про залишення позовної заяви без руху
09 листопада 2020 рокум. Ужгород№ 260/3642/20
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Ващилін Р.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, Управління архітектури та містобудування Ужгородської міської ради, ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, -
ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, Управління архітектури та містобудування Ужгородської міської ради, ОСОБА_2 , в якому просить: 1) визнати протиправним та скасувати 1.1 рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради №309 від 30.09.2015 про надання дозволу на переведення з житлового приміщення у нежитлове квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 44,2 кв. м, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , функціональне призначення - офісні приміщення; 2) визнати протиправним та скасувати надані ОСОБА_2 Управлінням архітектури та містобудування Ужгородської міської ради 15.07.2016 містобудівних умов та обмеження забудови земельної ділянки №87/20-17/2016 для "реконструкції власного нежитлового приміщення №1 під магазин з кафетерієм з влаштуванням входу з вулиці по АДРЕСА_2 ".
Чч. 1, 2 ст. 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Так, ч. 1 ст. 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно ч. 2 зазначеної статті для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до матеріалів позовної заяви, предметом даного позову є рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради №309 від 30.09.2015 та надані ОСОБА_2 Управлінням архітектури та містобудування Ужгородської міської ради 15.07.2016 містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки №87/20-17/2016.
Однак позивач з позовною заявою щодо оскарження таких звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду тільки 03 листопада 2020 року, що вбачається з відтиску печатки канцелярії Закарпатського окружного адміністративного суду. Таким чином, позов був поданий з пропущенням строків на звернення, встановлених ч. 2 ст. 122 КАС України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Зазначене також кореспондується з вимогами ч. 6 ст. 161 КАС України, згідно з якими у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Разом з тим, позивач заяву про поновлення строку звернення до суду не подала.
Одночасно в тексті позовної заяви в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду позивач посилається на те, що вона зі своєю матір'ю з 2017 року неодноразово зверталася до судів з позовами про скасування відповідних актів органів місцевого самоврядування, однак, враховуючи зміну судової практики Верховного Суду щодо підсудності відповідної категорії справ станом на сьогоднішній день жодним судом з об'єктивних причин так і не було розглянуто по суд.
Проте як вбачається з долучених до позовної заяви копій судових рішень щодо оскарження спірних рішень органу місцевого самоврядування, позивачем в таких була ОСОБА_3 . ОСОБА_1 до участі у зазначених справах в якості сторони або третьої особи не залучалась. Отже, суд вважає, що позивач не може посилатися на такі рішення судів, як на підставу поважності пропуску строку звернення до суду.
Отже, позивачу необхідно надати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності пропуску цього строку.
За таких обставин, згідно з вимогами ст. 169 КАС України позовну заяву слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення вказаних недоліків шляхом подачі до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважності пропуску цього строку.
На підставі наведеного та керуючись статтями 169, 171, 248 КАС України, суддя, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, Управління архітектури та містобудування Ужгородської міської ради, ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без руху.
2. Запропонувати позивачу подати до суду протягом десяти днів з дня вручення ухвали заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважності пропуску цього строку.
Попередити позивача, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали позовна заява підлягає поверненню заявнику.
3. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 256 КАС України.
Суддя Р.О. Ващилін