ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.11.2020Справа № 910/17124/20
Суддя Господарського суду міста Києва Шкурдова Л.М., розглянувши матеріали позовної заяви за вих. №б/н від 03.11.2020
за позовом ОСОБА_1
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Петрицького 21"
про визнання незаконним рішення загальних зборів та заборону вчиняти дії
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Петрицького 21" про:
- визнання незаконним п.7 рішення Загальних Зборів ОСББ "Петрицького 21" від 01.08.2019, затвердженого Протоколом №1 від 16.08.2019, а саме: "7. Ухвалити можливість призупиняти користування внутрішньо будинковими комунікаціями співвласниками-боржниками, які мають заборгованість по сплаті разових та щомісячних внесків, більш ніж З місяці, для чого уповноважити Правління та Голову Правління АОСББ "Відпочинок" вчиняти всі необхідні для цього дії та підписати необхідні документи в межах статуту та чинного законодавства".;
- визнання незаконними рішення/дії Правління ОСББ б.21 щодо припинення позивачу можливості безперервного користування внутрішньо-будинковими інженерними мережами, а саме припинення можливості позивачу користування послугою електропостачання без рішення суду;
- заборону відповідачу вчиняти дії, а саме припиняти можливість користування позивачем внутрішньо-будинковими інженерними мережами, а саме припиняти можливість користування електричними мережами 6.21.
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу час для усунення недоліків, встановлених при подані позовної заяви, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, вказана позовна заява з доданими до неї документами сформована заявником в системі "Електронний суд".
Відповідно до пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи:
- подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (п.п. 17.1 п. 17);
- Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Таке оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи опубліковано 01.12.2018 в газеті "Голос України" № 229.
Разом з тим, 01.03.2019 у періодичному виданні "Голос України" (№ 42 (7048) від 01.03.2019) опубліковано повідомлення про відкликання ДСА України оголошення, опублікованого в газеті "Голос України" (№ 229) від 01.12.2018) щодо створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Так, відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 28.02.2019 № 624/0/15-19 та враховуючи результати обговорення з судами, іншими органами та установами системи правосуддя питання необхідності відтермінування початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), Державна судова адміністрація України повідомила про відкликання оголошення, опублікованого в газеті «Голос України» (№ 229 від 01.12.2018).
Визначено, що після публікації цього оголошення зміни, передбачені Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", пов'язані з початком функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, не набувають чинності.
Тобто, функціонування роботи ЄСІТС відтерміновано, а відповідно, до початку її функціонування подання процесуальних документів та інших документів, доказів здійснюється в паперовій формі, тоді як позовна заява ОСОБА_1 і додані до неї документи подані в електронній формі.
Таким чином, суд зазначає, що позивачу необхідно подати позовну заяву в порядку Розділу IIІ Господарського процесуального кодексу України із додержанням вимог, передбачених статтями 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року становить 2 102 грн 00 коп.
Таким чином, за подання до господарського суду даного позову, позивач має сплатити судовий збір у розмірі 6 306,00 грн.
У позовній заяві позивач просить суд звільнити його від сплати судового збору у зв'язку з тим, що позивач має незадовільний майновий стан та розмір судового збору перевищує 5% річного доходу позивача.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. (ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір")
Суд відзначає, що обов'язковою умовою для звільнення від сплати судового збору є наявність обґрунтованих обставин, що свідчать про неможливість сплати судового збору. При цьому, обов'язок по доведенню наявності таких обставин покладається на заявника.
Однак, позивачем не надано суду доказів, які б мали виключний характер та свідчили про наявність поважних підстав для звільнення позивача від сплати судового збору за подання позовної заяви.
Суд звертає увагу, що у заяві про звільнення від сплати судового збору зазначено номер судової справи - №910/15494/20 (суддя Паламар П.І), тоді як номер справи згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями - №910/17124/20.
Окрім того, довідка ГУ ДПС у м. Києві за вих. №394/К/26-15-57-04-17 від 25.02.2020 містить інформацію лише про відсутність у позивача у 2019 році доходу, який підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб. Будь-яких інших доводів і доказів на підтвердження того, що майновий стан позивача перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі позивач суду не навів і не надав.
Суд зазначає, що доводи про відсутність можливості сплати судового збору без надання доказів наведеного не можуть бути підставою для звільнення від сплати судового збору, відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір".
При цьому статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, що свідчить про те, що позивачі під час подання позову є рівними та на них покладається обов'язок щодо сплати судового збору за розгляд у суді позовних заяв.
Відповідно до Господарського процесуального кодексу України, Закону України "Про судовий збір" сплата судового збору за подання позовної заяви покладається на позивача і докази сплати судового збору він повинен надати разом з позовною заявою, що позивачем не зроблено.
Оскільки доказів на підтвердження обставин, що свідчать про неможливість сплати судового збору, позивачем суду не надано, у задоволенні заяви про звільнення від сплати судового збору за подання даної позовної заяви суд відмовляє.
Також суд зазначає, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України, позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку» від 05.03.2009 № 270 розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв'язку є документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Належним доказом відправлення учасникам справи копії позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладення у поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем не виконано вимоги ст. 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.
2. Позивачу усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки у строк протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.
3. Роз'яснити позивачу, що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява вважається неподаною та повертається заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Суддя Л.М. Шкурдова