м. Вінниця
10 листопада 2020 р. Справа № 120/6014/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комара Павла Анатолійовича, розглянувши питання про продовження терміну виконання вимог ухвали від 29.10.2020 у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою суду від 29.10.2020 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу у 10-денний строк усунути недоліки позовної заяви зазначені в мотивувальній частині ухвали суду, шляхом зазначення номерів засобів зв'язку та адреси електронної пошти позивача; надання до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням причин пропуску строку на звернення до суду та доказами поважності причин такого пропуску.
05.11.2020 через систему "Електронний суд" надійшла заява на виконання вимог ухвали від 29.10.2020. Так, зокрема, позивач вказав, що у зв'язку з запровадженням карантинних заходів він із сім'єю, з метою уникнення зараження вірусом, 20.03.2020 виїхав на дачу, що знаходиться в с. Некрасове Вінницького району Вінницької області, де перебували до кінця квітня 2020 року. І лише повернувшись із села 01.05.2020, дізнався про оскаржуваний наказ.
Крім того, на підтвердження того, що позивач перебував на дачі у с. Некрасове представником позивача надано рішення про надання дозволу на будівництво, план земельної ділянки та державний акт на право власності на земельну ділянку. Відтак, просить поновити строк звернення до суду з даним позовом.
Визначаючись щодо заяви представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За загальним правилом для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС України).
Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Слід зауважити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини набувають ознак стабільності.
Також, суд вважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України»).
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Водночас, обов'язок доведення обставин, з якими сторона пов'язує поважність причин пропуску строків звернення до суду, покладається на особу, яка звернулась до суду.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду. При цьому, нормами КАС України не передбачено виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов'язку надавати докази до суду та доводи ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Так, як на підставу пропуску строку звернення до суду представник позивача зіслався на те, що 20.03.2020 він разом із сім'єю виїхав на дачу, що знаходиться в с. Некрасове Вінницького району Вінницької області, де перебували до кінця квітня 2020 року, та повернулись лише 01.05.2020, тоді і дізнався про оскаржуваний наказ.
Однак, ознайомившись із доказами, які надав представник позивача, суд дійшов висновку, що вони не є достатньо переконливими, оскільки, із них неможливо встановити чи дійсно на вказаній земельній ділянці, що знаходиться у с. Некрасове побудований житловий будинок. Надані докази лише підтверджують право власності на земельну ділянку та надання дозволу на будівництво на ній.
В силу ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
При цьому суд зазначає, що поважними причинами пропуску такого строку можуть бути визнані лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Обставини, які вказують на поважність причин пропуску строків звернення, повинні бути доведеними та підтвердженими належними доказами, що підтверджують неможливість звернення до суду у встановлений законом строк. Тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо звернення до суду у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку звернення до адміністративного суду з поважних причин.
При цьому, подана позовна заява та долучені до неї документи не містять відомостей поважності причин пропуску строку звернення до суду і не дають можливості встановити, чи є підстави для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Приписами частини першої статті 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Відповідно до частини другої статті 121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
За таких обставин, враховуючи, що недоліки позовної заяви не усунуто в повному обсязі, необхідно продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви.
Керуючись ст.ст. 118, 121, 256 КАС України суд, -
Продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви, встановлених ухвалою суду про залишення позовної заяви без руху від 29.10.2020.
Запропонувати позивачу у 10-денний строк з дня отримання копії даної ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Комар Павло Анатолійович