Україна
Донецький окружний адміністративний суд
09 листопада 2020 р. Справа№200/8119/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Шинкарьової І.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернулась до суду з позовом до Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про:
Рішення Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 26 червня 2019 року №443 про припинення виплати пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" скасувати як незаконне.;
Зобов'язати Торецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву про призначення пенсії від 05 квітня 2019 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 частини 2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Список №2) із зарахуванням до страхового стажу та до пільгового стажу роботи за Списком №2 періодів роботи з 01 червня 2014 року по 06 жовтня 2014 року на посаді «машиніста конвеєру» в Товаристві с додатковою відповідальністю «Орендне підприємство «Шахта імені Святої Матрони Московської», з 05 жовтня 2016 року по 05 грудня 2016 року на посаді «машиніста конвеєру» в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Технологія вуглездобичи», з 01 липня 2018 року по 27 березня 2019 року на посаді «машиніста конвеєру» в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Укргєосервіс».
Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач протиправно припинив виплату призначеної пенсії у зв'язку із виключення із розрахунку загального страхового стажу та пільгового стажу за Списком №2 певні періоди пославшись на несплату підприємством єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Позивач вважає, що оскільки обов'язок щодо сплати страхових внесків законом покладено на роботодавця, тому наявність заборгованості по їх сплаті не може слугувати підставою, що обмежує реалізацію працівником права на призначення (перерахунок) пенсії.
Відповідач позов не визнав, подав відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю. В обґрунтування зазначив, що позивачу була призначена пенсія на пільгових умовах відповідно до частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", проте при проведенні перевірки встановлено, що на момент призначення пенсії не були сплачені страхові внески за певні періоди роботи, згідно статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», такі періоди не можуть бути зараховані до страхового та пільгового стажу роботи. Оскільки пільговий стаж роботи позивача становить менше 10 років, прийнято рішення про припинення виплати пенсії, яке відповідач вважає правомірним та обґрунтованим.
Ухвалою суду від 07 вересня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується копією паспорта серія НОМЕР_1 . За заявою позивача від 05 квітня 2019 року позивачці була призначена пенсія на пільгових умовах відповідно до частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», про що свідчить витяг форми РС-право.
05.04.2019 позивачка звернулась до відповідача з заявою щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком№2 відповідно ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення». До заяви було додано: диплом про навчання НОМЕР_2 від 10 липня 1982 року, довідка про заробітну плату за період страхового стажу №231 від 09 липня 2015 року, довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру, довідку яка визначаю право на пенсію на пільгових умовах 11-127 від 11.09.2014, №142 від 01.07.2015, №3 від 25.01.2019, №213 від 15.01.2019, №54 від 27.03.2019
Рішенням №443 від 26 червня 2019 року припинено виплату пенсії позивачці у зв'язку з тим, що заявник не має необхідного пільгового стажу, оскільки при проведенні перевірки, було встановлено, що за періоди роботи з 01 червня 2014 року по 06 жовтня 2014 року на ТДВ «ОП «Шахта імені Святої Матрони Московської»; з 05 жовтня 2016 року по 05 грудня 2016 рік на ТОВ «Технологія Вуглездобичі»; з 01 липня 2018 року по 27 березня 2019 року на ТОВ «Укргєосервіс», на момент призначення пенсії, не були сплачені страхові внески.
Не погодившись з рішенням відповідача позивачка звернулась до суду з даним позовом.
Відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення» №1058 (далі - Закон №1058) право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті.
На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.
Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Із записів трудової книжки НОМЕР_3 , яка оформлена на ім'я ОСОБА_1 вбачається, що остання працювала з 21 вересня 2011 року по 06 жовтня 2014 року на посаді «машиніста конвеєру поверхні» в Товаристві с додатковою відповідальністю «Орендне підприємство «Шахта імені Святої Мотрони Московської».; з 04 жовтня 2016 року по 05 грудня 2016 року на посаді «машиніста конвеєру» в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Технологія вуглездобичі»; з 06 грудня 2016 року по 30 листопада 2019 року на посаді «машиніста конвеєру» в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Укргеосервіс».
Пільговий стаж роботи позивача за Списком 2 у вищезазначені періоди підтверджено, наявними в матеріалах справи довідками про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, що не є спірним між сторонами.
Разом з тим, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (ч. 1 ст. 24 Закону №1058).
Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону №1058 платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.
Відповідно до ст. 11 цього Закону, обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Положеннями ст.20 Закону №1058-IV, сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб'єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць. Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Системний аналіз вказаних вище нормативно-правових актів дає підстави дійти висновку, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески.
Отже, періоди роботи, за які підприємство-страхувальник нарахувало застрахованій особі - працівнику заробітну плату та утримало з неї відповідні страхові внески (єдиний внесок), повинні зараховуватися до страхового стажу цієї застрахованої особи-працівника незалежно від того, чи сплатило фактично підприємство-страхувальник ці страхові внески, чи ні.
Так, згідно Індивідуальних відомостей про застраховану особу позивача (форма ОК-5) страхувальником за період з 01 червня 2014 року по 06 жовтня 2014 року на ТДВ «ОП «Шахта імені Святої Матрони Московської»; з 05 жовтня 2016 року по 05 грудня 2016 рік на ТОВ «Технологія Вуглездобичі»; з 01 липня 2018 року по 27 березня 2019 року на ТОВ «Укргєосервіс» страхові внески не сплачено.
Проте суд зазначає, що працівник не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на включення періоду роботи до страхового стажу за порушення, яке вчинене роботодавцем - платником страхових внесків (єдиного внеску).
Отже, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку (в індивідуальних відомостях про застраховану особу - позивача (форма Ок-5)) відомостей про сплату підприємством-роботодавцем страхових внесків (єдиного внеску) для нарахування пенсії за спірний період не є підставою для позбавлення особи права на пенсію.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 27 березня 2018 року в справі №208/6680/16-а, від 24 травня2018 року в справі № 490/12392/16-а, від 4 вересня 2018 року в справі № 482/434/17, які відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Отже, орган Пенсійного фонду України неправомірно не зарахував вказані періоди до відповідного стажу, посилаючись на зазначені ним обставини, чим порушив пенсійні права позивача.
Таким чином, суд приходить висновку, про необхідність визнання протиправним та скасування Рішення Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області №443 від 26 червня 2019 року про припинення виплати пенсії.
Ураховуючи, що позивачу вже була призначена пенсія, припинення якої відбулося у зв'язку із виключенням із розрахунку стажу спірних періодів, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача, є саме зобов'язання відповідача зарахувати такі періоди до загального та пільгового стажу роботи та відновити виплату пенсії, при цьому, оскільки в матеріалах справи відсутні відомості щодо дати припинення виплати пенсії, поновленню підлягає виплата пенсії з дня припинення.
З огляду на викладене вище, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з такого.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, при зверненні до адміністративного суду з позовною заявою, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн.
Згідно положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволені позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, судовий збір у розмірі 840,80 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 443 від 26 червня 2019 року про припинення виплати пенсії.
Зобов'язати Торецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: Донецька область, м. Торецьк, вул. Дружби, б. 22; код ЄДРПОУ 42170475) зарахувати ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) до загального страхового та пільгового стажу роботи за Списком №2 періоди роботи з 01 червня 2014 року по 06 жовтня 2014 року на посаді «машиніста конвеєру» в Товаристві с додатковою відповідальністю «Орендне підприємство «Шахта імені Святої Мотрони Московської», з 05 жовтня 2016 року по 05 грудня 2016 року на посаді «машиніста конвеєру» в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Технологія вуглездобичи», з 01 липня 2018 року по 27 березня 2019 року на посаді «машиніста конвеєру» в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Геосервіс» та відновити виплату пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з дня припинення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: Донецька область, м. Торецьк, вул. Дружби, б. 22; код ЄДРПОУ 42170475) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 840,80 грн.
Повний текст судового рішення складено та підписано 09 листопада 2020 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.В. Шинкарьова