20 жовтня 2020 р. м. Чернівці Справа № 824/131/20-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Григораша В.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Кучерявої А.В.,
позивача ОСОБА_1
представника позивача Сироти М.І.;
представників відповідача Гінгуляка В.М., Чорнея М.Г., Попійчука Р.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення оплати за час вимушеного прогулу, -
31.01.2020 року до Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (відповідач) з такими позовними вимогами:
визнати протиправними та скасувати Наказ начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області за №2-С від 23.01.2020 року щодо застосування дисциплінарного стягнення відносно ОСОБА_1 ;
визнати протиправними та скасувати Наказ начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області за №45-О від 23.01.2020 року про припинення державної служби ОСОБА_1 ;
поновити ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу з ретроконверсії управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду в Чернівецькій області;
стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 01.08.2019 року він був призначений на посаду головного спеціаліста відділу з ретроконверсії управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.
16.12.2019 року начальником управління інформаційних систем та електронних реєстрів ОСОБА_2 на ім'я начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області ОСОБА_3 скеровано службову записку про те, що 16.12.2019 року о 9.42 год. в кабінеті де раніше розташовувався відділ з питань виплати пенсій військовослужбовців та деяких інших категорій громадян управління з питань виплати пенсій Головного Управління припинила працювати камера відеоспостереження.
Цього ж дня, 16.12.2019 року складено акт у якому вказано, що проведено огляд 5 камер відеоспостереження, які припинили працювати в кабінеті колишнього сервісного центру та кабінеті, де раніше розташовувався відділ з питань виплати пенсій військовослужбовців та деяких інших категорій громадян управління з питань виплати пенсій. Встановлено, що камери не працювали внаслідок втручання в систему відео спостереження шляхом відкриття коробів та комунікаційних коробів, в яких було відключено конектори камер.
Наказом №2-С від 23.01.2020 року "Щодо застосування дисциплінарного стягнення" до позивача застосовано дисциплінарне стягнення за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п. 14. ч. 2 ст. 65 Закону України "Про державну службу", у вигляді звільнення з посади державної служби з 24.01.2020 року та звільнено з посади головного спеціаліста відділу з ретроконверсії управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області. Наказом №45-О від 23.01.2020 року "Про припинення державної служби" припинено державну службу позивача з 24.01.2020 року.
З наказами про припинення державної служби та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби позивач був ознайомлений 24.01.2020 року, про що розписався. Вказане застосування дисциплінарного стягнення та звільнення з посади позивач вважає безпідставним та незаконним.
Так, позивач зазначив, що всі пояснення, які надали державні службовці Головного управління щодо факту відключення відеоспостереження датовані 17.12.2019 роком, в той час як наказ про порушення дисциплінарного провадження видано 20.12.2019 року. Тобто, на думку позивача, Дисциплінарною комісією порушено порядок зібрання доказів вчинення дисциплінарного проступку, оскільки пояснення інших осіб, яким відомі обставини відібрані до початку здійснення дисциплінарного провадження.
Також позивач зазначив, що до роботи комісії була залучено фізична особа-підприємець ОСОБА_4 , однак в матеріалах дисциплінарної справи відносно позивача відсутні наказ, розпорядження, інші документи про залучення вказаної особи та мотиви, з яких саме ОСОБА_4 є тим фахівцем, який може надати об'єктивні та достовірні дані про причини несправності камер відеоспостереження. При цьому, будь-які дані про те, що ОСОБА_4 є експертом та особою, що має право проводити експертизи камер відеоспостереження та складати акти експертиз про це, в матеріалах дисциплінарної справи відсутні. При цьому, ОСОБА_4 жодний договір на проведення експертиз не укладався, тобто відсутня будь-яка правова підстави для надання ним Актів експертизи.
Також, на думку позивача, приміщення за адресою АДРЕСА_1 , в якому на даний час знаходиться відділ з ретроконверсії управління застосування пенсійного законодавства Головного управління пенсійного фонду України в Чернівецькій області, не є приміщенням в якому здійснюється прийом та обслуговування громадян, тобто розміщення у ньому камер відеоспостереження є незаконним та порушує права громадян, зокрема працівників відділу з ретроконверсії та інших осіб.
Також, на думку позивача, при застосуванні до нього дисциплінарного стягнення були порушені вимоги Закону України "Про державну службу". Так, відповідно до ст. 65 Закону України "Про державну службу", підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної, винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Також, в жодному документі, наявному в матеріалах дисциплінарної справи щодо позивача, конкретно не зазначено, які саме протиправні дії вчинено, яку конкретно камеру відеоспостереження позивач демонтував, в якому кабінеті це відбулося, що саме позивачем було пошкоджено у камерах відеоспостереження, яка вартість пошкоджених комплектуючих, яка вартість відновлювального ремонту обладнання та яка сума матеріальної шкоди заподіяна позивачем Головному управлінню пенсійного фонду України в Чернівецькій області.
Позивач зазначив, що навіть якщо його провина у вчиненні дисциплінарного проступку була доведена зібраними комісією матеріалами, комісія, замість застосування до нього безальтернативного звільнення з посади державної служби мала би врахувати, що він жодного разу до дисциплінарної відповідальності не притягувався та характеризується колегами по роботі виключно з позитивного боку.
За таких обставинах, позивач вважає оскаржувані накази №2-С від 23.01.2020 року "Щодо застосування дисциплінарного стягнення" та №45-O від 23.01.2020 року "Про припинення державної служби", явно незаконними та такими, що підлягають скасуванню в судовому порядку.
Відповідач, не погоджуючись з позовними вимогами, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що 13.12.2019 року в приміщенні Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області по АДРЕСА_3, здійснювалась обов'язкова відеофіксація.
Дорученням начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 16.12.2019 року начальнику управління інформаційних систем та електронних реєстрів надано термін до 20.12.2019 року демонтувати камери відеоспостереження за вказаною адресою. Натомість, позивач без попередження, без законних підстав, нехтуючи правилами внутрішнього розпорядку, самостійно здійснив відключення камер.
В подальшому, наказом Головного управління від 20.122019 року №21-с порушено дисциплінарне провадження стосовно факту самовільного втручання у систему відеоспостереження в приміщенні Головного управління щодо ОСОБА_1 - головного спеціаліста відділу з ретроконверсії управління застосування пенсійного законодавства Головного управління. З наказом про порушення дисциплінарного провадження позивач ознайомлений 21.12.2019 року.
Відповідач зазначив, що підставою для порушення дисциплінарного провадження стала інформація про проведену зустріч з трудовим колективом відділу з ретроконверсії управління застосування пенсійного законодавства Головного управління щодо факту самовільного втручання в систему відеоспостереження та службова записка начальника управління інформаційних систем та електронних ресурсів ОСОБА_2 від 16.12.2019 року про втручання в роботу системи відеоспостереження.
Поясненнями заступника начальника відділу та начальника відділу з ретроконверсії управління застосування пенсійного законодавства Головного управління ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підтверджено те, що саме ОСОБА_1 втрутився в систему відеоспостереження.
Також, відповідач зазначив, що 16.12.2019 року складено акт про проведення огляду п'яти камер відеоспостереження, які припинили працювати в приміщенні за адресою АДРЕСА_3 . Під час огляду було встановлено, що камери не працювали внаслідок втручання в систему відеоспостереження Головного управління шляхом відкриття коробів та комутаційних коробок, в яких було здійснено відключення конекторів камер.
В подальшому, 20.12.2019 року розпочала роботу дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В" в Головному управлінні, стосовно факту самовільного втручання у систему відеоспостереження. Під час роботи дисциплінарної комісії досліджено всі обставини справи, досліджено матеріали долучені до справи, враховано пояснення ОСОБА_1 , а також дотримано вимоги Порядку здійснення дисциплінарного провадження та Закону №889-VІІІ.
03.01.2020 року начальнику Головного управління внесено подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарної справи стосовно ОСОБА_1 , в якому зазначено відомості щодо підстав для порушення дисциплінарного провадження. Наказом Головного управління №2-С від 23.01.2020 року застосовано з 24.01.2020 року до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби, за вчинення дисциплінарного проступку передбаченого п. 14 ч. 2 ст. 65 Закону України №889-VІІІ.
Щодо розбіжностей між актом від 16.12.2019 року та службовою запискою від 16.12.2019 року в кількості камер, які припинили працювати, відповідач повідомив суд про те, що в службовій записці начальника управління інформаційних систем та електронних реєстрів Головного управління ОСОБА_2 від 16.12.2019 дійсно вказано на факт припинення роботи 3-х камер відеоспостереження. Однак, в подальшому мав місце факт відключення ще 2-х камер відеоспостереження. Додатково зазначений факт не був відображений службовою запискою, так як за попереднім фактом відключення 3-х камер відеоспостереження проводилось відповідне реагування.
Щодо твердження позивача про порушення порядку здійснення дисциплінарного провадження, відповідач зазначив, що Закон України №899-VIII та Порядок №1039 не встановлює обмежень щодо збору інформації про обставини дисциплінарного проступку, а тому твердження позивача про те, що відповідач порушив порядок зібрання доказів, оскільки пояснення інших осіб, яким відомі обставини відібрані до початку здійснення дисциплінарного провадження, не заслуговують на увагу.
Щодо залучення до роботи комісії експерта в особі ОСОБА_4 відповідач повідомив, що відеокамери були придбані у фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 та знаходилася на гарантійному обслуговуванні. Актом прийому-передачі від 18.12.2019 року відеокамери у кількості 5 шт. передані Сервіс-центру "ІНФОРМАЦІЯ_1" приватного підприємця ОСОБА_4 для проведення обстеження.
Щодо розбіжностей у назві камер відображених в довідці за підписом заступника начальника фінансово-економічного управління - начальника відділу бухгалтерського обліку - головного бухгалтера та актах експертизи відповідач зазначив, що при взятті на облік придбаних аналогових відеокамер бухгалтерською службою у графі "назва матеріальних цінностей" вказано їх характеристику, отже відеокамери вказані в актах експертизи є відеокамерами вказаними в довідці.
Щодо твердження позивача про визнання незаконності відеоспостереження за працівниками відділу з ретроконверсії в приміщенні Головного управління по АДРЕСА_3, відповідач зазначав, що до 13.12.2019 року в приміщенні Головного управління по АДРЕСА_3 розташовувався сервісний центр (сектор обслуговування військовослужбовців та деяких інших категорій громадян), в якому аудіо та відеофіксація здійснювалася у відповідності до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України "Про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України" від 30.07.2015 року №13-1 і ця відеофіксація є обов'язковою.
Стосовно відсутності акценту на суму матеріальної шкоди завданої державному майну, відповідач зауважив, що робота дисциплінарної комісії була здійснена по факту самовільного втручання в систему відеоспостереження, що призвело до виходу з ладу камер відеоспостереження.
Крім того, твердження позивача про те, що наказ Головного управління №2-С від 23.01.2020 року не відповідає частині 2 статті 77 Закону № 889-VІІІ відповідач вважає безпідставним, оскільки наказ Головного управління №2-С від 23.01.2020 року оформлявся у відповідності до вимог Закону №889-VІІІ та Порядку №1039. Так, в наказі №2-С від 23.01.2020року "Щодо застосування дисциплінарного стягнення" зазначено найменування державного органу, дату його прийняття, відомості про державного службовця, зазначено стислий виклад обставин справи, конкретний пункт частини 2 ст. 65 Закону № 889-VІІІ, що дозволяє кваліфікувати дії державного службовця, а також перевірити правильність застосування до державного службовця певного виду стягнення.
Позивач, ознайомившись з відзивом проти позову, подав до суду відповідь на відзив, в якому зазначив, що не відповідає дійсності твердження відповідача про те, що він без попередження та без жодного усного чи письмового звернення на адресу керівництва Головного управління на фоні особистого невдоволення наявністю камер відеоспостереження здійснив їх відключення. Це підтверджується протоколом проведення зустрічі з трудовим колективом відділу з ретроконверсії від 17.12.2019 року, в якому зазначено, що позивач звертався до начальника управління застосування пенсійного законодавства ОСОБА_8 з приводу незаконного аудіо- та відеоспостереження. Також в поясненні головного спеціаліста відділу з ретроконверсії ОСОБА_9 чітко вказано, що працівники відділу з ретроконверсії не погоджувались з аудіо-та відео фіксацією на робочих місцях.
Також позивач зазначив, що в матеріалах дисциплінарної справи наявні пояснення 9-ти працівників відділу з ретроконверсії і в жодному з них не вказується, що саме позивач здійснив втручання в систему відеоспостереження та пошкодив 5 відеокамер. Навпаки, в службовій записці начальника управління інформаційних систем та електронних реєстрів ОСОБА_2 мова йде взагалі про 1 камеру відеоспостереження, яка нібито припинила працювати в кабінеті де раніше розташовувався відділ з питань виплати пенсій військовослужбовців та деяких інших категорій громадян управління з питань виплати пенсій Головного управління, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .
В дисциплінарній справі позивача наявні фотографії, які підтверджують факт незаконного відеоспостереження за робочими місцями працівників відділу з ретроконверсії. Проте, лише на одній з трьох долучених до дисциплінарної справи фотографій є зображення позивача з документами в руках, при цьому позивач не здійснює ніяких дій з метою нанесення шкоди державному майну. Як видно з фото, ніяких конфліктів в приміщенні не відбувається.
Отже, оскаржувані накази №2-С від 23.01.2020 року "Щодо застосування дисциплінарного стягнення" та №45-О від 23.01.2020 року "Про припинення державної служби", на думку позивача, є явно протиправними, оскільки під час проведення дисциплінарного провадження не було доведено вини позивача та порушено процедуру ініціювання та проведення дисциплінарного провадження.
Відповідач, ознайомившись з відповіддю на відзив, подав до суду заперечення на відповідь, в якому зазначив, що вчинення дисциплінарного проступку навмисно (на фоні особистого невдоволення наявністю відеофіксації), що призвело до заподіяння шкоди майну є обтяжуючою обставиною у розумінні п. 5 ч. 4 ст. 67 Закону №889-VIII. Дисциплінарною комісією правомірно застосовано визначені обставини, що обтяжують дисциплінарну відповідальність, а трактування позивача про неправомірність визначення обтяжуючих обставин є хибним.
Також відповідач вказував, що ОСОБА_1 повторно акцентує увагу суду на тих питаннях, які не спростовують правомірності його дій і жодним чином не заперечує наявність відеодоказів факту втручання позивачем у систему відеоспостереження, на яких чітко видно, як позивач в присутності працівників відділу з ретроконверсії здійснює протиправне діяння, яке так намагається спростувати.
Ухвалою суду від 10.02.2020 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до підготовчого судового засідання за правилами загального позовного провадження на 05.03.2020 року.
В підготовчому судовому засіданні призначеному на 05.03.2020 року оголошено перерву до 19.03.2020 року, за клопотанням представника відповідача.
Підготовче судове засідання призначене на 19.03.2020 року відкладено, у зв'язку з перебуванням головуючого судді у відпустці.
У зв'язку із установленням, Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", на всій території України карантину, підготовче судове засідання призначене на 16.06.2020 року.
Підготовче судове засідання призначене на 16.06.2020 року відкладено на 07.07.2020 року, для виклику свідку.
Усною ухвалою суду від 07.07.2020 року, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 04.08.2020 року.
В судовому засіданні призначеному на 04.08.2020 року оголошено перерву до 22.09.2020 року.
В період з 06.08.2020 року по 27.08.2020 року головуючий по справі перебував у щорічній відпустці.
В судовому засіданні призначеному на 22.09.2020 року оголошено перерву до 06.10.2020 року, для повторного виклику свідків.
В судовому засіданні призначеному на 06.10.2020 року оголошено перерву до 20.10.2020 року, для надання відповідачем додаткових доказів щодо середнього заробітку позивача за два місяці що передували його звільненню.
Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, та просили задовольнити їх у повному обсязі.
Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти позовних вимог та просили відмовити у їх задоволенні у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши та оцінивши в сукупності докази, якими вони обґрунтовуються, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Судом встановлено наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 виданий 23.06.1995 року Ленінським РВ УМВС України в Чернівецькій області (а.с. 14-15 т. 1).
Згідно відомостей трудової книжки серії НОМЕР_3 від 29.11.1979 року, позивач з 01.08.2019 року переведений на посаду головного спеціаліста відділу з ретроконверсії управління застосування пенсійного законодавства (а.с. 16-17 т. 1).
16.12.2019 року посадовими особами Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області складено Акт, в якому зафіксовано припинення роботи п'яти камер відеоспостереження по АДРЕСА_1, внаслідок втручання в систему відеоспостереження, шляхом відкриття коробів та комутаційних коробок, в яких здійснено відключення конекторів камер (а.с. 60 т. 1).
Начальник управління інформаційних систем та електронних реєстрів ОСОБА_2 , звернулась до начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зі службовою запискою в якій повідомила, що після втручання в роботу системи відеоспостереження Головного управління головного спеціаліста відділу з ретроконверсії управління застосування пенсійного законодавства ОСОБА_1 , 16.12.2019 року о 09:42 в кабінеті де раніше розташовувався відділ з питань виплати пенсій військовослужбовців та деяких інших категорій громадян управління з питань виплати пенсій Головного управління, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, припинила працювати камера відеоспостереження (а.с. 57 т. 1).
17.12.2019 року проведено зустріч з трудовим колективом відділу з ретроконверсії управління застосування пенсійного законодавства на якій слухали інформацію за фактом зовнішнього вручання працівниками відділу у систему відеоспостереження, що підтверджується відповідним протоколом. Позивач відмовився від надання пояснень за результатом зустрічі з трудовим колективом, про що складено акт про відмову від 17.12.2019 року (а.с. 53-56 т. 1).
Відповідно до письмових пояснень начальника відділу з ретроконверсії управління застосування пенсійного законодавства ОСОБА_7 від 20.12.2019 року, 16.12.2019 року у робочих кабінетах спеціалістів відділу з ретроконверсії був зафіксований випадок самовільного відкриття коробів, пов'язаних з відеоспостереженням (робочі кабінети колишнього сервісного центру та відділу з питань виплати пенсій військовослужбовців та деяких інших категорій громадян) за новою адресою розташування відділу з ретроконверсії по АДРЕСА_3 . Самовільне відкриття було вчинено ОСОБА_1 , головним спеціалістом відділу з ретроконверсії (а.с. 41 т. 1).
Відповідно до письмових пояснень начальника відділу з ретроконверсії ОСОБА_7 від 17.12.2019 року, 16.12.2019 року вона була свідком відключення відеоспостереження в кабінеті ОСОБА_1 . На усне зауваження щодо неправомірності вчинених дій ОСОБА_1 не відреагував, продовживши свої дії (а.с. 42 т. 1).
Відповідно до письмових пояснень заступника начальника відділу з ретроконверсії ОСОБА_6 від 17.12.2019 року, він 16.12.2019 року був свідком відключення камер відеоспостереження в кабінеті ОСОБА_1 . На усне зауваження начальника відділу ОСОБА_7 щодо неправомірності вчинених дій ОСОБА_1 не відреагував (а.с. 43 т. 1).
Відповідно до письмових пояснень головного спеціаліста відділу з ретроконверсії ОСОБА_9 від 17.12.2019 року, вона 16.12.2019 року була присутня при від'єднанні від мережі камер відеоспостереження, з функціонуванням яких працівники відділу з ретроконверсії не погоджуються. ОСОБА_9 вказала, що вважає факт відеозйомки працівника на робочому місці обробкою персональних даних особи (а.с. 44 т.1).
Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_10 від 17.12.2019 року, 16.12.2019 року вона бачила, як відключали засоби відеоспостереження в кабінеті, знімаючи короби і від'єднуючи проводи (а.с. 45 т. 1).
Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_11 від 17.12.2019 року, вона 16.12.2019 року прибувши на робоче місце до кабінету була свідком того, як відключали засоби відеоспостереження та аудіо нагляду, в тому числі де її робоче місце (а.с. 46 т. 1).
Відповідно до письмових пояснень головного спеціаліста відділу ретроконверсії ОСОБА_12 від 17.12.2019 року, вона 16.12.2019 року була присутня при відключенні в кабінеті відеоспостереження (а.с. 47 т. 1).
Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_13 від 17.12.2019 року, вона 16.12.2019 року була присутня на робочому місці та не звертала уваги на конфлікт в робочому колективі (а.с. 48 т. 1).
Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_14 від 17.12.2019 року, вона 16.12.2019 року була свідком того, як ОСОБА_15 вимкнула камери відеоспостереження та аудіофіксації (а.с. 49 т. 1).
Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_16 від 17.12.2019 року, вона 16.12.2019 року була свідком того, як ОСОБА_15 втручалась в систему відео та аудіонагляду (а.с. 50 т. 1).
Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_17 від 17.12.2019 року, вона 16.12.2019 року працювала на робочому місці, нічого іншого не бачила і не чула (а.с. 51 т. 1).
Відповідно до письмових пояснень головного спеціаліста відділу з ретроконверсії управління з застосування пенсійного законодавства ОСОБА_18 від 17.12.2019 року, вона 16.12.2019 року не бачила як відключали відеокамеру, була на коридорі, розмовляла по телефону (а.с. 52 т. 1).
Наказом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 20.12.2019 року №21-с "Про порушення дисциплінарного провадження" наказано порушити дисциплінарній комісії з розгляду дисциплінарних справ стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В" в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернівецькій області дисциплінарне провадження стосовно факту самовільного втручання у систему відеоспостереження в приміщенні Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, яке розташоване за адресою АДРЕСА_3, щодо ОСОБА_1 - головного спеціаліста відділу з ретроконверсії управління застосування пенсійного законодавства Головного управління. З вказаним наказом позивач ознайомлений 21.12.2019року (а.с.34-36 т.1).
21.12.2019 року позивача повідомлено про порушення відносно нього дисциплінарного провадження по факту самовільного втручання 16.12.2019 року у систему відеоспостереження в приміщенні Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області. Проінформовано про право бути присутнім на засіданні дисциплінарної комісії, яке відбудеться 28.12.2019 року о 11:00год. (а.с. 73 т. 1).
Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_1 від 23.12.2019 року він не здійснював втручання в систему відеоспостереження в приміщенні Головного управління Пенійного фонду України в Чернівецькій області, яке розташоване за адресою м. Чернівці, АДРЕСА_3, що може підтвердити показами свідками (а.с. 39 т. 1).
28.12.2019 року позивач звернувся до дисциплінарної комісії із листом в якому просив закрити дисциплінарне провадження за відсутності у його діях дисциплінарного проступку (а.с. 76-77 т. 1).
02.01.2020 року на засіданні дисциплінарної комісії, оформленому протоколом №1 засідання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ стосовно державних службовців, які займають посади держаної служби категорій "Б" і "В" в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, розглянуто матеріали дисциплінарної справи ОСОБА_1 та прийнято рішення пропонувати начальнику Головного управління застосувати вид дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посад державної служби за заподіяння шкоди державному майну, а саме за пошкодження камер відеоспостереження (а.с. 91-94 т. 1).
03.01.2020 року дисциплінарною комісією внесено начальнику Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області подання стосовно ОСОБА_1 , яким, у зв'язку із наявністю дисциплінарного проступку, який полягає у заподіянні шкоди державному майну, відповідно до вимог статтей 66 Закону України "Про державну службу", внаслідок самовільного втручання у систему відеоспостереження в приміщенні Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, яке розташоване за адресою АДРЕСА_3, що призвело до пошкодження 5-ти камер відеоспостереження, рекомендувало застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з державної служби (а.с. 110-111 т. 1).
Наказом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області №2-С від 23.01.2020 року "Щодо застосування дисциплінарного стягнення" наказано: застосувати з 24.01.2020 року до ОСОБА_1 , головного спеціаліста відділу з ретроконверсії управління застосування пенсійного законодавства Головного управління, дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби, за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 14 частини другої статті 65 Закону України "Про державну службу" (а.с. 18 т. 1).
Наказом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області №45-О від 23.01.2020 року "Про припинення державної служби" наказано припинити державну службу ОСОБА_1 , звільнивши його 24.01.2020 року з посади головного спеціаліста відділу з ретроконверсії управління застосування пенсійного законодавства Головного управління пенсійного фонду України в Чернівецькій області, за вчинення дисциплінарного проступку (а.с. 19 т.1).
Вважаючи протиправними накази начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області за №2-С від 23.01.2020 року та №45-О від 23.01.2020 року позивач звернувся до суду з даним позовом про їх скасування.
Крім того судом встановлено, що згідно характеристики наданої начальником відділу з ретроконверсії управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області позивач працює на посаді спеціаліста відділу з ретроконверсії з 01.08.2019 року. Поставлені завдання виконує, однак демонструє формальне відношення до роботи, фактично виконує тільки те, що від нього вимагають. У спілкуванні з колегами відзначався емоційністю та імпульсивністю, критику та зауваження не сприймає. Має негативні відгуки з боку колег. Серед особистих якостей варто відзначити амбіційність та завищену самооцінку (а.с. 37 т. 1).
Згідно наданих 20.12.2019 року начальником управління по роботі з персоналом відомостей, за час роботи в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернівецькій області до позивача заходи дисциплінарних стягнень не застосовувалися (а.с. 38 т. 1).
Працівники відділу з ретроконверсії 27.12.2019 року надали голові дисциплінарної комісії відгук стосовно ОСОБА_1 , в якому вказали, що він в спілкуванні з колективом поводиться порядно, користується повагою як комунікабельний, ввічливий, відповідальний колега. Робочі обов'язки виконує добросовісно, виявляє себе як дисциплінований працівник і кваліфікований фахівець. Конфлікт не провокує. Характером спокійний та врівноважений. Жодних скарг та претензій до ОСОБА_1 в колективу немає (а.с. 78-79 т. 1).
Встановлено, що наказами Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від квітня 2013 року №55 та від 05.03.2018 року №57 введено в експлуатацію відеоспостереження, зокрема, по АДРЕСА_1 та затверджено порядок здійснення відеоспостереження (а.с. 215-218 т. 1).
25.11.2016 року між адміністрацією Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області та трудовим колективом укладено колективний договір на 2016-2019 роки, пунктом 7.4. якого встановлено, що відповідно до наказу Головного управління пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 01.04.2013 року №55 "Про ведення в експлуатацію відеоспостереження" в приміщеннях Головного управління здійснюється відеоспостереження. Згідно журналу ознайомлення з Колективним договором та Правилами внутрішнього трудового розпорядку позивач ознайомлений із колективним договором 14.11.2017 року (а.с. 194-209 т. 1).
До матеріалів справи додано Акти експертизи від 19.12.2019 року №М1912, №М1913, №М1914, №М1915, №М1916, складені сервісними інженерами магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1" ОСОБА_19 та ОСОБА_20 щодо проведення огляду технічного стану відеокамер Atis AD-420IR24 white, S/№C2K171750204, C2H031080096, C2K171750191, C2K171750102 (вказано висновок: ремонт пристрою неможливий), DAHUA DH-IPC-K15P S/№4E07458PAG5D392 (вказано висновок: не підлягає гарантійному обслуговуванню). Також матеріали справи містять акти прийому-передачі від 18.12.2019 року та від 19.12.2019 року між відповідачем та ФОП ОСОБА_4 вказаних відеокамер (а.с. 61-65, 135-136 т. 1).
Станом на 20.12.2019 року в обліковуються відеокамери (4шт) загальною вартістю 988 грн з найменуванням 1/3 SO№Y CCD, 420 TVL, 0,05 Lux, день/ніч, f=3,6 mm, DC12V, D-100m № НОМЕР_4 , №112380005, №112380006, №112380007 та відеокамери DH-IPC-K15P №112384976 (а.с. 66 т. 1).
Крім того, матеріали справи містять оборотно-сальдову відомість з приводу придбання відеокамер 1/3 SO№Y CCD, 420 TVL, 0,05 Lux, день/ніч, f=3,6 mm, DC12V, D-100m № НОМЕР_4 , №112380005, №112380006, №112380007 та відеокамери DH-IPC-K15P №112384976 (а.с. 138-142 т. 1).
Судом досліджено наданий відповідачем відеозапис, на якому, зокрема, зображений ОСОБА_1 , який стоїть на підвищенні з піднятими руками наближеними до камери відеоспостереження, після цього відеозапис переривається (а.с. 228-229 т. 1).
Також досліджено скріншоти на яких, в тому числі, зображений ОСОБА_1 з камер відеоспостереження "КАМ 5": від 16.12.2019 року 09:42:43 год, 09:42:35 год, 09:42:26 год, 09:42:24 год (а.с. 231-234 т. 1).
Згідно Довідки Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 07.10.2020 року №121/05-16 заробітна плата ОСОБА_1 за два місяці, що передували його звільненню становила 22353,18 грн, в тому числі: за листопад 2019 року - 8431,58 грн, за грудень 2019 року - 13921,60 грн. Середньоденна заробітна плата - 638,66 грн (а.с. 76 т. 2).
Крім того, в судовому засіданні в якості свідків були допитані ОСОБА_15 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_21 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 .
Свідок ОСОБА_15 , головний спеціаліст відділу з ретроконверсії управління застосування пенсійного законодавства, з приводу відомих їй обставин у справі повідомив суд, що 16.12.2019 року, приблизно о 09:00 год. прийшла на роботу де їй надали документ про ведення в кабінетах аудіо та відео спостереження. Лист-ознайомлення свідок ОСОБА_15 підписала, проте згоду на ведене такого спостереження не давала.
Свідок ОСОБА_15 зазначила, що вирішила перевірити чи працюють встановлені в кабінеті, де знаходиться її робоче місце, три камери відеоспостереження, для чого встала на стілець, оскільки камери були розміщені на висоті.
Після цього свідок ОСОБА_15 вирішила перевірити, чи працюють камери відеоспостереження, які встановлені у кабінеті де знаходиться робоче місце ОСОБА_1 . У зв'язку з тим, що свідок ОСОБА_15 не могла дотягнутись до встановлених відеокамер, вона попросила зробити це ОСОБА_1 , оскільки останній був вищий за зростом. В той момент, коли ОСОБА_1 стояв на столі та перевіряв, чи працюють відеокамери, у кабінет зайшла ОСОБА_7 і запитала, що вони роблять, на що свідок ОСОБА_15 та ОСОБА_1 відповіли, що перевіряють, чи працюють камери.
Свідок ОСОБА_15 вказувала, що дій пов'язаних з відключенням відеокамер ОСОБА_1 не вчинялось, він привідкрив короб, який приховував проводи. Інструментів ОСОБА_1 в руках не тримав і не використовував.
Також свідок вказала, що під час перевірки відеокамер було видно, що вони підключенні, а чи працювали вони після перевірки, свідку невідомо.
Свідок ОСОБА_7 , начальник відділу з ретроконверсії управління застосування пенсійного законодавства, з приводу відомих їй обставин у справі повідомила суд, що 16.12.2019 року був перший робочий день після переїзду відділу у нове приміщення. ОСОБА_1 та ОСОБА_15 участі у переїзді не брали. Робоче місце ОСОБА_1 знаходилось у кабінеті №2.
Приблизно о 09.30-09.45 год. свідок ОСОБА_7 зайшла у кабінет №2 перевірити, чи освоїлись працівники на нових робочих місцях та чи приступили до роботи. Зайшовши у кабінет, свідок ОСОБА_7 побачила ОСОБА_1 , який стояв на підвищенні з викруткою в руках і відкривав короб, який вів до системи відеоспостереження встановленого в кабінеті. На питання, що ОСОБА_1 робить, останній відповів, що вчиняє все правильно, свідком чого стали всі працівники кабінету. Про вказаний факт свідок ОСОБА_7 повідомила начальника управління застосування пенсійного законодавства ОСОБА_8 .
Свідок ОСОБА_7 вказувала, що через деякий час їй зателефонував працівник відділу інформаційних систем електронних реєстрів та повідомив, що припинився зв'язок із системою відеоспостереження.
Також свідок ОСОБА_7 вказувала, що конфліктів з ОСОБА_1 не мала, у них були лише ділові стосунки. Надаючи негативну Службову характеристику на ОСОБА_1 свідок оцінювала виключно його професійні і ділові якості.
Свідок ОСОБА_4 , фізична особа-підприємець, з приводу відомих йому обставин у справі повідомив суд, що у його сервісний центр поступили відеокамери з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області. Після перевірки наданих відеокамер було встановлено, що вони несправні та не підлягаю ремонту у зв'язку з відсутністю на ринку запчастин до них та економічною недоцільністю, про що складено акт внутрішньої експертизи. Експертизу проводили працівники, які мають відповідну освіту та досвід роботи.
Свідок ОСОБА_4 зазначив, що відеокамери були не придатні для використання їх за призначення, оскільки був пошкоджений модуль. Причиною пошкодження могли стати зміни напруги живлення або інші втручання.
Свідок ОСОБА_2 , начальник відділу адміністрування та захисту інформації, з приводу відомих йому обставин у справі повідомив суд, що 16.12.2019 року ОСОБА_21 повідомив його про виявлення факту несанкціонованого втручання в систему відеоспостереження. Про вказаний факт повідомлено керівництво Службовою запискою.
17.12.2019 року було прийнято рішення про демонтаж камер та передачу їх у сервісний центр з метою встановлення можливості їх подальшого використання.
Свідок ОСОБА_2 повідомив суд, що встановлені у приміщенні камери відеоспостереження були марки "Атіс", але в бухгалтерському обліку вони були відображені за характером об'єкту.
Також свідок ОСОБА_2 вказував, що при прийнятті на роботу, відділ кадрів зобов'язаний ознайомити всіх працівників із проведенням у приміщення відеоспостереження. Чи ознайомленні працівники, які працюють у приміщенні по вул. Алма-Атинській, свідку не відомо.
Свідок ОСОБА_21 , начальник відділу адміністрування та захисту інформації, з приводу відомих йому обставин у справі повідомив суд, що здійснював моніторинг роботи камер відеоспостереження. На камері начальник відділу адміністрування та захисту інформації, яка встановлена у кабінеті №2 по вул. Алма-Атинська, було видно, як до камери піднявся ОСОБА_1 з предметом в руках схожим на викрутку, після чого зображення з камери зникло, у зв'язку з чим логічно припустити, що камери перестали працювати.
Свідок ОСОБА_21 зазначав, що всі працівники повідомляються про ведення відеоспостереження в Головному управлінні Пенсійного фонду, незалежно від розтушування приміщення.
Також свідок ОСОБА_21 вказав, що відеозапис з камер відеоспостереження зберігається протягом місяця, у зв'язку з чим було зроблено резервну копію відеозапису від 16.12.2019 року.
Свідок ОСОБА_6 , заступник начальника відділу з ретроконверсії управління застосування пенсійного законодавства, з приводу відомих йому обставин у справі повідомив суд, що переїзд відділу у приміщення по вул. Алма-Атинській був не запланований, ОСОБА_1 участі у ньому не брав.
16.12.2019 року був перший робочий день у новому приміщенні, зранку свідок ОСОБА_6 разом із начальником відділу Іванюк О.М. здійснювали обхід кабінетів, зайшовши в кабінет де знаходиться робоче місце ОСОБА_1 вони побачили, як він стоїть на столі та руками здійснює маніпуляції з камерою відеоспостереження, у руці ОСОБА_1 була викрутка, при цьому короб камери був відкритий. На питання ОСОБА_7 , що ОСОБА_1 робить, останній відповів, що знає, що робить.
Свідок ОСОБА_6 вказував, що камери відеоспостереження працювали, оскільки переїзд був незапланований, а тому демонтаж камер не встигли провести. Зазначив, що зображення з камер відеоспостереження передаються на відеореєстратор та у центральний офіс визначеному колу осіб.
Також свідок ОСОБА_6 вказував, що камери відеоспостереження були демонтовані технічними працівниками та передані для технічного огляду.
Свідок ОСОБА_9 , головний спеціаліст відділу з ретроконверсії управління застосування пенсійного законодавства, з приводу відомих їй обставин у справі повідомила суд, що після переїзду у нове приміщення по вул. Алма-Атинській , в перший робочий день, ОСОБА_1 прийшов на роботу із запізненням. Зайшовши в кабінет, ОСОБА_1 сказав, що не згідний із ведення у кабінеті відеоспостереження і збирається відключати камери відеоспостереження, які встановлені у кабінеті.
Свідок ОСОБА_9 зазначила, що ОСОБА_1 стоячи на столі підняв руки до гори, і здійснював маніпуляції з камерою, намагався відключити її. Чи була у нього при цьому в руках викрутка, свідок ОСОБА_9 не бачила.
Свідок ОСОБА_9 також вказала, що з веденням відеоспостереження колектив був не згідний, проте з діями ОСОБА_1 також були не згідні, оскільки це було самовільне, без попереднього погодження з керівництвом, втручання в роботу камер відеоспостереження.
До вказаних спірних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору
Частиною 2 статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно положень ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд перевіряє дотримання вказаних критеріїв суб'єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваного рішення, вчиненні дій чи допущенні бездіяльності.
Згідно з ст. 64 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 року №889-VIII (далі - Закон №889-VIII) за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом. Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом.
Відповідно до ч.1 ст. 65 Закону №889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Згідно з ч. 2 ст. 65 Закону №889-VIII дисциплінарними проступками є: 1) порушення Присяги державного службовця; 2) порушення правил етичної поведінки державних службовців; 3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу; 4) дії, що шкодять авторитету державної служби; 5) невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; 6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку; 7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення; 8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця; 9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб; 10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби; 11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення; 12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; 13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння; 14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення; 15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу.
Згідно з ч.1 та ч.5 ст. 66 Закону №889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.
Звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9 - 11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону.
Процедуру здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія) дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців визначено постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку здійснення дисциплінарного провадження" від 04.12.2019 року №1039 (далі - Порядок №1039).
Щодо правомочності складу дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ стосовно державних службовців Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, затвердженої на підставі наказу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 06.05.2019 року №150, суд зазначає наступне.
19.09.2019 року Верховною Радою України прийнято Закон України №117-ІХ "Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади", який набрав чинності 25.09.2019 року (далі Закон №117-ІХ).
Законом №117-ІХ внесено зміни до ст. 69 Закону №889-VIII щодо складу та повноважень дисциплінарної комісії.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Закону №889-VIII порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджується Кабінетом Міністрів України. Порядок здійснення дисциплінарного провадження визначає, зокрема: 1) повноваження та порядок роботи дисциплінарної комісії; 2) порядок формування дисциплінарної комісії; 3) порядок здійснення дисциплінарного провадження у разі неможливості утворення або функціонування дисциплінарної комісії у державному органі.
Згідно з абз. 4 пп. 2 п. 3 Порядку №1039 рішення про порушення дисциплінарного провадження приймає керівник державної служби в державному органі (далі - керівник державної служби) - щодо інших державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В".
Після прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження формується дисциплінарна комісія у відповідності до вимог ст. 69 Закону №889-VIII та пунктів 7-12 Порядку №1039.
Згідно з п.п. 10-12 Порядку №1039 дисциплінарна комісія діє у складі не менше трьох членів. Склад дисциплінарної комісії затверджується наказом керівника державної служби. До складу дисциплінарної комісії повинно бути включено щонайменше одну особу, яка має юридичну освіту не нижче другого (магістерського) рівня та досвід роботи за фахом, а також представника служби управління персоналом, які є працівниками органу, в якому утворюється відповідна дисциплінарна комісія. До роботи Комісії, дисциплінарної комісії за її рішенням можуть залучатися відповідні експерти (фахівці). Як експерти (фахівці) не можуть бути залучені посадові особи державного органу, особисто заінтересовані у результатах дисциплінарного провадження та безпосередньо підпорядковані особі, стосовно якої здійснюється дисциплінарне провадження. У разі неможливості утворення в державному органі дисциплінарної комісії дисциплінарні провадження щодо державних службовців зазначеного органу здійснюються дисциплінарною комісією державного органу вищого рівня в порядку підпорядкування.
З аналізу вказаних норм слідує, що дисциплінарна комісія формується після прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження із числа працівників органу, в якому утворюється відповідна дисциплінарна комісія, та утворюється разово, для здійснення конкретного дисциплінарного провадження.
Таке нормозастосування також відповідає правовому висновку Національного агентства України з питань державної служби від 10.06.2020 р. №4331/10-20.
Таким чином, судом встановлено, що відповідачем, в супереч вимог чинного законодавства, не було створено дисциплінарну комісію для здійснення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 та подій, які відбулись 16.12.2019 року, а тому склад комісії, визначений на підставі наказу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 06.05.2019 року №150 та без урахування змін внесених Законом №117-ІХ, функціонував із порушенням вимог спеціального законодавства щодо порядку утворення.
Щодо встановлення обставин під час здійснення дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_1 , суд зазначає про таке.
Згідно з п. 11 Порядку №1039 до роботи Комісії, дисциплінарної комісії за її рішенням можуть залучатися відповідні експерти (фахівці). Як експерти (фахівці) не можуть бути залучені посадові особи державного органу, особисто заінтересовані у результатах дисциплінарного провадження та безпосередньо підпорядковані особі, стосовно якої здійснюється дисциплінарне провадження.
З матеріалами справи судом встановлено, що на обліку у відповідача перебували камери відеоспостереження із найменуванням 1/3 SO№Y CCD, 420 TVL, 0,05 Lux, день/ніч, f=3,6 mm, DC12V, D-100m в кількості 4 штуки та з найменуванням DH-IPC-K15P в кількості 1 штука.
Водночас, під час проведення дисциплінарного провадження стосовно позивача, вказано про пошкодження ОСОБА_1 відеокамер Atis AD-420IR24 white 4 штуки та DAHUA DH-IPC-K15P -1 штука.
Крім того, відповідачем до матеріалів справи додано Акти експертизи від 19.12.2019 року №М1912, №М1913, №М1914, №М1915, №М1916, складені сервісними інженерами магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1" ОСОБА_19 та ОСОБА_20 щодо проведення технічного стану відеокамер Atis AD-420IR24 white, S/№C2K171750204, C2H031080096, C2K171750191, C2K171750102 (вказано висновок: ремонт пристрою неможливий), DAHUA DH-IPC-K15P S/№4E07458PAG5D392 (вказано висновок: не підлягає гарантійному обслуговуванню).
При цьому, як встановлено судом та не заперечувалось сторонами, у кабінеті де визначено робоче місце позивача було встановлено лише одну камеру відеоспостереження, пошкодження якої ставиться в провину позивачу.
Відповідно до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Таким чином суд констатує невідповідність у найменуваннях камер відеоспостереження, які знаходились на обліку у відповідача та найменуваннях камер відеоспостереження, які були передані на експертизу сервісного інженерного магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 ".
Щодо доказової сили Актів експертизи від 19.12.2019 року №М1912, №М1913, №М1914, №М1915, №М1916, які складені інженерами сервісного магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 " та щодо залучення ФОП ОСОБА_4 до дослідження відеокамер, суд зазначає наступне.
Згідно з п. 11 Порядку №1039 до роботи Комісії, дисциплінарної комісії за її рішенням можуть залучатися відповідні експерти (фахівці).
Судом встановлено, що не заперечується відповідачем, що ФОП ОСОБА_4 не є експертом (фахівцем), який відповідно до п.11 Порядку №1039 може бути залучений до дисциплінарного провадження. В матеріалах справи відсутні докази наявності повноваження у ФОП ОСОБА_4 здійснювати експертне дослідження відеопристроїв.
А тому, складені Акти експертизи від 19.12.2019 року №М1912, №М1913, №М1914, №М1915, №М1916 не відносяться до висновків експерта, який несе кримінальну відповідальність за складений висновок та надані пояснення. Таким чином, вказані документи не мають юридичної сили та не можуть бути використані в якості належних доказів.
При цьому, суд критично ставиться до вказаних актів експертизи та актів прийому-передачі від 18.12.2019 року та від 19.12.2019 року між відповідачем та ФОП ОСОБА_4 відеокамер, оскільки вказані документи містять невідповідності в найменуваннях відеокамер, які знаходились на обліку у відповідача.
З вказаних підстав неможливо встановити, що відеокамери, які знаходяться у відділі з ретроконверсії управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області та камери, які вказані у актах експертизи від 19.12.2019 року та актах прийому-передачі від 18.12.2019 року та від 19.12.2019 року, є одними і тими ж самими відеокамерами.
Крім того, судом встановлено, що відповідачем Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області у період з 2014-2019 року, на підставі укладених договорів з ФОП ОСОБА_4 сплачено коштів за придбані товари та надані послуги на загальну суму 350779,61 грн, що може свідчити про не об'єктивність вказаної особи, а тому документи надані ФОП ОСОБА_4 з приводу дослідження працездатності камер відеонагляду, не можуть бути взяті судом до уваги.
Щодо встановлених відповідачем обставин втручання ОСОБА_1 в систему відеоспостереження, суд зазначає наступне.
На підставі наданих суду матеріалів дисциплінарної справи суд дійшов висновку про недоведеність вини позивача, пов'язаної з втручанням в систему відеоспостереження та пошкодження 5 камер відеоспостереження. Відповідачем на підтвердження пошкодження 5 камер відеоспостереження до матеріалів справи додано скріншоти, на яких серед іншого міститься зображення позивача поблизу камер (різні ракурси) і на віддалі.
Водночас, під час дисциплінарного провадження відповідачем зроблено висновки про пошкодження 5 камер відеоспостереження ОСОБА_15 та ОСОБА_1 , однак не вказано які саме відеокамерикамери, ким саме з вказаних осіб було пошкоджено (відключенно). Також відповідачем констатовано пошкодження 5 камер без зазначення їх ідентифікаторів. Наведене свідчить про неповне відображення в протоколі засідання дисциплінарної комісії необхідних відомостей.
Крім того, в судовому засіданні було досліджено відеозапис, наданий відповідачем і підписаний електронним цифровим підписом, на якому, зокрема, зображено ОСОБА_1 , який наближається по черзі до камери, після чого відеозапис припиняється.
При цьому, свідки в судовому засіданні повідомили, що 16.12.2019 року після встановлення факту втручання у відеоспостереження, відеокамери того ж дня не були оглянуті та не перевірялись відповідачем на працездатність. Свідки повідомили, що камери були демонтовані за їх відсутності у позаробочий час.
Таким чином, судом встановлено, що відповідачем здійснено демонтаж, огляд та виявлено пошкодження камер відеоспостереження без участі позивача та в присутності інших працівників, не задокументовано безпосередньо на місці та у визначений чинним законодавством порядок, виявлені пошкодження, не встановлено суму завданих збитків, що унеможливлює встановити причетність позивача до припинення роботи вказаних камер відеоспостереження та суму завданих збитків.
Щодо встановлених відповідачем інших обставин, які вплинули на прийняття рішення про припинення державної служби ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 3 та п. 4 ч. 2 ст. 73 Закону №889-VIII дисциплінарна справа повинна містити: характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень.
Згідно з п. 25 Порядку №1039 дисциплінарна справа повинна містити: дату і місце її формування; підстави для відкриття дисциплінарного провадження; характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та/або акт про відмову від надання таких пояснень; пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності); належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.
Відповідно до п. 33 Порядку №1039 комісія, дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання. Комісія, дисциплінарна комісія повинна встановити: чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження; чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку; чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби; чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності; який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця.
Судом встановлено, що під час звільнення позивача відповідачем не надано належної оцінки та не враховано обставини, що пом'якшують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби.
Суд звертає увагу, що згідно відомостей дисциплінарної справи ОСОБА_1 за час роботи в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернівецькій області до нього заходи дисциплінарних стягнень не застосовувалися.
Водночас, матеріали дисциплінарної справи ОСОБА_1 містять характеристику позивача, в якій вказано, що він поставлені завдання виконує, однак демонструє формальне відношення до роботи, фактично виконує тільки те, що від нього вимагають. У спілкуванні з колегами відзначався емоційністю та імпульсивністю, критику та зауваження не сприймає. Має негативні відгуки з боку колег. Серед особистих якостей варто відзначити амбіційність та завищену самооцінку.
Разом з цим, працівники відділу з ретроконверсії 27.12.2019 року надали голові дисциплінарної комісії відгук стосовно ОСОБА_1 , в якому вказали, що він в спілкуванні з колективом поводиться порядно, користується повагою як комунікабельний, ввічливий, відповідальний колега. Робочі обов'язки виконує добросовісно, виявляє себе як дисциплінований працівник і кваліфікований фахівець. Конфлікт не провокує. Характером спокійний та врівноважений. Жодних скарг та претензій до ОСОБА_1 в колективу немає.
З вказаного слідує, що під час дисциплінарного провадження відповідачем не було об'єктивно досліджено ситуацію з приводу втручання у роботу камер відеоспостереження, не було дотримано вимог п. 33 Порядку №1039 та не надано належної оцінки усім обставинам, які повинні обов'язково бути враховані під час звільнення працівника, який є найсуворішим та крайнім заходом дисциплінарного впливу.
Щодо визначення відповідачем кваліфікації дисциплінарного проступку, суд зазначає наступне.
В оскаржуваному наказі від 23.01.2020 року №2-С застосовано з 24.01.2020 року до ОСОБА_1 , головного спеціаліста відділу з ретроконверсії управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби, за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п. 14 ч. 2 ст. 65 Закону України "Про державну службу".
Згідно з п. 14 ч. 2 ст. 65 Закону №889-VIII дисциплінарним проступком є прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення.
При цьому, відповідач в підставах для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, вказував на неправомірні дії позивача - самовільне втручання в систему відеонагляду, пошкодження камер відеонагляду.
Згідно вимог ч.2 ст. 77 Закону №889-VIII у рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.
Однак, з аналізу оскаржуваного наказу вбачається, що відповідачем не наведено стислого викладу обставин дисциплінарної справи і не зазначено юридичної кваліфікації проступку. Зазначене призвело до безпідставного та необґрунтованого звільнення позивача.
Щодо ведення відеоспостереження на робочому місці позивача, суд зазначає наступне.
Суд звертає увагу, що положення Закону України "Про захист персональних даних" не допускає обробку персональних даних про особу, що є конфіденційною інформацією, без згоди відповідної особи, крім випадків, чітко визначених законом.
Таким чином, відеозйомка працівника на робочому місці, без його згоди, є неправомірним збиранням, зберігання використання інформації про особисте життя фізичної особи, тобто персональних даних такої особи, що може становити недозволене втручання в особисте життя певної особи.
Відповідно до ст. 8 Конституції України, ст. 6 КАС України та ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини у справі "Антовіч та Мірковіч проти Чорногорії" визначив, що відео спостереження за працівниками на робочому місці є значним втручанням в їхнє приватне життя, відповідно може бути виправдане лише за умови відповідності закону, наявності легітимної цілі та бути необхідним в демократичному суспільстві. Суд нагадав, що відеоспостереження, приховане чи ні, є серйозним втручанням в приватне життя працівника, додаючи, що національні суди не ставили питання поваги до приватного життя на перше місце, звертаючи увагу на інші чинники. Зокрема, камери для спостереження можуть бути встановленими в офіційних чи бізнес-приміщеннях з метою убезпечення людей чи майна, чи захисту конфіденційних даних. Суд зазначає, що в даному випадку такі заходи були вжиті не лише з метою захисту чи безпеки, а й з метою нагляду за працівниками. Звідси випливає, що така ціль як спостереження за робочим процесом не передбачена законом. Тому, ЄСПЛ визнав порушення статті 8 Конвенції.
Судом встановлено, що позивач не давала згоду на ведення відеоспостереження за її робочим місцем, що ставить під сумнів законність розміщених камер в кабінеті, де працювала позивач - в приміщенні відділу з ретроконверсії управління застосування пенсійного законодавства. Посилання відповідача на те, що відділ тільки переїхав на АДРЕСА_3 і це був перший робочий день працівників в кабінетах, в яких не встигли демонтувати камери не може бути підставою для виправдання дій щодо неправомірного втручання в приватне життя працівників. Відповідачем не дотримано співмірності між необхідністю захисту майна та незазіханням на втручанням в приватне життя працівника. В даному випадку такі заходи були вжиті не лише з метою захисту чи безпеки, а й з метою нагляду за працівниками, а така ціль як спостереження за робочим процесом не передбачена законом.
При цьому, відповідно до ст. 73 КАС України, суд не приймає до уваги доводи та докази відповідача, з посиланням на журнал ознайомлення з Колективним договором та Правилами внутрішнього трудового розпорядку та інформацією про ознайомлення 04.12.2019 року позивача з тим, що в кабінеті, в якому знаходиться її робоче місце, ведеться аудіо- та відеоспостереження, як на підтвердження надання позивачем згоди на ведення аудіо- та відеонагляду.
До справи відповідачем додано Список працівників головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, які ознайомлені з Пам'яткою користування комп'ютерної технічки та про відеоспостереження, з якими ознайомився і позивач. Крім того, у письмовому повідомленні відповідач повідомив, що у приміщеннях головного управління здійснюється відеоспостереження з метою забезпечення якісної роботи служби охорони - організації спостереження за зовнішньою та внутрішньою обстановкою, забезпечення збереження матеріальних цінностей, забезпечення безпеки персоналу і відвідувачів відповідно до наказу Головного управління від 01.04.2013 року №55.
Суд наголошує, що наведені доводи та подані суду докази підтверджують виключно ознайомлення позивача із веденням аудіо- та відео спостереження в приміщеннях Управління та не можуть розцінюватись як надання згоди на ведення аудіо- та відеоспостереження. Тобто відповідач підмінив значення понять "ознайомлений з веденням відеонагляду" та "надаю згоду на ведення відео нагляду". В матеріалах справи відсутні докази, де позивач надавав згоду відповідачу на ведення аудіо- відео спостереження на його робочому місці.
Крім того, до матеріалів справи додано інформацію Департаменту інформаційних систем та електронних реєстрів ПФУ від 11.12.2019 року, в якій повідомляється, що відповідно до п.4 розділу ІІ Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України "Про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України" від 30.07.2015 року №13-1, визначено приміщення (зали), в яких здійснюється прийом та обслуговування громадян. Водночас, як встановлено судом, втручання в систему відеонагляду відповідачем вказано у відділі з ретроконверсії управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, зокрема й де знаходилось робоче місце позивача. Таким чином відповідачем не доведено правомірність ведення відеонагляду у відділі з ретроконверсії управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, як і правомірність розміщення у вказаному відділі камер аудіо- відеоспостереження.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з вимогами ч. 1 та ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не доведено правомірність звільнення позивача з посади головного спеціаліста відділу з ретроконверсії управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області. Водночас, позивачем наведено обґрунтовані доводи для задоволення позовних вимог.
З вказаних підстав суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.
Щодо позовних вимог в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Згідно з ст. 27 Закону України "Про оплату праці" порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Так, відповідно до п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 (далі - Порядок №100) обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.
Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку.
У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.
При цьому, згідно з п. 5 Порядку №100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Відповідно до п. 8 Порядку №100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.
В матеріалах справи міститься довідка Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 07.10.2020 року №121/05-16 заробітна плата ОСОБА_1 за два місяці, що передували його звільненню становила 22353,18 грн, в тому числі: за листопад 2019 року - 8431,58 грн, за грудень 2019 року - 13921,60 грн. Середньоденна заробітна плата - 638,66 грн. З вказаної довідки судом також встановлено, що в листопаді-грудні 2019 року позивачем відпрацьовано 35 робочих днів (а.с. 76 т. 2)
Таким чином, середньоденна заробітна плата позивача становить 638,66 грн (22353,18 грн / 35 робочих днів).
З матеріалів справи встановлено, що період вимушеного прогулу позивача з 25.01.2020 року (день наступний за днем звільнення) по 20.10.2020 року (дата прийняття рішення про поновлення позивача на посаді) складає 184 днів.
З вказаного слідує, що на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу (грошове забезпечення) за період з 25.01.2020 року по 20.10.2020 року в сумі 117513,44 грн ( 638,66 грн * 184 число робочих днів).
Одночасно суд наголошує, що відповідно до п. 3 Порядку №100, усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Таким чином, суд звертає увагу, що встановлення обов'язку суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов'язком. При цьому, суд звертає увагу, що наразі відсутні передумови та обставини вважати, що відповідачем не буде у добровільному порядку виконане рішення суду даній справі.
З вказаних підстав, суд вважає, що обставини для застосування судового контролю в даній справі відсутні.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення оплати за час вимушеного прогулу, - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними та скасувати Наказ начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області за №2-С від 23.01.2020 року щодо застосування дисциплінарного стягнення відносно ОСОБА_1 .
3. Визнати протиправними та скасувати Наказ начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області за №45-0 від 23.01.2020 року про припинення державної служби ОСОБА_1 .
4. Поновити ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу з ретроконверсії управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду в Чернівецькій області.
5. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 117513 (сто сімнадцять тисяч п'ятсот тринадцять) грн 44 коп.
6. Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу з ретроконверсії управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду в Чернівецькій області та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу на його користь в межах суми стягнення за один місяць підлягає до негайного виконання.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Найменування сторін:
Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 );
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 40329345, пл. Центральна, 3, м. Чернівці, Чернівецька область, 58022).
Суддя В.О. Григораш
Повний тест рішення складено 10 листопада 2020 року (у період з 26.10.2020 року по 03.11.2020 року головуючий суддя перебував у відпустці).