Україна
Донецький окружний адміністративний суд
29 жовтня 2020 р. Справа№200/4373/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Арестової Л.В., за участю секретаря судового засідання - Лисинської А.О.,
представників позивача - Барановського В.В., Барановського О.В.,
представника відповідача - Яковлевої А.С.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (місце знаходження: АДРЕСА_1 ; рнокпп: НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Донецькій області (місце реєстрації: пр. Італійська, буд. 59, м. Маріуполь, Донецька область; код ЄДРПОУ: 43142826) про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень, -
ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень: № 0000012100 від 28.03.2015, № 0000111405 від 11.05.2016, № 0000121405 від 11.05.2016, № 0000781405 від 12.05.2016, № 0000751405 від 12.05.2016, № 0000761405 від 12.05.2016, № 0000771405 від 12.05.2016.
Позов мотивований тим, що спірні рішення прийняті за відсутності податкового порушення. Крім того вказує на відсутність правових підстав для проведення перевірки, та складання акту за її наслідками, що є наслідком скасування спірних податкових податкових-рішень. Тому просить задовольнити позов.
22.06.2020 відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Вказував, що за наслідками перевірки діяльності позивача ФОП ОСОБА_1 виявлено порушення ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», п. 2 Постанови КМУ № 957 від 30 жовтня 2008 року, ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Вказані факти підтверджено висновками акту перевірки та належними доказами. Перевірка проводилась на підставі наказу № 148 від 21.04.2016 р та направлення на перевірку від 21.04.2016 № 108 з відміткою про отримання уповноваженою особою .
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04 травня 2020 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 18 травня 2020 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 23 червня 2020 року.
23 червня 2020 року ухвалами суду замінено відповідача по справі його правонаступником, продовжено підготовче провадження та відкладено підготовче засідання на 27 липня 2020 року.
Ухвалою суду від 27 липня 2020 року відкладено підготовче засідання на 23 вересня 2020 року, витребувано додаткові докази по справі.
23 вересня 2020 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 29 жовтня 2020 року.
Представники позивача у судовому засіданні підтримали заявлені позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти позову.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
21.04.2016 Головним управлінням ДФС у Донецькій області прийнято наказ про проведення фактичної перевірки з 22.04.2016 на підставі ст. 19, ст. 20, ст. 75, ст. 80 Податкового кодексу України ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 з метою дотримання вимог Податкового кодексу України, перевірку проводити тривалістю не більше 9 діб.
На підставі наказу ДФС у Донецькій області № 148 від 21.04.2016 та направлення на перевірку ГУ ДФС України у Донецькій області від 21.04.2016 року № 108, посадовими особами ГУ ДФС проведено 22.04.2016 фактичну перевірку фізичної особи підприємця ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 .
Наказ та направлення пред'явлено продавцю ФОП ОСОБА_2 22.04.2016 у 10.50.
Із вказаного акту вбачається, що перевірка проведена в присутності продавця ОСОБА_2 .
Під час проведення перевірки встановлено, що 22.04.2016 об 10 год. 50 хв. при перевірки магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » було придбано горілку «Приватна Колекція», 0,5л. за ціною 52 грн., та сигарети КЕНТ за 23,10 грн., на загальну суму 75,10 грн., розрахункова операція продавцем через РРО не здійснено, чек не видано. Крім того, ціна горілки повинна становити 54,90 грн., тобто ціна становить менша ніж мінімальна. Крім того у магазине встановлено горілку KING» без марки акцизу.
За результатами перевірки ГУ ДФС у Донецькій області складено Акт (довідку) від 27.04.2016 року № 31/05/99/14/05/ НОМЕР_1 , у якому зазначено що під час перевірки встановлено порушення п.п.1, 2, 11, 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Постанови КМУ № 957 від 30 жовтня 2008 року «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва», ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», ст. 85, 226 Податкового кодексу України.
Крім того, посадовими особами ГУ ДФС у Донецькій області складено Акт про відмову від отримання та підпису акту перевірки від 22.04.2016, 26.04.2016, 27.04.2016, відомсть (рядки з 20-24 заполонені).
На підставі зазначеного Акту перевірки відповідач прийняв спірні податкові повідомлення-рішення:
-податкове повідомлення-рішення № 0000111405 від 11 травня 2016 року, яким встановлено порушення ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» на суму 17000,00 грн.;
- податкове повідомлення-рішення № 0000121405 від 11 травня 2016 року, яким встановлено порушення п. 2 Постанови КМУ № 957 від 30 жовтня 2008 року «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва» на суму 10000,00 грн.;
- податкове повідомлення-рішення № 0000781405 від 12 травня 2016 року, яким встановлено порушення ст. 121 п. 121.1 абз. 1 Податкового кодексу України на суму 510 грн.;
- податкове повідомлення-рішення № 0000751405 від 12 травня 2016 року, яким встановлено порушення ст. 3 п. 1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» на суму 1 грн.;
- податкове повідомлення-рішення № 0000761405 від 12 травня 2016 року, яким встановлено порушення ст. 3 п. 11 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» на суму 85 грн.;
- податкове повідомлення-рішення № 0000771405 від 12 травня 2016 року, яким встановлено порушення ст. 3 п. 12 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» на суму 15881 грн.
За порушення вимог ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» на підставі протоколу про адміністративне правопорушення податковим органом прийняте податкове повідомлення - рішення № 0000012100 від 28 березня 2015 року, яким до ОСОБА_1 застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 17 000, 00 грн.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2018 року по справі № 805/3193/16-а в частині стягнення податкового боргу за податковим повідомленням-рішенням від 28 березня 2015 року № 0000012100 у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн. - відмовлено, у зв'язку з тім, що вказане рішення прийнято на підставі протоколу про адміністративне порушення продавцем ОСОБА_4 , яка працює по сумісництву в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 » зовсім іншої фізичної особи - підприємця.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № 16/268 від 01.07.2016, згідно акту перевірки від 27.04.2016 № 31/05/99/14/05/ НОМЕР_1 ФОП ОСОБА_1 встановлено порушення ст. 11 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», ст. 26 Податкового кодексу України в частині реалізації алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразку. Постановою Волноваського районного суду Донецької області від 11 липня 2016 року повернуто Волноваській ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області для оформлення матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності по ч. 1 ст. 164-5 КУпАП, у зв'язку з тім що у протоколі не зазначено коли, де та саме що скоїла ОСОБА_1 , за таких обставин не можливо встановити наявність чи відсутність у її діях складу адміністративного правопорушення.
Рішенням Волноваського районного суду Донецької області від 02 липня 2019 року скасовано постанову № 1 від 23.03.2015 адміністративної комісії при виконавчому комітеті Ольгінської селищної ради Волноваського району Донецької області про притягнення ОСОБА_4 до адміністравтиної відповідальності за ст. 155 ч. 1 КУоПА про накладення на ОСОБА_4 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170,00 грн., справу про адміністративне правопорушення закрито.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд приходить до наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно з п.61.1 ст.61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно з пп.75.1.3 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій,ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (п.80.1).
Пунктом 80.2 цієї статті встановлено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:
- у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів (п.80.2.1);
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (п.80.2.2.);
- письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування (п.80.2.3);
- неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками (п.80.2.4);
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального (п.80.2.5);
- у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3 (п.80.2.6);
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації (п.80.2.7).
Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 ПК України (п. 80.5 ст. 80 ПК України).
Згідно п. 81.1 ст. 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.
Зі змісту наказу № 148 від 21.04.2016 слідує, що фактична перевірка позивача проводиться з метою здійснення контролю за дотриманням норм законодавства з питань обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Наведена у спірному наказі мета проведення фактичної перевірки позивача узгоджується з положеннями підпункту 75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України, в якому визначені цілі такого виду перевірок.
В пункті 81.1 ст.81 ПК України викладені вимоги до наказу на проведення перевірки, відповідно до яких в наказі обов'язково зазначаються наступні відомості: дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися.
Позивач стверджує про невідповідність спірного наказу цим вимогам, оскільки, на її думку, в ньому не зазначені підстави для її проведення, які передбачені у п.80.2 ст.80 ПК України.
Відповідач заперечує проти цього, зазначаючи, що в спірному наказі є посилання на ст. 75, ст.80 ПК України, як на підставу для проведення фактичної перевірки, яким передбачено проведення фактичної перевірки, а саме це здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального. Саме цим відповідач обґрунтовує наявність передбаченої ст.80 ПК України підстави для проведення фактичної перевірки позивача.
З такими доводами відповідача суд погодитись не може та зазначає, що згідно з п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПКУ фактична перевірка може проводитися лише у разі отримання інформації про порушення особою вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, проте, відповідачем не вказано, яка інформація ним була отримана щодо порушень з боку позивача, коли та ким така інформація надана, а також відповідачем не надано взагалі жодного доказу отримання такої інформації/звернення.
Посилання відповідача на те, що згідно пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України достатньою самостійною підставою для проведення фактичної перевірки є здійснення відповідачем функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу підакцизних товарів, суд вважає помилковими, оскільки таке тлумачення цієї норми повністю нівелює необхідність існування інших передбачених у п.80.2 ст.80 ПК України підстав для проведення фактичних перевірок дотримання вимог законодавства в цій сфері, адже такими функціями контролюючий орган наділений законодавчо на постійній основі.
Виходячи з викладеного, суд погоджується з доводами позивача про відсутність у спірному наказі від 21.04.2016 року №148 визначених у п.80.2 ст.80 ПК України підстав для проведення фактичних перевірок.
Пунктом 85.4 статті 85 Податкового кодексу України передбачено, що при проведенні перевірок посадові особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
Пунктом 85.7 статті 87 ПК України встановлено, що отримання копій документів оформляється описом. Копія опису, складеного посадовими (службовими) особами контролюючого органу, вручається під підпис платнику податків або його законному представнику. Якщо платник податків або його законний представник відмовляється від засвідчення опису або від підпису про отримання копії опису, то посадові (службові) особи контролюючого органу, які отримують копії, роблять відмітку про відмову від підпису.
Згідно з п.85.6 ст.85 ПК України у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.
У відповідності до п. 121.1. ст. 121 ПК України ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.
З матеріалі справи слідує, що ФОП ОСОБА_1 та її законні представники не були повідомлені позивачем про необхідність надати копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів.
Під час судового розгляду відповідачем не доведено, що саме ОСОБА_1 не надано до контролюючого органу під час податкового контролю оригіналів документів, як саме і не доведено що вона взагалі була обізнана о проведенні такої перевірки.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 № 957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв" установлено розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва згідно з додатком.
Згідно з вимогами Постанови "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв" мінімальні роздрібні ціни під час реалізації (продажу) горілки та лікеро-горілчаних виробів, інших зброджених напоїв, суміші із зброджених напоїв та суміші зброджених напоїв з безалкогольними напоями, коньяку (бренді) три зірочки, коньяку (бренді) чотири зірочки, коньяку (бренді) п'ять зірочок та інших спиртових дистилятів і спиртних напоїв різного вмісту спирту в тарі різної місткості визначаються як добуток відповідних затверджених мінімальних ціп, міцності за об'ємом (у відсотках) та місткості тари (у літрах), поділений па 100 відсотків.
Згідно з додатком до Постанови "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв" мінімальна роздрібна ціна на 1 літр стовідсоткового спирту, що застосовується для роздрібної торгівлі горілкою (лікеро-горілчаними виробами) з 1 вересня 2015 року становить 274,50 грн.
Відповідно до Акту перевірки зазначено, що в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », в якому провадить господарську діяльність Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , встановлено реалізацію 22.04.2016 року горілки "Приватна Колекція" (місткістю 0,5л., міцністю 40 %) за ціною 52 грн. (мінімальна встановлена роздрібна ціна 54,90 грн. - 274.50 грн. * 40 (міцність) *0.5 (літри): 100).
Під час судового розгляду справи судом встановлено, що придбання зазначеного товару не підтверджуєтеся ні поясненнями особи, яка здійснила продаж горілки, ні фіскальним чеком. Наданні суду відповідачем фотографії горілки "Приватна Колекція", суд також оцінює критично, у зв'язку з тім, що неможливо встановити де вони зроблені, а у Акті перевірки не зазначено які саме фотографії були зроблені під час перевірки та якої продукції.
Відповідальність за реалізацію алкогольних виробів за цінами нижчими за встановлені мінімальні передбачена положеннями абз.13 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", згідно яких до суб'єкта господарювання застосовується фінансова санкція у вигляді штрафу у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями. горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за ціпами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних роздрібних цін, але не менше 10000 грн.
Враховуючи, що сукупна вартість реалізованої горілки становить менше 10000,00 грн., контролюючим органом застосована фінансова санкція у розмірі 10000 грн.
Щодо зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразку суд зазначає наступне.
Маркування алкогольних напоїв здійснюється в порядку визначеному ч. 1 ст. 11 Закону № 481/95-ВР, якою встановлено єдині вимоги до маркування алкогольної продукції та розливу її в тару. Так, на лицьовій стороні етикетки кожної пляшки або самої пляшки (іншого посуду) алкогольних напоїв, що реалізуються в Україні вказується: загальна та власна назва виробу; найменування виробника; знак для товарів і послуг; географічна назва місця виготовлення виробу; вміст спирту (% об.); місткість посуду; вміст цукру; позначення нормативного документа (для продукції вітчизняного виробництва, призначеної для реалізації на території України). На видимій стороні етикетки, або конкретики, або корка, або пляшки (іншого посуду) виробу повинні бути зазначені дата виготовлення виробу, код суб'єкта господарювання або номер ліцензії на виробництво.
Згідно ст. 9 Закону № 481/95-ВР спирт етиловий, коньячний і плодовий, спирт етиловий ректифікований виноградний, спирт етиловий ректифікований плодовий, спирт-сирець виноградний, спирт-сирець плодовий, алкогольні напої та тютюнові вироби повинні відповідати вимогам затверджених і зареєстрованих у встановленому законодавством порядку нормативних документів, які діють в Україні.
Відповідно до абз.3 ч.4 ст. 11 Закону № 481/95-ВР алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
Згідно з п.п. 14.1.107 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.
Пунктом 14.1.109 ст. 14 Податкового кодексу України передбачено, що маркуванням алкогольних напоїв є наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.
Під час фактичної перевірки Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 встановлено, що в реалізації знаходилась одна пляшка горілки «KING ROBERT» (місткістю 1л., міцністю 43 %), без марки акцизного податку встановленого зразку.
Питання щодо виготовлення, зберігання, продажу марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів врегульовані положеннями ст. 226 Податкового кодексу України.
Так, положеннями п.226.5, п.226.6 ст.226 Податкового кодексу України передбачено, що маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється марками акцизного податку, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України. Маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об'ємних одиниць. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового до 8,5 відсотка об'ємних одиниць не здійснюється.
Пунктом 226.3 ст.226 Податкового кодексу України встановлено, що виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 Положенням про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. № 1251 (далі - Положення № 1251), передбачено, що підприємства - виробники та імпортери алкогольних напоїв і тютюнових виробів подають щомісяця до 10 числа територіальному органу ДФС для задоволення через два місяці потреби в марках за їх видами, платіжний документ на перерахування плати за марки з відміткою банку про дату виконання платіжного доручення та звіт про використання марок, придбаних попередньому місяці.
Згідно п. 8 та 9 цього Положення марки продаються суб'єктам господарювання, які відповідно до законодавства є платниками акцизного податку з алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Плата за марки акцизного податку зараховується до державного бюджету і відповідно до бюджетного законодавства використовується виключно для фінансування витрат, пов'язаних з їх виробництвом, зберіганням та реалізацією.
Кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв (п.226.7 ст.226 Податкового кодексу України).
Вважаються такими, що не марковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари. (п.226.9ст.226 Податкового кодексу України).
Пунктом 226.10 ст. 226 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягають маркуванню:
- алкогольні напої і тютюнові вироби, які постачаються для реалізації магазинам безмитної торгівлі безпосередньо вітчизняними виробниками такої продукції за прямими договорами, укладеними між вітчизняними виробниками алкогольних напоїв і тютюнових виробів і власниками магазинів безмитної торгівлі. При цьому переміщення алкогольних напоїв і тютюнових виробів, що спрямовуються виробниками до магазинів безмитної торгівлі, здійснюється під митним контролем із застосуванням заходів гарантування доставки;
- алкогольні напої і тютюнові вироби, які ввозяться в Україну і розміщуються у митному режимі магазину безмитної торгівлі;
- еталонні (моніторингові) чи тестові зразки тютюнових виробів, які не призначені для продажу вроздріб і ввозяться на митну територію України акредитованими державними випробувальними лабораторіями та/або суб'єктами господарювання, які мають ліцензії на право виробництва відповідної продукції, для проведення досліджень чи випробувань (калібрування лабораторного обладнання, проведення дегустацій, вивчення фізико-хімічних показників, дизайну).
Відповідно до п.228.9 ст.228 Податкового кодексу України відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону.
Відповідальність за реалізацію алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразку передбачена положеннями абз.15 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, зокрема, виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідальність за вказаною нормою передбачено, у тому числі, не тільки за реалізацію алкогольних напоїв без марки акцизного податку, а й за зберігання таких напоїв без відповідної марки.
Під час судового розгляду справи, судом встановлено, що знаходження зазначеної у Акті перевірки горілки «KING ROBERT» (місткістю 1л., міцністю 43 %), без марки акцизного податку встановленого зразку у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ні підтверджено жодними доказами. Так під час перевірки не була опитана продавець, у Акті не зазначено фотографії саме якої горілки було зроблено, а з наданих фотографій неможливо встановити де само вони зроблені.
Таким чином, відповідачем протиправно винесено спірне податкове повідомлення - рішення у частині штрафу в сумі 17 000,00 грн. за реалізацію алкогольних напоїв без марки акцизного податку встановленого зразку.
Крім того, позивачем надано до позовної заяви Постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2018 року по справі № 805/3193/16-а в частині стягнення податкового боргу за податковим повідомленням-рішенням від 28 березня 2015 року № 0000012100 у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн. - відмовлено, у зв'язку з тім, що вказане рішення прийнято на підставі протоколу про адміністративне порушення продавцем ОСОБА_4 , яка працює по сумісництву в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 » зовсім іншої фізичної особи - підприємця.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № 16/268 від 01.07.2016, згідно акту перевірки від 27.04.2016 № 31/05/99/14/05/ НОМЕР_1 ФОП ОСОБА_1 встановлено порушення ст. 11 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», ст. 26 Податкового кодексу України в частині реалізації алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразку. Постановою Волноваського районного суду Донецької області від 11 липня 2016 року повернуто Волноваській ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області для оформлення матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності по ч. 1 ст. 164-5 КУпАП, у зв'язку з тім що у протоколі не зазначено коли, де та саме що скоїла ОСОБА_1 , за таких обставин не можливо встановити наявність чи відсутність у її діях складу адміністративного правопорушення.
Рішенням Волноваського районного суду Донецької області від 02 липня 2019 року скасовано постанову № 1 від 23.03.2015 адміністративної комісії при виконавчому комітеті Ольгінської селищної ради Волноваського району Донецької області про притягнення ОСОБА_4 до адміністравтиної відповідальності за ст. 155 ч. 1 КУоПА про накладення на ОСОБА_4 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170,00 грн., справу про адміністративне правопорушення закрито.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАСУ обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з підпунктом 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 ПК України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.
Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що позивач довів ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, в той час як відповідачем правомірність прийнятих рішень ні підтверджено належними та допустимими доказами.
Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до квитанції, позивачем сплачено при зверненні до суду судовий збір в розмірі 840,80 гривень.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, зважаючи на те, позивачем сплачено суму судового збору, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з управління відповідача суму судового збору на користь позивача, як того вимагає ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".
Керуючись ст. ст. 139, 244-250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (місце знаходження: АДРЕСА_1 ; рнокпп: НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Донецькій області (місце реєстрації: пр. Італійська, буд. 59, м. Маріуполь, Донецька область; код ЄДРПОУ: 43142826) про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення:
- № 0000012100 від 26.03.2015 року на суму 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок;
-№ 0000111405 від 11.05.2016 на суму 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок;
- № 0000121405 від 11.05.2016 на суму 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок;
- № 0000781405 від 12.05.2016 на суму 510 (п'ятсот десять) гривень 00 копійок;
- № 0000751405 від 12.05.2016 на суму 1 (одна) гривня 00 копійок;
- № 0000761405 від 12.05.2016 на суму 85 (вісімдесят п'ять) гривень 00 копійок;
- № 0000771405 від 12.05.2016 на суму 15 881 (п'ятнадцять тисяч вісімсот вісімдесят одна) гривня 00 копійок.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області судовий збір на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 в сумі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.
Вступна та резолютивна частини рішення прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 29 жовтня 2020 року.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 10 листопада 2020 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Л.В. Арестова