10 листопада 2020 року справа №200/6320/20-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Компанієць І.Д.,
суддів Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г.,
секретаря судового засідання Сухова М.Є.,
представника позивача Помалюк І.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельне підприємство «Стройіндустрія» на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 серпня 2020 року в справі №200/6320/20-а (головуючий І інстанції Логойда Т.В.) за позовом Головного управління ДПС у Донецькій області до товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельне підприємство «Стройіндустрія» про стягнення податкового боргу, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути кошти з рахунків у банківських установах, які обслуговують відповідача, в рахунок погашення податкового боргу на суму 702703,52 грн.
В обгрунтування позову зазначив, що податковий борг утворився внаслідок несплати самостійно задекларованих зобов'язань, донарахованих штрафних санкцій, нарахованої пені.
Оскільки загальна сума заборгованості не сплачена, податковим органом була сформована та направлена відповідачу податкова вимога від 20.12.2019 року, яку товариство отримало 26.12.2019 року.
До теперішнього часу сума боргу відповідачем не сплачена, що є підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.
11.08.2020 року позивач звернувся до суду з заявою про часткову відмову у позові: просив закрити провадження щодо частини позовних вимог у сумі 82500 грн, стягнути з відповідача податковий борг у сумі 620203,52 грн (а.с.44-46)
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17.08.2020 року закрито провадження в частині позовних вимог про стягнення з товариства податкового боргу в сумі 82500 грн на підставі ч.3 ст.189, п.2 ч.1 ст.238 КАС України. (а.с.63-64)
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 17 серпня 2020 року позов задоволено.
Стягнуто з рахунків у банківських установах, які обслуговують ТОВ «Будівельне підприємство «Стройіндустрія» на користь відповідного бюджету податковий борг в загальному розмірі 620203,52 грн.
Не погодившись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Обґрунтування апеляційної скарги.
Наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 року №1204 «Про затвердження Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків» у разі застосування штрафних санкцій за порушення строків сплати грошових зобов'язань передбачено складання та надіслання податкового повідомлення-рішення форми «Ш».
З інтегрованої картки платника податків-відповідача вбачається неодноразове нарахування податковим органом сум штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобов'язань без прийняття передбачених вказаним Порядком рішень.
Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що ці суми штрафів не увійшли до складу податкового боргу та не врахував, що платежі, які відповідач здійснював з метою погашення податкового боргу, направлялися податковим органом на погашення донарахованих сум штрафних санкцій.
Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, зазначав про законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, суд встановив наступне.
Фактичні обставини справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельне підприємство «Стройіндустрія» як платник податків перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у Донецькій області (Краматорське управління, Краматорська ДПІ (м. Краматорськ).
Відповідач мав податковий борг в загальному розмірі 702703,52 грн., який утворився внаслідок несплати узгоджених сум з податку на додану вартість (код бюджетної класифікації 14010100) в розмірі 702703,52 грн., а саме:
43116,75 грн. - борг виник на підставі податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 03.04.2019 року №0002711413 (на загальну суму 462730,50 грн., у тому числі: за податковим зобов'язанням 308487 грн., за штрафними санкціями 152243,50 грн., у зв'язку з частковою сплатою розмірі 419613,75 грн. залишок несплаченої суми становить 43116,75 грн.), яке вручене платнику податків під розпис на податковому повідомленні-рішенні 03.04.2019 року. Отже вказане рішення у встановленому порядку надсилалося на адресу відповідача, та у встановлений строк в повному обсязі виконано не було;
254747,72 грн. борг виник по пені, яка нарахована на підставі пп.129.1.2 ст.129 Податкового кодексу України;
213055 грн. борг виник на підставі декларації з податку на додану вартість від 20.01.2020 року №9331974219, термін сплати 30.01.2020 року;
51243 грн. борг виник на підставі декларації з податку на додану вартість від 19.03.2020 року №9057363910, термін сплати 30.03.2020 року;
14717,97 грн. борг виник на підставі уточнюючої декларації з податку на додану вартість від 22.04.2020 року №9086077317, якою платником податків самостійно нараховано до збільшення суми податку на додану вартість, що підлягала сплаті, 13334 грн., пені внаслідок самостійного виявлення платником помилок з податку на додану вартість 983,97 грн. та платником самостійно нараховано штрафну санкцію - 400 грн.;
115102 грн. - борг виник на підставі декларації з податку на додану вартість від 17.04.2020 року №9083864968, термін сплати 30.04.2020 року;
10721,08 грн. борг виник по пені, яка нарахована на підставі пп.129.1.1 п. 129.1 ст.129 Податкового кодексу України.(а.с.6-7, 11-15)
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 01.08.2019 року в справі №200/5834/19-а, яке залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2019 року, в задоволенні позову ТОВ «Будівельне підприємство «Стройіндустрія» до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення від 03.04.2019 року № 0002711413 відмовлено (а.с.16-20)
З метою погашення податкового боргу контролюючим органом на адресу відповідача надсилалася податкова вимога форми «Ю» від 20.12.2019 року №11494-52, яка отримана платником податків 26.12.2019 року (а.с.10)
Відповідачем частково сплачено податковий борг в сумі 82500 грн. Залишок боргу склав 620203,52 грн., з них основні зобов'язання - 393134 грн. та пеня - 227 069,52 грн.(а.с.57-60)
Сума податкового боргу відображена в інтегрованій картці платника податків та станом на день розгляду справи не сплачена.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 серпня 2020 року за результатом розгляду заяви позивача закрито провадження в даній справі в частині позовних вимог про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельне підприємство «Стройіндустрія» податкового боргу в розмірі 82500 грн (а.с.63-64)
В матеріалах справи наявні банківські рахунки, відкриті відповідачем (а.с.24-28)
Суд першої інстанції задовольняючи позов виходив з того, що заборгованість відповідача виникла внаслідок несплати самостійно узгоджених грошових зобов'язань, пені, штрафних санкцій за судовим рішенням та нараховані відповідачем самостійно. З огляду на зазначене за відповідачем рахується податкова заборгованість, яка підлягає стягненню з відповідача.
Оцінка суду.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно пп. 16.1.4. п. 16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
На підставі пункту 36.1 статті 36 ПК України податковим обов'язком є обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи
Згідно з пунктом 54.1 статті 54, пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Пунктом 57.1 ст. 57 ПК України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними з підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
На підставі пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до абзацу 2 пункту 57.3. статті 57 ПУ України у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Згідно з п. 56.18 ст. 56 ПК України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
На підставі підпункту 14.1.175 статті 14 ПК України сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом є податковим боргом.
Як встановлено судом, податкова вимога №11494-52 від 20.12.2019 року на суму 174994,04 грн надсилалися відповідачу та отримана ним особисто 26.12.2019 року, про що свідчить відмітка на рекомендованому повідомленні (а.с.10)
Крім того, заборгованість виникла внаслідок не сплати відповідачем самостійно нарахованого у податкових деклараціях податку на додану вартість на загальну суму 619803,52 грн, самостійно нарахованого платником податків штрафу у сумі 400 грн, пені відповідно до ст.129 ПК України в сумі 227069,52 грн (а.с.57-50).
При цьому пеня нарахована на податкове-повідомлення рішення від 03.04.2019 року №0002711413, в скасуванні якого відповідачу відмовлено судовим рішенням, яке набрало законної сили. Отже сума пені також є узгодженою.
Згідно з п.42.2 документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Відповідно до пункту 58.3. статті 58 Податкового кодексу України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Таким чином, податкова вимога направлялася платнику податків у встановленому законом порядку та вважається врученою.
Відповідачем податкова вимога не оскаржена, є чинною.
Згідно пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до пункту 95.2 статті 95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Отже факт узгодження грошового зобов'язання має наслідком обов'язок платника податку сплатити таке зобов'язання у встановлений законом строк. Невиконання обов'язку зі сплати узгодженого податкового зобов'язання призводить до набуття таким зобов'язанням статусу податкового боргу, процедура стягнення якого визначається законом.
Право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 60 днів з дня надіслання платникові податків податкової вимоги.
За правилами пункту 59.1 статті 59 ПК України порядок надіслання платникові податків податкової вимоги є тотожним порядку надіслання податкового повідомлення-рішення.
Пунктом 59.5. статті 59 ПК України встановлено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Відтак надіслана платнику податків податкова вимога на податковий борг, що не погашений, не втрачає своєї правової дії. При цьому податковим законодавством не передбачено необхідності повторного відправлення платнику податків податкової вимоги у разі збільшення податкового боргу.
Тобто, якщо податковим органом направлено податкову вимогу щодо раніше існуючого податкового боргу, а після цього сума податкового боргу збільшилася на суму новоствореного податкового боргу, у податкового органу не виникає обов'язку надсилати платникові податку податкову вимогу на суму збільшення.
У такому разі право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 60 днів з дня надіслання платникові податків податкової вимоги, надісланої на раніше існуючий податковий борг з урахуванням новоствореного податкового боргу.
Таким чином, право на звернення до суду з цим позовом про стягнення податкового боргу з рахунків відповідача у банках, обслуговуючих такого платника податків виникло у податкового органу 18.02.2020 року в 00:00 год.
Відповідно до пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків (…) здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Сума боргу відповідача підтверджується даними інтегрованої картки та складає 620203,52 грн.
В матеріалах справи наявні рахунки відповідача в банках, які обслуговують ТОВ «Будівельне підприємство «Стройіндустрія»
Підсумовуючи викладене та враховуючи, що на час розгляду справи відповідачем не погашено суму податкового боргу, суд вважає правильним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову та стягнення коштів з рахунків в банківських установах, які обслуговують товариство в рахунок погашення зазначеного податкового боргу.
Є неприйнятними доводи відповідача про неправомірність нарахування податковим органом штрафних санкцій без винесення податкових повідомлень-рішень, оскільки частина штрафних санкцій, які просить стягнути податковий орган в даній справі, нараховані податковим повідомленням-рішенням від 03.04.2019 року № 0002711413, яке є узгодженим відповідно до приписів ст.ст.56,57 ПК України, а решта штрафних санкцій - нараховані платником податків самостійно, у зв'язку з чим відповідно до вимог Податкового кодексу України також вважаються узгодженими.
Суд зазначає, що предметом цього позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування у цій справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку; встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених податковим законодавством тощо.
При цьому питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов'язань, у тому числі і штрафних (фінансових) санкцій, не охоплюється предметом даного позову, оскільки рішення суб'єкта владних повноважень, яким відповідні зобов'язання визначено, не є предметом позову у справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати його правовий аналіз.
Такий правовий висновок висловив Верховний Суд в постанові від 19.02.2019 року у справі №807/495/17.
Згідно статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Оскільки судом першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги правильно встановлені обставини справи, судове рішення в цій частині є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельне підприємство «Стройіндустрія» на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 серпня 2020 року в справі №200/6320/20-а - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 серпня 2020 року в справі №200/6320/20-а - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття 10 листопада 2020 року.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення в порядку, визначеному ст.328 КАС України.
Повне судове рішення складено 10 листопада 2020 року.
Головуючий суддя І.Д. Компанієць
Судді А.В. Гайдар
Е.Г. Казначеєв