вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"13" жовтня 2020 р. м. Київ Справа № 911/883/20
Господарський суд Київської області у складі судді Колесника Р.М., за участю секретаря судового засідання Ступаченко С.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження справу за позовом
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )
до
колективного сільськогосподарського підприємства «Красилівське» (07451, Київська обл., Броварський район, с. Красилівка, вул. С. Басова, буд. 32, код 00849698)
Броварської районної державної адміністрації в Київській області (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Гагаріна, буд. 15, код 04054820)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:
ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 )
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:
ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , код НОМЕР_3 )
ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 , код НОМЕР_4 )
про визнання такими, що не відбулись загальні збори, визнання недійсним протоколу загальних зборів, скасування реєстраційних дій та відновлення становища, яке існувало
за участю представників учасників справи:
від позивача: ОСОБА_9;
від відповідача: Глущенко Є.М.;
від відповідача: не з'явився;
від третіх осіб: не з'явилися;
13.04.2020 до Господарського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі по тексту - ОСОБА_1 /позивач) до колективного сільськогосподарського підприємства «Красилівське» (надалі по тексту - КСП «Красилівське»/відповідач 1) та Броварської районної державної адміністрації в Київській області (надалі по тексту - Броварська РДА/відповідач 2), в якій позивач просить суд:
- визнати такими, що не відбулись загальні збори членів КСП «Красилівське» від 25.12.2019;
- визнати недійсними прийняті на загальних зборах членів КСП «Красилівське» рішення;
- визнати незаконною (протиправною) і недійсною реєстраційну дію державного реєстратора відділу реєстрації Броварської РДА Київської області Василенко Лесі Вікторівни від 27.12.2019 № 13551420003004934 щодо КСП «Красилівське»;
- зобов'язати Броварську РДА Київської області через відділ державної реєстрації скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційну дію щодо КСП «Красилівське» від 27.12.2019 № 13551420003004934;
- зобов'язати відповідача 2 відновити становище, що існувало до порушення в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про КСП «Красилівське», які були наявні станом на 27.12.2019.
В обґрунтування позову позивач посилався на те, що до моменту проведення зборів, в процесі їх проведення та оформлення документів після їх завершення було допущено низку порушень вимог законодавства. А саме, позивач зазначав, що було порушено порядок повідомлення членів підприємства про проведення зборів та враховуючи, що підприємство перебуває у стані ліквідації скликання загальних зборів можливе лише з ініціативи ліквідаційної комісії та лише з метою затвердження ліквідаційного балансу, спірним рішенням було змінено склад ліквідаційної комісії, коли як ані положення Статуту підприємства, ані положення Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» такої процедури не передбачають, на зборах був відсутній необхідний для проведення зборів кворум, а державна реєстрація відповідних змін була проведена державним реєстратором в день, в який відділ мав працювати без прийому громадян.
Ухвалою суду від 21.04.2020 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення виявлених судом недоліків.
27.04.2020 на адресу суду надійшли письмові пояснення, згідно яких виправлено виявлені судом недоліки.
Ухвалою суду від 04.05.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/883/20, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 27.05.2020.
19.05.2020 на адресу суд від Броварської районної державної адміністрації Київської області надійшла засвідчена копія протоколу загальних зборів (зборів уповноважених) засновників (учасників) КСП «Красилівське» від 25.12.2019.
25.05.2020 на адресу суду надійшов відзив КСП «Красилівське» на позовну заяву, в якому відповідач 1 зазначив про відсутність підстав для задоволення позову. В обґрунтування своїх заперечень відповідач 1 посилався на те, що в матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують членство позивача у складі підприємства, у зв'язку з його звільненням з роботи він припинив своє членство у підприємстві, доказом його виходу з числа членів підприємства є видача позивачу майнового сертифікату та сертифікату на право на земельну частку (пай), в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження порушення спірним рішенням прав та інтересів позивача, статутом підприємства не передбачено конкретного способу повідомлення про проведення зборів, державна реєстрація відповідних змін була проведена із дотриманням порядку, визначеного Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».
Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.05.2020 до участі у справі, у якості третіх осіб було залучено ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
05.06.2020 від представника позивача на адресу суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій було конкретизовано позовні вимоги, а саме викладено в новій редакції позовні вимоги щодо визнання недійсним рішення від 25.12.2019, а саме позивач сформулював ці позовні вимоги в наступній редакції: визнати недійсними прийняті на загальних зборах членів КСП «Красилівське» рішення про: 1) обрання голови та секретаря зборів (зборів уповноважених) засновників (учасників) КСП «Красилівське»; 2) щодо здійснення процедури ліквідації (припинення) КСП «Красиллівське», обрання голови комісії з припинення КСП «Красилівське»; 3) призначення уповноваженої особи для проведення державної реєстрації відповідних змін відомостей про КСП «Красилівське», які оформлені протоколом від 25.12.2019 (пункти № 1-3 Протоколу порядку денного).
Також 05.06.2020 від представника позивача надійшла відповідь на відзив в якій зазначив, що відомості, що містяться в ЄДР про кількість членів КСП - 646 осіб не відповідає дійсності та потребує уточненню, адже загальна кількість таких членів складає 1072 особи, з яких було обрано 117 уповноважених членів по 1 представнику від 10 членів, до протоколу зборів від 25.12.2019 не було долучено списку осіб, що були присутні на цих зборах, позивача неправомірно усунуто з посади члена ліквідаційної комісії, з дати прийняття рішення про ліквідацію підприємства єдиним керівним органом є комісія з припинення, державна реєстрація відповідних змін була проведена за відсутності в реєстраційній справі персонального переліку членів колективу підприємства, списку дійсних членів підприємства та оригіналу Статуту підприємства.
17.06.2020 від представника КСП «Красилівське» надійшло клопотання про закриття провадження у справі з мотивів, що розглядуваний спір не підлягає вирішенню в судах господарської юрисдикції через відсутність у цього спору ознак корпоративного, у задоволенні якого ухвалою суду від 06.08.2020 було відмовлено.
17.06.2020 на адресу суду надійшли письмові пояснення ОСОБА_2 , в яких він зазначив, що до дня звільнення з роботи був одним із засновників і членом КСП «Красилівське», є пайщиком на підставі майнового сертифікату, зборами уповноважених від 20.01.1998 був обраний до складу ліквідаційної комісії, а зборами від 18.12.1999 був обраний головою ліквідаційної комісії, з 21.08.2015 в ЄДР зазначений, як голова комісії з припинення або ліквідатор КСП «Красилівське».
ОСОБА_2 також вказує на те, що про проведення зборів не були повідомлені пайщики підприємства, на проведення зборів не було отримано згоди органу місцевого самоврядування. З 2005 року всі колишні члени КСП «Красилівське» перебували у статусі пайщиків. Єдиним керівним органом в підприємстві, що міг скликати загальні збори була комісія з припинення, а порядок денний міг включати лише питання про затвердження ліквідаційного балансу та вирішення питання додаткового розподілу земель. В ЄДР містяться відомості про кількість засновників - 646 осіб, однак поіменний перелік цих осіб відсутній, а загальна кількість членів КСП «Красилівське», які були включені до списків на участь у паюванні земель становить 1072 особи, поіменний список яких зафіксований у книгах видачі майнових сертифікатів, а тому зібрання, що відбулося 25.12.2019 не може вважатися зборами членів КСП «Красилівське», а прийняті рішення не мають правових наслідків для підприємства. З приводу зазначення в протоколі від 25.12.2019 про присутність на зборах 325 осіб то щодо внесення зазначених обставин до протоколу ОСОБА_2 подано заяву про внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Державного реєстру досудових розслідувань, державна реєстрація відповідних змін в ЄДР проведена державним реєстратором неправомірно.
17.06.2020 від ОСОБА_3 надійшли письмові пояснення по справі, в яких зокрема зазначено, що позивач припинив своє членство в підприємстві отримавши майновий сертифікат, а тому його права позивача спірним рішенням не могли бути порушеними. Також зазначено про відсутність як в Статуті підприємства так і в Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» конкретного способу повідомлення про проведення зборів.
06.07.2020 від представника позивача на адресу суду надійшли письмові пояснення по справі, в яких надано пояснення зокрема, щодо можливих підстав для відображення в ЄДР відомостей про наявність в товаристві 646 членів, розповсюдження оголошення про проведення зборів було здійснено невідомим органом на території сіл Красилівське та Квітневе, зазначено про те, що загальна кількість пайщиків становить 1072 особи - колишні працівники, пенсіонери та їх спадкоємці, збори 25.12.2019 фактично місця не мали, а ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було лише підписано протокол, відображення відомостей в протоколі про присутність на зборах 325 осіб є недостовірним, правом бути обраним до складу органів самоврядування підприємства наділені виключно члени підприємства, якими новопризначений склад комісії з припинення не є, державний реєстратор мав відмовити у державній реєстрації змін до відомостей на підставі рішення від 25.12.2019 на підставі, визначеній п. 10 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань».
14.07.2020 на адресу суду від представника відповідача 1 надійшло клопотання про долучення доказів.
05.08.2020 на адресу суду від Броварської районної державної адміністрації Київської області надійшла заява, в якій відповідачем 2 зазначено про те, що матеріали реєстраційної справи КСП «Красилівське» згідно протоколу виїмки від 21.06.2012 було вилучено, в матеріалах реєстраційної справи міститься список 646 осіб - учасників товариства покупців членів трудового колективу державного сільськогосподарського підприємства «Красилівське», які згідно п. 1.2. Статуту є засновниками КСП «Красилівське». Поіменованого списку 1072 осіб - членів КСП в матеріалах реєстраційної справи не має.
Ухвалою суду від 06.08.2020 підготовче провадження закрито та призначено справу до розгляду по суті на 09.09.2020.
27.08.2020 від представника відповідача 1 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, а саме відповідь виконавчого комітету Калинівської сільської ради Броварського району Київської області № 1150 від 17.08.2020, в якій зокрема зазначено про те, що виконавчий комітет не володіє інформацією щодо того чи є ОСОБА_1 учасником, засновником, членом КСП «Красилівське».
В судових засіданнях 09.09.2020 та 30.09.2020 судом оголошувалася перерва до 30.09.2020 та 13.10.2020 відповідно.
30.09.2020 на адресу суду від представника відповідача 1 надійшли письмові пояснення по справі.
В судове засідання 13.10.2020 з'явились представники позивача та відповідача 1. Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, представник відповідача 1 проти позовних вимог заперечив та просив суд відмовити в задоволені позову в повному обсязі.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
25.12.2019 в с. Красилівка Броварського району Київської області відбулися загальні збори (збори уповноважених) засновників (учасників) КСП «Красилівське», оформлені протоколом від 25.12.2019.
Зі змісту протоколу від 25.12.2019 вбачається, що загальна кількість засновників (учасників) КСП «Красилівське» становить 646 осіб, взяли участь у зборах 325 осіб.
До порядку денного було включено наступні питання: 1. Обрання голови та секретаря загальних зборів (зборів уповноважених) засновників (учасників) КСП «Красилівське». 2. Щодо здійснення процедури ліквідації (припинення) КСП «Красилівське», обрання складу комісії з припинення КСП «Красилівське», обрання голови комісії з припинення КСП «Красилівське». 3. Призначення уповноваженої особи для проведення державної реєстрації відповідних змін відомостей про КСП «Красилівське».
За результатами голосування обрано головою зборів ОСОБА_4 , а секретарем ОСОБА_3 , з наданням їм права підпису протоколу загальних зборів. Обрано комісію з припинення КСП «Красилівське» у складі ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 .. Обрано головою комісії з припинення ОСОБА_4 .. Позбавлено ОСОБА_2 права вчиняти від імені КСП «Красилівське» юридично значимі дії без довіреності, в тому числі підписувати будь-які документи в якості голови комісії з припинення або ліквідатора КСП «Красилівське». Зобов'язано Носача О.О. передати обраному голові комісії з припинення ОСОБА_4 всі печатки, справи, фінансово-господарську документацію, договори, оригінали правовстановлюючих документів та технічної документації на земельні ділянки й майно КСП «Красилівське», іншу документацію, яка стосується КСП «Красилівське». Уповноважено ОСОБА_4 на проведення державної реєстрації відповідних змін відомостей про КСП «Красилівське» ЄДР.
За всі зазначені рішення «за» проголосувало 325 осіб.
Зазначений протокол зборів підписано ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , підписи яких на протоколі 27.12.2019 засвідчено Базир Н.М. приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу.
27.12.2019 державним реєстратором Василенко Л.В. проведено державну реєстрацію змін відомостей про КСП «Красилівське» в ЄДР 13551420003004934 щодо зміни складу комісії з припинення.
Заперечуючи саму подію зборів членів КСП «Красилівське», як такі, що відбулися 25.12.2019, законність прийнятих на них рішень та посилаючись на незаконність наступної державної реєстрації відомості про зміни в ЄДР позивач звернувся до суду із розглядуваним позовом та, з урахуванням заяви 05.06.2020, остаточно просив суд: визнати такими, що не відбулись загальні збори членів КСП «Красилівське» від 25.12.2019; визнати недійсними прийняті на загальних зборах членів КСП «Красилівське» рішення про: 1) обрання голови та секретаря зборів (зборів уповноважених) засновників (учасників) КСП «Красилівське»; 2) щодо здійснення процедури ліквідації (припинення) КСП «Красиллівське», обрання голови комісії з припинення КСП «Красилівське»; 3) призначення уповноваженої особи для проведення державної реєстрації відповідних змін відомостей про КСП «Красилівське», які оформлені протоколом від 25.12.2019 (пункти № 1-3 Протоколу порядку денного); визнати незаконною (протиправною) і недійсною реєстраційну дію державного реєстратора відділу реєстрації Броварської РДА Київської області Василенко Лесі Вікторівни від 27.12.2019 № 13551420003004934 щодо КСП «Красилівське»; зобов'язати Броварську РДА Київської області через відділ державної реєстрації скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційну дію щодо КСП «Красилівське» від 27.12.2019 № 13551420003004934; зобов'язати відповідача 2 відновити становище, що існувало до порушення в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про КСП «Красилівське», які були наявні станом на 27.12.2019.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 25.12.2019 на загальних зборах членів КСП «Красилівське» було прийнято рішення, яке, за доводами позивача, є таким, що порушує його права та законні інтереси, та прийняте з порушенням Статуту підприємства та діючого законодавства. Згідно протоколу зборів уповноважених членів КСП «Красилівське» від 20.01.1998 № 7 ОСОБА_1 був обраний до складу ліквідаційної комісії підприємства, яке з 20.01.1998 перебуває у стані ліквідації. Згідно протоколів зборів уповноважених членів КСП «Красилівське» від 20.01.1998 № 7 та від 18.12.1999 № 8 ОСОБА_2 обраний до складу ліквідаційної комісії КСП «Красилівське» та призначений головою підприємства та ліквідаційної комісії. Підприємство перебуває в стані ліквідації, ніякий інший порядок скликання загальних зборів членів КСП «Красилівське», ніж той, що встановлений п. 12.7. Статуту КСП «Красилівське», під час здійснення ліквідаційної процедури підприємства статутом не передбачено, а тому проведенням зборів 25.12.2019, що були скликані із порушенням зазначеної процедури, порушено права позивача та інших членів, яким повідомлення про проведення загальних зборів не надсилалося чим позбавлено їх можливості взяти в них участь. На загальних зборах, що відбулись 25.12.2019 було порушено процедуру винесення питань на порядок денний та дотримання кворуму для прийняття рішень членами КСП «Красилівське», оскільки для прийняття правомочних рішень мало б бути 804 особи (3/4 від загальної кількості пайщиків підприємства - 1072 особи), а згідно п. 4.4. Статуту, рішення приймається простою більшістю, а саме із числа 804 осіб, тобто 403 особи, як стверджує позивач, мали б проголосувати «за» для прийняття відповідного рішення, проте, за доводами позивача, на зборах були присутні особи, кількість яких не перевищувала 50 осіб. Оскільки, протокол загальних зборів КСП «Красилівське», на думку позивача, прийнятий з порушенням статуту підприємства та чинного законодавства, тож підставними є вимоги про визнання незаконною (протиправною), недійсною та скасування реєстраційної дії державного реєстратора від 27.12.2019 № 13551420003004934 щодо КСП «Красилівське» та вимога про відновлення становища, що існувало до порушення права.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.
За змістом положень Статуту Підприємства:
- КСП «Красилівське» є добровільним об'єднання громадян у самостійне підприємство для спільного виробництва сільськогосподарської продукції та товарів і діє на засадах підприємництва та самоврядування (п. 1.1 Статуту);
- підприємство засноване в процесі приватизації майна державного сільськогосподарського підприємства «Красилівське». Засновником підприємства є трудовий колектив державного сільськогосподарського підприємства «Красилівське» (п. 1.2. Статуту);
- членами Підприємства можуть бути громадяни, які досягли 16 річного віку, виявили бажання та здатні брати участь у здійсненні цілей Підприємства і визнають його статус. На день утворення Підприємства до складу членів Підприємства увійшли робітники державного сільськогосподарського Підприємства «Красилівське», що виявили бажання і прийняли участь у прийнятті рішення про утворення Підприємства, пенсіонери радгоспу «Красилівський» і державного сільськогосподарського Підприємства «Красилівське», а також два робітники радгоспу «Красилівський», які тимчасово були обрані на виборчі посади у органах державної влади, один робітник обраний на виборчу посаду в профспілках. Надалі до членів Підприємства можуть бути зараховані згідно рішення вищого органу Підприємства ( загальних зборів, або зборів уповноважених) працездатні громадяни, які в додаток до вимог ч.1 цього пункту працювали в Підприємстві по трудовій угоді (контракту) не менше 3 років, зарекомендували себе задовільно, і за прийом яких проголосує більша половина присутніх на зборах членів Підприємства, або уповноважених. По завершенню 3-річного строку праці в Підприємстві по контракту громадянин подає заяву про прийняття його в члени Підприємства. Заява розглядається правлінням у місячний строк після її узгодження з радою трудового колективу підрозділу, де працює подавач заяви. Рішення правління набуває чинності після його затвердження зборами уповноважених Підприємства в присутності заявника. Громадянин, який подав заяву про прийняття в члени Підприємства, користується правами і несе обов'язки члена Підприємства з моменту прийняття рішення правлінням про рекомендацію зборам уповноважених задовольнити його прохання. Після затвердження цього рішення заявник стає повноправним членом Підприємства, на його ім'я відкривається пайовий рахунок. Початкова сума паю розраховується на загальних засадах у відповідності до трудового внеску заявника, визначеного за три роки його роботи за контрактом (п. 3.1. Статуту);
- підставами припинення членства в Підприємстві можуть бути випадки, які передбачені діючим законодавством України про працю (Кодексом законів про працю України), цим статутом (п. 3.2. Статуту);
- член Підприємства має право: брати участь в управлінні справами Підприємства, обирати і бути обраним до органів самоврядування, ревізійної комісії та посадових осіб; одержувати частки доходів або продукції, що підлягає розподілу на його грошові і майнові внески, а також кошти пайового фонду; на одержання паю натурою, грішми, або цінними паперами у разі добровільного виходу з Підприємства і подальше розпорядження паем за власним розсудом (п. 3.4. Статуту);
- членство у Підприємстві припиняється в разі виходу або виключення із членів Підприємства. Звільнення з роботи в Підприємстві працездатного члена Підприємства, крім випадків виходу на пенсію або переходу на групу Інвалідності, проводиться одночасно з виходом його із членів Підприємства (п. 3.6. Статуту);
- член підприємства має право добровільного виходу із Підприємства, попередивши про це правління в письмовій формі за два тижні. При наявності поважних причин правління повинно прийняти рішення про вихід із членів Підприємства робітника у строк, про який він просить. Якщо працівник після закінчення строку попередження змінив наміри щодо виходу із членів Підприємства та звільнення з роботи, він повинен письмово відізвати своє попередження не пізніше останнього робочого дня двотижневого строку (п. 3.7 Статуту);
- членство в Підприємстві зберігається за працівниками, які тимчасово вибули з Підприємства у випадках: проходження дійсної строкової військової служби; обрання на виборну посаду; вступу на навчання з відривом від виробництва за направленням Підприємства; в інших випадках, передбачених законодавством; при припиненні роботи по старості, або інвалідності (п. 3.8. Статуту);
- членство в Підприємстві може бути припинено у випадках зміни в організації виробництва і праці, при скороченні чисельності або штату працівників. При цьому працівники, що вивільняються, мають право на гарантії і компенсації, передбачені чинним законодавством (п. 3.9. Статуту);
- спори, що виникають із членських відносин, вирішуються вищим органом самоврядування Підприємства або народним судом (п. 3.11. Статуту);
- самоврядування в підприємстві забезпечується на основі права членів підприємства брати участь у вирішенні всіх питань його діяльності, виборності та підзвітності виконавчо-розпорядчих органів, обов'язковості рішень, прийнятих більшістю, для всіх членів підприємства (п. 4.1. Статуту);
- вищим органом самоврядування підприємства є загальні збори його членів або збори уповноважених членів підприємства. У період між зборами справами підприємства керує правління. Повноваження загальних зборів (зборів уповноважених) і правління визначаються Статутом Підприємства з числа його членів. Норми представництва уповноважених визначаються правлінням з урахуванням максимально можливого залучення членів Підприємства до управління справами Підприємства (п. 4.2. Статуту);
- загальні збори, або збори уповноважених членів підприємства: приймають рішення про реорганізацію і ліквідацію підприємства про його участь в акціонерних товариствах, корпораціях, асоціаціях, концернах та Інших об'єднаннях; вирішують інші важливі питання діяльності підприємства (п. 4.3. Статуту);
- збори уповноважених членів Підприємства скликаються правлінням в міру необхідності, але не рідше одного разу на рік. Правління Підприємства зобов'язане також скликати збори уповноважених, якщо цього вимагатиме не менш як 1/3 працюючих членів підприємства або ревізійна комісія. Збори уповноважених членів Підприємства правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні не менше 3/4 кількості уповноважених. Збори уповноважених у межах своїх повноважень приймають рішення, які набувають чинності з моменту їх прийняття, якщо не встановлено іншого строку введення цих рішень у дію, доводиться до виконавців і є обов'язковими для виконання. Рішення на зборах приймаються простою більшістю голосів (п. 4.4. Статуту).
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» (надалі - підприємство) є добровільним об'єднанням громадян у самостійне підприємство для спільного виробництва сільськогосподарської продукції та товарів і діє на засадах підприємництва та самоврядування.
Згідно зі ст. 5 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» членство в підприємстві ґрунтується на праві добровільного вступу до членів підприємства і безперешкодного виходу із складу його членів. Членами підприємства можуть бути громадяни, які досягли 16-річного віку, визнають і виконують його статут.
Статтею 7 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» визначено, що об'єктами права колективної власності підприємства є земля, інші основні та оборотні засоби виробництва, грошові та майнові внески його членів, вироблена ними продукція, одержані доходи, майно, придбане на законних підставах. Об'єктами права власності підприємства є також частки у майні та прибутках міжгосподарських підприємств та об'єднань, учасником яких є підприємство. Майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам. Суб'єктом права власності у підприємстві є підприємство як юридична особа, а його члени - в частині майна, яку вони одержують при виході з підприємства.
За змістом ст. 22-24 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» самоврядування в підприємстві забезпечується на основі права членів підприємства брати участь у вирішенні всіх питань його діяльності, виборності та підзвітності виконавчо-розпорядчих органів, обов'язковості рішень, прийнятих більшістю, для всіх членів підприємства. Вищим органом самоврядування у підприємстві є загальні збори його членів або збори уповноважених. У період між зборами справами підприємства керує правління. Повноваження загальних зборів (зборів уповноважених) і правління визначаються статутом підприємства. Загальні збори (збори уповноважених): приймають статут підприємства, вносять до нього зміни та доповнення; вирішують питання про обрання правління, його голови та ревізійної комісії підприємства; приймають рішення про реорганізацію і ліквідацію підприємства, про його участь в акціонерних товариствах, корпораціях, асоціаціях, концернах та інших об'єднаннях; вирішують інші важливі питання діяльності підприємства. Демократичність самоврядування у підприємстві забезпечується додержанням закріпленої в його статуті системи організаційно-управлінських і процедурно-правових норм.
Згідно з ч. 2 ст. 97 Цивільного кодексу України органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з частинами 1, 5 ст. 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства. Рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Ця норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення.
Задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) цього права відповідачем з урахуванням належно обраного способу судового захисту.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.
Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому, позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.
Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.
Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення учасника товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів учасника товариства рішенням загальних зборів.
Для визнання недійсним рішення загальних зборів необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.
Судом враховано, що ані положення Статуту підприємства, ані положення Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» не передбачають чіткого, конкретного та передбачуваного порядку повідомлення членів підприємства про проведення відповідних зборів, а тому суд позбавлений можливості дійти висновку, про порушення порядку скликання відповідних зборів, адже така процедура не є визначеною.
Посилання позивача про необхідність застосування до розглядуваних правовідносин, порядку скликання та проведення загальних зборів, що було проведено 25.12.2019 положень Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» судом відхиляються з огляду на те, що цей Закон визначає правовий статус саме товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов'язки їх учасників, тобто є спеціальним нормативним документом, що регулює діяльність товариств та розповсюдження положень зазначеного закону щодо діяльності управління та припинення колективного сільськогосподарського підприємства не є виправданим з огляду на значну відмінність у зазначених різновидах підприємств.
Доводи позивача про те, що на його адресу не направлялося запрошення у письмовій формі з зазначенням місця, дати та часу проведення зборів не можуть бути прийняті судом у якості аргументів на підтвердження порушення порядку скликання відповідних зборів, з огляду на відсутність як в положеннях Статуту підприємства, так і в положеннях спеціального, по відношенню до колективного сільськогосподарського підприємства, закону вимог щодо дотримання саме такого порядку повідомлення членів підприємства про проведення зборів.
Разом з тим, судом вбачається певною мірою обізнаність позивача про проведення зборів, адже ним не заперечується факт розповсюдження відповідачем 1 оголошення про проведення таких зборів, а перебіг самих зборів ним чи його довіреними особами фіксувалися, а тому суд позбавлений можливості дійти висновку про порушення процедури повідомлення членів підприємства про проведення відповідних зборів та, власне, і про те, що збори від 25.12.2019 є такими, що не відбулися.
Водночас, суд позбавлений надати оцінку відеофіксації загальних зборів, що відбулись 25.12.2019 як доказу, оскільки такий доказ не відповідає вимогам належності і допустимості, адже його подано з порушенням вимог ч. 2 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України.
Щодо відсутності на зборах необхідного кворуму, який, за твердженням позивача мав становити не менше ѕ від загальної кількості уповноважених загальної кількості членів підприємства, яка становить 1072 особи, а не 646 осіб, як зазначено в протоколі від 25.12.2019, суд приходить до наступних висновків.
Так, дійсно в протоколі від 25.12.2019 зазначено, що загальна кількість членів підприємства становить 646 осіб, з яких присутніми на зборах є 325 осіб, тобто проста більшість членів підприємства.
Як вбачається з відомостей, що містилися в ЄДР станом на час проведення зборів, загальна кількість членів підприємства становить саме 646 осіб.
Позивач стверджує, що відомості, що містяться в ЄДР застарілі та підлягають відповідного коригування, адже належна кількість членів підприємства становить 1072 особи та саме від цієї кількості мав визначатися кворум.
Поряд із цим, за змістом ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.
Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку про необхідність виходити із того, що загальна кількість членів підприємства становить саме 646 осіб та необхідний для повноважності зборів кворум має обраховуватися саме від цієї кількості членів.
З положень Статуту підприємства (пунктів 4.2.-4.4.) вбачається, що в підприємстві можуть діяти як загальні збори членів підприємства, так і збори уповноважених членів. При цьому вимога про необхідність присутності на зборах не менше ніж ѕ стосується саме зборів уповноважених. Окремої вимоги щодо кваліфікованої більшості, яка має бути присутня на загальних зборах членів підприємства положення Статуту не містять. Не містяться такі застереження і в Законі України «Про колективне сільськогосподарське підприємство».
З матеріалів справи та змісту протоколу від 25.12.2019 не вбачається, що цього дня проводилися саме збори уповноважених, а тому визначення кворуму від загальної кількості членів підприємства - 646 осіб та встановлення його у кількості, що перевищує 50% загальної кількості членів підприємства є цілком правильним та не порушує ані положень Статуту підприємства, ані положень Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство».
Доводи позивача про те, що фактична кількість членів, що мали право приймати участь у відповідних зборах, та від якої мав би обраховуватися необхідний кворум (3/4) становить 1072 особи судом відхиляються з огляду, як на відсутність належних та допустимих доказів того, що саме ця кількість членів товариства мала право приймати участь у відповідних зборах, так і з огляду на висновки суду про те, що 25.12.2019 було проведено не збори уповноважених, а загальні збори членів підприємства.
В перебігу розгляду справи суду не надано належного обґрунтування того чому, якщо фактична кількість членів підприємства становить 1072 особи, відомості про це не було відображено у ЄДР, адже, як вбачається, така невідповідність існує вже тривалий час.
З огляду на це, суд не вбачає за можливе виходити, під час визначення питання правомочності зборів та обрахування необхідного кворуму, від кількості членів підприємства у 1072 особи, а тому зазначення у рішенні загальної кількості членів підприємства у кількості 646 особи, є таким, що відповідає офіційно визнаним відомостям, що містяться в ЄДР. Відповідно, кворум для прийняття рішень щодо питань порядку денного має обраховуватися саме від цієї кількості членів. Отже необхідна кількість членів підприємства для проведення відповідних зборів становить 323 особи, що за умови присутності на зборах 325 осіб є достатньою кількістю для того, щоб вважати відповідні збори повноважними.
Крім того, з огляду на особливий порядок набуття членства у підприємстві, що визначений п. 3.1. Статуту підприємства, за яким набуття такого членства пов'язане із прийняттям з цього питання відповідного рішення загальними зборами членів або зборами уповноважених, за відсутності доказів прийняття таких рішень, суд фактично позбавлений можливості дійти висновку про те, що перелік осіб з 1072 осіб, на який посилається позивач, є тотожним із дійсним переліком членів КСП «Красилівське», який має враховуватися під час визначення повноважності складу відповідних загальних зборів, на яких 25.12.2019 були прийняті спірні рішення.
Судом також враховано, що звернення позивача до суду обумовлено та обґрунтовано його твердженням про необхідність захисту його корпоративних прав, що полягають у праві приймати участь у роботі зборів підприємства та бути обраним до складу ліквідаційної комісії (комісії з припинення).
Встановивши неможливість достеменно пересвідчитися у недотриманні відповідачем 1 порядку скликання та проведення зборів від 25.12.2019, та, відповідно, встановити, що право позивача є порушеним в аспекті незабезпечення та порушення його права приймати участь у відповідних зборах, суд вважає, що спірне рішення має бути досліджене по суті, з метою встановлення чи є це рішення таким, що порушує права позивача, зокрема право бути членом комісії з припинення товариства.
Як вбачається, позивач посилається на неможливість на стадії перебування підприємства в процедурі ліквідації (припинення) прийняття зборами будь-яких рішень окрім рішення про затвердження ліквідаційного балансу. Тобто, на думку позивача скликання та проведення зборів з питань зміни складу комісії з припинення проводитися не могли.
Поряд із цим, ліквідаційна процедура застосована до відповідача 1 ще з 20.01.1998 на підставі рішення уповноважених членів КСП «Красилівське» (протокол № 7 від 20.01.1998).
З огляду на тривалість зазначеної процедури та імовірність виникнення у підприємства необхідності у вирішенні нагальних потреб, до яких можна віднести і питання про зміну складу комісії з припинення, суд вбачає, що саме по собі прийняття підприємством рішення від 25.12.2019 прав та інтересів позивача не порушує. Оцінка необхідності вирішення питань, зокрема щодо складу комісії з припинення є внутрішнім питанням підприємства та втручання суду у таку діяльність підприємства не є виправданим, адже суб'єктивного права позивача спірним рішенням порушено не було.
Як вже зазначалося, суд не знайшов підстав для висновку про те, що збори, які мали місце 25.12.2019 є такими, що не відбулися. У суду відсутні об'єктивні докази, які б підтверджували зазначені аргументи позивача.
Досліджуючи спірне рішення по суті, суд також не може дійти висновку про те, що право позивача є порушеним.
Як вбачається з відомостей з ЄДР, станом на день ухвалення цього рішення, позивач продовжує бути членом комісії з припинення, отже прийняття підприємством спірного рішення на права позивача, саме як члена цього органу, жодним чином не вплинуло.
Зміна та/чи доповнення складу такої комісії з припинення безпосередньо на права позивача не впливає, принаймні позивачем факту такого впливу не доведено, а тому суд приходить до висновку, що підстав вважати таке рішення недійсним лише тому, що воно могло стосуватися лише затвердження ліквідаційного балансу та з питань зміни складу комісії з припинення прийматися не могло, не має. Як вже зазначалося, загальні збори членів товариства можуть вирішувати і інші важливі питання діяльності підприємства. Важливість того чи іншого питання для підприємства має суб'єктивно оцінюватися самим підприємством, а не судом.
Суд повторюючись, зазначає, що тривалість ліквідаційної процедури (з 1998 року), вірогідність виникнення необхідності перегляду складу комісії з припинення, зміни/доповнення її складу є питанням, доцільність вирішення якого відноситься до сфери внутрішньої діяльності підприємства та необхідність у вирішенні такого питання цілком може виникнути.
Суд звертає увагу на ту обставину, що в 15.07.2015 зборами уповноважених КСП «Красилівське» повторно приймалося рішення про припинення КСП «Красилівське» та було змінено склад членів комісії, зокрема було змінено голову комісії на громадянина ОСОБА_2 та замінено інших членів комісії. Тобто, можна дійти висновку, що сталою є практика в підприємстві щодо вирішення питань, пов'язаних зі складом ліквідаційної комісії та, відповідно, вирішення зборами не тільки питання про затвердження ліквідаційного балансу, а й прийняття рішення з інших питань поточної ліквідаційної процедури підприємства.
В даному випадку, суд не вбачає достатніх підстав для тверджень про незаконність рішень, оформлених протоколом від 25.12.2019.
При цьому судом також враховано висновки Великої Палати Верховного Суду, що викладено в постанові від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, зокрема про те, що суди мають врахувати, що інтереси товариства можуть не збігатися з інтересами окремих його учасників, а інтереси учасників товариства, включаючи колишніх учасників, також не збігаються (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 у справі № 916/2084/17). Тому, вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, суди мали врахувати баланс інтересів усіх учасників і самого товариства, уникати зайвого втручання в питання діяльності товариства, які вирішуються виключно рішенням загальних зборів учасників товариства.
Таким чином, судом достеменно встановлено, що, з огляду на те, що прийняття спірного рішення від 25.12.2019 не призвело до виведення позивача зі складу членів комісії з припиненням права позивача на участь у діяльності підприємства, права брати участь в його управлінні та бути обраним у органи підприємства, отже право позивача порушено не було.
Посилання позивача на те, що спірне рішення порушує інтереси не тільки позивача, а також інших осіб, не можуть бути покладені в основу висновків суду про визнання спірного рішення недійсним, адже позивач не наділений повноваженнями щодо захисту прав та інтересів інших осіб, коло яких фактично не визначено або є доволі суперечливим. Як вже зазначалося, факту порушення спірним рішень прав та інтересів позивача судом в перебігу розгляду справи судом не встановлено.
При цьому, встановивши, що безпосереднє суб'єктивне право позивача спірним рішенням порушено не було, а питання, що було винесено на розгляд на відповідних зборах відносяться до питань внутрішньої діяльності підприємства, втручання до якої з боку суду може бути виправданим лише у разі, коли без цього порушене право позивача не може бути відновлене та за умови, що таке втручання не призведе до порушення балансу інтересів позивача, самого підприємства та інших членів, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову про визнання зборів такими, що не відбулися, та визнання недійсними рішень, прийнятих на зазначених зборах, що оформлені протоколом від 25.12.2019.
З огляду на те, що спірне рішення до порушення інтересів пайщиків на отримання частини нерозпайовного майна після розрахунку з кредиторами, безпосередньо на зборах, що відбулися 25.12.2019 не приймалося, підстав стверджувати, що рішення прийняті на цих зборах порушують права позивача саме в аспекті можливості майбутньої реалізації майнових прав на майно КСП «Красилівське», у суду не має та позивачем не доведено.
Посилання позивача на те, що новопризначений склад комісії розпочав діяльність, що не співпадає із інтересами пайщиків не можуть бути прийняті судом до уваги, адже відповідальність осіб, що діють від імені підприємства, дотримання ними інтересів підприємства та членів (пайщиків) підприємства є питанням оціночним, при чому таку оцінку діяльності комісії мають надавати відповідні органи самого підприємства здійснюючи контроль над діяльністю комісії з припинення з боку всього складу членів (пайщиків) підприємства у спосіб прийняття відповідних рішень, зокрема про зміну складу такої комісії.
Тобто, вчинення головою комісії певних дій, що на думку позивача, не узгоджується із інтересами пайщиків підприємства не може бути безпосереднім приводом для перегляду прийнятого зборами рішення про обрання нових членів комісії з припинення з мотивів його невідповідності вимогам законодавства.
Інші обставини, на які посилалися сторони в обґрунтування своїх вимог та заперечень не можуть бути достеменно встановлені та перевірені судом через їх суперечливість, а тому не можуть покладатися в основу прийнятого судом рішення.
При цьому, суд приходить до висновку, що встановлення таких обставин не є визначальним та вкрай необхідним для всебічного, повного та об'єктивного вирішення цієї справи. Судом досліджено спірні рішення на предмет порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача, незалежно від доведеності питання про членство позивача у підприємстві, його припинення та т.і., адже як вбачається з матеріалів справи, з огляду на відсутність офіційно визначеного та підтвердженого переліку осіб, що відносяться до кола членів підприємства, уповноважених, засновників, учасників, чи пайщиків, суд позбавлений можливості ані підтвердити, ані спростувати відповідні аргументи сторін в цій частині, що в цілому на висновки суду не впливає.
Суд вважає за достатнє, дослідження спірного рішення саме в аспекті прав позивача, як члена комісії з припинення КСП «Красилівське» та з огляду на те, що право позивача бути членом цього органу не є таким, що порушено, а інших підстав стверджувати про порушення, які мають своїми наслідками безумовні підстави для визнання рішення недійсним, судом не встановлено, суд вважає, що достатніх підстав для визнання недійсними рішень, прийнятих на зборах від 25.12.2019 судом не встановлено.
Встановивши, що рішення загальних зборів членів підприємства від 25.12.2019 цілком відповідає вимогам закону, прав та інтересів позивача не порушує, суд приходить до висновку, що зазначене рішення є достатньою підставою для державної реєстрації відповідних змін до відомостей, що містяться в ЄДР, зокрема щодо складу комісії з припинення та її голови, що зумовлює висновки про відмову в позові і в частині вимог про: визнання незаконною (протиправною) і недійсною реєстраційну дію державного реєстратора відділу реєстрації Броварської РДА Київської області Василенко Лесі Вікторівни від 27.12.2019 № 13551420003004934 щодо КСП «Красилівське»; зобов'язання Броварської РДА Київської області через відділ державної реєстрації скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційну дію щодо КСП «Красилівське» від 27.12.2019 № 13551420003004934; зобов'язання відповідача 2 відновити становище, що існувало до порушення в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про КСП «Красилівське», які були наявні станом на 27.12.2019.
Посилання позивача на те, що відповідна державна реєстрація проведена у неприйомний день на висновки суду не впливають, адже зазначені обставини не можуть свідчити про незаконність, протиправність, недійсність проведених реєстраційних дій.
Посилання позивача на той факт, що державний реєстратор відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань» мав відмовити у державній реєстрації відповідних змін з мотивів перебування підприємства у стані припинення судом відхиляються.
Згідно зазначених приписів Закону підставою для відмови у державній реєстрації, щодо юридичної особи, стосовно якої подано заяву про державну реєстрацію змін до відомостей Єдиного державного реєстру, пов'язаних із зміною засновників (учасників) юридичної особи, є проведення державної реєстрації рішення про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації.
Отже підставою для відмови у державній реєстрації під час перебування підприємства в процесі припинення є саме подання змін, пов'язаних із зміною засновників (учасників) підприємства.
За наслідками прийнятих рішень КСП «Красилівське» від 25.12.2019 склад засновників (учасників) не змінювався, а зміни стосувалися лише зміни складу комісії з припинення, а тому підстав для відмови у державній реєстрації відповідних змін у державного реєстратора не було.
З урахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Матеріали справи свідчать про те, що позивач у встановленому законом порядку звільнений від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
За таких обставин, у зв'язку з відмовою в позові, судовий збір відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України не стягується з відповідача в дохід Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 73-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення у відповідності до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 частини 1 Розділу XI «Перехідні положення».
Повний текст рішення складено та підписано 10.11.2020.
Суддя Р.М. Колесник