10 листопада 2020 року м. Житомир справа № 240/17473/20
категорія 112030100
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Семенюка М.М.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення в період з 01 квітня 2012 року по 31 грудня 2015 року основного розміру призначеної ОСОБА_1 пенсії з 90% до 80% сум грошового забезпечення;
- зобов'язати відповідача провести з 01 квітня 2012 року по 31 грудня 2015 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення, зазначених у довідці від 09.06.2012 року №85/9741 УМВС України в Житомирській області, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
В обґрунтування позову зазначає, що у вказаний період з вини відповідача позивачу виплачувалась пенсії у меншому відсотковому розмірі, ніж була призначена.
Ухвалою від 12.10.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач відзиву на позов не подав.
Проаналізувавши наявні у справі матеріали, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є пенсіонером МВС, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримував з 2005 року пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", в розмірі 90% грошового забезпечення (а.с.7-8).
При ознайомленні з пенсійною справою позивачем було встановлено, що з квітня 2012 року по грудень 2015 року йому виплачувалася пенсія у розмірі не 90%, а 80% грошового забезпечення, визначеного в довідці УМВС України у Житомирській області № 85/9741 від 05.06.2012 (а.с.9), а тому звернувся з відповідною заявою до відповідача, на яку 25.09.2020 листом № 16815-16674/Д-02/8-0600/20 (а.с. 10-11) Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повідомило позивача про те, що перерахунок пенсії проведено за діючою на час перерахунку у 2012 році редакцією ст.13 Закону, якою передбачено, що максимальний розмір пенсії обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Наведені обставини свідчать, що відповідачем при проведенні даного перерахунку було зменшено основний розмір пенсії позивача з 90% на 80% грошового забезпечення.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції чинній на момент призначення позивачу пенсії), максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Пунктом 8 розділу II Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (далі - Закон № 3668-17), який набрав чинності з 1 жовтня 2011 року, та пунктом 23 розділу II Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" (далі - Закон №1166-VII), який набрав чинності з 1 травня 2014 року, до частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" було внесено зміни та цифри "90" замінено цифрами "80" та цифри "80" замінено цифрами "70" відповідно.
Тобто, зміна встановленого Законом максимального розміру пенсії відбулася вже після призначення позивачу пенсії.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачу з 2005 року було призначено пенсію за вислугу років у розмірі 90% грошового забезпечення на підставі п."а" ч.1 ст.13 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ.
З урахуванням приписів статті 13 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (у редакції, чинній на момент звільнення), позивач мав право на 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення для визначення пенсії.
Суд наголошує, що внесені зміни щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80% та 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а мають застосовуватися лише виключно при призначенні нових пенсій.
Приписами ч.1 ст.58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Згідно з ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Зі змісту висновків Верховного Суду від 24.04.2018 у справі № 686/12623/17 встановлено, що при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Тобто позивачу не повинен був зменшуватись розмір пенсії з 90% до 80% грошового забезпечення.
Відповідно до довідки УМВС України в Житомирській області № 85/9741 від 09.06.2012 (а.с. 9) розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивачу за нормами чинними на 01.04.2012 становив 9000,06 грн., проте з квітня 2012 року по грудень 2015 року позивачу, як видно з наданих відповідачем довідок (а.с.6-7), основний розмір пенсії позивача був меншим 8100,05 грн. (9000,06 грн.*90%), тобто відповідачем необґрунтовано було зменшено позивачу розмір пенсії у вказаний період.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести з 01.04.2012 по 31.12.2015 перерахунок та виплату пенсії з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, то вона задоволенню не підлягає, оскільки частиною 2 статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України № 2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159 (далі - Порядок № 159) для реалізації цілей та завдань вищевказаного Закону.
Суд вважає за необхідне зазначити, що позивачем не надано доказів порушення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області Закону України № 2050-ІІІ при проведенні позивачу перерахунку та виплати пенсії за період з 01.04.2012 по 31.12.2015, а тому вказана вимога є передчасною.
Враховуючи наведене та те, що зміна максимального розміру пенсії відбулася вже після призначення позивачу пенсії в розмірі 90 % грошового забезпечення, позовні вимоги щодо визнання неправомірними дій та зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії з квітня 2012 року по грудень 2015 року в розмірі 90% від сум грошового забезпечення, зазначених в довідці № 85/9741 від 09.06.2012 УМВС України в Житомирській області, підлягають задоволенню.
Оскільки позов задоволено частково, відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача належить стягнути понесені ним судові витрати в сумі 420,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.
На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 КАС України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7, м. Житомир, 10003, код 13559341) задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо зменшення в період з 01 квітня 2012 року по 31 грудня 2015 року основного розміру призначеної ОСОБА_1 пенсії з 90 % до 80 % сум грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести ОСОБА_1 з 01.04.2012 по 31.12.2015 перерахунок та виплату пенсії у розмірі 90 % відповідних сум грошового забезпечення, зазначених в довідці № 85/9741 від 09.06.2012 УМВС України в Житомирській області.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати в сумі 420,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М. Семенюк