про закриття провадження у справі
05 листопада 2020 року справа № 580/4218/19
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А.,
за участю:
секретаря судового засідання - Беспалого А.В.,
представника позивача - Хворова В.В. (згідно з дорученням),
розглянувши у підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства "Черкаський обласний психоневрологічний диспансер Черкаської обласної ради" про зобов'язання вчинити певні дії,
27.12.2019 до Черкаського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до комунального некомерційного підприємства "Черкаський обласний психоневрологічний диспансер Черкаської обласної ради" (далі - відповідач), в якому просить:
зобов'язати посадових осіб КНП "Черкаський обласний психоневрологічний диспансер Черкаської обласної ради" зняти позивача з "фейкового" обліку, оскільки в приміщенні відповідача вона ніколи не була, не оглядалася, не обстежувалась;
визнати неправомірними дій директора відповідача.
Ухвалою від 07.04.2020 справу прийнято до свого провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою від 06.08.2020 суд продовжив на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, строк розгляду справи.
04.11.2020 представник відповідача подав суду клопотання про закриття провадження у справі (далі - клопотання), яке мотивоване тим, що справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, оскільки предметом спору є захист цивільних прав позивача. Також просив розгляд справи здійснювати без його участі.
Представник позивача у підготовчому засіданні заперечував проти закриття провадження у справі, обґрунтовуючи це тим, що ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси відмовлено у відкритті провадження у справі з вищевказаними позовними вимогами, оскільки спір підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства. Тому позивач звернулась з цим позовом до Черкаського окружного адміністративного суду. При цьому, спір між судами щодо підсудності не допускається.
Ознайомившись із клопотанням, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку закрити провадження у справі, з огляду на таке.
За змістом ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Пунктом 1 ч.1 ст.19 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Пунктом 7 ч.1 ст.4 КАС України визначено термін "суб'єкт владних повноважень" - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
При визначенні компетенції адміністративний суд виходить не лише із суб'єктного складу, а із суті спору. Так, спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб'єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій, яку треба розуміти як діяльність усіх суб'єктів владних повноважень з виконання покладених на них Конституцією чи законами України завдань.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, або такий, що йому не суперечить.
Суд звернув увагу, що позовні вимоги стосуються неправомірного, на думку позивача, включення її до обліку осіб з психічними розладами.
Отже, позов направлений на захист її особистих немайнових прав щодо здоров'я, честі та гідності людини.
Згідно зі статутом Комунального некомерційного підприємства «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер Черкаської обласної ради», затвердженим головою Черкаської обласної ради від 03.01.2019 №15-р відповідач є комунальним унітарним некомерційним підприємством, що надає послуги медичної допомоги особам, що страждають на психічні розлади.
Отже, відповідач не є суб'єктом владних повноважень у розумінні п.7 ч. 1 ст. 4 КАС України.
Предмет спору не стосується здійснення відповідачем владної управлінської функції, а стосується відносин медичного забезпечення. Включення осіб до обліку медичної установи не стосується публічних правовідносин і стосується права позивача на повагу до її приватного життя.
На підставі ч.1 ст.32 Закону України "Про психіатричну допомогу" рішення, дії чи бездіяльність осіб, які порушують права, свободи та законні інтереси громадян при наданні їм психіатричної допомоги, здійсненні їх соціального захисту, наданні їм соціальних послуг або проходженні ними спеціального навчання, можуть бути оскаржені, за вибором таких громадян, до власника закладу з надання психіатричної допомоги, закладу соціального захисту осіб, які страждають на психічні розлади, спеціального навчального закладу або уповноваженого ними органу, або у порядку підлеглості до вищого органу чи посадової особи, або безпосередньо до суду.
Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Припинення дії, яка порушує право, відповідно до п.3 ч.2 ст.16 ЦК України є способом захисту цивільних прав та інтересів.
Для вирішення клопотання представника відповідача суд також врахував висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 26.02.2020 у справі №2340/4717/18 у подібних правовідносинах, які обов'язкові для врахування судом згідно з ч.5 ст.242 КАС України.
Вказаною постановою залишено без змін ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 4.12.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2019, якими відмовлено у відкриття провадження у справі ОСОБА_2 до комунального закладу "Черкаський обласний психоневрологічний диспансер" про визнання рішення неправомірним та зобов'язання вчинити дії.
Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові зазначила, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильних висновків про те, що цей спір не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, а носить приватноправовий характер, зокрема стосується захисту особистого немайнового права позивача, що виключає розгляд цієї справи за правилами адміністративного судочинства.
Тому суд дійшов висновку, що спір щодо правомірності включення позивача до обліку осіб з психічними розладами не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства України згідно з вимогами ст.19 КАС України.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у справі Zand v. Austria від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Оскільки визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу, зокрема, цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.
Отже, розгляд Черкаським окружним адміністративним судом цієї справи, не віднесеної законом до його юрисдикції, суперечитиме вищевказаним нормам процесуального права та висновкам Європейського суду з прав людини.
Суд наголошує, що відповідно до абз.2 ч.1 ст.319 КАС України порушення правил юрисдикції адміністративних судів, встановлених статтею 19, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів апеляційної скарги.
Посилання позивача на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 22.10.2019 у справі №712/13735/19 щодо відмови у відкритті провадження з цим позовом та, як наслідок, недопустимість спору між судами щодо підсудності, суд не врахував, оскільки на підставі ч.ч.1, 2 ст.30 КАС України спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються у разі передачі адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу.
Однак, передачі цієї справи у вказаному порядку не відбувалось.
Крім того, в Україні діє принцип незалежності суду. Процесуальні ухвали судів першої інстанції не є обов'язковими для врахування іншими судами відповідно до вимог КАС України.
Також, матеріали справи не містять доказів оскарження позивачем вищевказаної ухвали місцевого суду.
Відповідно до ч.1 ст.19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Отже, за вказаною диспозицією в Україні встановлено презумпцію цивільного процесу.
Тому суд дійшов висновку про підвідомчість спору місцевому загальному суду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо її не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Тому суд дійшов висновку закрити провадження в адміністративній справі та роз'яснити позивачу, що спір віднесено до юрисдикції місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.
Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору за подання цього позову і докази понесених судових витрат не надані, відсутні підстави для їх розподілу.
Керуючись ст. ст. 2-21, 238-239, 244-245, 248, 256, 295 КАС України, суд
1. Клопотання Комунального некомерційного підприємства "Черкаський обласний психоневрологічний диспансер Черкаської обласної ради" про закриття провадження у справі задовольнити.
Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства "Черкаський обласний психоневрологічний диспансер Черкаської обласної ради" про зобов'язання вчинити певні дії.
2. Роз'яснити, що спір відноситься до юрисдикції загального місцевого суду за правилами цивільного судочинства.
3. Судові витрати розподілу не підлягають.
4. Копію ухвали направити учасникам справи.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 15 днів з моменту її складення до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.
Суддя О.А. Рідзель
Ухвала складена у повному обсязі 10.11.2020.