10 листопада 2020 року справа №200/5831/20-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Компанієць І.Д. (суддя-доповідач),
суддів Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г.,
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військово-цивільної адміністрації міста Волноваха Волноваського району Донецької області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2020 р. у справі № 200/5831/20-а (головуючий І інстанції Арестова Л.В.) за позовом ОСОБА_1 до Військово-цивільної адміністрації міста Волноваха Волноваського району Донецької області про відмову у наданні публічної інформації,-
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови у задоволенні інформаційного запиту;
зобов'язати Військово-цивільну адміністрацію міста Волноваха Волноваського району Донецької області в особі керівника І. Лубінця , надати позивачу повну інформацію, що запитувалася згідно інформаційного запиту.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що звернувся до відповідача з запитом на публічну і відкриту інформацію, проте йому було відмовлено з посиланням на те, що відповідач не є розпорядником запитуваної інформації і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит. Вважає дії відповідача щодо відмови у наданні інформації такими, що порушують його конституційні права.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2020 року позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Військово-цивільної адміністрації м. Волноваха Волноваського району Донецької області щодо відмови у задоволенні інформаційного запиту ОСОБА_1 .
Зобов'язано Військово-цивільну адміністрацію м. Волноваха Волноваського району Донецької області надати ОСОБА_1 повну інформацію, що запитувалась згідно інформаційного запиту.
Не погодившись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Обґрунтування апеляційної скарги.
Визначальним для публічної інформації є те, щоб вона була заздалегідь готовим, зафіксованим продуктом, отриманим або створеним лише суб'єктом владних повноважень у процесі виконання ним своїх обов'язків.
Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що відповідач є правонаступником Волноваської міської ради, тобто відповідає по всім її зобов'язанням. Натомість, відповідач лише тимчасово здійснює повноваження Волноваської міської ради, визначені Законом України «Про військово-цивільні адміністрації».
Відповідач, хоча і розміщений у адміністративній будівлі Волноваської міської ради, проте на має доступу до усіх створених нею документів, крім тих, що збереглися в електронному вигляді на офіційному сайті ради починаючи з 2010 року та деяких невпорядкованих документів, що залишилися від окремих працівників у робочих приміщеннях адміністративної будівлі.
Оскаржуване рішення покладає на відповідача обов'язок щодо надання інформації, яка не відноситься до його компетенції та ним не створена. До того ж, виконання такого рішення потребує від відповідача здійснення певних дій щодо розшуку інформації в архівних установах, що може виявитися марним, оскільки може з'ясуватися, що документи знаходяться на непідконтрольній українській владі території.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Сторони про дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.
Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, зазначає наступне.
Фактичні обставини справи.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, відповідно до паспорту серії НОМЕР_1 (а.с. 8).
09 червня 2020 року позивач звернувся до відповідача с запитом про отримання публічної інформації, яким просив надати інформацію про Рішення Волноваської міської Ради №У/38-903 від 02.10.2009 року щодо надання дозволу на отримання проекту землеустрою з відводу земельної ділянки у власність шляхом продажу та надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки (продаж місцевого ринку) та відповідні документи з цього приводу (а.с. 4).
Листом від 12.06.2020 року № 02/02-1510 Військово-цивільна адміністрація міста Волноваха Волноваського району Донецької області проінформувала позивача про те, що Військово-цивільна адміністрація міста Волноваха Волноваського району Донецької області була створена згідно Указу Президента України «Про утворення військово-цивільної адміністрації» від 17.01.2019 року № 12/201 9 та здійснює свої повноваження з дати державної реєстрації - 27.02.2019 року. Запитувана інформація не була створена Військово-цивільною адміністрацією міста Волноваха в процесі діяльності з виконання покладених на неї повноважень. У зв'язку з викладеним, ВЦА не є розпорядником вказаної інформації в розумінні статей 1 та 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації». Також вказано, що до вказаної інформації у відповідача відсутній доступ (а.с. 5).
Спірним питанням цієї справи є правомірність дій відповідача щодо надання інформації на запит позивача про надання публічної інформації.
Оцінка суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
За приписами ч. 5 ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» не може бути обмежено доступ до інформації про складання, розгляд і затвердження бюджетів, кошторисів розпорядників бюджетних коштів та плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів, а також їх виконання за розписами, бюджетними програмами та видатками (крім таємних видатків відповідно до статті 31 Бюджетного кодексу України), взяття розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів бюджетних зобов'язань або здійснення розпорядження бюджетними коштами у будь-який інший спосіб, планування, формування, здійснення та виконання закупівлі товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти, у тому числі оборонних закупівель (крім випадків, якщо окрема інформація про закупівлі товарів, робіт і послуг становить державну таємницю відповідно до Закону України "Про державну таємницю"), володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. Не підлягає обмеженню також доступ до інформації про стан і результати перевірок та службових розслідувань фактів порушень, допущених у сферах діяльності, зазначених у цій частині. Доступ до зазначеної інформації забезпечується розпорядниками інформації відповідно до положень статті 5 цього Закону.
За правилами ч. 1 ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Відповідно до ч. 1,3,4 ст. 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:
1) суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання;
2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;
3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків;
4) суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.
На розпорядників інформації, визначених у пунктах 2, 3, 4 частини першої та в частині другій цієї статті, вимоги цього Закону поширюються лише в частині оприлюднення та надання відповідної інформації за запитами.
Усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.
Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відомості якого розміщені на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch) Військово-цивільної адміністрації м. Волноваха Волноваського району Донецької області зареєстровано в якості юридичної особи за кодом ЄДРПОУ 42849315, місцезнаходження: 85700, Донецька обл., Волноваський район, місто Волноваха, вул.. Центральна, будинок 88; створений відповідно до Указу Президента України №12/2019 від 17.01.2019; Дата запису: 27.02.2019; Номер запису: 1 239 102 0000 001474.
Згідно зі ст. 1 Закону України " Про військово-цивільні адміністрації" Військово-цивільні адміністрації - це тимчасові державні органи у селах, селищах, містах, районах та областях, що діють у складі Антитерористичного центру при Службі безпеки України (у разі їх утворення для виконання повноважень відповідних органів у районі проведення антитерористичної операції) або у складі Об'єднаного оперативного штабу Збройних Сил України (у разі їх утворення для виконання повноважень відповідних органів у районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях) і призначені для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення безпеки і нормалізації життєдіяльності населення, правопорядку, участі у протидії актам збройної агресії, диверсійним проявам і терористичним актам, недопущення гуманітарної катастрофи в районі відсічі збройної агресії Російської Федерації, зокрема проведення антитерористичної операції.
Військово-цивільні адміністрації району, області - це тимчасові державні органи, що здійснюють на відповідній території повноваження районних, обласних рад, державних адміністрацій та інші повноваження, визначені цим Законом.
Військово-цивільні адміністрації населених пунктів - це тимчасові державні органи, що здійснюють на відповідній території повноваження сільських, селищних, міських рад, районних у містах рад, виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах Військово-цивільні адміністрації є юридичними особами публічного права і наділяються цим та іншими законами повноваженнями, у межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону. Військово-цивільні адміністрації населених пунктів набувають прав та обов'язків з дня внесення запису про їх державну реєстрацію як юридичних осіб до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань рад та голів та інші повноваження, визначені цим Законом.
Враховуючи викладене, суд погоджує висновок суду першої інстанції, що відповідач - Військово-цивільна адміністрація м. Волноваха Волноваського району Донецької області, яка створена відповідно до Закону України "Про військово-цивільні адміністрації", виконує повноваження Волноваської міської Ради та відповідно є розпорядником запитуваної інформації, тобто - інформації щодо Рішення Волноваської міської Ради №У/38-903 від 02.10.2009 року щодо надання дозволу на отримання проекту землеустрою з відводу земельної ділянки у власність шляхом продажу та надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки (продаж місцевого ринку) та відповідні документи з цього приводу.
Статтею 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначені випадки за яких розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту.
За приписами ч. 1-3 ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:
1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;
2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;
3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком;
4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.
Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.
Аналіз вказаних норм та матеріалів справи дає підстави для висновку, що у відповідача не було законних підстав для відмови в наданні запитуваної позивачем інформації. У випадку ж, якщо відповідач не володіє запитуваною інформацією, він був зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача.
Наведені доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції про протиправність відмови відповідача у наданні запитуваної позивачем публічної інформації, тому судом не приймаються.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За приписами пункту 1 частини 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Оскільки судом першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Як визначено п. 2 ч. 6 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Таким чином зазначена справа відноситься до справ незначної складності, тому судове рішення за наслідками апеляційного розгляду в цій справі касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Військово-цивільної адміністрації міста Волноваха Волноваського району Донецької області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2020 року у справі № 200/5831/20-а - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2020 року у справі № 200/5831/20-а - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 10 листопада 2020 року є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складено 10 листопада 2020 року.
Головуючий суддя І.Д. Компанієць
Судді А.В. Гайдар
Е.Г. Казначеєв