вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"10" листопада 2020 р. м. Київ Справа № 911/1988/20
м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108
Господарський суд Київської області
без виклику (повідомлення) сторін
Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., розглянув матеріали
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця"
03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815
в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця"
49602, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 108, код ЄДРПОУ 40081237
до Приватного акціонерного товариства "Миронівський хлібопродукт"
08800, Київська обл., Миронівський р-н, м. Миронівка, вул. Елеваторна, буд. 1, код ЄДРПОУ 25412361
про стягнення 76680,00 грн.
Обставини справи:
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява (вх. № 2000/20 від 13.07.2020) Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" до Приватного акціонерного товариства "Миронівський хлібопродукт" про стягнення 76680,00 грн. штрафу за невірно зазначену в залізничній накладній масу вантажу.
Судом перевірено позовну заяву і додані до неї документи на відповідність вимогам статей 162, 164, 172, частині 5 статті 174, статті 175 Господарського процесуального кодексу України та встановлена їх невідповідність вимогам частини 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.07.2020 позовну заяву залишено без руху.
Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про усунення недоліків (вх. № 17711/20 від 21.08.2020).
Також у заяві про усунення недоліків (вх. № 17711/20 від 21.08.2020) позивачем заявлено про поновлення строку для усунення недоліків позовної заяви, у зв'язку із тим, що ухвала Господарського суду Київської області від 22.07.2020 направлена на адресу Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815) та отримана останнім 30.07.2020, а Регіональна філія "Придніпровська залізниця" отримала вище вказану ухвалу лише 12.08.2020, позивач заявляє про врахування судом значного обсягу позовних матеріалів та встановлений на усій території України карантин, за наявності якого на підприємстві позивача запроваджено неповний робочий тиждень.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/1988/20 у порядку спрощеного позовного провадження.
Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позов (вх. № 19776/20 від 17.09.2020).
Через канцелярію Господарського суд Київської області від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 21246/20 від 05.10.2020).
Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшли письмові пояснення (вх. № 23074/20 від 23.10.2020).
Відповідно до частин 4, 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із розглядом справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, судом підписано повне рішення без його проголошення, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, суд -
встановив:
Короткий зміст позовних вимог
Позовні вимоги мотивовані приписами статтей 118, 122 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457, невірним зазначенням маси вантажу, ввіреного Залізниці для перевезення, у накладній, у зв'язку з чим, позивачем нарахований штраф.
Аргументи Акціонерного товариства "Українська залізниця"
1. У січні 2020 року зі станції Добропілля Донецької залізниці Приватне акціонерне товариство «Миронівський хлібопродукт» здійснило відправлення вагону № 95731782 згідно з накладною № 53470936 на станцію Ладжин Одеської залізниці.
При проходженні вагону через станцію Нижньодніпровськ - Вузол Придніпровської залізниці, на підставі статті 24 Статуту залізниць України залізницею проведено перевірку маси вантажу, під час якої виявлено, що маса вантажу у вищезазначеному вагоні не відповідає масі, вказаній відправником у накладній, що підтверджується комерційним актом № 450003/17 від 28.01.2020 та перевищує зазначену на 1340 кг, отже, наявні підстави для стягнення штрафу у розмірі 76680,00 грн.
2. Відносно аргументів відповідача, що виписки з книги обліку контрольних зважувань не можуть бути взяті судом до уваги як докази, оскільки Інструкція з ведення станційної комерційної звітності, що передбачає ведення такої Книги, затверджена наказом Укрзалізниці від 04.06.2003 № 147-Ц, який не пройшов державної реєстрації в Міністерстві юстиції України у встановленому порядку, зазначено таке.
Відповідно до пункту 4.2 Інструкції ЗВВТ позитивні результати повірки або державної метрологічної атестації ЗВВТ засвідчують відбитком повірочного тавра в місцях, передбачених експлуатаційною документацією або свідоцтвом про державну метрологічну атестацію.
Пунктом 12 Технічного паспорту ЗВВТ № 14 визначено, що інтервал між оглядами - перевірками ЗВВТ 6 місяців.
Тобто, на дату зважування вагону № 95731782 - 28.01.2020, поширювався міжповірочний інтервал (державна повірка) від 29.12.2019, скріплений відбитком повірочного тавра (печаткою) та огляд-перевірка від 28.12.2019.
3. Відносно аргументів відповідача відносно підписантів комерційного акту, зазначено таке.
Пунктом 10 Правил складання актів встановлено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (засвідчувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також, одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники.
Долучений до матеріалів комерційний акт містить підписи заступника начальника станції Клюєва А.С, працівника станції, яка особисто здійснювала перевірку - Кузьміч Т.І. та приймоздавальника Здор Ю.Ю.
Наказом начальника станції від 03.01.2020 № 26, з причини відсутності по штатному розкладу станції начальника вантажного району, завідувача вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи на підписання комерційних актів, замість вищевказаних осіб уповноважено приймоздавальника Здор Ю.Ю.
Тобто, комерційний акт підписано уповноваженими особами.
4. Відносно аргументів відповідача відносно похибки ваг, зазначено таке.
Пунктом 27 Правил видачі вантажів встановлено, що надлишок вантажу порівняно з масою, вказаною в накладній, вважається таким, що не перевищує норму, якщо він не виходить за межу граничного розходження визначення маси нето, яке становить 0,2 %.
У даному випадку, норма надлишку становить 88,8 кг (44400*0,2%), що значно менше надлишку 1340 кг, виявленого на станції Нижньодніпровськ - Вузол під час перевірки вантажу.
Крім того, враховуючи роз'яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/225 від 29.09.2008 зважування вагону з вантажем на станції відправлення на 200-тонних електронних вагах, а при видачі на станції призначення - на 100-150 тонних вагах або навпаки, не є порушенням способу визначення маси вантажу.
5. Відносно аргументів відповідача відносно відмінності номеру комерційного акту, зазначеного в накладній № 450003/17 та долученого до матеріалів справи № 450003/17/2 зазначено таке.
Пунктом 8 Правил складання актів встановлено, що комерційні акти складаються у трьох примірниках на бланках установленої форми і заповнюються на друкарській машинці або чорнилами чітко, без будь-яких виправлень. На кожному акті проставляється штемпель станції. Другий примірник акту видається одержувачу на його вимогу.
Враховуючи викладене, комерційні акти складаються у трьох примірниках, один з яких додається по перевізних документів та разом з ними прямує на станцію призначення, де згідно з пунктом 12 Правил складання актів проставляється відмітка у розділі "Є".
Відтак, комерційні акти № 450003/17, № 45003/17/2 є тотожними, з тією лише різницею, що в примірнику із закінченням / 2 заповнено розділ "Є".
6. Відносно аргументів відповідача про нарахування штрафу зазначено таке.
Відповідно до частини 1 статті 118 Статуту залізниць України за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезень.
Оскільки, предметом окремого договору, а саме: накладної № 53470936 було перевезення у вагоні № 95731782 насіння соняшника масою 44400 кг, за що мала бути сплачена провізна плата у розмірі 15336,00 грн., наявні підстави для стягнення штрафу у розмірі 76680,00 грн.
Аргументи Приватного акціонерного товариства "Миронівський хлібопродукт"
1. Аргументи позивача про результат комісійного переважування вагону № 95731782, а саме: невідповідності маси вантажу, що зафіксовано та підтверджується Книгою обліку контрольних зауважень та перевірки кількості вантажу у вагонах, не підлягає врахуванню судом, з огляду на те, що ведення Книги обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагонах передбачене Інструкцією з ведення станційної комерційної звітності, затвердженої наказом Укрзалізниці від 04.06.2003 № 147-Ц, який не пройшов державної реєстрації в Міністерстві юстиції України у встановленому порядку.
Тобто, застосування вказаного наказу зводиться до внутрішнього використання підрозділами залізниці та не створює юридичних наслідків для інших учасників правовідносин.
2. Відповідно до пункту 3.4 Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки (ЗВВТ) на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 31.07.2012 № 442 результати зважування на електронних ЗВВТ повинні видаватись у друкованому вигляді, для чого конструкція ваго процесора має передбачати можливість підключення до нього друкувального пристрою.
Відповідно до технічного паспорту ЗВВТ, вагонні ваги позивача прийняті в експлуатацію 26.12.2012, тобто, в супереч вищевказаної норми Інструкції, позивачем до суду не надано виписку з книги обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагонах з виписками Кузьміч Т.І, без надання доказів у належному друкованому вигляді.
Отже, матеріали справи не містять доказів, що переваження спірного вантажу здійснено саме на вагах, паспорт яких надано до суду.
3. Згідно з технічним паспортом ваговимірювальної техніки № 14, на якій зважено вагон № 95731782: 28.12.2019 міститься запис щодо проведення профілактичного технічного обслуговування, 28.12.2019 міститься запис щодо підтвердження придатності вагів до застосування (наявний відбиток повірочного тавра), 28.12.2019 міститься запис щодо проведення повірки вагів (відсутній відбиток повірочного тавра), тобто, станом на 28.12.2019 зазначені ваги, які здійснювали перевантаження вагону № 95731782, не повірені, оскільки запис у паспорті не відповідає вимогам, що визначені в Інструкції № 442 та не засвідчений повірочним тавром.
Крім того, згідно з технічним паспортом від 24.04.2014 ваговимірювальної техніки, на яких зважено відповідачем вагон № 957317482 зазначено: дату прийняття в експлуатацію - 26.07.2020, строк експлуатації - 12 років, міжповірочний інтервал - 1 раз на 6 місяців та факт повірки (похибка 2-25т. +/-1е.; 25-100 т. +/- 1 е, контрольне число відсутнє), отже, з вказаного вбачається, що технічні властивості/показник вагонних вагів сторін є різними, про що свідчить, у тому числі, і зазначена похибка.
4. Також, долучений до матеріалів справи комерційний акт суперечить вимогам чинного законодавства, з огляду на таке.
Із комерційного акту № 450003/17/2 від 28.01.2020 вбачається, що його підписано заступником начальника станції Клюєвим А.С., пр-здавальник Здор Ю.Ю. та працівницею станції Кузьмич Т.І.
У розділі Д «Опис виявленого із зазначенням кількості недостачі або надлишку» вказано, що зав. Вантажним двором за штатним розкладом немає.
Однак, вказане не може бути прийнято до уваги, оскільки позивачем на підтвердження своєї позиції не надано штатного розпису структурного підрозділу «Станції Нижньодніпровська залізниця».
При цьому, з наданих документів не вбачається, що станом на 28.01.2020 відсутня така посада як начальник вантажного району.
5. Крім того, до матеріалів справи долучено накладну № 45097995 з відміткою про складання комерційного акту № 450003/17 вага більше документу - 1340 кг, проте, долучений до матеріалів справи комерційний акт містить інше посилання на № 450003/17/2 від 28.01.2020.
6. Маса у розмірі 1340 кг як розбіжність, перебуває в межах округленої маси вантажу, оскільки, маса за проїзд визначається з розрахункової маси, що визначена в пункті 4.3 Тарифного керівництва № 1 (затвердженого Наказом Мінтрансу від 26.03.2009 № 317), отже, відсутні підстави для стягнення штрафу.
7. Також, до матеріалів справи додано акт загальної форми № 73 від 28.01.2020, складений заступником начальника станції Клюєвим А.В., пр-здавальника Здор Ю.Ю. та АВР Кузьмич Т.І., яким 28.01.2020 зафіксовано масу вантажу більше на 1340 кг, проте, накладна № 53470936 не містить відповідних відомостей про його складання, натомість, містить відомості про акт загальної форми 4499Т, який не містить відомостей про виявлення розбіжностей.
Норми права, що підлягають застосуванню
Згідно з статтею 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами, що видаються відповідно до них.
Відповідно до частини 3 статті 909 Цивільного кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.
Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюється транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами (частина 5 статті 307 Господарського кодексу України).
Частиною 2 статті 1 Статуту залізниць України (далі-Статут), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, передбачено, що Статут визначає права, обов'язки і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.
Статтею 6 Статуту визначено, що накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил, і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони одержувача.
Відповідно до статті 23 Статуту відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).
Оформлення накладної має здійснюватися відповідно до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 №863/5084.
Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем (частина 1 пункту 1.2 Правил).
Пунктом 1.3 вказаних Правил визначено, що усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником у відповідні графи. Виправлення не допускаються; у разі необхідності зміни відомостей, унесених до перевізного документа, відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ. Зміни, які вносяться до перевізного документа залізницею, засвідчуються посадовою особою залізниці із зазначенням дати та найменування станції, на якій внесено зміни.
Згідно з статтею 37 Статуту під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса; маса вантажів визначається відправником.
Пунктом 7 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 передбачено, що маса вантажів, які перевозяться навалом, насипом, наливом, визначається зважуванням на вагонних вагах. Допускається використання інших типів ваг, крім вагонних, за умови їх відповідності вимогам законодавства про метрологію.
Відповідно до пункту 28 вказаних Правил вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.
У силу приписів частини 1-2 статті 24 Статуту, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній. Залізниця має право перевірити правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Згідно з частиною 1 статті 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Пунктом 2 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002р. № 334, комерційні акти складаються для засвідчення, зокрема, невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах.
Відповідно до пункту 4 вказаних Правил комерційні акти складаються: на місцях загального користування - у день вивантаження або в день видачі вантажу одержувачу; при вивантаженні на місцях незагального користування - у день здачі вантажу одержувачу, у цьому разі перевірка повинна здійснюватись до вивантаження або в процесі вивантаження чи зразу ж після нього. У разі перевірки маси вантажу зважуванням на вагонних вагах, якщо маса тари приймається за трафаретом на вагоні, комерційний акт складається в день зважування вагона з вантажем; якщо маса тари вагона визначається зважуванням його після вивантаження, комерційний акт складається в день зважування порожнього вагона; на вантаж, що перебуває у дорозі - у день виявлення обставин, що підлягають оформленню комерційним актом. У разі неможливості скласти комерційні акти в указані терміни вони складаються у всіх випадках не пізніше наступної доби.
Відповідно до частин 1-2 статті 549 Цивільного кодексу України: неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Статтею 122 Статуту передбачено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Згідно з частиною 1 статті 118 Статуту за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
Відповідно до пункту 10 Правил складання актів встановлено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акту можуть бути залучені також інші працівники залізниці.
Вищенаведені норми свідчать про те, що залізниця не зобов'язана перевіряти відповідність вказаних відправником вантажу даних, які зазначені у накладній, при прийнятті вантажу до перевезення. А вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.
Фактичні обставини, встановлені судом, докази, що прийняті та відхилені судом, мотиви прийняття або відхилення кожного доказу та аргументу, викладеного сторонами у матеріалах справи та висновки суду за результатами розгляду справи
1. У січні 2020 року зі станції Добропілля Донецької залізниці Приватне акціонерне товариство «Миронівський хлібопродукт» здійснило відправлення вагону № 95731782 згідно з накладною № 53470936 на станцію Ладжин Одеської залізниці.
При проходженні вагону через станцію Нижньодніпровськ - Вузол Придніпровської залізниці, на підставі статті 24 Статуту залізниць України залізницею проведено перевірку маси вантажу, під час якої виявлено, що маса вантажу у вищезазначеному вагоні не відповідає масі, вказаній відправником у накладній, що підтверджується комерційним актом № 450003/17 від 28.01.2020.
У матеріалах справи наявна копія виписки з Книги обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагоні № 95731782, за результатами контрольного зважування 28.01.2019, яке здійснено ЗВВТ, маса вантажу у вагоні № 95731782 складає: нетто фактична - 45740 кг, нетто за документами - 44400 кг, відхилення в масі складає - 1340 кг.
Згідно з пунктами 1.1, 1.2, 1.3 Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 31.07.2012 № 442, ця Інструкція розроблена відповідно до положень Законів України "Про метрологію та метрологічну діяльність", Про залізничний транспорт" і спрямована на забезпечення єдності вимірювань, безпеки руху поїздів, схоронності вантажів під час перевезень залізничним транспортом. Інструкція визначає загальні положення, порядок обліку, встановлення, метрологічного забезпечення та обслуговування засобів ваговимірювальної техніки, вимоги до залізничних колій, де встановлюються вагонні ваги, структуру управління ваговим господарством на залізничному транспорті, порядок здійснення контролю за станом засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті. Вимоги цієї Інструкції є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України, діяльність яких пов'язана із застосуванням, розробленням, виготовленням, продажем, прокатом та обслуговуванням засобів ваговимірювальної техніки, призначених для визначення маси вантажів, які перевозяться залізничним транспортом України, і за результатами зважування на яких оформлюються перевізні документи.
Пунктами 3.46, 3.47 вказаної Інструкції передбачено, що не допускається заїзд рухомого складу на вагонні ваги, які не пройшли необхідного діагностичного обстеження, мають прострочені терміни повірки чи огляду-перевірки або мають видимі деформації, тріщини в опорних частинах важелів та в елементах фундаменту, стійок, балок (поздовжніх та поперечних). Не допускається зважування вантажів, що перевозяться залізницями, на ЗВВТ, у яких зокрема прострочені терміни повірки, прострочені терміни огляду-перевірки.
Пунктом 4.1 вказаної Інструкції передбачено, що на ЗВВТ за результатами зважування, згідно з якими оформляються перевізні документи під час перевезень залізничним транспортом, поширюється метрологічний нагляд. ЗВВТ підлягають повірці або державній метрологічній атестації.
Повірка чи державна метрологічна атестація ЗВВТ проводиться у порядку, встановленому ДСТУ 2708:2006 "Метрологія. Повірка засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення" та ДСТУ 3215-95 "Державна система забезпечення єдності вимірювань. Метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення".
Використання ЗВВТ, які не пройшли повірку або державну метрологічну атестацію, забороняється.
Згідно з пунктом 5.37 зазначеної Інструкції своєчасність проведення повірки, огляду-перевірки, діагностичного обстеження, приведення вагонних ваг у відповідність із проектною та конструкторською документацією забезпечує власник вагонних ваг.
Матеріали справи містять технічний паспорт засобу ваговимірювальної техніки (ЗВВТ) № 14, згідно з яким 28.12.2019 засобом пройдено повірку та зазначено, що ваги придатні до застосування, що підтверджується повірочним тавром.
Крім того, відповідно до пункту 12 Технічного паспорту інтервал між оглядами - перевірками ЗВВТ складає 6 місяців.
Отже, з урахуванням дати проведення повірки - 28.12.2019, повірочного інтервалу між оглядами 6 місяців та дати переваження вагону - 28.01.2020, суд дійшов висновку, що здійснена повірка ЗВВТ розповсюджується на дату зважування, тобто, аргументи відповідача, у цій частині, підлягають відхиленню.
2. Пунктом 8 Правил складання актів встановлено, що комерційні акти складаються у трьох примірниках на бланках установленої форми і заповнюються на друкарській машинці або чорнилами чітко, без будь-яких виправлень. На кожному акті проставляється штемпель станції. Другий примірник акту видається одержувачу на його вимогу.
Відповідно до пункту 10 Правил складання актів встановлено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акту можуть бути залучені також інші працівники залізниці.
Комерційним актом № 450003/17/2 від 28.01.2020, що підписаний Заст. ДС - Клюєв А.С., АРВ - Кузьміч Т.І., Пр-здавальник - Здор Ю.Ю., одержувачем засвідчено факт розбіжності маси вантажу, зазначеної у перевізному документі № 53470936 від 25.01.2020, а саме: у вагоні № 95731782.
Згідно з розділом "Д" при переваженні вагона в статичному режимі, з повною зупинкою та розчепленням, у присутності заступника ДС - Клюєва, АРВ - Кузьміч, прийомоздавальника - Здор, одержувача, на справних вагонних 150 тн. Електронно-тензометричних вагах ст. Нижньодніпровськ-Вузол заводський № 032, що пройшли держповірку 28.12.2019 виявилось: вага брутто - 70200 кг, тара за документом - 24460 кг, вага нетто 45740 кг, що більше ваги, вказаної в документі на 1340 кг. При повторному зважуванні вагону вага підтвердилася. Зав. вантажним двором за штатним розкладом немає.
Зауважень на складений комерційний акт одержувачем зафіксовано не було.
Як вбачається з долученого до матеріалів справи наказу № 26 від 03.01.2020 Акціонерного товариства «Українська залізниця» прийомоздавальнику вантажу та багажу ОСОБА_1 надано повноваження на підписання комерційних актів замість: начальника вантажного району, завідувача вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи, з огляду на відсутність на станції Нижньодніпровськ-Вузол по штатному розкладу таких посад.
Відповідно до пункту 2 Робочої інструкції Агента з розшуку вантажів та багажу - ОСОБА_2 складає комерційні акти по виявленим випадкам неохоронних перевезень вантажу, який прибуває призначення на станцію Нижньодніпровськ-Вузол з пункту перевантаження (перевірка стану вантажу). Згідно з пунктами 16, 18 Інструкції, за результатами перевірки - складає акти загальної форми ГУ-23 на вагони, в яких виявлено наднормативну нестачу або надлишок вантажу; - складає актові матеріали по застосуванню статті 122 Статуту залізниць України та надає його в Тех., ПД, ДНМ.
Також, матеріали справи містять посадову інструкцію заступника начальника станції Нижньодніпровськ-Вузол - Клюєва А.С.
Отже, допустимим доказом матеріальної відповідальності відповідача (вантажовідправника) є саме комерційний акт.
Комерційний акт складено на підставі акту загальної форми, накладної та витягу з журналу контрольного зважування вагону, що свідчить про встановлення надлишку ваги вантажу порівняно з вагою, зазначеною вантажовідправником у накладній.
Надаючи оцінку складеного залізницею комерційного акту № 450003/17/2 від 28.01.2020, з урахуванням того, що під час його складання одержувачем не було зазначено жодних зауважень, суд дійшов висновку, що цей акт відповідає вимогам законодавства і є допустимим доказом, який засвідчує матеріальну відповідальність Приватного акціонерного товариства «Миронівський Хлібопродукт», що, у свою чергу, спростовує аргументи відповідача.
3. Згідно з статтею 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому, відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Відповідно до пункту 1.1 Правил оформлення перевізних документів, на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. У разі пред'явлення до перевезення вантажу груповою відправкою або маршрутом відправник додає до накладної відомість вагонів (додаток 2 до цих Правил) або відомість вагонів і контейнерів, що перевозяться маршрутом (групою) за накладною (додаток 4 до Правил перевезення вантажів в універсальних контейнерах, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 №542, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.09.2001р. за №798/5989).
Обов'язок відправника зазначати у накладній відповідні реквізити, в т.ч. масу вантажу, установлено пунктами 2.1, 2.2, 2.3 Правил оформлення перевізних документів. Вантажовідправником заповнюється, зокрема, графа накладної "маса вантажу в кг, визначена відправником", де вказується маса вантажу у кілограмах. У разі визначення маси на вагонних вагах у відповідних графах зазначається маса брутто, тари вагона і нетто вантажу. Відправником також заповнюються графи: "Спосіб визначення маси", де зазначається, яким способом визначено масу вантажу. При зважуванні вантажу необхідно зазначити тип ваг: "на товарних вагах", "на вагонних вагах вантажопідйомністю...т", "на елеваторних вагах" чи інших вагах; "Навантаження засобами" зазначається "відправника", якщо навантаження здійснюється відправником. У графі 55 "Правильність внесених відомостей підтверджую" представник відправника вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. Представник відправника повинен мати довіреність на оформлення перевезення.
Маса вантажу вважається правильною, якщо різниця між фактично виявленою масою і зазначеною в перевізних документах не перевищує 0,2% (пункт 2.6 Правил оформлення перевізних документів).
Вищенаведені норми свідчать про те, що залізниця не зобов'язана перевіряти відповідність вказаних відправником вантажу даних, які зазначені у накладній, при прийнятті вантажу до перевезення. А вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.
Відтак, у данному випадку, різниця між фактично виявленою масою і зазначеною в перевізних документах не повинна перевищувати (44400*0,2%) 88,8 кг, проте перевищення становить 1340 кг.
Статтею 118 Статуту залізниць України передбачено стягнення штрафу у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
У даному випадку, штрафна санкція не є договірною, а передбачена вищезазначеними положеннями Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457, якими чітко визначено розмір штрафу, який розраховується від провізної плати за всю відстань перевезення. Тобто, у даному випадку, актом цивільного законодавства визначено розмір (п'ятикратний) та порядок розрахунку, який розраховується від провізної плати.
Відповідно до пункту 6 Наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 року №317 "Про затвердження збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги та коефіцієнтів, що застосовуються до збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги" (надалі збірник тарифів) тарифи застосовуються при визначенні плати за перевезення вантажів вантажною і великою швидкістю та пасажирськими поїздами за відстань залізницями України:
У внутрішньому сполученні - від станції відправлення до станції призначення, які відкриті для виконання комерційних операцій згідно з Тарифним керівництвом №4 залізниць України.
Пунктом 11 вказаного збірнику тарифів встановлено, що плата за перевезення визначається згідно з Правилами застосування тарифів, наведеними в розділі II цього Збірника. Та відповідно пункту 2.2 Збірника обчислюється залежно від відстані перевезення.
Отже, провізна плата від якої розраховується розмір штрафу залежить від відстані перевезення, а не від маси вантажу, отже, розрахунок штрафних санкцій не може здійснюватись від ваги недостачі вантажу.
Отже, враховуючи вимоги статтей 118, 122 Статуту залізниць України, суд дійшов висновку, що штраф підлягає стягненню за сам факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитків.
Факт невідповідності маси вантажу, вказаної вантажовідправником у накладній №53470936 з фактичною масою на 1340 кг підтверджено комерційним актом № 450003/17/2 від 28.01.2020, який є належним та допустимим доказом у справі, тобто, встановлення цих обставин відповідно до наведених положень законодавства є підставою для відповідальності вантажовідправника - сплати штрафу в розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення, розрахунок якого є правильним (15336,00*5=7668,00 грн.).
Подібні правові позиції викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справах № 910/11599/17, № 904/12292/16, № 926/3327/16, № 906/754/17, № 910/11598/17, № 904/5877/17, № 905/1668/17, № 916/3615/16, № 904/10497/16, № 916/1992/17, № 925/1256/17, № 906/533/17, № 910/3930/17, № 910/11397/17, № 921/33/17.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування; питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Оцінюючи подані до матеріалів справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності та, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судовий збір за подання позовної заяви, в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 73, 74, 76-80, 129, 232, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
вирішив:
1. Позов (вх. № 2000/20 від 13.07.2020) Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" до Приватного акціонерного товариства "Миронівський хлібопродукт" про стягнення 76680,00 грн. штрафу за невірно зазначену в залізничній накладній масу вантажу задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Миронівський хлібопродукт" (08800, Київська обл., Миронівський р-н, м. Миронівка, вул. Елеваторна, буд. 1, код ЄДРПОУ 25412361) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" (49602, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 108, код ЄДРПОУ 40081237) за реквізитами для сплати штрафу: п/р НОМЕР_1 , в АТ "Ощадбанк", МФО 300465, код ЄДРПОУ 40081279, отримувач: філія "Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень" АТ "Укрзалізниця": штраф за невірно зазначену в залізничній накладній масу вантажу у розмірі 76680,00 грн. (сімдесят шість тисяч шістсот вісімдесят гривень).
3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Миронівський хлібопродукт" (08800, Київська обл., Миронівський р-н, м. Миронівка, вул. Елеваторна, буд. 1, код ЄДРПОУ 25412361) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" (49602, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 108, код ЄДРПОУ 40081237) за реквізитами для сплати судового збору: п/р НОМЕР_2 , Філія Дніпровське обласне управління АТ "Ощадбанк", МФО 305482, код ЄДРПОУ 40081237, отримувач: регіональна філія "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця": судовий збір у розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні).
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне рішення складено - 10.11.2020.
Суддя С.О. Саванчук