10.11.2020 Справа № 914/2489/20
Господарський суд Львівської області в складі судді Березяк Н.Є. розглянувши матеріали
заяви: Товариства з обмеженою відповідальністю «Герман - Агро», м. Рівне, та Товариства з обмеженою відповідальністю «Нива Один», м. Рівне,
про відвід судді
у справі №914/2489/20
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Централ Плейнс Груп Україна», с. Велосілки Кам'янко - Бузького району Львівської області,
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Герман - Агро», м. Рівне,
до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Нива Один», м. Рівне,
про: зобов'язання виконати вимоги умови договорів
Без виклику (повідомлення) представників сторін.
На розгляді Господарського суду Львівської області перебувала заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТРАЛ ПЛЕЙНС ГРУП Україна» про забезпечення позову у порядку п.1 ч.1 ст. 138 ГПК України, у якій заявник просив суд вжити заходів забезпечення позову шляхом: 1) заборони ТОВ «ГЕРМАН-АГРО» (ідентифікаційний код юридичної особи 43171270), ПП «ЯКЮ» (ідентифікаційний код ідентифікаційний код юридичної особи 35683961) та іншим особам вчиняти будь-які дії спрямовані на перешкоджання ТОВ «ЦЕНТРАЛ ПЛЕЙНС ГРУП Україна» виконувати п. 1.1. Договору підряду № 3/2020 на виконання робіт з обробітку землі від 26.02.2020 року на земельних ділянках, за відповідними кадастровими номерами; 2) заборони ТОВ «НИВА ОДИН» (ідентифікаційний код юридичної особи 41062985), ПП «ЯКЮ» (ідентифікаційний код юридичної особи 35683961) та іншим особам вчиняти будь-які дії спрямовані на перешкоджання ТОВ «ЦЕНТРАЛ ПЛЕЙНС ГРУП Україна» виконувати п. 1.1. Договору підряду № 4/2020 на виконання робіт з обробітку землі від 26.02.2020 року на земельних ділянках за відповідними кадастровими номерами.
Ухвалою суду від 28.09.2020 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТРАЛ ПЛЕЙНС ГРУП Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕРМАН-АГРО» та Товариства з обмеженою відповідальністю «НИВА ОДИН» про забезпечення позову у порядку п.1 ч.1 ст. 138 ГПК України у справі № 914/2489/20 задоволено; вжито заходів до забезпечення позову, а саме: заборонено ТОВ «ГЕРМАН-АГРО» (ідентифікаційний код юридичної особи 43171270), ПП «ЯКЮ» (ідентифікаційний код ідентифікаційний код юридичної особи 35683961) та іншим особам вчиняти будь-які дії спрямовані на перешкоджання ТОВ «ЦЕНТРАЛ ПЛЕЙНС ГРУП Україна» виконувати п. 1.1. Договору підряду № 3/2020 на виконання робіт з обробітку землі від 26.02.2020 року на земельних ділянках, за кадастровими номерами вказаними в ухвалі суду; вжито заходів до забезпечення позову, а саме: Заборонено ТОВ «НИВА ОДИН» (ідентифікаційний код юридичної особи 41062985), ПП «ЯКЮ» (ідентифікаційний код юридичної особи 35683961) та іншим особам вчиняти будь-які дії спрямовані на перешкоджання ТОВ «ЦЕНТРАЛ ПЛЕЙНС ГРУП Україна» виконувати п. 1.1. Договору підряду № 4/2020 на виконання робіт з обробітку землі від 26.02.2020 року на земельних ділянках за кадастровими номерами вказаними в ухвалі суду.
На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Централ Плейнс Груп Україна» до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Герман - Агро» до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Нива Один» про зобов'язання виконати вимоги умови договорів.
Ухвалою суду від 19.10.2020 року позовну заяву прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 16.11.2020.
Через канцелярію суду, 09.11.2020 року представником ТзОВ «Герман - Агро» та ТзОВ «Нива один» подано заяву про відвід судді Березяк Н.Є. (вх. № 32248/20). В обґрунтування зазначеної заяви про відвід позивач посилається на те, що вжиті заходи забезпечення позову, на його думку, є незаконним втручанням суду як органу державної влади у господарську діяльність суб'єктів господарювання, втручання у їхнє право власності.
Як на підставу для відводу судді від розгляду справи представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Герман - Агро» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Нива Один» зазначає про те, що вжиті заходи забезпечення позову є фактично способом легалізації протиправних дій позивача, що полягають у незаконному зборі врожаю. Відтак, на думку заявника, суддею створено високі ризики загибелі врожаю та понесення матеріальних збитків, порушено майнові права володільців майна. Разом з тим, заявник зазначає, що постановою Західного апеляційного господарського суду від 02.11.2020 задоволено апеляційні скарги ТзОВ «Герман - Агро», ТзОВ «Нива Один» та ПП «ЯКЮ» та скасовано ухвалу судді Березяк Н.Є. про вжиття заходів забезпечення позову, відтак, на його думку, суддею Н.Є. Березяк грубо порушено вимоги процесуального законодавства, і причиною такого, заявник вважає, є особиста зацікавленість судді в результатах справи.
Розглянувши подану заяву про відвід судді Н.Є. Березяк, суд зазначає наступне.
Згідно з частинами 1, 2 статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Відповідно до ч.3 ст.39 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Підстави для відводу (самовідводу) судді передбачені в ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.
Так, згідно з ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
В силу ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Суд звертає увагу, що відповідно до пункту 11 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією із основних засад господарського судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Відповідно до частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи відповідним складом суду.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
За приписами частин 7, 8, 11 статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід вирішується невідкладно. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною першою статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland) зазначено, що у контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.
Тобто, заявлений учасником справи відвід судді від розгляду справи має ґрунтуватися не на особистих переконаннях заявника щодо обставин спірних правовідносин чи особистості судді, визначеного у встановленому законодавством порядку для розгляду конкретної справи, а саме на оцінці особистих переконань конкретного судді у конкретній справі.
Одночасно, статтею 15 Кодексу суддівської етики також визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді.
Відповідно до частин 1, 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Отже, за умовами ч. 3 ч. 4 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов'язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об'єктивності судді.
Разом із тим, слід зазначити, що визначення юридичного змісту оціночної категорії «безсторонній суд» зумовлює необхідність врахування суб'єктивного та об'єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб'єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий - що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.
При цьому, аналіз практики рішень ЄСПЛ з цього питання дає можливість дійти висновку, що критерієм порушення суб'єктивної складової даного поняття, можуть бути висловлювання судді по суті правової проблеми, яка порушена у позові у засобах масової інформації до свого головування у суді при розгляді конкретної справи; не реагування судді на расистські висловлювання; якщо головуючий у справі, у пресі вжив висловлювання, які натякали на негативну оцінку заявника, ще до того, як суд під його головуванням повинен був винести рішення у справі тощо. Конкретизуючи суб'єктивний критерій, Суд підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді. Суб'єктивна упередженість полягає, як правило, в умисних чи необережних діях суддів перед початком чи під час судового розгляду справи.
Таким чином, можливо зробити висновок про те, що особа яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи.
В даному випадку слід зазначити, що ч. 4 ст. 36 ЦПК України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Підставою для відводу судді Н.Є. Березяк заявником фактично визначена незгода з рішенням судді, яка полягає у задоволенні заяви про забезпечення позову. Разом із тим, відповідна ухвала суду першої інстанції була предметом розгляду в апеляційному порядку.
У висновку №3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред'являються їм у зв'язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції.
За таких обставин, дослідивши заяву, перевіривши матеріали справи, враховуючи також практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, тому в даному випадку суд прийшов до висновку, що заявлений відвід є необґрунтованим, оскільки доводи, викладені в заяві, викликанні саме незгодою з процесуальним рішенням судді, при цьому, заявником не додано доказів упередженості судді, що викликають сумніви в його неупередженості або об'єктивності, не доведено, що розгляд заяви про забезпечення позову суддею Н.Є. Березяк може призвести до фактичного позбавлення відповідачів права на справедливий судовий розгляд та ухвалення неупередженого рішення та неможливості реалізації відповідачами права на ефективний захист їх прав, а тому заява про відвід є необґрунтованою. Відтак, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вказаної заяви про відвід судді Н.Є. Березяк.
Керуючись статтями 35, 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Визнати заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Герман - Агро» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Нива Один» про відвід судді Н.Є. Березяк від розгляду справи №914/2489/20 необґрунтованою.
2. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Герман - Агро» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Нива Один» про відвід судді Н.Є. Березяк від розгляду справи №914/2489/20 передати для визначення судді в порядку, встановленому частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 10.11.2020.
Інформацію про справу можна отримати за такою веб-адресою: http://court.gov.ua/fair/sud5015.
Суддя Н.Є. Березяк