ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
09 листопада 2020 року м. Київ № 640/22395/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., вирішивши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Магазин Егерзунд»
до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві
про скасування податкового повідомлення - рішення
Товариство з обмеженою відповідальністю «Магазин Егерзунд» (далі також - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі також - відповідач), в якому просить скасувати в повному обсязі винесене ГУ ДФМС у м. Києві від 05.10.2018 року податкове повідомлення - рішення №0050911409 про застосування штрафних санкцій (фінансових) санкцій у розмірі 17 000 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки акту є необґрунтованими та такими, що сформовані з порушенням норм податкового законодавства, без врахування наявних первинних документів та фактичних обставин, внаслідок чого складене на підставі акту податкове повідомлення-рішення від 05.10.2018 року №0050911409 на суму 17 000,00 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.
Позивач зазначив, що відповідачем неповно досліджено обставини про причини відсутності на пляшці алкогольного напою марки акцизного податку, що стало підставою для формування неправомірних висновків про порушення позивачем вимог п. 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1251, п.226.9 ст.226 Податкового кодексу України, ст.11 Закону України "Про державне регулювання виробництва обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів" при маркуванні алкогольних напоїв марками акцизного податку.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.01.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
11.02.2019 року відповідачем через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував та зазначив, що в ході проведення фактичної перевірки позивача встановлено факт зберігання ТОВ «Магазин Егерзунд» алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка, на підставі чого застосована штрафна санкція на суму 17 000 гривень за зберігання напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка.
20.02.2019 року через канцелярію суду позивачем подано відповідь на відзив, де вказано на відсутність складу правопорушення в діях позивача, а саме, не доведення факту вчинення протиправного діяння позивачем, виключає склад правопорушення, інкримінованого позивачу у цій справі та свідчить про безпідставність застосування до нього штрафних санкцій спірним рішенням.
Згідно із статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 року№537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» утворено Головне управління Державної податкової служби у м. Києві.
30.07.2019 року відбулася державна реєстрація юридичної особи - Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, яка є правонаступником Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, як орган виконавчої влади.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку замінити відповідача Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980) - на правонаступника - Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267).
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
На виконання наказу від 28.08.2018 року №12888 про проведення фактичних перевірок, на підставі доповідної записки Департаменту аудиту від 23.08.2018 року №391/26-15-14-09-11 працівниками ГУ ДПС у місті Києві була здійснена фактична перевірка ТОВ «Магазин Егерзунд» за адресою: місто Київ, просп. Генерала Ватутіна, 2Т, про що складено акт фактичної перевірки № 001107 від 18.09.2018 року.
Перевіркою встановлено, що на момент перевірки торгівля велась алкогольними напоями, безалкогольними напоями, продуктами харчування та надавались послуги у сфері громадського харчування із застосуванням реєстратора розрахункових операцій. На зберіганні в реалізації знаходився алкогольний напій лікер Апрікот Бренді Joseph Carton 25% об. L1.17 0034 0230836, імпортер ТОВ «Бюро Вин» 0,7 л за ціною 400,00 грн. без марки акцизного податку. Акцизна марка відсутня.
На підставі вказаних висновків, податковим повідомленням - рішенням Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 05.10.2018 року № 0050911409 за порушення статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» №481/95-ВР від 19.12.1995 року (із змінами та доповненнями) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Магазин Егерзунд» застосовано штраф у розмірі 17 000 грн.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Магазин Егерзунд» 19.10.2018 року вих.1910/2 подано скаргу до ГУ ДФС у м. Києві на податкове повідомлення-рішення.
Державною фіскальною службою України винесено рішення від 19.12.2018 року №41020/6/99-99-11-06-01-25, згідно якого ДФС залишає без змін ППР ГУ ДФ у м. Києві від 05.10.2018 року №0050911409, а скаргу - без задоволення.
Не погоджуючись із податковим повідомленнями - рішенням Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 05.10.2018 року № 0050911409 позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом за захистом своїх прав.
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, відповідь на відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом, який визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України є № 481/95-ВР.
Відповідно до абзацу 3 частини четвертої статті 11 Закону №481/95-ВР алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до абзацу 4 частини четвертої статті 11 Закону №481/95-ВР у разі зміни зразка марок акцизного податку вже закуплені марки попереднього зразка застосовуються у виробництві алкогольних напоїв та тютюнових виробів до їх повного використання, а марковані такими марками алкогольні напої та тютюнові вироби знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання.
Відповідно до підпункту 14.1.107 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.
Відповідно до підпункту 14.1.109 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.
Стаття 226 ПК України регулює відносини, пов'язані з виготовленням, зберіганням, продажем марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів.
Згідно п. 226.2. ст.226 ПК України наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.
Пунктом 226.1 статті 226 Податкового кодексу України визначено, що у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв та тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.
Пункт 226.3. статті 226 Податкового кодексу України передбачає, що виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 226.6-226.7 статті 226 Податкового кодексу України визначено, що маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об'ємних одиниць. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового від 1,2 до 8,5 відсотка об'ємних одиниць не здійснюється. Кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, місяць і рік випуску марки.
Згідно пункту 226.9 статті 226 Податкового кодексу України вважаються такими, що немарковані:
алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку;
алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції;
алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.
Нормами пункту 228.2 статті 228 Податкового кодексу України встановлено, що контроль за наявністю марок акцизного податку на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання та продажу, а також у разі ввезення таких товарів на митну територію України здійснюють відповідні контролюючі органи.
Згідно абзацу 3 частини четвертої статті 11 Закону №481/95-ВР, порушення якого і встановлено під час перевірки позивача, передбачено, що алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
Таким порядком є Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затверджене постановою КМ України від 27.12.2010 року №1251.
Згідно пункту 19 Положення №1251 наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати акцизного податку та легальності ввезення товарів.
Відповідно пункту 20 Положення №1251 вважаються такими, що немарковані:
алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками;
алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з порушенням вимог цього Положення, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції;
алкогольні напої з марками, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.
Як висновується з матеріалів перевірки, встановлено відсутність акцизної марки на вині «Апрікот Бренді» 25%. Імпортер ТОВ «Бюро Вин» за ціною 400,00 грн.
Разом тим, згідно матеріалів справи, 05.06.2018 року ТОВ «Бюро Вин» на замовлення ТОВ «Магазин Егерзунд» №180033367 від 04.06.2018 року поставило пляшку алкогольного напою лікер Апрікот Бренді 0,700 з маркою акцизного податку встановленого зразка, що підтверджується видатковою накладною №121979. Згідно пояснень, доданих до акту фактичної перевірки від 18.09.2018 року та записом камери відеоспостереження, марка акцизного податку була змита, у зв'язку із відкупорюванням пляшки 01.09.2018 року.
Таким чином, підставою для застосування штрафних санкцій шляхом винесення спірного рішення слугувала реалізація позивачем неповної пляшки алкогольного напою лікер Апрікот Бренді без марки акцизного збору встановленого зразка.
Суд наголошує, що висновки контролюючого органу про допущене позивачем правопорушення стосується відкоркованої пляшки лікеру, що реалізується на розлив. В інший спосіб аніж на розлив пляшка вказаного лікеру не реалізується в магазині-ресторані, що також не заперечується контролюючим органом. Крім того, жодної інформації про зберігання ТОВ «Магазин Егерзунд» у закупорених пляшках без марки акцизного податку акт перевірки не містить, як і факт реалізації платником податків алкогольних напоїв у закупорених пляшках без марки акцизного податку.
Також, суд звертає увагу на те, що роздрібною торгівлею є діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування. Отже, така реалізація має бути засвідчена відповідним доказами наявність розрахункового чеку тощо.
Проте, відповідачем до акта перевірки не додано жодного доказу, що підтверджував би даний факт. Акт перевірки від 18.09.2018 року, на підставі якого відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не відображає детального опису виявленого порушення, а саме не вказано, за яких обставин відбувалася реалізація алкогольного напою лікер «Апрікот Бренді» без марок акцизного збору встановленого зразка. Проте позивачем зазначено, що реалізована пляшка була не повною, а майже порожня, із вмістом рідини приблизно 100-150 мл, адже певна кількість напою була раніше реалізована. Також звертає увагу, що жодним нормативним актом не передбачено обов'язок наклеювати акцизну марку після реалізації частини напою.
Відповідно до пункту 226.1, пункту 226.9 статті 226 Податкового кодексу України в разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.
Вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари; алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки.
При цьому зберігання та реалізація алкогольних напоїв за наявності марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі згідно із законодавством розповсюджується на продаж повної (невідкоркованої) пляшки або іншої тари з алкогольним напоєм, натомість у разі реалізації у закладах алкогольних напоїв на розлив чинним законодавством не вимагається збереження марки акцизного податку на такій пляшці або іншій тарі.
Таким чином, суд вважає, що законодавством не покладено на платників податку обов'язок зберігати розірвані марки акцизного податку після відкупорювання (розкривання) товару, адже в силу мети маркування і технології наклеювання марок акцизного податку відкривання відповідної пляшки або іншої тари для реалізації алкогольних напоїв на розлив виключає збереження марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі.
Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 18.05.2018 у справі № 804/4921/17.
Разом з тим, суд зазначає, що відкривання пляшки або іншої тари для реалізації алкогольних напоїв на розлив виключає збереження марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі.
При цьому відповідачем не зазначено де саме зберігались такі напої, чи містила тара, в яку було розлито алкогольні напої, залишки слідів клею від відклеєної марки акцизного податку чи залишки самої марки акцизного податку та чи не була відклеєною марка акцизного податку, не вказано також номер партії та дату виробництва алкогольних напоїв, які в обов'язковому порядку зазначаються на кожній пляшці алкогольного напою.
З акту перевірки вбачається, що посадовими особами податкового органу не відображено в акті детального опису зразків продукції, опису усіх дій, запитань і пропозицій, вчинених під час перевірки, для підтвердження факту вжиття інспекторами усіх передбачених законом заходів з метою підтвердження факту правопорушення.
З огляду на вищенаведене, висновки контролюючого органу, що зафіксовані в акті перевірки від 18.09.2018 року про порушення ТОВ «Магазин Егерзунд» статті 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", які стали підставою для прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення, нормативно та документально не підтверджуються, а відтак, податкове повідомлення-рішення від 05.10.2018 року № 0050911409, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 17000,00 грн. є протиправним та підлягає скасування.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність винесення оскаржуваного рішення, з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Магазин Егерзунд» підлягає задоволенню.
На підставі вище викладеного, керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246, 257 - 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Магазин Егерзунд» задовольнити.
2. Скасувати в повному обсязі винесене ГУ ДФМС у м. Києві від 05.10.2018 року податкове повідомлення - рішення №0050911409 про застосування штрафних санкцій (фінансових) санкцій у розмірі 17 000 грн.
3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Магазин Егерзунд» (місцезнаходження: 08325, Київська область, вул. Героїв Майдану, буд. 42, ЄДРПОУ 38906953) понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ЄДРПОУ 43141267).
Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:
Позивач: (Товариства з обмеженою відповідальністю «Магазин Егерзунд» (місцезнаходження: 08325, Київська область, вул. Героїв Майдану, буд. 42, ЄДРПОУ 38906953);
Відповідач: Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вулиця Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267).
Повне судове рішення складено 09.11.2020 року.
Суддя Л.О. Маруліна