ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
27.10.2020Справа № 912/1613/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., за участі секретаря судового засідання Саруханян Д.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи
за позовом заступника прокурора Кіровоградської області в інтересах держави
до 1) Кіровоградської обласної ради
2) Кіровоградської обласної державної адміністрації
3) Приватного акціонерного товариства "Ліки Кіровоградщини"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Департамент охорони здоров'я Кіровоградської обласної державної адміністрації
про визнання незаконним і скасування рішення, розпорядження та про зобов'язання повернути нерухоме майно,
за участі представників:
від позивача: Лиховид О.С. за посвідченням,
від відповідача-1,-2: не з'явилися,
від відповідача-3: Ладигін С.С., адвокат;
від третьої особи: не з'явився;
Заступник прокурора Кіровоградської області звернувся до Господарського суду Кіровоградської області із позовом в інтересах держави до Кіровоградської обласної ради, Кіровоградської обласної державної адміністрації та Приватного акціонерного товариства "Ліки Кіровоградщини" про:
- визнання незаконним та скасування рішення Кіровоградської обласної ради від 19.05.2017 № 306 "Про продовження терміну дії договору оренди цілісного майнового комплексу Кіровоградського обласного комунального підприємства "Ліки Кіровоградщини";
- визнання незаконним та скасування розпорядження голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 03.07.2017 № 309-р "Про продовження терміну дії договору оренди цілісного майнового комплексу Кіровоградського обласного комунального підприємства "Ліки Кіровоградщини";
- зобов'язання Приватного акціонерного товариства "Ліки Кіровоградщини" повернути Кіровоградській обласній раді за актом приймання - передачі цілісний майновий комплекс Кіровоградського обласного комунального підприємства Ліки Кіровоградщини, залишковою вартістю 2389752,26 грн., за переліком, зазначеним у прохальній частині позову.
Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 14.05.2020 у справі № 912/1613/20 позовну заяву та додані до неї документи передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.06.2020 матеріали справи № 912/1613/20 передані на розгляд судді Поляковій К.В.
Ухвалою суду від 15.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання. Також залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Департамент охорони здоров'я Кіровоградської обласної державної адміністрації.
Під час судового засідання 13.08.2020 суд розглянув та відмовив протокольною ухвалою в задоволенні заяви відповідача-3 про залишення позовної заяви без розгляду та закриття провадження у справі. Мотиви відмови викладені в мотивувальній частині рішення суду.
Протокольною ухвалою суду від 08.09.2020 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача-3 про призначення судової експертизи у справі з огляду на відсутність сукупності умов, визначених частиною 1 статті 99 ГПК України для призначення експертизи.
Ухвалою суду від 22.09.2020 відмовлено в задоволенні заяви Кіровоградської обласної державної адміністрації про визнання позову.
У відзиві на позовну заяву відповідач-1 послався на те, що спірне рішення Кіровоградської обласної ради від 19.05.2017 № 306 прийнято під час дії договору оренди та останнім лише внесено зміни щодо строку дії вказаного договору. Крім того, після укладення додаткової угоди від 17.07.2017 відповідач-3 неодноразово звертався до Департаменту охорони здоров'я Кіровоградської обласної державної адміністрації з пропозицією провести оцінку цілісного майнового комплексу. Водночас, прокурором не доведено підстав для визначення додаткової угоди неукладеною.
Відповідач-2 у поясненнях на позовні вимоги зазначив, що прийняття спірного розпорядження від 03.07.2017 № 309-р здійснено на підставі статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
У відзиві на позову заяву відповідач-3 посилався на відсутність порушень законодавства при укладенні додаткової угоди від 17.07.2017 до договору оренди, а також дотримання сторонами вказаної угоди порядку щодо її укладення.
У відповідях на відзиви прокурор зауважив на тому, що звернення відповідача-3 з пропозицією провести оцінку не спростовує факт її відсутності та неукладеності відповідної додаткової угоди від 17.07.2017 внаслідок відсутності визначення вартості орендованого майна та розміру орендної плати.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
29.07.1998 Кіровоградською обласною радою прийнято рішення № 21, яким повноваження на управління майном спільної власності територіальних громад сіл, селищ і міст області, без права його відчуження, делеговано Кіровоградській ОДА.
Кіровоградською ОДА видано розпорядження від 30.09.2004 № 601-р «Про передачу цілісного майнового комплексу в оренду», згідно з п. 1 якого Кіровоградська ОДА погодилась з пропозицією щодо передачі цілісного майнового комплексу Кіровоградського обласного комунального підприємства «Ліки Кіровоградщини» в оренду терміном на 15 років Закритому акціонерному товариству «Ліки Кіровоградщини».
Відповідно до пункту 2 вказаного розпорядження Управління охорони здоров'я Кіровоградської обласної державної адміністрації зобов'язано забезпечити здійснення заходів щодо передорендної підготовки цілісного майнового комплексу Кіровоградського обласного комунального підприємства «Ліки Кіровоградщини» та передачі його в оренду, укласти з ЗАТ «Ліки Кіровоградщини» договір оренди на цілісний майновий комплекс Кіровоградського обласного комунального підприємства «Ліки Кіровоградщини» терміном на 15 років відповідно до чинного законодавства.
На виконання вказаного розпорядження 25.10.2004 між Управлінням ОДА (орендодавцем) та ЗАТ «Ліки Кіровоградщини» (орендарем) укладено/договір оренди № 184 цілісного майнового комплексу Кіровоградського обласного комунального підприємства «Ліки Кіровоградщини» (далі - договір).
За положеннями пункту 1 договору Управління передало, а ЗАТ «Ліки Кіровоградщини» прийняло в строкове платне користування ЦМК КОКП «Ліки Кіровоградщини», склад і вартість якого визначено відповідно до акта оцінки, протоколу про результати інвентаризації та передавального балансу КОКП «Ліки Кіровоградщини», складеного станом на 30.09.2004, залишкова вартість якого становить 5 589 819,55 грн., в тому числі: «Основні засоби» залишковою вартістю 4 579 814,01 грн.,
«Інші необоротні матеріальні активи» залишковою вартістю 397 107,55 грн,
«Нематеріальні активи» залишковою вартістю 214 180,26 грн, «Капітальні інвестиції» залишковою вартістю 398 717,73 грн.
Власником КОКП «Ліки Кіровоградщини» залишається Кіровоградська обласна рада, а ЗАТ «Ліки Кіровоградщини» користується ним протягом строку оренди (пункт 2.2 договору).
Згідно з пунктом 2.3 договору передача ЦМК КОКП «Ліки Кіровоградщини» в оренду здійснюється за вартістю, визначеною в акті оцінки від 23.10.2004, складеному за Методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 2.4 договору передбачено, що орендар повертає КОКП «Ліки Кіровоградщини» орендодавцю у порядку, визначеному чинним законодавством України та цим договором. ЦМК КОКП «Ліки Кіровоградщини» вважається поверненим Орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.
Відповідно до пункту 10.1 договору останній укладено строком на 15 років, що діє з 25.10.2004 до 25.10.2019 включно.
Факт передачі ЦМК КОКП «Ліки Кіровоградщини» в оренду підтверджується актом приймання-передачі від 25.10.2004, за яким Управління ОДА передало, а ЗАТ «Ліки Кіровоградщини» прийняло майно КОКП «Ліки Кіровоградщини» залишковою вартістю 5 589 819,55 грн.
Упродовж дії договору до останнього сторонами укладались ряд додаткових угод.
Так, за додатковою угодою від 06.05.2011 № 1 змінено назву орендаря на Публічне акціонерне товариство «Ліки Кіровоградщини», яке є правонаступником всіх прав та обов'язків ЗАТ «Ліки Кіровоградщини»; також в новій редакції викладено платіжні та поштові реквізити сторін.
31.12.2013 укладено додаткову угоду № 2, якою зі складу орендованого ЦМК КОКП «Ліки Кіровоградщини» виключено відповідне нерухоме та рухоме майно, залишкову вартість ЦМК зазначено в розмірі 4 363 436,64 грн.
Надалі, 31.12.2014 укладено додаткову угоду № 3, відповідно до якої зі складу орендованого ЦМК КОКП «Ліки Кіровоградщини» виключено відповідне нерухоме та рухоме майно та вказано залишкову вартість ЦМК у розмірі 3 485 206,56 грн. Крім цього, змінено назву орендодавця - Управління ОДА, на Департамент охорони здоров'я Кіровоградської обласної державної адміністрації.
За умовами додаткової угоди від 31.12.2016 № 4, зі складу орендованого ЦМК КОКП «Ліки Кіровоградщини» виключено відповідне нерухоме та рухоме майно та зазначено, що залишкова вартість ЦМК складає 3 400 229,26 грн.
19.05.2017 Кіровоградською обласною радою прийнято рішення № 306 «Про продовження терміну дії договору оренди цілісного майнового комплексу Кіровоградського обласного комунального підприємства "Ліки Кіровоградщини", яким вирішено продовжити на 5 років термін дії договору оренди від 25.10.2004 № 184 на тих самих умовах, що були передбачені цим договором. Доручено Кіровоградській обласній державній адміністрації забезпечити внесення відповідних змін до договору оренди від 25.10.2004 № 184.
Згідно з розпорядженням голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 03.07.2017 № 309-р «Про продовження терміну дії договору оренди ТТМК КОКП «Ліки Кіровоградщини» Департамент охорони здоров'я обласної державної адміністрації мав внести зміни до договору оренди від 25.10.2004 № 184 та продовжити на 5 років термін його дії на тих самих умовах, що були передбачені зазначеним договором.
17.07.2017 орендарем та орендодавцем укладено додаткову угоду № 5, якою змінено назву орендаря на Приватне акціонерне товариство «Ліки Кіровоградщини» та викладено в новій редакції платіжні та поштові реквізити орендаря.
Також, 17.07.2017 укладено додаткову угоду № 6, якою на виконання рішення Кіровоградської облради від 19.05.2017 № 306 «Про продовження терміну дії договору оренди ЦМК КОКП «Ліки Кіровоградщини», розпорядження голови Кіровоградської ОДА від 03.07.2017 № 309-р «Про продовження терміну дії договору оренди ТТМК КОКП «Ліки Кіровоградщини», сторони домовились продовжити строк дії Договору на 5 років, в зв'язку з чим пункт 10.1 Договору викладено в новій редакції: «Цей договір укладено строком на 20 років, що діє з 25.10.2004 по 25.10.2024 включно.». Погоджено, що інші умови залишаються незмінними та обов'язковими для виконання сторонами.
Надалі, за додатковою угодою від 31.12.2017 № 7, зі складу орендованого ЦМК КОКП «Ліки Кіровоградщини» виключено відповідне обладнання, залишкову вартість ЦМК визначено в розмірі 2 768 077,36 грн.
31.03.2019 укладено додаткову угоду № 8, якою зі складу орендованого ЦМК КОКП «Ліки 7 Кіровоградщини» виключено відповідне нерухоме майно, та вказано, що залишкова вартість ЦМК складає 2 562 322,00 грн.
За умовами укладеної 31.12.2019 додаткової угоди № 9 зі складу орендованого ЦМК КОКП «Ліки Кіровоградщини» виключено відповідне рухоме та нерухоме майно та зазначено, що залишкова вартість ЦМК складає 2 389 752,26 грн.
На обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор вказав, що додаткова угода від 17.07.2017 № 6 є неукладеною, оскільки сторони не досягли в ній всіх істотних умов для даного виду договорів, а саме відсутнє визначення вартості орендованого майна та розмір орендної плати. Наведене слідує з того, що всупереч положень ст. 11 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (в редакції, чинній станом на 17.07.2017) не проведено незалежної оцінки орендованого комунального майна перед продовженням договору за вказаною додатковою угодою.
Крім того, оскільки додаткова угода від 17.07.2017 до договору є неукладеною та підписана сторонами на виконання рішення Кіровоградської обласної ради від 19.05.2017 № 306 та розпорядження голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 03.07.2017 № 309-р, зазначені акти, на думку прокурора, також суперечать чинному законодавства та підлягають скасуванню.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (тут на надалі в редакції, чинній станом до 17.07.2017) об'єктами оренди за цим Законом є: цілісні майнові комплекси підприємств, їх структурних підрозділів (філій, цехів, дільниць). Цілісним майновим комплексом є господарський об'єкт з завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг) з наданою йому земельною ділянкою, на якій він розміщений, автономними інженерними комунікаціями, системою енергопостачання. У разі виділення цілісного майнового комплексу структурного підрозділу підприємства складається розподільчий баланс.
Орендодавцями за статтею 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» є органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном, - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке відповідно належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності;
Частиною 3 статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Реалізуючи відповідні повноваження, державні органи або органи місцевого самоврядування вступають з юридичними та фізичними особами у цивільні та господарські правовідносини.
Приватно-правові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватно-правовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватно-правових відносин.
З огляду на наведене, оскільки прокурор обґрунтовує порушення прав Кіровоградської обласної ради, як власника спірного цілісного майнового комплексу, у таких відносинах відповідний орган місцевого самоврядування є рівним учасником господарських відносин, що виникли з оренди відповідного комунального майна.
Наведеним спростовуються твердження відповідача-3 щодо адміністративного характеру даного позову. Відтак, суд відмовив протокольною ухвалою від 13.08.2020 у задоволенні заяви відповідача-3 про закриття провадження у справі.
Положеннями ст. 11 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (в редакції, чинній станом до 17.07.2017) передбачено, що оцінка об'єкта оренди здійснюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
Оцінка об'єкта оренди передує укладенню договору оренди. У разі якщо на момент продовження дії договору оренди остання оцінка об'єкта оренди була зроблена більш як три роки тому, для продовження (поновлення) договору оренди провадиться оцінка об'єкта оренди.
Згідно з загальними положеннями Методики, відповідно до цієї Методики проводиться оцінка майна державних підприємств, установ та організацій, іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (далі - підприємства), що передається в оренду.
В п. 2 вказаної Методики визначено, що оцінка об'єктів оренди проводиться з метою визначення вартості таких об'єктів згідно з положеннями (національними стандартами) оцінки майна та цією Методикою з урахуванням положень (стандартів) бухгалтерського обліку для відображення її в договорі оренди та використання під час розрахунку орендної плати. Оцінка обов'язково проводиться перед укладенням договору оренди та перед продовженням (поновленням) договору оренди у разі, коли на момент продовження дії такого договору остання оцінка об'єкта оренди була проведена більш як три роки тому.
Водночас, за положеннями частини 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна зі сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами ЦК України (частина восьма статті 181 ГК України).
Відповідно до статті 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Із матеріалів справи слідує, що на підставі розпорядження Кіровоградською ОДА від 30.09.2004 № 601-р 25.10.2004 між Управлінням ЭДА (орендодавцем) та ЗАТ «Ліки Кіровоградщини» (орендарем) укладено/договір оренди № 184 строком на 15 років, що діє з 25.10.2004 до 25.10.2019 включно.
Факт передачі майна в оренду за вказаним договором підтверджується відповідним актом приймання-передачі від 25.10.2004 року.
Надалі, 17.07.2017 укладено додаткову угоду № 6, якою на виконання рішення Кіровоградської облради від 19.05.2017 № 306 «Про продовження терміну дії договору оренди ЦМК КОКП «Ліки Кіровоградщини», розпорядження голови Кіровоградської ОДА від 03.07.2017 № 309-р «Про продовження терміну дії договору оренди ТТМК КОКП «Ліки Кіровоградщини», сторони домовились продовжити строк дії Договору на 5 років, в зв'язку з чим пункт 10.1 Договору викладено в новій редакції: «Цей договір укладено строком на 20 років, що діє з 25.10.2004 по 25.10.2024 включно.». Погоджено, що інші умови залишаються незмінними та обов'язковими для виконання сторонами.
У додатковій угоді сторони викладають зміни, що вносяться до відповідного договору. При цьому, зміст додаткової угоди визначається сторонами з урахуванням конкретних випадків змін умов договору.
Одночасно положеннями чинного законодавства не встановлено переліку істотних умов, що мають бути визначені сторонами в додатковій угоді, оскільки додаткова угода не є новим договором, а лише доповнює/змінює умови вже укладеного договору.
Таким чином, суд вважає необґрунтованими посилання прокурора на неукладеність додаткової угоди від 17.07.2017 № 6, оскільки сторони не досягли в ній всіх істотних умов для даного виду договорів, а саме щодо визначення вартості орендованого майна та розміру орендної плати.
Як слідує з умов вказаної додаткової угоди, остання направлена лише на зміну строку дії договору, при цьому інші умови договору, про що зазначено в пункті 2 додаткової угоди, залишаються незмінними та обов'язковими для виконання сторонами.
У той же час, з огляду на відсутність законодавчого встановлення необхідності зазначення в додатковій угоді певних істотних умов, посилання прокурора на неукладеність додаткової угоди з підстав відсутності в ній істотних умов, визнаються судом необґрунтованими.
Так, між сторонами договору оренди від 25.10.2004 досягнуто всіх істотних умов при його укладенні та вказаний договір вчинено у письмовій формі. Одночасно, додаткова угода від 17.07.2017 до договору оренди, якою змінився строк дії договору, також укладена в письмовій формі та підписана сторонами. При цьому, станом на день укладення додаткової угоди від 17.07.2017 договір оренди ще продовжував свою дію та був чинним.
Відтак, прокурором не доведено, що додаткова угода від 17.07.2017 до договору оренди є неукладеною.
Беручи до уваги, що прокурором в якості правової підстави для повернення орендованого майна за договором на користь Кіровоградської обласної ради та визнання незаконними рішення Кіровоградської обласної ради від 19.05.2017 № 306 і розпорядження голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 03.07.2017 № 309-р визначено неукладеність додаткової угоди від 17.07.2017 до договору оренди, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні відповідних похідних позовних вимог.
Одночасно суд наголошує, що недійсний та неукладений договір мають різні правові наслідки, у зв'язку з чим необхідно при розмежуванні понять неукладеного, дійсного, недійсного (оспорюваного чи нікчемного) договору враховувати те, що недійсним може бути визнаний лише укладений договір, а недодержання сторонами вимог щодо форми правочину чи не досягнення згоди щодо істотних умов договору може свідчити про неукладеність такого правочину.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У цьому контексті також є необхідним доведення наявності порушених прав та законних інтересів позивача, який звертається до суду з відповідним позовом.
Так, право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, закріплено статтею 15 Цивільного кодексу України.
Із пред'явленого позову слідує, що останній направлений на захист прав власника спірного комунального майна - цілісного майнового комплексу, а саме Кіровоградської обласної ради, що визначена прокурором в якості відповідача-1. Однак, жодних обґрунтувань наявності порушення прав та законних інтересів Кіровоградської обласної ради, а також у чому саме полягає таке порушення прав, прокурором не наведено.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 щодо «порушеного права», за захистом якого особа може звертатися до суду, то це поняття, яке вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». Щодо останнього, то в тому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що «поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним».
Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
За змістом статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Одночасно суд вважає також за необхідне зауважити на тому, що питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України «Про прокуратуру». Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 викладено правовий висновок про те, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Наведений порядок при поданні заступником прокурора Кіровоградської області в інтересах держави даного позову був дотриманий, що підтверджується наявними в матеріалах справи відповідними листами прокурора до Кіровоградської обласної ради та Кіровоградської обласної державної адміністрації щодо даного спору.
Поряд із цим, щодо посилань відповідача на відсутність повноважень у заступника прокуратури на підписання позову з посиланням на частини 1, 3 статті 11 Закону України «Про прокуратуру», суд зауважує наступне.
Керівник обласної прокуратури представляє обласну прокуратуру у зносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, підприємствами, установами та організаціями. У разі відсутності керівника обласної прокуратури його повноваження здійснює перший заступник керівника обласної прокуратури, а в разі його відсутності - один із заступників керівника обласної прокуратури (частини 1, 3 статті 11 Закону України «Про прокуратуру»).
У зв'язку з викладеним, суд відмовив протокольною ухвалою від 13.08.2020 у задоволенні заяви відповідача-3 про залишення позовної заяви без розгляду.
При цьому, суд відзначає, що інші доводи та заперечення сторін не спростовують встановлених судом обставин та не можуть впливати на законність судового рішення. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України у зв'язку з відмовою у задоволенні позову покладаються на позивача.
Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд
У задоволенні позовних вимог заступника прокурора Кіровоградської області в інтересах держави відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено: 09.11.2020.
Суддя К.В. Полякова