до його повноліття (а.с. 11-13).
28 грудня 2019 року ОСОБА_1 вступила у зареєстрований шлюб з ОСОБА_7 , внаслідок чого після реєстрації шлюбу їй присвоєно прізвище ОСОБА_1 , що вбачається з копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 28 грудня 2019 року (а.с. 8).
З копії розрахунку заборгованості від 04 серпня 2020 року, здійсненого старшим державним виконавцем Бахмутського МРВ ВДВС ГТУЮ у Донецькій області Моргулем В.С., вбачається, що розмір заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , за період з 20 грудня 2017 року по 31 липня 2020 року складає 13 480,10 гривень. При цьому, з даного розрахунку також вбачається, що боржником добровільно сплачувались аліменти у червні 2018 року - в сумі 1674,56 гривень, у липні 2018 року - в сумі 1588,45 гривень, у серпні 2018 року - в сумі 1657,78 гривень, у вересні 2018 року - в сумі 1550,33 гривень, у жовтні 2018 року - в сумі 1685,44 гривень, у листопаді 2018 року - в сумі 1122,64 гривень, у грудні 2018 року - в сумі 1140,30 гривень, у січні 2019 року - в сумі 601,88 гривень, у лютому 2019 року - в сумі 600,00 гривень, у березні 2019 року - в сумі 650,00 гривень, у квітні 2019 року - в сумі 939,00 гривень, у травні 2019 року - в сумі 800,00 гривень, у червні 2019 року - в сумі 1000,00 гривень, у липні 2019 року - в сумі 1000,00 гривень, у серпні 2019 року - в сумі 900,00 гривень, у грудні 2019 року - в сумі 150,00 гривень, у лютому 2020 року - в сумі 500,00 гривень, у березні 2020 року - в сумі 395,00 гривень, у квітні 2020 року - в сумі 205,00 гривень, у травні 2020 року - в сумі 610,00 гривень, у червні 2020 року - в сумі 500,00 гривень, у липні 2020 року - в сумі 1095,00 гривень (а.с. 15).
Згідно наведеного позивачем у позові розрахунку пені, розмір заборгованості з пені становить 31 196,98 гривень, з яких: за грудень 2017 року - 678,04 гривень, за січень 2018 року - 1836,30 гривень, за лютий 2018 року - 1873,03 гривень, за березень 2018 року - 1873,03 гривень, за квітень 2018 року - 1982,57 гривень, за травень 2018 року - 1982,57 гривень, за червень 2018 року - 0 гривень, за липень 2018 року - 0 гривень, за серпень 2018 року - 0 гривень, за вересень 2018 року - 0 гривень, за жовтень 2018 року - 0 гривень, за листопад 2018 року - 0 гривень, за грудень 2018 року - 0 гривень, за січень 2019 року - 1154,83 гривень, за лютий 2019 року - 1052,84 гривень, за березень 2019 року - 1542,18 гривень, за квітень 2019 року - 534,03 гривень, за травень 2019 року - 1091,41 гривень, за червень 2019 року - 220,73 гривень, за липень 2019 року - 344,04 гривень, за серпень 2019 року - 649,90 гривень, за вересень 2019 року - 3336,70 гривень, за жовтень 2019 року - 2874,67 гривень, за листопад 2019 року - 2559,93 гривень, за грудень 2019 року - 206,80 гривень, за січень 2020 року - 2091,43 гривень, за лютий 2020 року - 993,18 гривень, за березень 2020 року - 920,05 гривень, за квітень 2020 року - 868,61 гривень, за травень 2020 року - 328,88 гривень, за червень 2020 року - 201,23 гривень (а.с. 16).
Згідно доданого представником відповідача до відзиву розрахунку розмір заборгованості з пені за період з 20 грудня 2017 року до 01 серпня 2020 року становить 5264,93 гривень, з яких: грудень 2017 року - 49,39 гривень (449,03/100%х11 днів); січень 2018 року - 379,40 гривень (1224,20/100%х31 день); лютий 2018 року - 342,72 гривень (1224,20/100%х28 днів); березень 2018 року - 379,40 гривень (1224,20/100%х31 день); квітень 2018 року - 388,40 гривень (1295,80/100%х30 днів); травень 2018 року - 401,45 гривень (1295,80/100%х31 день); червень 2018 року - (930/100%395 днів); липень 2018 року - 0 гривень; серпень 2018 року - 0 гривень; вересень 2018 року - 0 гривень; жовтень 2018 року - 0 гривень; листопад 2018 року - 0 гривень; грудень 2018 року - 0 гривень; січень 2019 року - 64,51 гривень (211,12/100%х31 день); лютий 2019 року - 294,56 гривень (1052,84/100%28 день); березень 2019 року - 97,96 гривень (316,02/100%х31 день); квітень 2019 року - 34,80 гривень (116,60/100%30 днів); травень 2019 року - 79,05 гривень (255,60/100%х30 днів); червень 2019 року - 16,50 гривень (55,60/100%х30 днів); липень 2019 року - 29,14 гривень (94/100%х31 день); серпень 2019 року - 60,14 гривень (194/100%х31 день); вересень 2019 року - 328,20 гривень (1094/100%х30 днів); жовтень 2019 року - 312,60 гривень (1049,15/100%х30 днів); листопад 2019 року - 325,19 гривень (1049,15/100%х30 днів); грудень 2019 року - 278,69 гривень (899,15/100%х31 день); січень 2020 року - 356,19 гривень (1149,14/100%х31 день); лютий 2020 року - 150,27 гривень (649,14/100%х29 днів); березень 2020 року - 233,74 гривень (754,14/100%х31 день); квітень 2020 року - 283,20 гривень (944,14/100%х30 днів); травень 2020 року - 167,09 гривень (539,14/100%х31 день); червень 2020 року - 194,70 гривень (649,14/100%х30 днів); липень 2020 року - 16,74 гривень (54,14/100%х31 день) (а.с. 34).
Згідно частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).
Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків (ч. 2 ст. 51 Конституції України) і традиційно закріплюється в сімейному законодавстві.
Таке утримання є безумовним, оскільки Закон не передбачає будь-яких спеціальних умов для виникнення обов'язку батьків з утримання своїх дітей, та не передбачає звільнення батьків від утримання незалежно від того, чи є батьки працездатними, та чи є в них кошти, достатні для утримання.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до частини другої статті 141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Таким чином, обсяг відповідальності батьків не залежить від проживання їх разом чи окремо від дитини, і цей факт не звільняє від обов'язку забезпечувати такі умови життя дитини, які є достатніми для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, соціального та духовного розвитку.
Зазначений висновок підтверджується і наявністю відповідальності за ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків, як передбачено у частині четвертій статті 155 СК України.
Статтею 180 СК України встановлено обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (частина третя статті 182 СК України у редакції, чинній на час ухвалення рішення про стягнення аліментів).
Згідно ч. 4 ст. 195 СК України, розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
Порядок стягнення аліментів на виконання рішення суду передбачений Законом України «Про виконавче провадження» і суд вирішує питання заборгованості лише у разі спору про її розмір.
Таким чином, при відсутності такого спору заборгованість стягується державним виконавцем відповідно до положень Закону, а не на підставі рішення суду про стягнення заборгованості.
З огляду на викладене, враховуючи, що спір щодо розміру заборгованості по сплаті аліментів між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відсутній, сума заборгованості по аліментах в даному випадку не підлягає стягненню в судовому порядку, а має стягуватись державним виконавцем у порядку передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».
Порядок стягнення аліментів на виконання рішення суду, передбачений статтею 71 Закону України «Про виконавче провадження» і відповідно до частини 7 цієї статті, суд вирішує питання заборгованості по аліментах лише у разі спору про її розмір. При відсутності такого спору заборгованість стягується державним виконавцем відповідно до положень Закону, а не на підставі рішення суду про стягнення заборгованості. Повторне стягнення із боржника суми, яка має бути ним виплачена в порядку виконання рішення суду про стягнення аліментів недопустиме.
Таким чином, для стягнення заборгованості за аліментами, які стягуються на підставі судового рішення, законодавець не вимагає окремого рішення суду про стягнення такої заборгованості, а встановлює порядок її стягнення в межах виконавчого провадження за рішенням суду про стягнення аліментів.
Оскільки стягнення заборгованості по аліментах, як самостійний предмет позову при наявності виконавчого листа про стягнення аліментів, не передбачений нормами матеріального права, а порядок стягнення аліментів та заборгованості за ними проводиться в порядку ст.ст.194-195 СК України та ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», позовні вимоги в частині стягнення із відповідача на користь позивача заборгованості по аліментах задоволенню не підлягають.
Щодо вимог про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойки (пені) за прострочення аліментів суд зазначає наступне.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (частина третя статті 182 СК України у редакції, чинній на час ухвалення рішення про стягнення аліментів).
У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця. Тобто, у разі несплати аліментів у поточному місяці, з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки.
Згідно з частиною першою статті 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.
Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов'язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.
Законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов'язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.
Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов'язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.
Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.
Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.
За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.
Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов'язання.
У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.
Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.
У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.
Саме така правова позиція висловлена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року по справі № 572/1762/15-ц та від 03 квітня 2019 року по справі № 333/6020/16-ц, висновки по яких суд у відповідності до частини 4 статті 263 ЦПК України враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Разом з тим, розрахунки позивача та відповідача здійснені за формулою, за якою обчислення пені за несплату або прострочення сплати аліментів передбачає врахування кожного місяця окремо, а не за кожен день прострочення сплати аліментів, що є помилковим, як зазначено у висновках, наведених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року по справі № 333/6020/16-ц, а тому є не вірними, з огляду на що суд з метою захисту прав малолітньої дитини вважає доцільним здійснити розрахунок неустойки (пені) по аліментам за формулою, наведеною у зазначених вище постановах Великої Палати Верховного Суду.
Так, розмір заборгованості з пені за період з 20 грудня 2017 року по 31 липня 2020 року становить 89 498,83 гривень, з яких: грудень 2017 року - 4283,46 гривень (449 х 1% х 954); січень 2018 року - 11 531,96 гривень (1224,20 х 1% х 942); лютий 2018 року - 11 152,46 гривень (1224,20 х 1% х 911); березень 2018 року - 10 809,67 гривень (1224,20 х 1% х 883); квітень 2018 року - 11 040,22 гривень (1295,80 х 1% х 852); травень 2018 року - 10 651,48 гривень (1295,80 х 1% х 822); червень 2018 року - 0 гривень; липень 2018 року - 0 гривень; серпень 2018 року - 0 гривень; вересень 2018 року - 0 гривень; жовтень 2018 року - 0 гривень; листопад 2018 року - 0 гривень; грудень 2018 року - 0 гривень; січень 2019 року - 1218,16 гривень (211,12 х 1% х 577); лютий 2019 року - 5432,66 гривень (1052,84 х 1% х 516); березень 2019 року - 1636,98 гривень (316,02 х 1% х 518); квітень 2019 року - 567,84 гривень (116,60 х 1% х 487); травень 2019 року - 1168,09 гривень (255,60 х 1% х 457); червень 2019 року - 236,86 гривень (55,60 х 1% х 426); липень 2019 року - 372,24 гривень (94,00 х 1% х 396); серпень 2019 року - 708,10 гривень (194,00 х 1% х 365); вересень 2019 року - 3653,96 гривень (1094,00 х 1% х 334); жовтень 2019 року - 3189,42 гривень (1049,15 х 1% х 304); листопад 2019 року - 2864,18 гривень (1049,15 х 1% х 273); грудень 2019 року - 2184,93 гривень (899,15 х 1% х 243); січень 2020 року - 2436,18 гривень (1149,14 х 1% х 212); лютий 2020 року - 1174,94 гривень (649,14 х 1% х 181); березень 2020 року - 1146,29 гривень (754,14 х 1% х 152); квітень 2020 року - 1142,41 гривень (944,14 х 1% х 121); травень 2020 року - 490,62 гривень (539,14 х 1% х 91); червень 2020 року - 389,48 гривень (649,14 х 1% х 60); липень 2020 року - 16,24 гривень (54,14 х 1% х 30).
Таким чином, враховуючи, що відповідачем доказів того, що заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками, тощо, не надано, суд вважає що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення пені по виплаті аліментів є такими, що підлягають задоволенню. При цьому, враховуючи, що відповідно до положень ч. 1 ст. 196 СК України розмір неустойки (пені) не може бути більше 100 відсотків заборгованості, з ОСОБА_2 підлягає стягненню пеня за прострочення сплати аліментів саме в розмірі загальної заборгованості зі сплати аліментів в сумі 13 480,10 гривень, як і просить позивач.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 840,80 гривень.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 82, 141, 259, 264-265, 268, 356 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Задовольнити у позовні вимоги частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,уродженця міста Артемівськ (нині - Бахмут) Донецької області, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки міста Сіверськ Артемівського (нині - Бахмутського) району Донецької області, пеню за прострочення сплати аліментів, стягнутих на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка утворилась за період з 20 грудня 2017 року по 31 липня 2020 року, в розмірі 13 480 (тринадцять тисяч чотириста вісімдесят) гривень 10 копійок.
У задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,уродженця міста Артемівськ (нині - Бахмут) Донецької області, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки міста Сіверськ Артемівського (нині - Бахмутського) району Донецької області, заборгованості по виплаті аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 13 480,10 гривень - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,уродженця міста Артемівськ (нині - Бахмут) Донецької області, на користь держави судовий збір в сумі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Донецького апеляційного суду через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відомості про учасників справи:
Позивач- ОСОБА_1 , місце проживання якої: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ;
Відповідач- ОСОБА_2 , місце проживання якого: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Суддя О.С. Конопленко
05.11.2020