10 листопада 2020 р.Справа № 635/640/20
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Жигилія С.П.,
Суддів: Любчич Л.В. , П'янової Я.В. ,
за участю: секретаря судового засідання - Губарєвої В.А
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на рішення Харківського районного суду Харківської області від 08.07.2020 року по справі № 635/640/20
за позовом ОСОБА_1
до поліцейського 2 взводу 3 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Чеховича Максима Олександровича, третя особа: Департамент патрульної поліції Національної поліції України
про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського районного суду Харківської області з адміністративним позовом до поліцейського 2 взводу 3 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Чеховича М.О. (далі також - відповідач), в якому просив суд: скасувати постанову серії ДПО18 № 766690 від 09 січня 2020 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 гривень; закрити провадження у справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначив, що згідно з вимогами чинного законодавства тріщина на склі є технічною несправністю транспортного засобу при наявності якої заборонено експлуатацію транспортного засобу. Більш того, відповідно до п.п. «а» п. 31.4.7 ПДР та п. 31.5 ПДР водій має право рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту, дотримуючись запобіжних заходів з виконання вимог п. 9.9 і 9.11 ПДР навіть за відсутності передбачених конструкцією транспортного засобу стекол, дзеркал заднього виду. Таким чином, ОСОБА_1 , рухаючись на транспортному засобі DAF XF 105.510 державний номерний знак НОМЕР_1 , до місця ремонту з тріщиною на склі, не порушував жодного пункту Правил дорожнього руху та інших нормативних актів України. Також позивач вказує, що відповідачем не дотримано процедури розгляду справи, не роз'яснено в повному обсязі прав особі, яка притягається до адміністративної відповідальності не досліджено всіх обставин справи та не перевірено їх доказами, не надано доказам належної оцінки, що у підсумку призвело до необґрунтованого притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 22 квітня 2020 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, залучено до участі у справі в якості третьої особи Департамент патрульної поліції Національної поліції України.
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 08 липня 2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено.
Скасовано постанову поліцейського 2 взводу 3 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції молодшого лейтенанта поліції Чехович Максима Олександровича серії ДПО18 № 766690 від 09 січня 2020 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч. 1 ст. 121 КУпАП у виді штрафу в розмірі 340,00 гривень.
Справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП у відношенні ОСОБА_1 - закрито.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Департаментом патрульної поліції Національної поліції України подано апеляційну в якій, посилаючись на його прийняття з порушенням норм матеріального і процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського районного суду Харківської області від 08.07.2020 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 121 КУпАП, та дотримання інспектором УПП порядку розгляду справи підтверджується наданими до суду першої інстанції належними доказами, в тому числі відеозаписом з нагрудної камери інспектора.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не визнана судом обов'язковою, колегія суддів визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що постановою поліцейського 3 батальйону 3 роти 2 взводу Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області молодшого лейтенанта поліції Чеховича М.О. серії ДОП № 766690 від 09 січня 2020 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 121 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340,00 гривень.
Зі змісту вказаної постанови встановлено, що ОСОБА_1 він 09 січня 2020 року о 20:25 в на 159 км автодороги М-29 Новомосковського району Дніпропетровської області керував автомобілем DAF XF 105.510 державний номерний знак НОМЕР_1 , у якого була тріщина лобового скла в зоні роботи склоочисників, чим порушив п. 3.11 ПДР України та п. 6.5.5 ДСТУ 3649:2010.
Не погодившись з прийнятим відповідачем рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено наявності у діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.
Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Частиною 1 ст. 10 Закону України "Про дорожній рух" передбачено, що до компетенції власників транспортних засобів, зокрема, належить здійснення заходів щодо розвитку, експлуатації та утримання у справному технічному стані транспортних засобів.
Відповідно до частини першої статті 121 КУпАП адміністративну відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
Згідно з п.п. 31.1 ПДР України технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.
Згідно з п. 6.8.5 Національного стандарту України "Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання" ДСТУ 3649:2010, на вітровому склі колісних транспортних засобів не дозволено сколи чи тріщини в зоні роботи склоочисників.
Відповідальність за порушення п. 31.1 ПДР України, пп. 6.8.5 ДСТУ 3649:2010 водієм передбачена частиною 2 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно якої керування водієм транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, що має несправності, передбачені частиною першою цієї статті, або технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації, тягне за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Положеннями статті 73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, вина водія у порушенні Правил дорожнього руху повинна доводитись певними доказами, серед яких показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, пояснення свідків тощо.
Судом встановлено, що притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.121 КУпАП відбулося через допущене ним порушення вимог ДСТУ 3649-2010, п. 31.1 ПДР України.
Наданим відповідачем відеозаписом з місця події підтверджується наявність тріщини на вітровому склі в зоні роботи склоочисників транспортного засобу позивача.
Однак частиною 1 статті 121 КУпАП передбачено відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
При цьому, пункт 31.1 ПДР України не передбачає заборону експлуатації транспортного засобу, а вказує лише на те, що технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху.
Варто зазначити, що перелік технічних несправностей транспортних засобів, за наявності яких забороняється їх експлуатація, встановлений пп. 31.4 п. 31 ПДР України. Проте вказаний перелік не передбачає такої несправності, як тріщина на вітровому склі в зоні роботи склоочисників.
Отже, у розумінні Правил дорожнього руху тріщина на склі автомобіля позивача не віднесена до технічної несправності автомобіля, за наявності якої забороняється його експлуатація. Фактично наявність вказаного дефекту скла свідчить про його пошкодження, а не про технічну несправність транспортного засобу.
Вказані обставини свідчать про відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 121 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 № 766690 від 09 січня 2020 року за ч.1 ст.121 КУпАП необґрунтована та підлягає скасуванню, а провадження по справі про адміністративне правопорушення закриттю.
Разом з цим колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що поданий відповідачем на підтвердження факту порушення позивачем правил дорожнього руху, не може вважатися належним доказом у зв'язку з тим, що оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не містить посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено даний відеозапис, оскільки в графі 8 спірної постанови в якості додатку зазначено серійний номер з нагрудного відеореєстратора, на який відповідачем здійснено відеозапис. Проте вказана обставина не спростовує висновків суду щодо відсутності у діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП, що стало підставою для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
У відповідності до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України залишити без задоволення.
Рішення Харківського районного суду Харківської області від 08.07.2020 року по справі № 635/640/20 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)С.П. Жигилій
Судді(підпис) (підпис) Л.В. Любчич Я.В. П'янова