04 листопада 2020 р.Справа № 520/7734/2020
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Спаскіна О.А.,
Суддів: Рєзнікової С.С. , Кононенко З.О. ,
за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби України у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Єгупенко В.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 16.09.20 року по справі № 520/7734/2020
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоконсалт"
до Головного управління Державної податкової служби України у Харківській області
про скасування податкового повідомлення-рішення,
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2020р. адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергоконсалт” до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 16 березня 2020 р. №0016255004.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергоконсалт” (код ЄДРПОУ 30021475) судовий збір у розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні).
Не погодившись таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що, приймаючи зазначену постанову, суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права.
В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.
Представник позивача надіслав на адресу суду клопотання про перенесення розгляду справи у зв'язку з тим, що директор підприємства позивача перебуватиме у відрядженні на дату розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення вищезазначеного клопотання, оскільки не надано доказів неможливості залучення інших осіб для представництва інтересів позивача в суді.
Крім того, враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь позивача в судовому засіданні - не визнавалась обов'язковою, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи без його участі за наявними матеріалами у справі.
Відповідно до ч.2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України не здійснювалось.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Головним управлінням ДПС у Харківській області було проведено камеральну перевірку ТОВ “Енергоконсалт” з питання дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, за результатами якого відповідачем було складено акт від 25.02.2020 № 153/20-40-50-04-05/30021475
Згідно висновків контролюючого органу за результатами проведеної перевірки встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим порушено п.201.10 ст.201 ПК України.
На підставі висновків, викладених у акті перевірки, 16 березня 2020 року ГУ ДПС у Харківській області було винесено податкове повідомлення - рішення № 0016255004, яким за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ на суму 487405,98 грн. до позивача застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 33401,80 грн.
Позивач, посилаючись на те, що порушення строків реєстрації податкових накладних мало місце через безпідставне неприйняття Державною податковою службою України вказаних документів, поданих позивачем засобами телекомунікаційного зв'язку, а також вважаючи акт від 25.02.2020 таким, що складений з порушенням чинного законодавства, ТОВ “Енергоконсалт” звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог та не доведеності відповідачем правомірності прийнятого ним податкового повідомлення - рішення.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює та визначає ПК України.
Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
У відповідності до п.14.1.60 ст.14 Податкового кодексу України Єдиний реєстр податкових накладних (ЄРПН) - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Відповідно до абз. 11 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Вимоги до граничних строків реєстрації податкових накладних передбачені пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, у відповідності з яким реєстрація платниками податку податкових накладних в ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Відповідно до абзацу першого цього ж пункту, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України (у редакції, що діє з 01 січня 2017 року, на підставі Закону України “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні” від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII) порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, зокрема, 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів та 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів.
Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї (далі - податкова накладна та/або розрахунок коригування), до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр), звіряння даних, що містяться у виданих платникам податку на додану вартість - отримувачам (покупцям) товарів (послуг) податковій накладній та/або розрахунку коригування, з відомостями, які містяться у Реєстрі визначається відповідно до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246.
Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (в редакції, чинній на момент виникнення та реалізації спірних відносин), після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:
відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);
чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;
наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;
наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);
наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;
факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;
наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;
дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Положеннями вказаного Порядку встановлено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція) (п. 13).
Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС (п. 14).
У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття (п. 15).
Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами затверджено наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 року № 557, який набрав чинності 15.11.2017 року (далі - Порядок № 557).
Відповідно до п.1 Порядку № 557, електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства та на підставі Договору, що визначає взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу.
Автор створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов'язкових реквізитів та з використанням надійного засобу ЕЦП, керуючись цим Порядком, а також Договором (крім фізичних осіб, які не є самозайнятими особами).
Створення електронного документа завершується накладанням на нього ЕЦП підписувача (підписувачів), електронної печатки (за наявності), як передбачено для аналогічного документа в паперовому вигляді (п.3 Порядку № 557).
Після накладання ЕЦП автор здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) засобами телекомунікаційного зв'язку до адресата протягом операційного дня (п.4 Порядку № 557).
Автор здійснює надсилання електронних документів з урахуванням встановлених законодавством граничних строків для подання таких документів (п.5 Порядку № 557).
Згідно з п.1 розділу ІІІ договору юридичні особи, самозайняті особи, податкові агенти, контролюючі органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування набувають статусу суб'єкта електронного документообігу з дати укладення Договору, примірну форму якого визначено у додатку 1 до цього Порядку, шляхом приєднання до нього на підставі Заяви про приєднання до Договору у порядку, визначеному цим розділом.
Автор створює Заяву про приєднання до Договору в електронному вигляді. Усі реквізити Заяви про приєднання до Договору обов'язкові для заповнення. У випадку їх відсутності Заява про приєднання до Договору до розгляду не приймається, формується перша квитанція із зазначенням причини неприйняття та надсилається автору (п.2 розділу ІІ Порядку № 557).
Пунктом 5 розділу ІІІ Порядку № 557 передбачено, що підписана Заява про приєднання до Договору шифрується з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та направляється протягом операційного дня у визначеному форматі (стандарті) засобами телекомунікаційного зв'язку до контролюючого органу за основним місцем обліку автора.
У разі зміни місцезнаходження або місця проживання автора Заяви про приєднання до Договору, внаслідок чого змінюється адміністративно-територіальна одиниця та контролюючий орган, в якому автор перебуває на обліку, та у разі здійснення автором сплати податків і зборів за місцем попередньої реєстрації до кінця поточного бюджетного року Заява про приєднання до Договору направляється до контролюючого органу за попереднім місцезнаходженням (місцем обліку) автора до кінця поточного бюджетного року. В інших випадках - до контролюючого органу за новим (основним) місцезнаходженням автора.
У разі наявності діючого Договору та у разі зміни місцезнаходження або місця проживання автора, внаслідок чого змінюється адміністративно-територіальна одиниця та контролюючий орган, в якому автор перебуває на обліку, Заява про приєднання до Договору до контролюючого органу за новим місцезнаходженням не направляється.
Згідно з п.14 розділу ІІІ Порядку № 557, дія Договору та пов'язаних з ним Повідомлень припиняється за ініціативи підписувача Заяви про приєднання до Договору (керівника), поданої з дотриманням передбаченої пунктом 15 цього розділу процедури, або за наявності однієї з таких підстав: отримання інформації від АЦСК про завершення строку чинності (або скасування) посиленого сертифіката керівника; отримання інформації з Єдиного державного реєстру про зміну керівника; отримання інформації з Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію припинення юридичної особи; наявність в Реєстрі самозайнятих осіб інформації про зняття з обліку самозайнятої особи як платника податків в контролюючому органі; наявність у Державному реєстрі інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків підписувача Заяви про приєднання до Договору (керівника) у зв'язку зі смертю.
Відповідно до п.16 розділу ІІІ Порядку № 557, договір вважається припиненим у день настання однієї з подій, зазначених у пункті 14 цього розділу.
У день припинення дії Договору контролюючий орган повідомляє автора про припинення дії Договору (із зазначенням причини) шляхом направлення автоматично сформованого повідомлення про припинення дії Договору на електронну адресу, внесену до облікових даних автора, за формою згідно з додатком 4 до цього Порядку. На повідомлення про припинення дії Договору накладається електронна печатка контролюючого органу, визначеного відповідно до пункту 5 цього розділу.
Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку із зміною місцезнаходження ТОВ “Енергоконсалт”, 14 січня 20202 року позивачем до ГУ ДПС у Харківській області було подано заяву про приєднання до договору про визнання електронних документів від 09.09.2019 №20470001 за основним місцем обліку з 01.01.2020 (а.с.49).
Докази на підтвердження розгляду вказаної заяви у встановлені законом строки та відправлення відповідачем відповідної квитанції про прийняття (відмову у прийнятті) заяви позивача про приєднання до договору в матеріалах справи відсутні.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, позивач неодноразово звертався до відповідача із заявами від 16.01.2020, 23.01.2020 про вирішення питання про приєднання до договору (а.с.53, 58).
15 січня 2020 року позивачем було здійснено спробу зареєструвати податкові накладні від 14.11.2019 № 2, від 23.12.2019 № 6, від 24.12.2019 № 3, від 27.12.2019 № 4, від 27.12.2019 № 5, від 23.12.2019 № 7, від 18.12.2019 № 2, проте вказані накладні не були опрацьовані технічними засобами ДПС, що підтверджується роздруківкою з електронного кабінету платника податків (а.с.61).
17 січня 2020 року позивачем повторно було надіслано заяву про приєднання до договору про визнання електронних документів від 09.09.2019 №2040001.
17 січня 2020 року ТОВ “Енергоконсалт” було отримано квитанцію № 1 про доставку заяви про приєднання до ДПС України 17.01.2020 о 12:06 (а.с.50).
Квитанція № 2 з позначкою про прийняття документа позивачем отримано 20.01.2020 (а.с.51).
Таким чином, вказані обставини вплинули на можливість ТОВ “Енергоконсалт” подати податкову звітність у встановлені законом строки.
При цьому, як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, податкову накладну № 2 від 14.11.2019 направлено позивачем на реєстрацію 31.10.2019, податкову накладну № 6 від 23.12.2019 - 15.01.2019, № 3 від 24.12.2019 - 15.01.2019, № 4 від 27.12.2019 - 15.01.2019, № 5 від 27.12.2019 - 15.01.2019, № 7 від 23.12.2019 - 15.01.2019, № 2 від 18.12.2019 - 15.01.2019.
15 січня 2020 року позивачем здійснено реєстрацію податкових накладних від 14.11.2019 № 2, від 23.12.2019 № 6, від 24.12.2019 № 3, від 27.12.2019 № 4, від 27.12.2019 № 5, від 23.12.2019 № 7, від 18.12.2019 № 2.
Проте, зазначені податкові накладні не опрацьовані технічними засобами ДПС України, що підтверджується роздруківкою з електронного кабінету платника, а саме: в розділі реєстрації податкових накладних зазначено помилку “сервіс тимчасово недоступний” (а.с.61).
Отже, з викладеного вище слідує, що платником податку з метою своєчасної реєстрації вищевказаних податкових накладних було вчинено всі необхідні дії, проте їх реєстрація була здійснена з порушенням граничного терміну з незалежних від платника податку причин, а саме, через затримку в прийнятті та опрацюванні заяви ТОВ “Енергоконсалт” про приєднання до договору про визнання електронних документів від 14.01.2020 та через некоректну роботу кабінету платника податків.
Згідно з п. 120.2 ст. 120 ПК України передбачено, що відсутність з вини платника реєстрації податкової накладної, що підлягає наданню покупцю - платнику податку на додану вартість, та розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 180 календарних днів з дати їх складання тягне за собою накладення на платників податку, на яких відповідно до вимог ст. ст. 192 та 201 ПК України покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 50 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податковій накладній / розрахунку коригування.
Тобто, законодавством передбачена можливість застосування до платника наслідків несвоєчасної реєстрації податкової накладної, передбачених ст. 120.1 ПК України, лише за наявності його вини.
Платник податків, виконавши свій обов'язок щодо складання, підписання та направлення до податкового органу протягом встановлених ПК України строків податкових накладних не може нести відповідальності у вигляді накладення на нього штрафу за те, що такі податкові накладні були зареєстровані податковим органом в Єдиному реєстрі податкових накладних після спливу граничних строків.
Аналогічні позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.02.2020 по справі № 804/3559/17 та від 04.06.2020 по справі № 560/1570/19.
Таким чином в даному випадку відсутні підстави для застосування штрафу за порушення граничних термінів реєстрації податкової накладної.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення від прийнято відповідачем не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що встановлені законами України, є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Колегія суддів зазначає, що позивач, надавши письмові докази, що були предметом дослідження при розгляді справи судом першої інстанції, виконав вимоги ч.1 ст. 77 КАС України.
Натомість, відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 77 КАС України, не надав жодних належних і допустимих доказів на підтвердження законності та обґрунтованості власних дій, що є предметом оскарження позивачем.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Керуючись ч. 4 ст. 241, ч. 3 ст. 243, ст.ст. 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби України у Харківській області - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2020 року по справі № 520/7734/2020 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.А. Спаскін
Судді С.С. Рєзнікова З.О. Кононенко
Повний текст постанови складено 10.11.2020 року