ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
26 жовтня 2020 року м. Київ № 758/4256/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., при секретарі судових засідань Левкович А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання відповідача про закриття провадження в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Комунального підприємства «Київпастранс» (04070, м. Київ, Набережне шосе,
2)
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
за участю сторін:
позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Розум О.В.,
ОСОБА_1 звернувся до Подільського районного суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства «Київпастранс», у якому просить:
- зобов'язати державу в особі Комунального підприємства «Київпастранс» виплатити борг щодо тимчасової втрати працездатності за період з 3 травня 1986 року по 04 березня 1991 року за всі 377 дні із фактичного заробітку згідно наказу від 26 квітня 1986 року за всі 27 годин відпрацьованого часу - 181 руб СРСР* на 377 днів = 68 237 руб. СРСР з вирахуванням виплаченої суми, а борг відновити до його реальної вартості, тобто 68 237 крб. СРСР - 20 973,29 крб. СРСР = 47264,29 крб. СРСР * на 5,62=265623,68 крб. СРСР згідно постанови КМУ №395 від 20.07.91 265623 руб. СРСР * 1,05 гривні - 278 904,86 грн. згідно Закону України №537/96-ВР * на % індексу втрати від інфляції за період з 1991 року по день боргу з вини відповідача; або 47 264,29 руб. СРСР = 67 165,397 дол. США згідно курсу на 1986 року за 100 доларів США - 70,37 руб. СРСР встановленому Держборгу СРСР, а долари свободно перевести у спеціальні права запозичення, встановлені міжнародним валютним фондом, за курсом встановленим Нацбанку України на день виплати;
- зобов'язати відповідача щорічно на суму невиплаченого боргу нарахувати 3 % річних за борговим зобов'язанням;
- зобов'язати відповідача на загальну суму боргу нарахувати пеню у розмірі 120 %річних від найвищої облікової ставки Нацбанку України на дату сплати боргу, в строк не більше одного місяця;
- у разі невиконання рішення в строк до одного місяця з дня, наступного на всю суму боргу нараховувати пощоденно пеню в розмірі 120 % річних від найбільшої облікової ставки Нацбанку України та 3 % річних за грошовим зобов'язанням відповідно до рішень ЄСПЛ - джерела права проти України по день повної виплати боргу буз будь-яких обмежень конституційного права.
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 18 травня 2020 року позов ОСОБА_1 передано на розгляд за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2020 року відкрито провадження у справі №758/4256/20.
Представник Комунального підприємства «Київпастранс» надіслав до суду клопотання про закриття провадження у справі, яке обґрунтоване тим, що КП «Київпастранс» не є суб'єктом владних повноважень та не здійснює публічно-владних функцій, а відтак справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Позивач подав до суду заперечення на вказане клопотання та зазначив, що саме держава зобов'язана відшкодувати в повному обсязі завдану їй ядерну шкоду. Водночас, особам, які потерпіли на виробництві до 01 квітня 2001 року Фонд сплачує страхові виплати на надає соціальні послуги з того часу, коли відповідне підприємство передає йому в установленому порядку документи, які підтверджують право цих працівників на такі послуги, або коли таке право встановлюється в судовому порядку.
Судом призначено вирішення даного питання в судове засідання, в ході якого представник відповідача заявлене клопотання підтримав повністю.
Позивач заперечував проти закриття провадження у справі.
Вирішуючи клопотання по суті, суд виходить з наступного.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у справі «Zand v. Austria2» від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановленим законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з … питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів …».
Частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Абзацом 3 пункту 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у цьому Кодексі термін публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій, чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
У той же час, публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим, приватно-правові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватно-правовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі: якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
При цьому, вимогами частини 1 статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Наявними матеріалами справи підтверджується, що позов ОСОБА_1 ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 18 травня 2020 року надіслано до адміністративного суду за підсудністю.
Вимогами статті 30 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються. Адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.
З урахуванням вище наведеного в сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст. ст. 2, 238, 241-246, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні клопотання Комунального підприємства «Київпастранс» про закриття провадження в справі №758/4256/20 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили негайно після її підписання.
Суддя А.Б. Федорчук