ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
05 листопада 2020 року м. Київ № 640/4288/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника відповідача про роз'яснення судового рішення, прийнятого в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1 (
АДРЕСА_1 )
до Міністерства оборони України (03168, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 6)
про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити дії, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач) з адміністративним позовом до Міністерства оборони України (надалі по тексту - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправною відмови Міністерства оборони України в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, у зв'язку з настанням інвалідності внаслідок поранення (контузії), пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії;
- зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити в місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв'язку з настанням інвалідності, внаслідок поранення (контузії) пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 серпня 2020 року адміністративний позов задоволено частково, зокрема, зобов'язано Міністерство оборони України прийняти рішення за результатами розгляду питання про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності ІІІ групи, яка настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні курси чи для проходження служби у військовому резерві», з урахуванням висновків, викладених у цій постанові.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року рішення суду першої інстанції від 17 серпня 2020 року залишено без змін.
Представник відповідача звернувся до суду із заявою про роз'яснення резолютивної частини судового рішення від 17 серпня 2020 року, у якій просив: роз'яснити порядок виконання рішення в частині прийняття рішення за результатами розгляду питання про виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв'язку із настанням інвалідності ІІІ групи, яка настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні курси чи для проходження служби у військовому резерві», з урахуванням висновків, викладених у рішенні, а саме чи слід вважати викладене імперативною умовою для призначення та виплати одноразової грошової допомоги позивачу або необхідно все ж таки провести розгляд заяви позивача у відповідності до постанови КМУ від 25 грудня 2013 року №975, з урахуванням висновків, викладених у цьому рішенні, з урахуванням доводів апеляційного адміністративного суду.
В обґрунтування вказаної заяви представник відповідача зазначив, що з резолютивної частини рішення суду від 17 серпня 2020 року не є зрозумілим чи є імперативним обов'язок Міністерства оборони України прийняти рішення про виплату одноразової грошової допомоги, або ж є обов'язок розглянути заяву про виплату такої допомоги у відповідності до постанови КМУ від 25 грудня 2013 року №975.
Вирішуючи заяву по суті, суд виходить з наступного.
Приписами частини 3 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Дослідивши матеріали справи, зміст поданої заяви про роз'яснення рішення суду, суд приходить до висновку про можливість розгляду заяви в порядку письмового провадження без виклику та повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції станом на момент розгляду заяви) за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Пунктом 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 р. «Про судове рішення в адміністративній справі» визначено, що роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. При роз'ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Отже, підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового рішення є його неясність, невизначеність, нечіткість за змістом.
Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідповідають з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.
Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового рішення, які викликають труднощі для розуміння були висвітлені ясніше та зрозуміліше.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Аналізуючи зміст положень даної статті, слід зазначити, що роз'яснення судом ухваленого ним рішення має на меті усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення, що в свою чергу перешкоджає його належному виконанню.
Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь - яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Роз'яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз'яснення її важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Зі змісту заяви вбачається, що заявник фактично просить роз'яснити не зміст резолютивної частини постанови суду, а порядок її виконання.
Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення, оскільки недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання постанови чи ухвали суду. Чіткість викладу передбачає, зокрема, що терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змістові, що вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться із поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому ясно, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.
Водночас, суд зазначає, що і мотивувальна частина рішення від 17 серпня 2020 року, і постанови від 15 жовтня 2020 року містить достатні доводи стосовно того, що саме за результатами розгляду заяви та доданих до неї матеріалів відповідачу слід прийняти рішення про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності ІІІ групи, яка настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні курси чи для проходження служби у військовому резерві», оскільки заява позивача про призначення одноразової грошової допомоги по суті розглянута не була. При цьому, у судових рішеннях передбачено обов'язок саме щодо розгляду заяви позивача у порядку, встановленому чинним законодавством.
З урахуванням вищевикладеного, заява Міністерства оборони України про роз'яснення судового рішення від по адміністративній справі №640/4288/19 є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, оскільки судове рішення в частині, яку просить роз'яснити відповідач, є зрозумілим, а також враховуючи, що заявник звернувся до суду із заявою про роз'яснення саме через незгоду із порядком його виконання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для роз'яснення судового рішення та задоволення заяви.
Керуючись ст.ст. 248, 254, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити у задоволенні заяви представника Міністерства оборони України про роз'яснення судового рішення від 17 серпня 2020 року в адміністративній справі №640/4288/19.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.Б. Федорчук