18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
10 листопада 2020 року Справа № 925/1307/20
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В., розглянувши у письмовому провадженні справу
за позовом Служби автомобільних доріг у Черкаській області, м. Черкаси
до приватного акціонерного товариства “Черкаське автотранспортне
підприємство 17127”, м. Черкаси
про стягнення 135 173 грн. 00 коп.
без повідомлення (виклику) учасників справи
До Господарського суду Черкаської області з позовом звернулася Служба автомобільних доріг у Черкаській області до приватного акціонерного товариства “Черкаське автотранспортне підприємство 17127” про стягнення з відповідача 135 173 грн. 00 коп. збитків.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 08 жовтня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
У визначені законом строки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило.
Відповідач відзиву на позов суду не надав, ухвалу суду про відкриття провадження у справі від 08 жовтня 2020 року було направлено відповідачу за адресою вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Луценка, 12, м. Черкаси, 18007.
Однак зазначений процесуальний документ повернувся до суду, у зв'язку з відмовою адресата отримати поштове відправлення.
15 жовтня 2020 року відповідач звернувся до суду з клопотанням про залучення до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватне акціонерне товариство “ЄВРОІНС УКРАЇНА”.
Ухвалою суду від 16 жовтня 2020 року клопотання приватного акціонерного товариства “Черкаське автотранспортне підприємство 17127” про залучення третьої особи залишено без задоволення.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю виходячи з наступного:
З матеріалів справи вбачається, що 19 лютого 2020 року близько 09 год. 12 хв. водій автобуса БАЗ А 079 14, реєстраційний номер НОМЕР_1 (маршрут №5) ОСОБА_1 , рухаючись в м. Черкаси по вул. В.Чорновола на перехресті з вул. Садовою здійснив зіткнення з автомобілем Аudi А-6, номерний знак НОМЕР_2 , який належить Службі автомобільних доріг у Черкаській області, під керуванням водія ОСОБА_2 .
В результаті пригоди автомобіль Аudi А-6, номерний знак НОМЕР_2 отримав значні механічні пошкодження.
За результатами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020251010000796 від 19 лютого 2020 року за ч.1 ст.286 КК України, зареєстрованому по факту вищевказаної ДТП, старшим слідчим відділення розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області Рудь С.С. прийнято постанову від 18 червня 2020 року про закриття кримінального провадження, у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення (відсутність у потерпілих тілесних ушкоджень середньої тяжкості).
Разом з тим, досудовим слідством встановлено, що в діях водія ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, у зв'язку з чим копії матеріалів кримінального провадження виділено та направлено до Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції для притягнення водія до адміністративної відповідальності.
Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 14 липня 2020 року зі справи №712/6370/20 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. 00 коп.
21 листопада 2019 року між приватним акціонерним товариством “ЄВРОІНС Україна” (страховик) та приватним акціонерним товариством “Черкаське автотранспортне підприємство 17127” (страхувальник) укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на випадок заподіяння майнової шкоди з вини страхувальника під час керування забезпеченим транспортним засобом - автобусом БАЗ А079.14, номерний знак НОМЕР_1 . Факт укладення договору підтверджується копією полісу № АО/4050159 (а.с. 9).
З огляду на те, що пошкодження належного позивачу автомобіля Аudi А-6, номерний знак НОМЕР_2 з вини водія ОСОБА_1 визнано страховим випадком, приватне акціонерне товариство “ЄВРОІНС Україна” виплатило Службі автомобільних доріг у Черкаській області максимальний розмір страхового відшкодування в сумі 127 400 грн. (130 000 грн. (страхова сума) - 2 600 грн. (франшиза)), що підтверджується копією платіжного доручення № 3382 від 31 липня 2020 року.
Водночас, виплачене страхове відшкодування не у повній мірі компенсувало заподіяну позивачу майнову шкоду.
Так, згідно звіту №А08-64 від 29 серпня 2020 року про оцінку автомобіля Аudi А-6 реєстраційний номер НОМЕР_2 , вартість матеріального збитку, завданого в результаті пошкодження автомобіля внаслідок ДТП становить 262 573 грн. 00 коп.
З метою досудового врегулювання спору позивачем було направлено відповідачу претензію про відшкодування майнових збитків від 01 вересня 2020 року №2028/13, яку було отримано відповідачем 08 вересня 2020 року, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
Водночас відповідач відповіді на претензію не надав, грошових коштів в рахунок компенсації заподіяних збитків не сплатив.
В зв'язку з чим позивач звернувся до суду з відповідним позовом про стягнення майнової шкоди в розмірі 135 173 грн. 00 коп., що є різницею між загальним розміром заподіяних збитків та виплаченим страховим відшкодуванням (262 573 грн. - 127 400 грн.).
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. збитками є, зокрема втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, шкоди та її розміру, причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди, згідно з якою особа, яка завдала шкоду буде вважатися винною, якщо вона не доведе відсутність своєї вини, зокрема у зв'язку із наявністю вини іншої особи або через дію об'єктивних обставин.
Відповідно до частини 1 статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
У зазначеній нормі встановлюються загальні правила відшкодування юридичною або фізичною особою потерпілій стороні шкоди, завданої їхнім працівником або іншою особою. Це один з випадків, коли суб'єктом деліктної відповідальності виступає юридична або фізична особа, яка шкоди потерпілій стороні безпосередньо не завдавала. Тобто, особливістю цих зобов'язань є те, що закон відмежовує особу, яка безпосередньо завдала потерпілій стороні шкоди, від особи, яка повинна цю шкоду відшкодувати.
Як роз'яснено в п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 29 грудня 1992 року “Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками” за шкоду, заподіяну внаслідок порушення трудових обов'язків, працівник несе відповідальність перед підприємством (установою, організацією), з яким перебуває в трудових відносинах. За вимогами інших осіб, що ґрунтуються на неналежному виконанні працівником своїх трудових обов'язків (відшкодування шкоди їх майну, здоров'ю, виплаченої пенсії, допомоги по соціальному страхуванню та ін.), відповідає підприємство, перед яким винний працівник несе матеріальну відповідальність у порядку регресу за нормами трудового законодавства.
У цивільному праві під діями юридичної особи визнаються: дії органу, її представників, а також її членів або інших учасників (працівників і службовців). Покладення на юридичну особу відповідальності за вказаною нормою пояснюється тим, що безпосередній заподіювач шкоди (працівник) юридично втілює волю осіб, з якими він пов'язаний трудовим договором (контрактом), а тому його вина визнається виною роботодавця. Правовий зв'язок між юридичною особою та працівником виникає з трудових відносин незалежно від їх характеру - постійні, тимчасові, сезонні відносини або відносини, що склалися між зазначеними особами при виконанні працівником іншої роботи за трудовим договором (контрактом).
Під виконанням працівником своїх трудових обов'язків розуміється виконання ним роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоч і виходить за межі трудового договору чи посадової інструкції, але доручається юридичною особою, або спричинена невідкладною виробничою необхідністю як на території роботодавця, так і за її межами, протягом усього робочого дня.
Деліктні зобов'язання, передбачені вказаною нормою, включають: потерпілу особу, що зазнала шкоди; відповідача - юридичну особу, яка безпосередньо шкоди потерпілій стороні не завдавала; фактичного заподіювача шкоди - працівника, який пов'язаний з відповідачем виконанням своїх трудових (службових) обов'язків.
Для покладення на юридичну або фізичну особу відповідальності за статтею 1172 ЦК України необхідна наявність як загальних умов деліктної відповідальності (протиправна поведінка працівника, шкода, завдана потерпілій стороні, причинний зв'язок між протиправною поведінкою працівника і завданою шкодою, вина працівника), так і спеціальних умов, які обов'язково слід ураховувати. Це обставини, за наявності яких шкода була спричинена, хоча сама шкода в цих зобов'язаннях і не набуває якихось особливостей. До таких обставин частина перша вказаної норми відносить виконання трудових (службових) обов'язків працівником.
Юридична особа, яка відшкодувала шкоду, завдану працівником, має право зворотної вимоги (регресу) до цього працівника в розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом (частина перша статті 1191 ЦК України), тобто розмір відшкодування визначається законодавством, яке регулює відносини працівника, зокрема трудовим законодавством.
Оскільки громадянин ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з приватним акціонерним товариством “Черкаське автотранспортне підприємство 17127”, а саме: працював водієм, що вбачається із постанови Соснівського районного суду м. Черкаси і даний факт відповідач не спростував під час розгляду справи, то з урахуванням положень ст. 1172 ЦК України саме відповідач повинен відшкодувати позивачу шкоду завдану водієм ОСОБА_1 .
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Разом з тим, ч.1 ст. 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Тобто обсяг відповідальності страхувальника (відповідача) обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Отже, приватне акціонерне товариство “Черкаське автотранспортне підприємство 17127” як страхувальник цивільно-правової відповідальності за полісом № АО/4050159 є відповідальною особою за шкоду, спричинену водієм ОСОБА_1 під час керування забезпеченим транспортним засобом - автобусом БАЗ - А079.14 номерний знак НОМЕР_1 та зобов'язане відшкодувати Службі автомобільних доріг у Черкаській області майнову шкоду в розмірі 135 173 грн., що є різницею між загальним розміром заподіяних збитків та виплаченим страховим відшкодуванням (262 573 грн. - 127 400 грн.).
Враховуючи те, що відповідач під час розгляду справи не довів відсутність своєї вини і матеріалами справи підтверджується весь склад цивільного правопорушення, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з приватного акціонерного товариства “Черкаське автотранспортне підприємство 17127”, вул. Луценка, 12, м. Черкаси, ідентифікаційний код 03115399 на користь Служби автомобільних доріг у Черкаській області, бул. Шевченка, 389, м. Черкаси, ідентифікаційний код 05422303 - 135 173 грн. 00 коп. збитків та 2 102 грн. 00 коп. судового збору.
Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.
Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.
Повне рішення складено 10 листопада 2020 року.
Суддя А.В.Васянович