про зупинення провадження по справі
м. Вінниця
09 листопада 2020 р. Справа № 120/4339/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Богоноса М.Б. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про зобов'язати вчинити дії
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач).
У позовній заяві позивач просить:
- зобов'язати відповідача виплатити недоплачену суму пенсії в розмірі 150 % мінімальної пенсії за віком з урахуванням перерахунку за минулий час, з урахуванням змін прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність в розмірі 132592,50 грн;
- зобов'язати відповідача в подальшому нараховувати та виплачувати перераховану пенсію з урахуванням змін прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постановою Замостянського районного суду м. Вінниці від 02.07.2007 у справі № 2-а-152 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області провести йому перерахунок пенсії, як учаснику бойових дій, із урахуванням підвищення пенсії на 150 % мінімальної пенсії за віком.
На підставі постанови суду відповідачем здійснено перерахунок пенсії та встановлено підвищення до пенсії у розмірі 150 % мінімальної пенсії за віком (еквівалент 150 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність). При перерахунку пенсії відповідачем взято до уваги величину прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлену Законом України "Про державний бюджет України на 2007 рік" з 01.04.2007 в розмірі 406,00 грн.
Позивач зазначив, що застосований показник прожиткового мінімуму був актуальним у період по 30.09.2007 року. В подальшому нормами законів про державний бюджет на відповідні роки величина прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність збільшувалася. Однак, як вважає позивач, відповідач у період із 01.10.2007 по 31.07.2020 протиправно не враховував зміни прожиткового мінімуму, а застосовував з метою обчислення присудженого рішенням суду від 02.07.2007 підвищення до пенсії сталу величину у розмірі 406,00 грн.
Позивач вважає, що в результаті неправильного визначення розміру підвищення до пенсії за період із 01.10.2007 по 31.07.2020 йому не доплачено пенсію у сумі 132592,50 грн, що і стало підставою для звернення до суду із позовом у цій справі.
04.11.2020 відповідачем подано відзив на позовну заяву із проханням відмовити у задоволення позовних вимог повністю.
Надавши оцінку аргументам сторін, що висловлені у заявах по суті справи та поданим доказам, суд дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі із таких мотивів.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Постановою Замостянського районного суду м. Вінниці від 02.07.2007 у справі № 2-а-152, яка залишена без змін ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 28.09.2010, зокрема зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області провести перерахунок пенсії позивача, підвищивши її на 150 % мінімальної пенсії за віком (а.с.4-8).
На підставі постанови суду відповідачем здійснено перерахунок пенсії виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого Законом України "Про державний бюджет України на 2007 рік" (еквівалент мінімальної пенсії за віком) з 01.04.2007 в розмірі 406,00 грн.
Причиною виникнення спору стало те, що із 01.10.2007 року розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність який застосовувався при обчисленні підвищення до пенсії позивача збільшувався на підставі норм законів України про державний бюджет України на 2007 - 2020 роки. Однак відповідач продовжував при нарахуванні підвищення до пенсії позивача застосовувати показник, що був актуальним на момент прийняття постанови Замостянського районного суду м. Вінниці від 02.07.2007. Позивач вважає такі дії відповідача неправомірними і такими, що спричинили недоплату йому пенсії в сумі 132592,50 грн. за період із 01.10.2007 по 31.07.2020.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини щодо застосування строків звернення до суду входять у предмет доказування у справі, оскільки правові наслідки дотримання позивачем вказаного строку можуть бути застосовані судом із власної ініціативи не залежно від наявності відповідного клопотання відповідача у справі.
Предметом спору у цій справі є вимога позивача про виплату йому пенсії за період із 01.10.2007 по 31.07.2020.
За загальним правилом передбаченим ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відтак, процесуальне питання щодо застосування строків звернення ОСОБА_1 із позовом є актуальним при розгляді справи за його позовом.
Суд зазначає, що на час розгляду цієї справи, судова практика Верховного Суду щодо питання про застосування строків звернення до суду у правовідносинах пов'язаних із оскарженням рішень, дій чи бездіяльності органів Пенсійного фонду України про призначення (відмову у призначенні) та перерахунок пенсії не є сталою.
З метою забезпечення єдності судової практики, ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 02.04.2019 по справі № 510/1286/16-а (провадження К/9901/20882/18) адміністративну справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду для вирішення виняткової правової проблеми та формування правової позиції у тому числі із питання застосування строку звернення до суду у правовідносинах які за своїм змістом тотожні спірним у цій справі.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 справу № 510/1286/16-а (провадження № 11-345апп19) прийнято до розгляду. Призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження без виклику учасників справи.
Однак, станом на день постановлення цієї ухвали, в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутня інформація про результат розгляду Великою Палатою Верховного Суду адміністративної справи № 510/1286/16-а.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 236 КАС України, суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.
Враховуючи викладене, керуючись нормами статті 236 КАС України, суд дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження у цій справі із власної ініціативи до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі № 510/1286/16-а (провадження № 11-345апп19).
Керуючись ст.ст. ч. 2 ст. 236, 248, 256 КАС України, суд -
Провадження у справі № 120/4339/20-а зупинити до набрання чинності рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі № 510/1286/16-а (№ 11-345апп19).
Зобов'язати сторони повідомити суд про усунення обставин, що слугували підставою для зупинення провадження у справі.
Копії ухвали направити учасникам справи.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Богоніс Михайло Богданович