10 листопада 2020 року Справа № 160/12211/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сліпець Н.Є.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (в письмовому провадженні) у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
01.10.2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України (далі - відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач-2), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 29.01.2020 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 р. №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов'язковим зазначенням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з показника - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), та множенням даного показника на відповідні тарифні коефіцієнти, та розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які враховуються при призначенні та перерахунку пенсії, за відповідною або аналогічною посадою, яку позивач займав на дату звільнення із служби, для проведення з 01.02.2020 року перерахунку основного розміру його пенсії;
- зобов'язати Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України визначити, оформити та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) станом на 29.01.2020 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 року №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», розпорядження міністра оборони №248/291 від 14.01.2020 року, із обов'язковим зазначенням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з показника - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), та множенням даного показника на відповідні тарифні коефіцієнти, та розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які враховуються при призначенні та перерахунку пенсії, за відповідною або аналогічною посадою, яку позивач займав на дату звільнення із служби, для проведення з 01.02.2020 року перерахунку основного розміру його пенсії;
- на підставі статті 24 постанови Пенсійного фонду України №3-1 Дніпропетровському обласному територіальному центру комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України здійснити відповідне повідомлення Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, щодо настання підстав для перерахунку грошового забезпечення позивача відповідно частини 18 статті 43 та частини 1 та 2 статті 63 Закону України №2262- ХІІ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії виходячи з основного розміру 71% суми грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, наданої Дніпропетровським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки станом на 29 січня 2020 року, та здійснити виплату донарахованої суми пенсії з урахуванням раніше виплачених сум з 01.02.2020 року;
- допустити негайне виконання зазначеного рішення суду в частині виплати ОСОБА_1 перерахованої пенсії у межах суми стягнення за один місяць згідно до вимог ст. 371 Кодексу адміністративного судочинства України;
- зобов'язати Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України подати звіт про виконання судового рішення у місячний строк з дати набрання цим рішенням законної сили.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.10.2020 року було відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 02.11.2020 року, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Цією ж ухвалою відповідачам було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що йому призначено пенсію відповідно до Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», відповідно до ч. 3 ст. 63 якого він має право на перерахунок пенсії із урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для військовослужбовців. Позивач зазначив, що йому, як пенсіонеру Міністерства оборони України, повинна бути перерахована пенсія в порядку встановленому Порядком № 45, проте на його звернення до відповідача із заявою про необхідність направлення до ПФУ повідомлення про зміни в грошовому забезпеченні відповідач повідомив, що законодавчі підстави для направлення такого повідомлення відсутні. Позивач вважає, що бездіяльність відповідача, яка полягає у не направленні до ПФУ довідки про зміни в грошовому забезпеченні, порушує його право на перерахунок пенсії, у зв'язку з чим вимушений звернутись до суду з даним позовом.
19.10.2020 року представником відповідача-2 було подано письмовий відзив на позов, у якому у задоволенні позову просив відмовити повністю, посилаючись на те, що Головне управління на час розгляду адміністративної справи від Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки та позивача не отримувало оновленої довідки про інші складові грошового забезпечення позивача та відповідної заяви позивача для здійснення відповідного перерахунку пенсії, а отже, у Головного управління до моменту отримання належної довідки від Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки у пенсійного органу та відповідної заяви від позивача, не виникає обов'язку з перерахунку пенсії. Також зазначено, що після скасування з 05.03.2019 року Постанови № 103 та на час розгляду адміністративної справи, Урядом України не приймалось відповідного рішення про зміну грошового забезпечення військовослужбовців що були б підставою для проведення перерахунку пенсії військовослужбовцям та не вносились зміни до Постанови № 704, крім того, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від Пенсійного фонду України не отримувало повідомлень про прийняття Кабінетом Міністрів України нових рішень щодо перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям. Враховуючи викладене та те, що після скасування з 05.03.2019 року Постанови № 103 та на час розгляду адміністративної справи, Урядом України не приймалось відповідного рішення про зміну розміру та складових грошового забезпечення військовослужбовців, не вносились зміни до Постанови № 704 та Головне управління не отримувало від Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки та позивача нової довідки про розмір та складові грошового забезпечення, заяви, що були б підставою для проведення перерахунку пенсії позивачу, враховуючи те, що у відповідності до статті 5 КАС України захисту підлягають лише порушені права, а суд не наділений повноваженнями вирішувати спір на майбутнє, заявлені позовні вимоги до Головного управління стосовно здійснення перерахунку пенсії позивачу на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, наданої Дніпропетровським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки станом на 29.01.2020, року та здійснення виплати донарахованої суми пенсії з урахуванням раніше виплачених сум з 01.02.2020 року є передчасними.
19.10.2020 року позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій зазначено, що відповідачем-2 доводи позовної заяви не спростовано, а викладені обставини не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. Так, листом Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області на його запит про перерахування пенсії з 29.01.2020 року згідно довідки Дніпропетровського обласного територіального центра комплектування та соціальної підтримки виходячи з показника - 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01.01.2019 року та множенням даного показника на відповідні тарифні коефіцієнти, повідомлено, що «після визнання протиправним та скасування пунктів 1, 2, 6 Постанови № 103 інших рішень Уряду про умови та порядок проведення перерахунку пенсії не приймалося. Враховуючи вищезазначене, для проведення Вам перерахунку пенсії немає законних підстав». З цієї позиції можна зробити висновок, що після визнання за позивачем права на перерахунок пенсії, та отримання довідки, відповідачем не буде здійснено такий перерахунок. Тобто, такі дії, змусять повторно звертатись до суду з позовом. Позивач вважає, що позовні вимоги про захист права не можуть вважатися передчасними, якщо вони були предметом правовідносин, з яких виник спір. Так, він звертався із заявою про перерахунок пенсії. Відмовляючи у перерахунку, відповідач-2 не висловлювався щодо цих аспектів перерахунку, оскільки вважав, що він не має права на перерахунок взагалі. Однак, позиція відповідача з цих питань відома з його відповідей та відзиву на позов. Вона не залишає підстав сподіватися, що у разі визнання за позивачем права на перерахунок пенсії, вона буде перерахована. Відсутність таких заперечень у рішенні відповідача, що оскаржується, не свідчить, що з питань перерахунку, відсутній спір. І у позовній заяві, і у відзиві сторони висловили протилежні позиції, що є очевидним свідченням існування спору щодо цих аспектів перерахунку. Відтак, ці позовні вимоги навряд чи можна вважати передчасними.
06.11.2020 року представником відповідача-1 було подано письмовий відзив на позов, у якому у задоволенні позову просив відмовити повністю, посилаючись на те, що існуючий порядок проведення перерахунку пенсії не передбачає видачу відповідачем довідки із зазначенням відомостей про розмір додаткових видів грошового забезпечення, крім передбачених Постановою № 103 та пунктом 5 Порядку № 45. Отже, відповідач не має повноважень щодо самостійного проведення нарахувань та видачі довідки з включенням до неї додаткових видів грошового забезпечення. При цьому, відповідач вказує на те, що на підставі списків Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області відповідач провів перерахунок грошового забезпечення для обчислення пенсій, призначених до 01.03.2018 року, та склав довідки про грошове забезпечення, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням. Відповідач наголошує, що нормативно-правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів, за якими має проводитися перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, після 05.03.2019 року не приймалося.
09.11.2020 року позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій зазначено, що відповідачем-1 доводи позовної заяви не спростовано, а викладені обставини не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. Наголошував, що в нього вже були спори про нарахування показника - 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01.01.2018 року, які рішеннями Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.08.2020 року та від 03.08.2020 року, що набрали законної сили, вирішені на його користь.
Відповідно до положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 у 1979-2004 роках проходив військову службу.
16.12.2004 року Дніпропетровським обласним військовим комісаріатом позивачу було призначено пенсію за вислугу років військової служби, що підтверджується розрахунком на пенсію за вислугу років і пенсійним посвідченням серії НОМЕР_2 від 10.02.2005 року
З 01.01.2007 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-XII.
Позивач у позові зазначає, що до 01 березня 2018 року обчислення пенсійним органом розміру його пенсії відбувалося з дотриманням вимог Закону № 2262-ХІІ, тобто з урахуванням щомісячних основних і додаткових видів грошового забезпечення, які мають постійний характер.
Так, розмір пенсії позивачу було призначено виходячи з основного розміру пенсії 71% грошового забезпечення, до складу якого крім щомісячних основних було включено і щомісячні додаткові види грошового забезпечення, а саме:
посадовий оклад - 1030, 00 грн.;
оклад за військове звання - 125, 00 грн.;
процентна надбавка за вислугу років 40 % - 462,00 грн.;
надбавка за особливо важливі завдання 50% - 808,50 грн.;
надбавка за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці, 10 % посадового окладу - 103, 00 грн.;
надбавка за кваліфікацію 1 клас - 4 % посадового окладу - 41,20 грн.; премія 10 % посадового окладу - 103, 00 грн.
Всього: 2 672,70 грн.
В квітні 2018 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.10.2018 року, у зв'язку зі зміною грошового забезпечення на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704, постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 року № 103, виходячи з основного розміру пенсії 70% грошового забезпечення вказаного у довідці Дніпропетровського обласного військового комісаріату, та пенсія позивача була розрахована виходячи з наступних складових: посадовий оклад, оклад за військове звання, процентна надбавка за вислугу років (50), премія (0%).
Так, відповідно до довідки про грошове забезпечення від 26.03.2018 року, що враховується для перерахунку пенсій, у порядку, визначеному рішенням Кабінету Міністрів України, по особовій справі ФД73662, складеної відповідачем-1, посадовий оклад становить 4 650,00 грн., оклад за військовим званням - 1 340,00 грн., надбавка за вислугу років (50%) - 2 995,00 гривень.
Відповідно до розрахунку пенсії за вислугу років по пенсійній справі №ФД-104886, від 11.04.2018 року, пенсія призначена (обчислена) згідно з Законом України №2262-ХІ від 09.04.1992 р., із сум грошового забезпечення:
посадовий оклад - 4 650,00 грн.,
оклад за військове звання - 1 340,00 грн.,
процентна надбавка за вислугу років 50% - 2 995,00 грн.,
премія 0% - 0,00 грн., в т.ч. сума грошового забезпечення для обчислення пенсії - 8 985,00 грн.
Основний розмір пенсії: 70% грошового забезпечення (вислуга 27 років) у розмірі 6 289,50 гривень. Підсумок пенсії (з надбавками): 6 692,5 грн.
22.04.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України із заявою, в якій просив виготовити довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 01.01.2018 року із зазначенням в ній, як основних, так і додаткових видів грошового забезпечення.
Листом від 05.05.2020 року за вих. № 7/11536/4 Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України повідомив про те, що прийняття ним рішення щодо видачі довідки з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, передбачених постановою № 704 виходить за межі повноважень Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оскільки після визнання протиправними та не чинними в судовому порядку у справі № 826/3858/18 пунктів 1 та 2 постанови № 103, Уряд не виконав вимоги частини четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ та не вніс зміни у постанову щодо форми довідки. При цьому вказано, що з Головного управління ПФУ не надходили списки осіб, пенсії яких підлягають перерахунку.
26.05.2020 року ОСОБА_1 повторно звернувся до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки із заявою, в якій просив надати пенсійному фонду нову довідку, складену у відповідності до вимог чинного законодавства, тобто із визначенням розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з показника - 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленого Законом України «Про Державний бюджет на 2018 рік», та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти.
Проте, листом за вих. № 7/11777/11 від 01.06.2020 року відповідач-1 повідомив, що розмір посадового окладу та окладу за військовим званням, що були вказані в довідці про розмір грошового забезпечення станом на 01.03.2018 року були визначені відповідно до норм Постанови КМУ № 704 від 30.08.2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», у зв'язку із чим, відсутні підстави для виготовлення оновленої довідки для перерахунку призначеної пенсії.
Вважаючи протиправними дії Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо не виготовлення та ненадання Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновленої довідки про його грошове забезпечення з урахування додаткових видів грошового забезпечення для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії, позивач звернувся до суду з позовом.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.08.2020 року у справі №160/5327/20, яке набрало законної сили, адміністративний позов ОСОБА_1 до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задоволено частково, а саме:
- визнано протиправною бездіяльність Дніпропетровського обласного територіального центра комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019 основного розміру його пенсії;
- визнано протиправними дії Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України щодо визначення розмірів окладів за посадою та військовим званням, які були зазначені у довідці про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 від 26.03.2018 року № ФД 104886/ та надані до Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області для проведення перерахунку пенсії позивачу у березні 2018 року, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року;
- зобов'язано Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 05.03.2019, року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов'язковим зазначенням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з показника - 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01.01.2018 року та множенням даного показника на відповідні тарифні коефіцієнти, а також відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру його пенсії;
- у задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
29.01.2020 року набрала законної сили постанова Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/6453/18, якою визнано протиправними та скасовано попередні зміни п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (в редакції Постанови №103). Окрема, визнано протиправним та скасовано п.6 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №102, відповідно до якої були внесені зміни до п. 4 Постанови №704.
11.08.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України із заявою, в якій просив направити до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області нову довідку про складові грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 29.01.2020 року, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та військового звання, виходячи з показника - 50 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 29.01.2020 року та множенням даного показника на відповідні тарифні коефіцієнти.
Листом від 11.09.2020 року за №7/12984/11 Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України повідомив, що визначаючи розмір посадового окладу та окладу за військовим званням він діяв відповідно до положень п.4 Постанови № 704 та Постанови № 103, яким встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14. Крім того, зазначено, що п. 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 року № 1774-VІІІ установлено, що мінімальна заробітна плата не застосовується при розрахунку для визначення посадових окладів.
25.08.2020 року ОСОБА_1 направив на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заяву, в якій просив на підставі довідки Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про розмір грошового забезпечення станом на 29.01.2020 року зробити перерахунок пенсії з 01.02.2020 року.
Проте, листом від 02.09.2020 року №17067-17457/Г-02/8-0400/20 Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області повідомило, що після визнання протиправним та скасування пунктів 1, 2, 6 Постанови № 103 інших рішень Уряду про умови та порядок проведення перерахунку пенсії не приймалося, у зв'язку з чим для проведення перерахунку пенсії немає законних підстав.
Позивач, вважаючи відмову у виготовленні та направленні довідки до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області для перерахунку та виплати пенсії без урахування розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з показника - 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 29.01.2020 року та множенням даного показника на відповідні тарифні коефіцієнти, а також відмову здійснити перерахунок та виплату пенсії у належному розмірі з урахуванням всіх видів грошового забезпечення, протиправними, звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема, Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII).
Згідно із ч. 1 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частиною 2 ст. 9 Закону України Закон України від 20.12.1991 року №2011-XII визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України від 20.12.1991 року №2011-XII грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Приписами ч. 4 ст. 9 Закону України від 20.12.1991 року №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
30.08.2017 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою збільшив розмір грошового забезпечення військовослужбовців.
Відповідно до п. 10 Постанови КМУ №704, ця постанова набирає чинності з 1 березня 2018 року.
21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
Пунктом 1 Постанови КМУ № 103 передбачено перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
13 лютого 2008 року постановою Кабінету Міністрів України №45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», відповідно до пункту 3 якого на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Зазначені довідки надсилаються до державних органів, у яких особи проходили службу до відрядження, а їх уповноважені органи подають довідки у п'ятиденний строк головним управлінням Пенсійного фонду України.
Постановою КМУ № 704, зокрема, затверджено: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.
Пунктом 4 Постанови КМУ № 704 в редакції, чинній на момент прийняття постанови, визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14.
Згідно із п. 6 Постанови КМУ № 103, внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються.
Так, до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 були внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 Постанови КМУ № 704 викладено у новій редакції, а саме: «4.Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
Разом з тим, згідно із пунктом 1 Примітки Додатку 1 Постанови КМУ № 704 «Тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу» (в редакції постанови КМУ № 1041 від 20.12.2017) посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.
Згідно Примітки Додатку 14 «Схема тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу» оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли розмір окладу визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.
Відповідно до ч. 4 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 49 Закону України від 27.02.2014 № 794-VII «Про Кабінет Міністрів України», Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов'язкові для виконання акти - постанови і розпорядження. Акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов Кабінету Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.09.2005 № 870 затверджено Правила підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України (далі - Правила), які визначають загальні підходи до підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України (постанов і розпоряджень), їх форму, структуру та техніко-юридичні особливості розроблення з урахуванням нормопроектувальної техніки.
У пунктах 6, 11, 14, 15 цих Правил зазначено, що проект постанови Кабінету Міністрів України готується зокрема у разі затвердження положення або іншого нормативно-правового акта.
Проект постанови складається з назви, вступної та постановляючої частини і у разі потреби додатків.
Постановляюча частина постанови повинна містити: нормативні положення; конкретні доручення суб'єктам суспільних відносин у відповідній сфері; умови та порядок дії інших постанов (окремих норм); посилання на додатки (у разі їх наявності); норми, пов'язані з набранням чинності постановою (окремими нормами). У разі потреби визначаються орган (органи) виконавчої влади або посадова особа (особи), що здійснюють контроль за виконанням постанови.
Структурно постановляюча частина постанови викладається у такій послідовності: пункти, що містять нормативні положення; пункти, що стосуються внесення змін до постанов (розпоряджень) або визнання їх (окремих норм) такими, що втратили чинність; пункти, що містять окремі доручення; пункт, що стосується визначення дати набрання чинності постановою.
У пункті 20 Правил наведені вимоги, які встановлюються до змісту проекту положення або іншого нормативно-правового акту, який передбачається затвердити постановою.
Так, згідно з абзацом 7 підпункту 2 пункту 20 Правил в окремих випадках допускається, як виняток, застосування примітки (зноски) без нормативних положень.
Підпунктом 6 пункту 20 Правил передбачено, що додатки до проекту документа повинні містити перелік елементів, включення яких до тексту ускладнило б його сприйняття. Додатки позначаються цифрами.
Відповідно до пункту 24 Правил метою підготовки проекту акту про внесення змін до актів Кабінету Міністрів України є їх приведення у відповідність з прийнятими законами, актами Президента України, а також забезпечення взаємоузгодження норм окремих актів Кабінету Міністрів України.
Пунктом 2.16 Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2005 року № 34/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.04.2005 року за № 381/10661, включення до нормативно-правових актів приміток не допускається, за винятком випадків, якщо необхідно дати визначення будь-якого суміжного поняття або помістити короткий коментар, що допоможе точніше зрозуміти положення, викладені в структурній одиниці нормативно-правового акту. Примітки не повинні містити норм права.
Пунктом 1 Постанови КМУ № 704 затверджені нормативні акти: тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу (Додаток 1), схема тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу (Додаток 14).
Пункт 4 Постанови № 704 містить нормативні положення: порядок визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу.
Суд зазначає, що станом на час прийняття Постанови № 704, пункт 4 зазначеної постанови передбачав, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Додатки 1 та 14 до Постанови № 704, в яких у вигляді таблиці зазначені відповідні тарифні коефіцієнти, мають примітки пояснюючого характеру. Зокрема, у цих примітках наведена інформація щодо арифметичної дії (множення), яка застосовується при обчисленні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням, в залежності від відповідних тарифних коефіцієнтів, та наведені правила округлення розрахунків. У цих примітках норми права не містяться.
В подальшому Постановою КМУ № 103 внесено зміни до Постанови КМУ № 704 та пункт 4 викладено в новій редакції, а саме: виключено вимогу щодо обрахування посадових окладів виходячи із розрахункової величини 50% розміру мінімальної зарплати, встановленого законом на 1 січня календарного року.
При цьому, зміст приміток до Додатків 1 та 14 до Постанови № 704 не був приведений у відповідність з нормою пункту 4 цієї ж постанови.
Водночас, суд зазначає, що пунктом 3 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VIII, який набрав чинності 01.01.2017 року встановлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.
Зміст приміток до Додатків 1 та 14 до Постанови № 704, які за своєю правовою природою не є нормами права, не узгоджуються з пунктом 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1774-VIII.
Також, суд вважає за необхідне зазначити, що за загальним правилом норма права діє стосовно відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто, до певних юридичних фактів застосовується той закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали.
Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини Рішення від 03.10.1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив, що загальновизнаним є те, що з прийняттям нового акту, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.
Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 21.11.2018 року у справі № 700/668/16-а, в якій суд визнав, що суб'єкт владних повноважень під час розгляду питання, пов'язаного з реалізацією особою свого права, зокрема, права на соціальний захист, зобов'язаний застосовувати той закон або інший нормативно-правовий акт, який набув чинності та залишається чинним на момент виникнення відповідних правовідносин між особою та державою, в особі її уповноважених органів.
Отже, враховуючи те, що Додатки 1 і 14 до Постанови КМУ № 704 затверджені 30.08.2017 року, а пункт 4 цієї ж постанови змінено 21.02.2018 року на підставі Постанови КМУ № 103, то пріоритетним в цьому випадку є положення саме пункту 4 Постанови КМУ № 704.
При цьому, позивач стверджує, що правова колізія усунута внаслідок прийняття Шостим апеляційним адміністративним судом постанови від 29.01.2020 року в адміністративній справі №826/6453/18, якою визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб». Позивач вважає, що з 29.01.2020 року виникли підстави для приведення довідки про розмір грошового забезпечення у відповідність до чинного законодавства, а саме до п. 4 постанови КМУ №704 (в редакції до змін, внесених п. 6 постанови КМУ №103), яким встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14. Статтями 7, 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року - 2 102,00 гривні, мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня 2020 року - 4 723,00 гривні. Таким чином, за доводами позивача, з 29.01.2020 року (з дня набрання законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року в адміністративній справі №826/6453/18) для розрахунку грошового забезпечення військовослужбовців, зокрема посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, необхідно брати не розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня 2018 року, а 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня 2020 року, що складає 2 361,50 грн. (4 723,00 грн. х 50%).
Суд зазначає, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року в адміністративній справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови КМУ №103.
Проте, даним судовим рішенням не визнавався нечинним та не скасовувався п. 3 Змін, затверджених постановою КМУ №103, до п. 4 постанови КМУ №704.
Пунктом 32 Правил підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 06.09.2005 року №870, передбачено, що визнання таким, що втратив чинність, акту Кабінету Міністрів України чи його скасування не поновлює дію актів, які визнані ним такими, що втратили чинність, чи які скасовані таким актом. Дія акту Кабінету Міністрів України поновлюється шляхом прийняття відповідного акту або із зазначенням в тексті акту про визнання таким, що втратив чинність, акту Кабінету Міністрів України чи про його скасування.
У рішенні від 05.04.2001 року №3-рп/2001 у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» Конституційний Суд України зазначив, що Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акту не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом. Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави. Винятки з цього конституційного принципу, тобто надання закону або іншому нормативно-правовому акту зворотної сили, передбачено ч. 1 ст. 58 Конституції України, а саме: коли закони або інші нормативно-правові акти пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Отже, з огляду на принцип незворотності дії нормативно-правових актів у часі, підстав для застосування з 29.01.2020 року до спірних правовідносин, пов'язаних з визначенням грошового забезпечення для перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, норми п. 4 постанови КМУ №704 в попередній редакції, яка діяла до 24.02.2018 року (тобто, до внесення Змін, затверджених постановою КМУ №103) немає. Також не можуть застосовуватися для регулювання спірних правовідносин тексти приміток до Додатків 1 та 14 до постанови КМУ №704, оскільки ці примітки не містять норм права.
Окремо суд наголошує, що п. 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 року №1774-VIII, який набрав чинності 01.01.2017 року, установлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
Отже, згідно із постановою КМУ №704 розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є стала величина - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018 року, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.
Такі ж правила діють при визначенні грошового забезпечення для перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби.
Таким чином, доводи позивача щодо необхідності застосування з 29.01.2020 року при обчисленні посадового окладу та окладу за військовим званням, що враховуються для перерахунку його пенсії, такої розрахункової величини як мінімальна заробітна плата, суд вважає помилковими, оскільки ці доводи не узгоджуються з п. 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 року №1774-VIII.
Так, під час розв'язання колізії між нормами пункту 3 розділу ІІ Закону №1774-VІІІ та пункту 4 Постанови №704 у редакції до внесення змін Постановою №103 перевагу належить віддати положенням Закону, як акту права вищої юридичної сили з урахуванням статті 8 Конституції України.
Оскільки норма п. 3 розділу ІІ Закону №1774-VІІІ не втратила чинності і за юридичною силою є вищою за приписи пункту 4 Постанови №704 у редакції до внесення змін Постановою №103, відсутні правові підстави для обчислення розміру окладу за посадою заявника та окладу за військовим званням із використанням величини мінімальної заробітної плати.
Доказів на підтвердження того, що за нормами, чинними на 29.01.2020 року, змінилися (збільшилися) розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями відповідних категорій військовослужбовців, які проходять військову службу, що б зумовлювало право осіб, яким призначено пенсії за Законом №2262-XII, на перерахунок таких пенсій, позивачем суду не надано.
При цьому, судом враховуються висновки Великої Палати Верховного Суду у подібних правовідносинах, які викладені у постанові від 11.12.2019 у справі №240/4946/18, щодо застосування норм права, а саме пункту 3 розділу ІІ Закону №1774-VІІІ, згідно яких: «за загальним правилом дії норм права у часі, у зв'язку з набранням чинності Законом №1774-VІІІ, яким установлено розрахункову величину для визначення посадових окладів, заробітної плати працівників та інших виплат і заборонено застосовувати мінімальну заробітну плату після набрання чинності цим Законом, положення статті 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-XII №796-XII щодо обчислення щомісячної грошової допомоги у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають».
Враховуючи викладене, оскільки норма пункту 3 розділу ІІ Закону №1774-VІІІ не втратила чинності і має вищу юридичну силу за положення пункту 4 Постанови №704, у редакції до внесення змін, внесених Постановою №103, а також додатків 1, 12, 13, 14 Постанови № 704, у відповідача були відсутні правові підстави визначити ОСОБА_1 станом на 29.01.2020р. розмір посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення 50 розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт і подати до Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відповідну довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з відображенням у них щомісячних основних додаткових видів грошового забезпечення в установлених розмірах.
Таким чином, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо оформлення та надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області для перерахунку пенсії нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 29.01.2020 відповідно до Постанови КМУ № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», у зв'язку з втратою чинності пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму (але не менше 50 % розміру мінімальної заробітної плати), встановленого законом на 01 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт та індексації, для проведення перерахунку його пенсії з 01.02.2020 року є такими, що не підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, відсутні підстави для зобов'язання відповідача-1 підготувати та надати до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 29.01.2020 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 р. №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов'язковим зазначенням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з показника - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), та множенням даного показника на відповідні тарифні коефіцієнти, та розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які враховуються при призначенні та перерахунку пенсії, за відповідною або аналогічною посадою, яку позивач займав на дату звільнення із служби, для проведення з 01.02.2020 року перерахунку основного розміру його пенсії.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України, відсутні підстави для задоволення решти позовних вимог, які є похідними до вирішених.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Враховуючи, що позивач, відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішувалось.
Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України (49006, м. Дніпро, вул. Шмідта, буд. 16), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Є. Сліпець