Україна
Донецький окружний адміністративний суд
09 листопада 2020 р. Справа№200/8257/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Шинкарьова І.В., за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецькій області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та просить суд:
Визнати протиправними та скасувати рішення відповідача №3319 від 23 липня 2019 року про призначення позивачу в частині відмови в зарахуванні до загального трудового стажу періоду з 12 жовтня 1982 року по 14 травня 1993 року;
Зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 18 червня 2019 року № 3319 та прийняти до розрахунку відомості про роботу за періоду з 12 жовтня 1982 року по 14 травня 1993 року на підставі довідки ДОННДІЧОРМЕТ №4 від 18 червня 2019 року.
В обґрунтування вимог позивач зазначив, що з липня 2019 року позивачу призначено пенсію за віком на загальних умовах відповідно до Закону України № 1058. У лютому 2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою в якій просила надати рішення про призначення пенсії та надати розшифрування розрахунку призначеної пенсії. Листом від 26 лютого 2020 року відповідач повідомив позивача, що розмір пенсії обраховано відповідно до норм діючого законодавства. У спірному рішенні відповідач вказав, що довідку «Донндічормет» про стаж роботи позивача не підлягає розгляду через те, що первинні документи, на підставі яких їх видано знаходяться на непідконтрольній українській владі території. За змістом позову такими діями відповідача порушено право позивача на отримання пенсії у належному розмірі.
Відповідач проти задоволення заявлених позивачем вимог заперечував, підстави незгоди визначив в наданому до суду відзиві. Вказує, що до стажу позивача не було враховано періоди роботи з12 жовтня 1982 року по 15 травня 1993 року", оскільки довідку, які були надані позивачем, засвідченні печаткою м. Донецька.
Ухвалою суду від 09 вересня 2020 року справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, про що свідчить паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , перебуває на обліку Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, як отримувач пенсії за віком.
Позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії.
До заяви було додано копію диплому про навчання НОМЕР_3 ; заяву від 18 червня 2019 року; довідку № 4 від 18 червня 2019 року видана Донецьким державним НДІ чорної металургії; довідку № 13 від 18 червня 2019 року Донецьким НДІ чорної металургії; витяг з єдиного держаного реєстру; довідку № 07/30/495 від 29 травня 2019 року видана ПАТ «Промінвестбанк»; СПОВ 1988-2014 рр; довідку про взяття на облік ВПО від 18 червня 2019 року; довідку про склад сім'ї № 779 від 18 червня 2019 року; акт про фактичне проживання № 2016 від 18 червня 2019 року; копію свідоцтва про укладення шлюбу; копію паспорту та ідентифікаційного номеру.
У лютому 2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою в якій просила надати рішення про призначення пенсії та надати розшифрування розрахунку призначеної пенсії.
Листом від 26 лютого 2020 року відповідач повідомив позивача, що розмір пенсії обраховано відповідно до норм діючого законодавства.
У спірному рішенні №3319 від 23 липня 2019 року відповідач вказав, що довідку «Донндічормет» про стаж роботи позивача не підлягає розгляду через те, що первинні документи, на підставі яких їх видано знаходяться на непідконтрольній українській владі території.
Не погодившись з даним рішенням відповідач, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.
Відповідно до ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV.
Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи (ст.8 Закону №1058).
Відповідно до абзаців другого, третього частини першої статті 26 Закону № 1058-IV починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років.
Частиною 1 ст. 44 Закону України № 1058 передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року №22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846.
Перелік документів, що додаються до заяви про призначення, перерахунку та поновлення пенсії визначений Розділом 2 цього Порядку.
Підпунктом 2.1 п.2 Порядку №22-1 передбачено, що до заяви для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 3, 4 до Положення). За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Згідно п.4.7 Порядку право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Зі змісту заявлених позивачем вимог вбачається, що спір між сторонами виник за результатами розгляду заяви позивача про призначення пенсії у зв'язку з неврахуванням довідки «Донндічормет» про стаж роботи позивача.
Під час вирішення питання правомірності неврахування відповідачем відомостей наведеної довідки суд виходить із наступного.
Соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.
Тобто в розрізі даної справи за умови підтвердження необхідних для призначення (перерахунку) пенсії обставин, позивач наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних підстав.
Суд також зазначає, що відсутність у пенсійного органу можливості здійснити перевірку відомостей на підприємстві, яке знаходиться на непідконтрольній українській владі території не є безумовною підставою для відмови особі у реалізації наявного у нього права на пенсійне забезпечення.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року №1085-р м. Горлівка відноситься до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Указом Президента №32/2019 від 07.02.2019, яким затверджені межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях, м. Донецьк віднесено до тимчасово окупованих.
Суд зазначає, що довідка видана на тимчасово непідконтрольній Україні території, проте приймає до уваги наявну в ній інформацію. Також суд вказує, що хоч підприємство і перереєструвалось, проте фактично виробничі потужності, архіви залишились на тимчасово непідконтрольній Україні території.
Загально відомою є та обставина, що усі органи, організації, установи державної форми власності, в тому числі і органи Пенсійного фонду України, були евакуйовані з території проведення АТО ще наприкінці 2014 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №595 на підконтрольну Українській державі територію і продовжили свою роботу за місцем евакуації.
Законами України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" та "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях" визначено порядок регулювання правочинів та реалізації прав суб'єктів, названих Законів, з урахуванням необхідних змін на тимчасово окуповані території України у Донецькій та Луганській областях. Так, ч.1 ст.9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" передбачено, що державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та Законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. При цьому згідно ч.2 ст.9 цього Закону будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Відповідно ч.3 ст.9 зазначеного Закону також передбачено, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків. Тобто, документи, видані державними органами та органами місцевого самоврядування так званої "Донецької народної республіки", згідно законодавства України є недійсним та не можуть створювати правових наслідків.
Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані намібійські винятки: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведене вище свідчить про протиправність дій відповідача щодо неприйняття довідки «Донндічормет» про стаж роботи позивача, що свідчить про обґрунтованість вимог позивача.
Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з такого.
Позивачем сплачено судовий збір у сумі 840,80 грн.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на таке, суд вважає за можливе покласти на відповідача витрати, пов'язані із розглядом цієї справи.
Таким чином, на користь позивача підлягає відшкодуванню сума судового збору, а саме у розмірі 840,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача.
З огляду на викладене вище, на підставі положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 та керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецькій області (код ЄДРПОУ: 42171861, 87548, Донецьк область, м. Маріуполь, вул. Зелінського, буд. 27-а) про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецькій області від 23 липня 2019 року № 3319 про призначення ОСОБА_1 в частині відмови в зарахуванні до загального трудового стажу періоду з 12 жовтня 1982 року по 14 травня 1993 рік.
Зобов'язати Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18 червня 2019 року № 3319, з урахуванням висновків суду.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840,80 грн.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 09 листопада 2020 року.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 243 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.В. Шинкарьова