09 листопада 2020 року м. Житомир справа № 240/6358/20
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Токаревої М.С.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Харківського національного Університету повітряних сил ім. Івана Кожедуба до ОСОБА_1 про стягнення витрат,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся Харківський національний університет Повітряних сил ім.Івана Кожедуба із позовом у якому просить стягнути з ОСОБА_1 суму у розмірі 120992,26 грн на відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням під час навчання.
В обґрунтування позову зазначає, що підставою звернення до суду стало дострокове розірвання підписаного контракту з ОСОБА_1 що обумовило обов'язок відшкодування останнім витрат на його утримання з 29.08.2019 по 17.03.2020 у навчальному закладі, розмір яких складає 120992,26 грн.
Справу призначено до розгляду у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач у встановлений строк відзив на позовну заяву не подав.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 29.08.2019 між Міністерством оборони України в особі начальника Харківського національного університету Повітряних сил та ОСОБА_1 укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України, відповідно до якого відповідач зобов'язувався сумлінно виконувати вимоги статутів ЗС України, накази командирів та відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання), для проходження військової служби на посадах офіцерського складу в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість.
Відповідно до витягу з наказу начальника Харківського національного університету Повітряних сил ім.Івана Кожедуба (по стройовій частині) №64 від 16.03.2020 старшого солдата ОСОБА_1 було відраховано від подальшого навчання у зв'язку з розірванням контракту, через небажання продовжувати навчання та утримано суму в розмірі 120992,26 грн. за період навчання в університеті.
У зв'язку з тим, що відповідач у добровільному порядку не відшкодував кошти на його утримання на період навчання, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Проходження громадянами України військової служби (навчання) у вищих військових навчальних закладах врегульовані правовими нормами Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон України №2232-XII).
За приписами вказаного Закону, зарахування громадян України до вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів проводиться на добровільних засадах відповідно до особистих заяв після успішного складення вступних іспитів та відповідних випробувань.
З громадянами України - курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом 3 частини 2 статті 23 цього Закону.
Відповідно до частини 10 статті 25 Закону України №2232-XII, курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до підпунктів "д", "е", "є", "з", "и" пункту 1 частини п'ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.
Пунктом 1 Порядку "Про відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 №964 (далі - Порядок №964) визначено механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі.
Згідно з пунктом 3 Порядку №964 відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.
Розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів та відповідно до Порядку розрахунку витрат, який установлюється Міноборони разом з Мінфіном, МВС, Адміністрацією Держприкордонслужби, Управлінням державної охорони, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Держспецтрансслужбою.
Відповідно до пункту 2.1 Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007 №419/831/240/605/537/219/534 (далі - Порядок розрахунку витрат), відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищому навчальному закладі, а саме витрат, окрім іншого, на грошове забезпечення, продовольче забезпечення, медичне забезпечення та оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.
Згідно з пунктом 2.1.1 Порядку розрахунку витрат, витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання, яке визначається з посадового окладу та додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу та надбавки), передбачених чинним законодавством для цієї категорії військовослужбовців. Фактичні дані беруться з розрахункових відомостей та інших передбачених документів, що підтверджують виплату щомісячного грошового забезпечення курсанту.
Відповідно до пункту 2.1.2 Порядку розрахунку витрат, витратами на продовольче забезпечення є витрати, пов'язані із забезпеченням курсанта продовольством згідно з нормами харчування, які провадяться на підставі довідки-розрахунку, складеної начальником продовольчої служби.
Згідно з пункту 2.1.4. Порядку розрахунку витрат, витратами на медичне забезпечення є витрати, пов'язані з наданням медичної допомоги, у тому числі стоматологічної, безпосередньо у ВНЗ, та вартість лікування у військових госпіталях.
Відповідно до пункту 2.1.6. Порядку розрахунку витрат, до спожитих курсантом ВНЗ комунальних послуг та енергоносіїв належать тепло, гаряча та холодна вода, водовідведення та електроенергія.
Суд зауважує, що позивачем складено загальний розрахунок №208 від 31.03.2020 коштів на відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 , загальна сума яких склала 120992,26 грн.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідач підписав зобов'язання про добровільне відшкодування витрат на утримання в університеті під час навчання, про що свідчить його підпис в загальному розрахунку, це свідчить про обізнаність в необхідності відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням в навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту, оскільки дані зобов'язання визначені у підписаному відповідачем з позивачем контракті про навчання. Проте, доказів сплати вказаної суми витрат, станом на день звернення позивача із даним позовом та на день розгляду справи, відповідачем до суду не надано.
Отже, після розірвання Контракту у відповідача виникло зобов'язання щодо відшкодування витрат на утримання під час навчання, а у позивача - право звернення до суду для захисту майнових інтересів в судовому порядку.
Таким чином, сума заборгованості відповідачем не сплачена та складає 120992,26 грн.
Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогою заявленого позову є стягнення боргу, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення заборгованості в судовому порядку: встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка підстав та черговості погашення боргу, встановлених чинним законодавством України, тощо.
Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищенаведене суд дійшов висновку, що позивачем доведена правомірність та обґрунтованість вимог про стягнення з відповідача сум витрат, пов'язаних з його утриманням у навчальному закладі, натомість відповідачем не було надано суду жодного доказу щодо спростування позиції позивача, викладеної в заявленому адміністративному позові, та доказів добровільної сплати зазначеної суми боргу на момент розгляду справи.
Отже, наявні підстави для задоволення позовних вимог, шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба суму у розмірі 120992,26 грн. відшкодування витрат, пов"язаних з утриманням ОСОБА_3 під час навчання.
Відповідно до положень ч.2 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
З огляду на те, що в даному випадку Харківський національний університет Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба виступав в якості суб'єкта владних повноважень, судові витрати зі сплати судового збору з відповідача стягненню не підлягають.
Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд -
вирішив:
Адміністративний позов Харківського національного університета Повітряних сил ім.Івана Кожедуба (вул. Сумська, 77/79, м.Харків, 61023, код ЄДРПОУ 24980799) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення коштів задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківського національного університета Повітряних сил ім. Івана Кожедуба кошти у сумі 120992,26 грн. на відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням під час навчання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.С. Токарева