10 листопада 2020 р.Справа № 953/4947/20
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бегунца А.О.,
Суддів: Рєзнікової С.С. , Мельнікової Л.В. ,
за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 25.08.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Бородіна Н.М., вул. Блюхера, 7б, м. Харків, Харківська, 61168, повний текст складено 31.08.20 року по справі № 953/4947/20
за позовом ОСОБА_1
до Київського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області
про визнання бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом до Київського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якому просив суд:
- визнати бездіяльність Київського ВП ГУ НП у адміністративному протоколі № 369502 за ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_2 від 12.12.2017 року та не направлення у відповідності до ухвали суду протоколу після усунення недоліків, зобов'язати Київський ВП ГУ НП в Харківській області відновити матеріали справи про адміністративне правопорушення від 26.11.2017року.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 26.11.2017 близько 13:20 год. поблизу буд. 78 узвозу Жилярді в м. Харкові сталося ДТП, а саме зіткнення автомобілю "ВАЗ 2102" д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля "Daewoo" д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 .. Дане ДТП зафіксовано слідчим відділом розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в зв'язку з тілесними ушкодженнями учасника пригоди. Але тілесні ушкодження кваліфіковані як легкі, 27.11.2019 року за вих. № 25374 матеріали справи направлені до Київського ВП ГУНП в Харківській області. Таким чином 12.12.2017 Київським ВП ГУНП в Харківській області складено адміністративний протокол № 369502 за ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_2 та направлено до Київського районного суду м. Харкова. Постановою Київського районного суду м. Харкова від 18.12.2017 матеріал по адміністративній справі повернуто до Київського ВП ГУНП в Харківській області для усунення недоліків у адміністративному протоколі № 369502. Відповідно до відповіді заступника начальника ГУНПУ в Харківській області Гузь В.М, на скаргу ОСОБА_1 надано інформацію, що після усунення недоліків у адміністративному протоколі № 369502, 24.01.2018 засобами поштового зв'язку адміністративний матеріал направлено до Київського районного суду м. Харкова для розгляду справи по суті. Також у даній відповіді заступника начальника міститься інформація, що направлення адміністративного матеріалу підтверджується копією супровідного листа від 24.01.2018 № 611/119/61/03-19 та відповідним записом у журналі обліку вихідної кореспонденції Київського ВП ГУНП в Харківській області. Харківська дирекція АТ "Укрпошта" надала відповідь на адвокатський запит, дана відповідь не містить підтвердження направлення адміністративного матеріалу. До Київського районного суду м. Харкова направлено адвокатський запит щодо надання інформації. Так, 17.02.2020 судом надана відповідь, що 15.12.2017 до Київського районного суду м.Харкова надійшов матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , справа № 640/19840/17, але даний матеріал на підставі постанови суду від 18.12.2017 повернуто до Київського ВП ГУНП у Харківській області для усунення недоліків.
Позивач зазначає, що на протязі 2,5 років Київський ВП ГУНП у Харківській області здійнює бездіяльність, матеріали справи про адміністративне правопорушення зникли, а Київський ВП ГУНП у Харківській області, в свою чергу, не здійснює жодних дій по відношенні даного матеріалу. Вважає, що в діях Київського ВП ГУНП у Харківській області вбачається бездіяльність, халатність та незаконність дій щодо адміністративного протоколу № 369502 за ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_2 . На підставі бездіяльності Київського ВП ГУНП у Харківській області, ОСОБА_1 позбавлений права на звернення до винного у ДТП про відшкодування збитків, так як даний матеріал взагалі відсутній.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 25.08.2020 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивачем ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Київського районного суду м. Харкова від 25.08.2020 скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що позивач в повному обсязі надав суду всі наявні докази, які стверджують про порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент звернення її до суду.
В судовому засіданні позивач просив рішення суду першої інстанції скасувати, з підстав наведених в апеляційній скарзі та позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про день, час та місце судового засідання повідомлений своєчасно та належним чином.
Враховуючи особиливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, зокрема передбаченої ч. 5 ст. 286 КАС України, колегія суддів вважає, що неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень ч. 2 ст. 268 КАС України, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій (ч. 3 ст. 268 КАС України).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що відповідно до довідки Київського ВП ГУНП, 26.11.2017 близько 13.20 год. поблизу будинку 78 по узвозу Жилярді в м. Харків, водій ОСОБА_2 керуючи автомобілем ВАЗ 21-02 д.н. НОМЕР_1 не впорався з керуванням, виїхав на зустрічну суму та скоїв зіткнення з автомобілем DAEWOO д.н. НОМЕР_2 , який рухався в зустрічному напрямку від керуванням водія ОСОБА_1 . В наслідок зіткнення автомобілі отримали наступні пошкодження: автомобіль DAEWOO д.н. НОМЕР_2 - пошкодження у виді деформації кришки капоту, переднього лівого крила, переднього бамперу, передньої лівої фари, деформації номерного знаку; автомобіль ВАЗ 2102 д.н. НОМЕР_1 - розбиття передніх фар, деформація переднього бамперу, номерного знаку автомобілю, переднього лівого крила, кришки капоту, переднього лівого крила.
Також надано лист ГУНП в Харківській області, з якого вбачається, що під час службової перевірки встановлено, що адміністративний протокол № 369502 від 12.12.2017 за ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_2 разом із матеріалами перевірки, які повернулись з Київського районного суду м. Харкова до Київського ВП ГУНП в Харківській області для усунення недоліків доручено дільничному Щербакову О.В., який повідомив, що після усунення недоліків від 24.01.2018 засобами поштового зв'язку направив зазначений адміністративний матеріал до Київського районного суду м. Харкова для розгляду. Надано копію супровідного листа від 24.01.2018 про направлення адміністративного матеріалу до суду, копію журналу обліку вихідної кореспонденції, копію відповіді Київського районного суду м. Харкова за підписом керівника апарату суду від 17.02.2020, з якої вбачається, що 15.12.2017 до Київського районного суду м.Харкова надійшов матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП. Постановою суду від 18.12.2017 зазначений матеріал направлено до Київського ВП для усунення недоліків та станом на 17.02.2020 матеріал до Київського районного суду м. Харкова не повертався.
Крім того надано лист "Укрпошта" про неможливість надати інформацію щодо пересилки адміністративного матеріалу.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції враховуючи наступне.
Згідно із частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений в цій статті.
Стосовно "порушеного права", за захистом якого особа може звертатися до суду, колегія суддів зазначає, що за змістом Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 це поняття, яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». Стосовно поняття «охоронюваний законом інтерес» в тому ж Рішенні Конституційного Суду України вказано, що воно означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.
Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015, поліцейські складають протоколи про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачені частинами четвертою і сьомою статті 121, частинами третьою і четвертою статті 122, статтями 122-2, 122-4, 122-5, частинами другою і третьою статті 123, статтею 124, частиною четвертою статті 127, статтями 127-1, 130, 139, частиною четвертою статті 140, 188-28 КУпАП.
У разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, на місці дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) складається протокол про адміністративне правопорушення стосовно цих осіб, до якого додаються: 1) схема місця ДТП (додаток 8), яку підписують учасники ДТП та поліцейський; 2) пояснення учасників пригоди та свідків (у разі їх наявності); 3) показання технічних приладів (у разі їх наявності); 4) показання засобів фото- та/або відеоспостереження (у разі їх наявності); 5) інші матеріали, які необхідні для прийняття рішення у справі. У випадках, коли внаслідок ДТП її учасникам заподіяно тілесних ушкоджень, викликається слідчо-оперативна група для проведення слідчих дій на місці пригоди відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України.
Матеріали про адміністративні правопорушення, оформлені поліцейськими, у тому числі тимчасово вилучене посвідчення водія (у разі його вилучення), протягом однієї доби надсилаються до підрозділів адміністративної практики для подальшої їх реєстрації, опрацювання, внесення інформації до автоматизованого обліку, зберігання або надсилання до органів (посадових осіб), яким надано право накладати адміністративне стягнення.
Протокол про адміністративне правопорушення є носієм доказової інформації, яка в подальшому може бути використана органом здійснюючим розгляд справи про адміністративне правопорушення з метою прийняття рішення щодо наявності чи відсутності складу адміністративного правопорушення.
Розгляд справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху за ст.124 КУпАП здійснюють судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів ( ст.221 КУпАП).
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні зокрема адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Статтею 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Ані нормами КАС України, ані нормами КУпАП та Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015 не передбачено такої процедури як відновлення матеріалів про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 6 ст.7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Враховуючи відсутність закону, яким врегульовано відновлення матеріалів про адміністративне правопорушення та неможливість застосування аналогії закону та аналогії права для визначення способу дій органів державної влади, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що підстави для задоволення позовних вимог в частині зобов"язання відповідача відновити матеріали по справі про адміністративне правопорушення відстуні.
Стосовно вимог щодо визнання безділяльності Київського ВП ГУНП у адміністративному протоколі № 369502 за ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_2 колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом зокрема визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Тобто, законом передбачено право особи обрати спосіб захисту шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною, а не визнання бездіяльності, як просить позивач.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що правові підстави для задоволення позовних вимог в частині визнати бездіяльність Київського ВП у адміністративному протоколі відсутні.
Також, колегія суддів зазначає, що позивач не позбавлений права на захист свого права в порядку цивільного судочинства шляхом відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено положення нормативних актів, що регулюють спірні правовідносини та дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процессуального права.
Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.
Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Київського районного суду м. Харкова від 25.08.2020 року по справі № 953/4947/20 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя (підпис)А.О. Бегунц
Судді(підпис) (підпис) С.С. Рєзнікова Л.В. Мельнікова
Повний текст постанови складено 10.11.2020 року