09 листопада 2020 року м. Житомир справа № 240/8098/20
категорія 102000000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Токаревої М.С.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 до Управління Державної міграційної служби України у Житомирській області, Радомишльського районного сектору Управління Державної міграційної служби в Житомирській області про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувсь до Житомирського окружного адміністративного суду в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 з позовом до Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області та Управління Державної міграційної служби України у Житомиській області Радомишльський районний сектор у якому просить:
- зобов'язати Управління ДМС України у Житомирській області у подальшому здійснити паспортний облік ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за прізвищем, іменем, по батькові та роком народження без використання засобів ЄДДР, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ;
- визнати протиправною відмову Радомишльського районного сектору Управління Державної Міграційної Служби України у Житомирській області у видачі ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв'язку з досягненням нею 16-річного віку, паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт Громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ;
- зобов'язати Радомишльський районний сектор Управління Державної Міграційної Служби України у Житомирській області оформити та видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з досягненням нею 16-річного віку, паспорт громадянина України у формі книжечки, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно відмовляє у виготовленні та видачі у зв'язку із досягненням 16-річного віку його донькою паспорта громадянина України у формі книжечки, чим, на думку позивача, порушує права та законні інтереси його неповнолітньої дитини.
Зазначає, що відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ та норм Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус", паспорт громадянина України може виготовлятися не тільки у формі картки з безконтактним електронним носієм, а й у формі паспортної книжечки.
Позивач вказує, що формування унікального номера в Єдиному державному демографічному реєстрі позивач пов'язує з оформленням паспорта громадянина України саме у вигляді картки з безконтактним електронним носієм, який міститиме персональні дані, згоди на обробку яких не надавалась. Примушування ж до обробки персональних і водночас конфіденційних даних з метою оформлення паспорта громадянина України, без якого громадянину не обійтися, розцінюється як неправомірне втручання в особисте життя з боку держави (в особі її органів).
Справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
У встановлений судом строк відповідачем було подано до суду відзив на позовну заяву за змістом якого він просить відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування своєї правової позиції зазначає про відсутність відмови у видачі паспорту у формі книжечки. Вважає, що звернення позивача, як законного представника щодо видачі неповнолітній дитині паспорту у формі книжечки здійснено не в установленому законом порядку та не відповідає встановленій формі, а також до вказаної заяви не додані оригінали документів, які необхідні для оформлення паспорту та передбачені вимогами пункту 13 Положення №2503-XII для отримання паспорту громадянина України. Також відповідач посилається на те, що у даному випадку позивачі звернулися із заявою відповідно до Закону України "Про звернення громадян", а не із відповідною заявою про видачу паспорту громадянина України.
Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 17 березня 2004 року, ОСОБА_2 , народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьки: ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
12.03.2020 ОСОБА_1 , як законний представник ОСОБА_2 звернувся до Радомишльського районного сектору управління Державної міграційної служби у Житомирській області та до управління Державної міграційної служби України в Житомирській із заявами про видачу .
Листом від 09.04.2020 №К-3/6/1830-20/1830/136-20 Радомишльський районний відділ управління Державної міграційної служби в Житомирській області надав ОСОБА_1 відповідь, що на виконання вимог абзацу 5 пункту 3 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015р. № 302, за яким Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року, наказом МВС від 06.06.2019 № 456 затверджено Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України. Тимчасовий порядок визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина зразка 1994 року, засвідчене в установленому законодавством порядку.
За приписами пункту 1 розділу ІІІ Тимчасового порядку для оформлення паспорта особа, яка досягла 16-річного віку або її представник подає: заяву; рішення суду; свідоцтво про народження або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави; оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків (або одного з них), що на момент народження особи перебували(в) у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України); дві фотокартки розміром 3,5х4,5 см; довідку про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання особи. Позивачу рекомендовано для оформлення паспорта громадянина України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону, звернутися особисто до територіального підрозділу УДМС.
ОСОБА_2 звернулась 30.04.2020 до Радомишльського районного сектору управління Державної міграційної служби у Житомирській області із заявою по формі додатку №1 до Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України до якої було додано копію свідоцтва про народження, відповідні копії сторінок батька ОСОБА_1 та 2 фотокартки 3,5х4,5 см. Однак, від прийому вказаної заяви керівник Радомишльського районного відділу управління Державної міграційної служби в Житомирській області відмовився, про що законним представником ОСОБА_2 зроблено на ній відмітку.
Не погоджуючись із вказаним та наголошуючи, що невидача паспорта громадянина України у формі книжечки порушує права та законні інтереси позивач в інтересах своєї неповнолітньої дитини звернувся із вказаним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам які склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
За приписами статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до статті 8 Основного Закону в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Конституція України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Положеннями статті 19 Конституції України проголошено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом частин першої, другої статті 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Згідно з частиною другою статті 32 Основного Закону не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов'язки осіб, на ім'я яких видані такі документи визначає Закон України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус".
Відповідно до ч.1 ст.13 вказаного Закону документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення поділяються на документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, зокрема, паспорт громадянина України.
Частинами 1, 2, 4, 5 ст. 14 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" передбачено, що форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.
Паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України (ч. 1 ст. 21 Закону).
Отже, у разі відсутності у особи паспорта, така особа не має підтвердження громадянства України, що в свою чергу є порушенням її громадянських прав у зв'язку з неможливістю їх реалізації.
Відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов'язаний отримати паспорт громадянина України.
Згідно із ч. 3 ст. 13 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" паспорт громадянина України містить безконтактний електронний носій.
Відповідно до п. 3, 5, 6, 8 Положення про паспорт громадянина України від 26.06.1992 № 2503-XII, бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 року № 302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України" (далі - Постанова № 302) затверджено: зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм згідно з додатками 1 і 2; зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, згідно з додатками 3 і 4; Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України, що додається.
За змістом п. 2 цієї Постанови із застосуванням засобів Реєстру запроваджено:
з 01 січня 2016 року - оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-XII;
з 01 листопада 2016 року - оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією постановою, громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.
До завершення роботи із забезпечення в повному обсязі територіальних підрозділів ДМС матеріально-технічними ресурсами, необхідними для оформлення і видачі паспорта громадянина України, зразки бланків якого затверджено цією постановою, паспорт громадянина України може оформлятися з використанням бланка паспорта громадянина України у формі книжечки; прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою, з 01 листопада 2016 року припиняється (п. 3 Постанови № 302).
Пунктом 131 Постанови № 302 передбачено, що до безконтактного електронного носія, який міститься у паспорті, вноситься така інформація: (...) біометричні дані, параметри особи (відцифрований образ обличчя особи, відцифрований підпис особи, відцифровані відбитки пальців рук) виключно за згодою особи.
Безконтактний електронний носій паспорта громадянина України нового зразка містить відцифровані персональні данні особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про захист персональних даних", мета обробки персональних даних має бути сформульована в законах, інших нормативно-правових актах, положеннях, установчих чи інших документах, які регулюють діяльність володільця персональних даних, та відповідати законодавству про захист персональних даних.
Персональні дані - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована (ст. 2 Закону).
Обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб'єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством. Не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (ч. 5, 6 ст. 6 вказаного Закону).
Таким чином, принципами обробки персональних даних є відкритість і прозорість, відповідальність, адекватність та не надмірність їх складу та змісту стосовно визначеної мети їх обробки, а підставою обробки персональних даних є згода суб'єкта персональних даних.
Законодавством не врегульовано питання щодо наслідків відмови особи від обробки її персональних даних, тобто фактично відсутня будь-яка альтернатива такого вибору, що в свою чергу обумовлює неякість закону та порушення конституційних прав такої особи.
Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у рішенні від 19.09.2018 р. по зразковій справі №806/3265/17, реалізація державних функцій має здійснюватися без примушення людини до надання згоди на обробку персональних даних, їх обробка повинна здійснюватись, як і раніше, в межах і на підставі тих законів і нормативно-правових актів України, на підставі яких виникають правовідносини між громадянином та державою. При цьому, згадані технології не повинні бути безальтернативними і примусовими. Особи, які відмовилися від обробки їх персональних даних, повинні мати альтернативу - використання традиційних методів ідентифікації особи.
У ст. 8 Конвенції про захист осіб у зв'язку з автоматизованою обробкою персональних даних, ратифікованій Законом України від 06.07.2010 року № 2438-VI, зазначено: "Будь-якій особі надається можливість: а) з'ясувати існування файлу персональних даних для автоматизованої обробки, його головні цілі, а також особу та постійне місце проживання чи головне місце роботи контролера файлу; б) отримувати через обґрунтовані періоди та без надмірної затримки або витрат підтвердження або спростування факту зберігання персональних даних, що її стосуються, у файлі даних для автоматизованої обробки, а також отримувати такі дані в доступній для розуміння формі; с) вимагати у відповідних випадках виправлення або знищення таких даних, якщо вони оброблялися всупереч положенням внутрішнього законодавства, що запроваджують основоположні принципи, визначені у ст. 5 і 6 цієї Конвенції.
Як встановлено судом, позивачем було подано до відповідача відповідну заяву щодо видачі бланку паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки.
Надана позивачу відмова у формі листа фактично не містить будь-яких зауважень стосовно форми та змісту поданої ОСОБА_1 , як законним представником неповнолітньої дитини заяви, а також відповідності вимогам законодавства усіх інших доданих до такої заяви документів, а містить лише посилання на пункт 1 розділу ІІІ Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС від 06.06.2019 року №456, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 14.06.2019 року №620/33591.
Суд зазначає, що відповідно до п.1 глави ІІІ Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС України від 06.06.2019 №456, для оформлення паспорта особа, яка досягла 16-річного віку, або її законний представник (далі - заявник) подає: 1) заяву; 2) рішення суду; 3) свідоцтво про народження або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави; 4) оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків (або одного з них), що на момент народження особи перебували (в) у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України). У разі відсутності таких документів або в разі, якщо батьки (чи один із батьків) такої особи на момент її народження були (був) іноземцями (ем) або особами (ою) без громадянства, або в разі набуття особою громадянства України на території України подається довідка про реєстрацію особи громадянином України; 5) дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см; 6) довідку про реєстрацію / зняття з реєстрації місця проживання особи; 7) довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб); 8) посвідчення про взяття на облік бездомної особи, видане відповідним центром обліку бездомних осіб (для бездомних осіб).
Водночас, суд зазначає, що згідно з положеннями п.13 глави ІІ "Порядок видачі, обміну паспорта і користування ним" Положення №2503-ХІІ, для одержання паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; свідоцтво про народження; дві фотокартки розміром 35 х 45 мм; у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України.
Таким чином, слід дійти висновку, що приписи Положення №2503-ХІІ, які є чинними водночас із положеннями Тимчасового порядку, не передбачають обов'язку громадянина подавати для одержання паспорта громадянин судового рішення про зобов'язання органу ДМС оформити та видати паспорт громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року та довідку про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання особи.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 при зверненні до Радомишльського районного відділу УДМС у Житомирській області із заявою подала необхідний перелік документів передбачений пунктом 13 Положення №2503-ХІІ: заява за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; свідоцтво про народження; дві фотокартки розміром 35 х 45 мм; паспорти громадян України - батьків.
Враховуючи викладене, суд вважає, що у даному випадку Радомишльським районним відділом Управління Державної міграційної служби в Житомирській області протиправно відмовлено у видачі позивачу паспорту громадянина України у формі книжечки.
За сталою практикою ЄСПЛ, першою умовою виправданості втручання у права, гарантоване ст. 8 Конвенції, є те, що воно має бути передбачене законом, причому тлумачення терміну "закон" є автономним, та до якості "закону" ставляться певні вимоги (рішення ЄСПЛ у справі "Толстой-Милославський проти Сполученого Королівства" (Tolstoy Miloslavsky v. the United Kingdom) від 13 липня 1995 року, заява № 18139/91, п. 37) Під терміном "закон" слід розуміти як норми, встановлені писаним правом, так і правила, що сформувалися у прецедентному праві. Закон має відповідати якісним вимогам, насамперед, вимогам "доступності" та "передбачуваності".
Таким чином, норми Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" на відміну від норм Положення № 2503-ХІІ (яке є чинним на момент виникнення правовідносин) не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорту у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, ім'я та по-батькові та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій, що є безумовним порушенням вимог ст. 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, не відповідає вимогам якості закону (тобто втручання не було встановлене законом) не було необхідним у демократичному суспільстві у тому сенсі, що воно було непропорційним цілям, які мали бути досягнуті, не покладаючи на особу особистий надмірний тягар. Зазначене допускає свавільне втручання у право на приватне життя, у контексті неможливості реалізації права на власне ім'я, що становить порушення ст. 8 Конвенції.
Будь-яке обмеження прав і свобод особи повинно бути чітким та законодавчо визначеним, однак у даному випадку таке обмеження, як неможливість отримання паспорта у формі книжечки, законодавством не передбачено.
Враховуючи протиправну відмову Радомишльського районного відділу Управління Державної міграційної служби в Житомирській області у видачі ОСОБА_2 першого паспорту громадянина України у формі книжечки, суд дійшов висновку про доцільність, для належного захисту прав позивача, зобов'язати Радомишльський районний відділ УДМС в Житомирській області оформити та видати ОСОБА_2 , у зв'язку із досягненням нею 16-річного віку, паспорт громадянина України у формі книжечки, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ.
Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому, згідно частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Управління ДМС України у Житомирській області у подальшому здійснити паспортний облік ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за прізвищем, іменем, по батькові та роком народження без використання засобів ЄДДР, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ суд зазначає наступне.
Паспортний облік відносно ОСОБА_2 на час розгляду даної справи не здійснювався, а тому права позивача в частині ведення паспортного обліку виключно за прізвищем, іменем та по батькові не порушені, оскільки паспортний облік на даний час ще не ведеться, а суд не може під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце в майбутньому. З урахуванням викладеного, позовні вимоги в цій частині є передчасними, а тому в їх задоволенні слід відмовити.
З огляду на те, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності відмови у видачі позивачу паспорта громадянина України у формі книжечки, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
З урахуванням положень ст. 139 КАС України, судові витрати в адміністративній справі не підлягають розподілу.
Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 паспорт серії НОМЕР_2 виданий 10.10.2012 Радомишльським РС УМДС України в Житомирській області) в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) до Радомишльського районного сектору Управління Державної міграційної служби в Житомирській області (вул. М.Житомирська,13 м. Радомишль, Житомирська область, 12201, код ЄДРПОУ 37808497) та Управління Державної міграційної служби в Житомирській області ( вул.Пушкіська,44 м. Житомир, 10008, код ЄДРПОУ 37808497) про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Радомишльського районного сектору Управління Державної Міграційної Служби України у Житомирській області у видачі ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв'язку з досягненням нею 16-річного віку, паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт Громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ;
Зобов'язати Радомишльський районний сектор Управління Державної Міграційної Служби України у Житомирській області оформити та видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з досягненням нею 16-річного віку, паспорт громадянина України у формі книжечки, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ.
У задоволенні позову в частині зобов'язання Управління ДМС України у Житомирській області у подальшому здійснити паспортний облік ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за прізвищем, іменем, по батькові та роком народження без використання засобів ЄДДР, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.С. Токарева