10 листопада 2020 р.Справа № 520/12774/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Чалого І.С.,
суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М. ,
розглянувши порядку письмового провадження клопотання Державної податкової служби України про поновлення строку на апеляційне оскарження у справі за апеляційною скаргою Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2020 по справі № 520/12774/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техімпекс Плюс"
до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Харківській області , Державної фіскальної служби України , Головного управління ДФС у Харківській області
про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2020 задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Техімпекс Плюс" до Головного управління ДФС у Харківській області, Державної фіскальної служби України, Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
На зазначене рішення суду Державною податковою службою України подано апеляційну скаргу. До апеляційної скарги додано клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, в якому заявник посилається на приписи пункту 3 Прикінцевих положень КАС України щодо продовження процесуальних строків на час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширення короновірусної хвороби (COVID-19).
Дослідивши доводи заяви та матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Так, повний текст оскаржуваного рішення виготовлений 10.04.2020, копія вказаного рішення отримана ДПС України 16.04.2020.
Апеляційну скаргу подано ДПС України до суду 12.10.2020, тобто з порушенням строків на апеляційне оскарження судового рішення.
При цьому, заява про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження обґрунтована тим, що заявник має право на поновлення та продовження процесуальних строків на час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширення короновірусної хвороби (COVID-19).
Так, 27.05.2020 представником подано первинно апеляційну скаргу на оскаржуване рішення від 10.04.2020 та ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду (суддя -доповідач Перцова Т.С.) від 04.06.2020 апеляційну скаргу залишено без руху з підстав несплати судового збору та надано строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги - відповідно до абз. 2 п.3 розділу VI КАС України. Роз'яснено заявнику апеляційної скарги, що вищезазначені недоліки апеляційної скарги можуть бути усунені шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду квитанції або оригіналу іншого документу про сплату судового збору у розмірі 20170,50 грн.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.09.2020 апеляційну скаргу ДПС України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2020 по справі № 520/12774/19 повернуто скаржнику.
Як вбачається з наявного в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення, копію зазначеної ухвали від 21.09.2020 про повернення апеляційної скарги ДПС України отримано 28.09.2020.
Вдруге апеляційну скаргу подано Головним управлінням ДПС у Харківській області 12.10.2020.
Разом з тим, апелянтом не надано доказів неможливості подати апеляційну скаргу раніше, ніж 12.10.2020 (дата подачі апеляційної скарги вдруге), враховуючи, що копію ухвали про повернення апеляційної скарги отримано останнім 28.09.2020.
Крім того, апелянт, в обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження посилається на положення пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України згідно з яким під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, зокрема, щодо апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.
Однак, слід зазначити, що 17.07.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" (далі по тексту - Закон № 731-IX), яким, зокрема, постановлено пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України викласти в такій редакції: "3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Отже, на час повторного подання апеляційної скарги, положення пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, на які посилається позивач, та відповідно до яких до 17.07.2020 (дата набрання чинності вищевказаним Законом №731) строки, зокрема на апеляційне оскарження, продовжувалися на строк дії карантину, втратили чинність. У зв'язку з чим, апеляційна скарга подана позивачем 12.10.2020, не може вважатися такою, що подана без пропуску строку на апеляційне оскарження.
Враховуючи вищевикладене, суд не вважає причини пропуску строку на апеляційне оскарження зазначені в апеляційній скарзі поважними, тому, клопотання не може бути задоволено з підстав, які в ньому викладені.
В силу ч. 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
У пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини "Устименко проти України" (№ 32053/13) зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності".
У пункті 48 рішення Європейського суду з прав людини "Пономарьов проти України" (№ 3236/03) зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини "Юніон Аліментаріа
проти Іспанії" визначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання ("Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" № 11681/85).
У пункті 44 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Осман проти Сполученого Королівства" зазначено, що обмеження не буде сумісним з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, "якщо воно не має правомірної мети і якщо відсутнє пропорційне співвідношення між вжитими засобами та поставленою метою" (CASO OSMAN CONTRA REINO UNIDO № 23452/94).
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Колегія суддів зазначає, що ДПС України достаменно відомо про прийняття рішення, що ним оскаржується, але не дотримано порядку при первинному поданні апеляційної скарги, а саме не надано документу про повну сплату судового збору, що було перешкодою для відкриття апеляційного провадження та підставою для залишення апеляційної скарги без руху.
При цьому відповідачу надавався достатній строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги, які ним своєчасно не були виконані, що стало підставою для повернення апеляційної скарги заявнику.
Колегія суддів звертає увагу на те, що до апеляційної скарги ДПС України долучено копію платіжного доручення про сплату судового збору № 1602, відповідно до якої ще 15.06.2020 ДПС було сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги в цій справі у розмірі 20170,50 грн. Водночас до часу подання повторно апеляційної скарги в матеріалах справи було відсутнє вказане платіжне доручення (його копія), що свідчить про те, що ДПС України не виконано своєчасно вимоги ухвали судді-доповідача Перцової Т.С. про надання до суду доказів, що підтверджують сплату судового збору за подання апеляційної скарги.
Жодних інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, скаржником не надано, немає таких доказів і в матеріалах справи.
Враховуючи наведене, колегія суддів вказує на відсутність підстав для задоволення клопотання про поновлення процесуального строку для подання апеляційної скарги.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання ДПС України про поновлення строку апеляційного оскарження.
Керуючись ст.ст. 121, 295 Кодексу адміністративного судочинства, суд
У задоволенні клопотання Державної податкової служби України про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Чалий І.С.
Судді Катунов В.В. Ральченко І.М.