21 жовтня 2020 року м. Дніпросправа № 200/11621/17
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Дурасової Ю.В.,
суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,
секретар судового засідання: Новошицька О.О.
за участю: позивач - ОСОБА_1 ;
представник позивача - Афонін Олександр Вікторович;
представник відповідача - Романенко Ірина Миколаївна;
представника відповідача - Козій Іван Миколайович
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Дніпровської митниці Держмитслужби, яка є правонаступником Дніпропетровської митниці ДФС
на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 08.10.2019
(головуючий суддя ЖенескуЕ.В.)
в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до відповідачів Дніпропетровської митниці ДФС, правонаступником якої є Дніпровська митниця Держмитслужби, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування постанов,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідачів Дніпропетровської митниці ДФС (правонаступником якої Дніпровська митниця Держмитслужби, Державної фіскальної служби України, просив (а.с. 1-5 т. 1):
- поновити строк оскарження постанови Державної фіскальної служби України від 03.07.2017 року та постанови Дніпропетровської митниці ДФС від 08.06.2017 року по справі про порушення митних правил № 0108/110000014/17;
- визнати протиправними та скасувати постанову Державної фіскальної служби України від 03.07.2017 року та постанову Дніпропетровської митниці ДФС від 08.06.2017 року по справі про порушення митних правил № 0108/110000014/17.
Позов обґрунтовано тим, що між ОВ «Агро-Союз-Термінал» (повірений), представником якого виступав позивач, та ТОВ «Спільне підприємство «Янікс», 21.11.2016 року укладено договір доручення № 24МБО, відповідно до якого повірений зобов'язується від імені та за рахунок довірителя здійснювати декларування товарів та інших предметів, які переміщуються довірителем через митний кордон України. 07 квітня 2017 року відповідачем відносно позивача складено протокол про порушення митних правил №0108/110000014/17 за ст.485 Митного кодексу України. В протоколі зазначено, що товар «тролейбус; новий; міський, пасажирський, великої місткості з низьким рівнем підлоги (ДСТУ 4905: 2008)», ввезений на митну територію України Товариством «СП «Янікс» та задекларований за ЕМД №110100002/2017/000170 від 23.01.2017 року, не піддано достатній обробці (переробці) відповідно до Правил визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав від 20.11.2009, оскільки умови виконання виробничих і технологічних операцій, наведених у Додатку 1 до Правил, не виконані у повному обсязі, отже це не передбачає звільнення від обкладення ввізним митом на умовах, передбачених Угодою про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав від 20.11.2009 (далі - Угода). 08 червня 2017 року Дніпропетровською митницею винесена постанова у справі про порушення митних правил №0108/110000014/17, якою позивача визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.485 МКУ та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300% несплаченої суми митних платежів, що складає 1686 220,50 грн. Позивачем подано до ДФС України скаргу на вказану постанову митниці, однак за результатами розгляду скарги 03.07.17 року ДФС України винесена постанова, якою постанову митниці залишено без змін. Вважає зазначені постанови незаконними та необґрунтованими, посилаючись на те, що ні декларант, ні митний брокер, ні позивач як представник митного брокера не мають повноважень та відповідної компетенції по встановленню країни походження товару, аналізу достатності чи недостатності виконання критеріїв обробки (переробки) товару. Протягом чотирьох робочих годин, як це вимагається МКУ, з моменту пред'явлення органу доходів і зборів товарів митної декларації та інших необхідних документів щодо товару (тролейбус) органом доходів і зборів не було прийнято письмової відмови у здійсненні митного оформлення тролейбусу, а Дніпропетровською митницею на митній декларації про ввезення тролейбуса було проставлено відмітку про завершення їх митного оформлення, отже орган доходів і зборів вважав, що зауваження до митного оформлення відсутні, а в діях митного брокера в особі його представника та поданих ним документах відсутні будь-які порушення чинного митного законодавства України. Вказує, що відповідно до п.5.1. Угоди, товар користується режимом вільної торгівлі на митних територіях держав - учасниць Угоди, якщо він відповідає критеріям походження, установленим цими Правилами, тобто застосовується термін «критерії походження», а не «критерії достатньої переробки». Зазначає також, що визначене відповідачем порушення не утворює об'єктивну сторону складу порушення митних правил, передбаченого ст.485 МКУ. Крім того, вказує, що відповідачем неправильно здійснено арифметичний розрахунок суми штрафу. Справа розглянута за відсутності позивача, що є порушенням ст.526 МКУ, протокол не містить всіх необхідних реквізитів, передбачених чинним законодавством України, порушено строк розгляду справи про порушення митних правил, а саме протокол був складений 07.04.2017 року, а розгляд справи відбувся 08.06.2017 року. Вважає, що строк на оскарження постанов ним пропущено з поважних причин, оскільки розгляд справи ДФС України відбувся без присутності позивача, про факт розгляду справи він дізнався 12.07.2017 року, коли отримав у відділенні «Укрпошти» копію оскаржуваної постанови.
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 08.10.2019 позов задоволено.
Визнано протиправними та скасовано постанову Державної фіскальної служби України від 03.07.2017 року та постанову Дніпропетровської митниці ДФС від 08.06.2017 року по справі про порушення митних правил № 0108/110000014/17 (а.с. 91-104 т.1).
Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що митним органом не доведено факту декларування позивачем ввезеного на митну територію України тролейбусу виробництва Білорусі за № 110100002/2017/000170 від 23.01.2017 року, стосовно якого надано пільги щодо сплати митних платежів, з іншою метою та в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, оскільки ст.485 Митним кодексом України чітко визначено наявність спеціальної протиправної мети неправомірного звільнення від сплати чи зменшення розміру сплати митних платежів, тобто об'єктивною стороною адміністративного правопорушення за статтею 485 МК України є дії, під якими розуміється активний вчинок особи, в якій виражена зовні його воля, але докази вчинення позивачем дій спрямованих на уникнення від сплати чи зменшення розміру сплати митних платежів матеріали справи не містять, а відповідачі таких доказів не навели та не надали.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Посилається на те, що ОСОБА_1 здійснив декларування тролейбуса та заявив преференції щодо митного оформлення на цей товар, однак, ввезення зазначеного товару не передбачає преференцій щодо розмитнення, тому щодо ОСОБА_1 після проведення перевірки складено постанову про порушення ним митних правил.
Позивачем до суду апеляційної інстанції подано відзив на апеляційну скаргу, доводи якого зводяться до законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін як законне та обґрунтоване. Посилається на те, що справа щодо накладення на нього штрафу розглянута без його участі, що порушує його права. Зазначає про практику розгляду подібних справ.
У судовому засіданні представники відповідача підтримали доводи апеляційної скарги, просили апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Надали пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі.
Представник позивача та позивач в судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги, просили відмовити в її задоволенні, залишивши рішення суду першої інстанції без змін як законне та обґрунтоване. Надали пояснення аналогічні, викладеним у відзиві на апеляційну скаргу.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 07 квітня 2017 року відповідачем відносно начальника відділу митного оформлення ТОВ «Агро-Союз Термінал» Рассоленка С.А. складено протокол про порушення митних правил №0108/110000014/17 (а.с. 7-8 т. 1).
08 червня 2017 року в.о. начальника Дніпропетровської митниці Сличко С.В., без присутності особи, що притягується та відповідальності, та її представника, винесено постанову в справі про порушення митних правил №0108/110000014/17, відповідно до якої начальника відділу митного оформлення ТОВ «Агро-Союз Термінал» ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого статтею 485 МК України, накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300% несплаченої суми митних платежів, що складає 1 686 220,50 грн. (а.с. 10-11 т. 1).
Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Митного кодексу України.
Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.
Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суб'єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.
Предметом спору є правомірність/протиправність дій суб'єкта владних повноважень щодо прийняття постанови Державної фіскальної служби України від 03.07.2017 року та постанови Дніпропетровської митниці ДФС від 01.06.2017 року про порушення митних правил №0108/110000014/17.
Зокрема, спірні правовідносини регулюються нормами Митного кодексу України.
Так, відповідно до ст. 75 Митного кодексу України для поміщення товарів у митний режим імпорту особа, на яку покладається дотримання вимог митного режиму, повинна:
- подати митному органу, що здійснює випуск товарів, документи на такі товари;
- сплатити митні платежі, якими відповідно до законів України обкладаються товари під час ввезення на митну територію України в режимі імпорту;
- виконати встановлені відповідно до закону вимоги щодо заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Стаття 257 Митного кодексу України визначає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою точних відомостей про товари.
При цьому, декларант зобов'язаний здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом, надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу (ст. 266 МКУ).
Водночас, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність (ст. 458 МКУ).
Слід зазначити, що суб'єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил при вчиненні порушень митних правил підприємствами є посадові особи цих підприємств (ч.2 ст. 459 МКУ).
Зокрема, частиною 1 ст. 485 Митного кодексу України передбачено, що заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300% несплаченої суми митних платежів.
Аналіз зазначених положень дає підстави для висновку, що склад адміністративного правопорушення, що визначений статтею 485 Митного кодексу України передбачає спеціальну протиправну мету дій декларанта щодо заявлення неправдивих відомостей, а саме, неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, і наявність спеціальної протиправної мети в диспозиції вказаної норми свідчить про те, що зазначене правопорушення може бути вчинене з умисною формою вини.
Тобто, підставою для притягнення особи до відповідальності за порушення митних правил, яке полягає у заявленні в митній декларації неправдивих відомостей з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, є встановлення наявності у особи декларанта умислу на вчинення таких дій, а саме - умисного заявлення неправдивих відомостей.
Матеріалами справи підтверджується, що позивачем при оформленні митної декларації в графі 36 митної декларації ІМ40ДЕ № 110100002/2017/000170 від 23.01.2017 року код « 400» було зазначено на підставі наявної в нього інформації про задекларований товар, яка була надана йому імпортером - ТОВ «Спільне підприємство «Янікс» (довіритель), а саме - товаросупроводжувальних документів CMR від 19.01.2017 року № 12 та інвойсу від 16.01.2017 року №14.
При цьому, колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що працівником митниці під час здійснення митного оформлення цього товару було підтверджено факт відповідності зазначених декларантом відомостей про товар та відсутність зауважень з даного приводу і як наслідок задекларованому товару було надано режим вільної торгівлі.
На думку колегії суддів апеляційної інстанції вказані дії митного органу у свою чергу свідчить про відсутність в діях декларанта (позивача ОСОБА_1 ) та в поданих ним документах порушень, оскільки посадова особа митного органу не висловила будь-яких сумнівів та зауважень щодо правильності оформлення документів, необхідних для митного оформлення задекларованого товару.
Натомість, 07 квітня 2017 року головним державним інспектором відділу митного оформлення №1 м/п «Аеропорт» Дніпропетровської митниці ДФС ОСОБА_2 відносно начальника відділу митного оформлення ТОВ «Агро-Союз Термінал» ОСОБА_1 складено протокол про порушення митних правил №0108/110000014/17. (а.с. 7-8 т. 1).
В протоколі зазначено, що «20 січня 2017 року відповідно до контракту від 02.12.2016 року № 397/13-16 та специфікації від 02.12.2016 №1 на митну територію України в зоні діяльності Чернігівської митниці ДФС з Республіки Білорусь на адресу ТОВ «СП «Янікс» на підставі товаросупровідних документів: CMR від 19.01.2017 року № 12 та інвойсу від 16.01.2017 року № 14 вантажним автомобілем переміщено товар, заявлений як «транспортний засіб, призначений для перевезення людей понад 10 осіб, включаючи водія, новий: тролейбус міський пасажирський великої місткості з низьким рівнем підлоги (ДСТУ 4905: 2008), пристосований до пасажирів з обмеженими можливостями (обладнаний відкидним трапом), марки «Белкоммунмаш», модель - 321, з комплектом ЗІП - 1 шт., ідентифікаційний номер (VIN) - НОМЕР_1 ; кількість місць для сидіння (без водія) - 26, загальна пасажиромісткість (без водія) - 101, тип двигуна - електричний асинхронний, потужність - 150 кВт, календарний рік виготовлення - 2016, модельний рік виготовлення - 2016; колісна формула - 4х2. Тип кузову: вагонного типу, трьохдверний. Колір - жовтий. Комплектація згідно специфікації по контракту. Виробник: ВАТ «Управляющая компания холдинга «Белкоммунмаш». Країна виробництва: BY».
23 січня 2017 року на підставі попередньої митної декларації від 19.01.2017 року № 110000000/2017/900972 вказаний вище товар доставлено в зону діяльності Дніпропетровської митниці ДФС.
Того ж дня до відділу митного оформлення № 2 митного поста «Північний» Дніпропетровської митниці ДФС ОСОБА_1 подав митну декларацію типу ІМ40ДЕ, яку в подальшому було зареєстровано за № 110100002/2017/000170, та задекларував вказаний вище товар із застосуванням 400 преференції по сплаті мита (товари, що ввозяться в Україну згідно з міжурядовими угодами України з країнами СНД (крім Республіки Грузія) з метою звільнення від сплати ввізного мита.
При проведенні тематичної перевірки відповідно до наказу Дніпропетровської митниці ДФС від 06.02.2017 року встановлено, що товар «тролейбус; новий; міський пасажирський великої місткості з низьким рівнем підлоги (ДСТУ 4905: 2008)», не піддано достатній обробці (переробці) відповідно до Правил визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав від 20.11.2009, оскільки умови виконання виробничих і технологічних операцій, наведених у Додатку 1 до Правил, не виконані у повному обсязі. Зазначене не передбачає звільнення від обкладення ввізним митом на умовах, передбачених Угодою про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав від 20.11.2009 року.
Таким чином, ОСОБА_1 заявив у митній декларації № 110100002/2017/000170 від 23.01.2017 неправдиві відомості з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів, шляхом внесення у графу 36 коду « 400», що призвело до безпідставного застосування преференційної пільги та несплати митних платежів у сумі 562 073,50 грн.
Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України».
Складенню протоколу про порушення митних правил № 0108/110000014/17 передувало проведення у період з 06.02.2017 року по 17.02.2017 р. тематичної перевірки митних оформлень товарів «тролейбус» ввезених на митну територію України на умовах угоди про вільну торгівлю ТОВ СП «Янікс» протягом ІV кварталу 2016 року та січня 2017 року.
Зазначена тематична перевірка була проведена на підставі наказу Дніпропетровської митниці ДФС від 06.02.2017 р. на предмет повноти виконання посадовими особами ПМО митних формальностей, сформованих АСАУР, а за її результатом 17.02.2017 р. було складено Акт, в якому у п.4.1 розділу «пропозиції» Управління ПМП зобов'язувалося опрацювати питання наявності ознаків порушення митних правил при декларуванні товару «Тролейбусів» нових міських пасажирських, великої місткості з низьким рівнем підлоги (ДСТУ 4905:2008), ввезених на митну територію України ТОВ «СП «Янікс» в період з 22.11.2016 року по 23.01.2017 року.
Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що в протоколі про порушення митних правил від 07.04.2017 року не визначено відповідачем, що саме вважається «неправдивими відомостями», внесеними позивачем до митної декларації, і чим саме підтверджується мета позивача неправомірно зменшити митні платежі», оскільки сам факт декларування позивачем ввезеного на митну територію України тролейбусу виробництва Білорусі з зазначенням у графі 36 преференції 400 - не може вважатися неправдивими відомостями і не може свідчить про прямий умисел позивача на порушення митних правил з метою звільнення ТОВ «СП «Янікс» від митних платежів.
Відповідач зазначає, що ОСОБА_1 примірник протоколу отримав 07 квітня 2017 року, про що свідчить його особистий підпис, та у протоколі про порушення митних правил зазначив, що з порушенням не згоден, оскільки його не вчиняв. Додаткові детальні пояснення надасть митному органу до 11.04.2017 року (а.с. 7-8 т. 1).
При цьому, з матеріалів справи вбачається, що 31 травня 2017 року ОСОБА_1 подав до Дніпропетровської митниці ДФС клопотання про відкладення розгляду справи про порушення митних правил на будь-яку дату після 09 червня 2017 року, в зв'язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні (а.с. 9 т. 1).
Лікування позивача підтверджується медичними документами (а.с. 9 з/с, т.1)
Однак, 08.06.2017 року митним органом була прийнята Постанова про порушення митних правил №0108/110000014/17, якою на ОСОБА_1 та накладено штраф в розмірі 1 686 220,50 грн.
Постанова про порушення митних правил була направлена позивачу листом Дніпропетровської митниці від 09.06.2017 року.
На думку колегії суддів апеляційної інстанції, штраф в розмірі 1 686 220,50 грн., що накладений на позивача, є значною сумою, тому розгляд справи щодо накладення на позивача таких штрафних санкцій мав відбуватися за присутності позивач. Зокрема, позивач мав право надати свої пояснення та докази.
Натомість, розгляд справи відповідачем про накладення на позивача штрафу - без участі позивача (за наявності клопотання позивача про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні), позбавили позивача права надавати свої пояснення, подавати докази, ставити запитання та ін.
14 червня 2017 року позивач подав скаргу на вказану постанову про порушення митних правил до Державної фіскальної служби України.
За наслідками розгляду скарги 03.07.2017 року головний державний інспектор відділу провадження у справах про порушення митних правил управління митних розслідувань Департаменту організації протидії митним правопорушенням Державної фіскальної служби України Бевза О.В. прийняв постанову, якою залишено без змін постанову Дніпропетровської митниці ДФС від 08.06.2017 року, про що позивача було повідомлено листом ДФС від 04.07.2017 року, який ОСОБА_1 отримано 12.07.2017 року.
Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що Дніпропетровською митницею ДФС у протоколі про порушення митних правил №0108/110000014/17 від 07.04.2017 року та у постановах Дніпропетровської митниці ДФС від 08.06.2017 року та Державної фіскальної служби України від 03.07.2017 року відсутнє посилання на факт заявлення позивачем в момент здійснення митного оформлення товару неправдивих відомостей про товар, подання недостовірних документів, надання недостовірної інформації та/або ненадання всієї наявної в нього інформації про товар, що підлягав декларуванню (ІМ40ДЕ № 110100002/2017/000170 від 23.01.2017 року).
Водночас, Європейським судом з прав людини у рішенні Суду від 20.10.2011 року у справі «Рисовський проти України», викладено правову позицію, щодо принципу «належного урядування», який зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов'язків.
Однак, відсутність посилань суб'єкта владних повноважень на наявність в декларації неправдивих відомостей про товар, подання недостовірних документів, надання недостовірної інформації, не дає підстави для висновку, що державний орган діяв в належний і якомога послідовніший спосіб.
Відповідно до статті 1 Митного кодексу України законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів. Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування. Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору України.
Частиною 1 ст. 272 Митного кодексу України передбачено, що ввізне мито встановлюється на товари, що ввозяться на митну територію України, а положеннями ч. 4 та ч. 5 ст. 280 цього ж кодексу передбачено, що ввізне мито на товари, митне оформлення яких здійснюється в порядку, встановленому для підприємств, нараховується за ставками, встановленими Митним тарифом України та є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України. До товарів, що походять з України або з держав - членів Світової організації торгівлі, або з держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, якщо інше не встановлено законом. До решти товарів застосовуються повні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.
Також, частиною 1 ст. 281 Митного кодексу України допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори .
Зокрема, 18.10.2011р. країнами-учасницями Співдружності Незалежних Держав було підписано Договір про зону вільної торгівлі, який ратифікований Законом України від 30.07.2012 №5193-VI «Про ратифікацію Договору про зону вільної торгівлі» №5193-VI від 30.07.2012р. (Договір №5193-VI від 30.07.2012р.) .
Положеннями ст. 2 Договору №5193-VI від 30.07.2012р. визначено, що сторона не застосовує мита та інших платежів, еквівалентних миту, стосовно експорту товару, призначеного для митної території іншої Сторони, та/або імпорту товару, що походить з митної території іншої Сторони, за винятком випадків, передбачених в додатку 1, що є невід'ємною частиною цього Договору.
Також, статтею 4 Договору №5193-VI від 30.07.2012р. передбачено, що для визначення країни походження товарів, що походять із Сторін і знаходяться в торговельному обороті між ними, Сторони керуються Правилами визначення країни походження товарів, що є невід'ємною частиною Угоди про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав від 20.11.2009р.
Угода про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав від 20.11.2009р. (Правила від 20.11.2009р.) ратифікована Законом України від 06.07.2011 №3592-VI «Про ратифікацію Угоди про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав» №3592-VI від 06.07.2011р. із застереженнями.
Так, розділом 1 Правил від 20.11.2009р. передбачено, що «країна походження товару» - країна, у якій товар було цілком вироблено чи піддано достатній обробці (переробці) відповідно до цих Правил; «критерій достатньої обробки (переробки)» - один із критеріїв визначення країни походження товарів, відповідно до якого товар, якщо в його виробництві беруть участь дві країни чи більше, уважається таким, що походить з тієї країни, на території якої його було піддано останній істотній обробці (переробці), достатній для надання товарові його характерних властивостей.
Згідно з пунктом 2.1 розділу 2 Правил від 20.11.2009р. країною походження товару вважається держава - учасниця Угоди, на території якої товар було цілком вироблено чи піддано достатній обробці (переробці) відповідно до цих Правил.
Слід взяти до уваги, що пункт 2.4 розділу 2 Правил від 20.11.2009р., передбачає, що у разі участі у виробництві товару третіх країн, крім держав - учасниць Угоди, країна походження товару визначається відповідно до критерію достатньої обробки (переробки) товару. Критерій достатньої обробки (переробки) може виражатися виконанням таких умов:
а) зміна товарної позиції за ТН ЗЕД на рівні принаймні одного з перших чотирьох знаків, що сталася в результаті обробки (переробки);
б) виконання необхідних умов, виробничих і технологічних операцій, під час виконання яких товар уважається таким, що походить з тієї країни, на території якої ці операції мали місце;
в) правило адвалорної частки, коли вартість використовуваних матеріалів іноземного походження досягає фіксованої процентної частки в ціні кінцевої продукції.
Основною умовою критерію достатньої обробки (переробки) є зміна товарної позиції за ТН ЗЕД на рівні принаймні одного з перших чотирьох знаків.
Ця умова застосовується до всіх товарів, за винятком товарів, уключених до Переліку умов, виробничих і технологічних операцій, під час виконання яких товар уважається таким, що походить з тієї країни, у якій вони мали місце (далі - Перелік) (додаток 1, який є невід'ємною частиною цих Правил).
Зокрема, до товарних позицій 8702-8704 згідно з додатком 1 передбачено наступні умови, виробничі й технологічні операції, необхідні для надання товару статусу походження під час використання у виробництві товару третіх країн - виготовлення, під час якого вартість використовуваних вузлів і деталей не повинна перевищувати 50 % ціни готової продукції, а також за умови виконання технологічних операцій:
- виготовлення та фарбування кузова (кабіни);
- установлення та закріплення двигуна, підключення до двигуна механізмів управління;
- установлення радіаторів і підключення систем охолодження;
- кріплення амортизаторів, підключення трансмісії;
- установлення передньої підвіски та півосей, установлення задньої підвіски;
- з'єднання рульового управління з маточинами передніх коліс;
- установлення коліс і регулювання затягування підшипників передньої маточини, установлення котушки запалювання;
- заправлення та прокачування гідросистеми рульового управління, гальмівної системи, гідрозчеплення;
- установлення та підключення фар, передніх і задніх сигнальних ліхтарів;
- установлення глушника та секцій вихлопного трубопроводу;
- установлення паливного бака та підключення паливоводу;
- установлення генератора та регулювання натягнення приводного паса;
- установлення та підключення акумулятора з перевіркою роботи бортових електричних ланцюгів;
- діагностування та регулювання двигуна;
- перевірки ефективності гальмівної системи;
- консервації місць, які швидко пошкоджуються;
- усунення дефектів після складання;
- нанесення ідентифікаційного номера на табличку й автомобіль;
- обкатки автомобіля.
У зазначених вище технологічних і виробничих операціях для товарів позиції 8704 замість виготовлення та фарбування кузова (кабіни) допускається виконання операцій з виготовлення рами з підвіскою та мостами.
Відповідно до пункту 5.1 розділу 5 Правил товар користується режимом вільної торгівлі на митних територіях держав - учасниць Угоди, якщо він відповідає критеріям походження, установленим цими Правилами, а також якщо товар:
а) вивозиться на підставі договору (контракту) між резидентом однієї з держав - учасниць Угоди й резидентом іншої держави - учасниці Угоди з митної території однієї держави - учасниці Угоди та ввозиться на митну територію іншої держави - учасниці Угоди. У випадках, зазначених у пунктах 8.5 і 8.6 цих Правил, такий договір може бути укладений після вивезення товару;
б) вивозиться (ввозиться) фізичною особою - резидентом держави - учасниці Угоди з митної території однієї держави - учасниці Угоди на митну територію іншої держави - учасниці Угоди;
в) не залишає територій держав - учасниць Угоди, за винятком випадків, коли товар знаходиться або переміщується територіями третіх країн під митним контролем, документально підтвердженим митними органами країн, через території яких здійснюється доставка товару. При цьому товар повинен бути в незмінному стані й над ним не повинні проводитися будь-які операції, за винятком операцій із забезпечення схоронності й перевантаження товару.
Для підтвердження країни походження товару в конкретній державі - учасниці Угоди для цілей надання режиму вільної торгівлі необхідне надання митним органам країни ввезення оригіналу сертифіката форми СТ-1 (бланк сертифіката наведено в додатку 2, який є невід'ємною частиною цих Правил) чи декларації про походження товару (пункт 6.1 розділу 6 Правил).
Матеріалами справи підтверджується, що декларування товару було здійснено позивачем, який виступав як представник ТОВ «Агро-Союз» на підставі укладеного між ТОВ «Агро-Союз» (Повірений) та ТОВ «СП «Янікс» (Довіритель) договору доручення № 24МБО від 21.11.2016 року. За текстом Акту тематичної перевірки від 17.02.2017 року, на митне оформлення товару було надано, серед іншого, Акт експертизи походження товарів Білоруської ТПП м.Мінськ № 1/1671-1 від 02.05.2016 із додатками та довідками виробника, яким підтверджувалося, що країною походження «Тролейбуса» є Республіка Белорусь, і що відповідно до ст.281, ст.282 Митного кодексу України надавало тарифні пільги (тарифні преференції).
При цьому, вказані обставини встановлені постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 3 червня 2019 року у справі № 200/11365/17, в якій брали участь ті самі сторони.
Тролейбус пасажирський моделі 321, 2016 року випуску, ввезений Товариством з обмеженою відповідальністю «Спільним підприємством «Янікс», пройшов, відповідно до акту експертизи походження товарів №1/1671, який видано 02.05.2016р. Унітарним підприємством по наданню послуг «Мінського відділення Білоруської торгово-промислової палати», основні операції технологічного процесу, які повністю відповідають критеріям, необхідним для надання товару статусу походження під час використання у виробництві товару третіх країн, згідно з додатком 1 Правил, що з урахуванням наявності сертифікату форми СТ-1 встановленого зразку на цей товар у повному обсязі підтверджувало країну походження цього товару - Республіка Білорусь, та надавало право віднесення цього товару до товарної позиції ТН ЗЕД 8702 і як наслідок застосування у даному випадку тарифних преференцій.
Також, вказані обставини встановлені постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2019 року у справі № 200/11371/17, в якій брали участь ті самі сторони.
Водночас ні в наведених вище справах, ні у даній справі відповідачами не було надано належних письмових доказів відповідачами не було надано жодних належних письмових доказів, які б свідчили про викладення у сертифікаті форми СТ-1 на товар, який задекларований за ІМ40ДЕ № 110100002/2017/000170 від 23.01.2017 року, недостовірних відомостей про цей товар, підроблення сертифікату, оформлення цього сертифікату на бланку не встановленого зразку, або отримання такого сертифікату не у встановлений чинним законодавством спосіб.
Отже вищенаведені фактичні обставини справи, які були встановлені судом під час розгляду справи, з урахуванням наведених норм митного законодавства, дають підстави для висновку, що у діях позивача не вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України, оскільки у його діях відсутня вина у формі умислу або необережності, також не вбачаються в діях позивача суспільно-небезпечних наслідків його дій.
Також слід зазначити, що положення Митного кодексу України передбачають, що митні платежі, які підлягають сплаті під час митного оформлення товару ввезеного на митну територію України, сплачуються імпортером (одержувачем товару).
До повноважень відповідачів віднесено, серед іншого, здійснення контролю за своєчасністю та повнотою сплати податків, зборів та митних платежів.
Для здійснення таких повноважень відповідачам надано право проводити відповідні перевірки та приймати рішення, у разі виявлення порушень, які спрямовані на усунення цих порушень.
Однак, матеріали справи не містять доказів щодо прийняття відповідачами, як митними органами, будь-яких рішень стосовно імпортера (одержувача товару) Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільного підприємства «Янікс» щодо донарахування сум митних платежів у зв'язку з виявленими порушеннями митного оформлення вищезазначеного товару.
На думку колегії суддів апеляційної інстанції це також свідчить про недоведеність відповідачами факту існування несплачених митних платежів.
Таким чином, аналіз обставин справи у їх сукупності дає підстави для висновку, що митним органом не доведено факту декларування позивачем ввезеного на митну територію України тролейбусу виробництва Білорусі за № 110100002/2017/000170 від 23.01.2017 року, стосовно якого надано пільги щодо сплати митних платежів, з іншою метою та в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.
Оскільки статтею 485 Митного кодексу України чітко визначено наявність спеціальної протиправної мети неправомірного звільнення від сплати чи зменшення розміру сплати митних платежів ( тобто об'єктивною стороною адміністративного правопорушення за ст.485 МКУ є дії, під якими розуміється активний вчинок особи, в якій виражена зовні його воля), то відповідачі зобов'язані були надати докази вчинення позивачем дій спрямованих на уникнення від сплати чи зменшення розміру сплати митних платежів.
Однак матеріали справи не містять таких доказів.
За вказаних вище обставин та з огляду на те, що зазначення позивачем при митному оформленні товару за ЕМД № 110100002/2017/000170 від 23.01.2017 року на підставі наданих йому ТОВ «СП «Янікс» документів (в тому числі Сертифікату про походження товару форми СТ-1 № BYUA7101014302 від 17.01.2017 року та Акту експертизи походження товарів Білоруської ТПП м.Мінськ № 1/1671-1 від 02.05.2016 з додатками), суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що внесення до графи 36 митної декларації № 110100002/2017/000170 від 23.01.2017 року коду «400» не може бути доказом того, що дії позивача були направлені на несплату митних платежів у формі прямого умислу.
Враховуючи відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 485 МК України та відсутності доказів подання позивачем недостовірних документів, наданої недостовірної інформації та внаслідок ненадання всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття митницею рішення про визначення коду товару, колегія судів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог та про неправомірність прийнятих відповідачами рішень: постанови Дніпропетровської митниці ДФС від 08.06.2017 року та постанови ДФС України від 03.07.2017 року у справі про порушення митних правил № 0108/110000014/17.
В силу статті 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом 10-ти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
На думку колегії суддів апеляційної інстанції суд першої інстанції дослідив доводи позивача щодо поважності причин пропуску строку на оскарження вищеназваних постанов від 08.06.2017 року та від 03.07.2017 року, та прийшов до обґрунтованого висновку, що причини пропуску строку є поважними, оскільки матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 отримав повідомлення від відповідача-2 (ДФС України) про відхилення його скарги на постанову від 08.06.2017 року лише 12 липня 2017 року.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.
Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи відповідача спростовуються доводами, викладеними позивачем та нормами законодавства, що регулює дані правовідносини.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.
В силу ч. 3 ст. 272 КАС України, судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтею 286 КАС України, набирають законної сили з моменту проголошення та не підлягають оскарженню.
Керуючись 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -
Дніпровської митниці Держмитслужби, яка є правонаступником Дніпропетровської митниці ДФС - залишити без задоволення.
Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 08.10.2019 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили 21.10.2020 та може бути оскаржена до Верховного Суду в силу п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 21.10.2020.
В повному обсязі постанова виготовлена 26.10.2020.
Головуючий суддя Ю. В. Дурасова
суддя Л.А. Божко
суддя О.М. Лукманова