ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
09.11.2020Справа № 910/16923/20
Суддя Сівакова В.В., розглянувши
позовну заяву 1) Міністерства оборони України 2) Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд"
до 1) Фізичної особи - підприємця Пустової Людмили Леонідівни 2) Фізичної особи - підприємця Туманік Ганни Георгіївна 3) Фізичної особи - підприємця Проніної Оксани Володимирівни 4) Товариства з обмеженою відповідальністю "Левра"
про визнання права власності на майно та витребування майна
02.11.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Міністерства оборони України та Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" до Фізичної особи - підприємця Пустової Людмили Леонідівни, Фізичної особи - підприємця Туманік Ганни Георгіївна, Фізичної особи - підприємця Туманік Ганни Георгіївна, Товариства з обмеженою відповідальністю "Левра", треті особи: Філія ДП МОУ "Укрвійськбуд" - "135 Домобудівельний комбінат", Кабінет Міністрів України, Фонд державного майна України, Комунальне підприємство Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" про
1) визнання за Державою Україна в особі Міністерства оборони України право власності на нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення № 202, літера «А», загальною площею 179,1 кв.м.; нежитлове приміщення № 200, літера «А», загальною площею 34,6 кв.м.; нежиле приміщення № 201, літера «А», загальною площею 40,2 кв.м.; Нежиле приміщення № 201, літера «А», загальною площею 384,7 кв.м., що знаходиться за адресою: вул. Бориспільська, буд. 43 та вул. Бориспільська буд. 47, м. Київ;
2) витребування шляхом вилучення у фізичної особи підприємця Проніної Оксани Володимирівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення № 202, літера «А», загальною площею 179,1 кв.м., по вул. вул. Бориспільська, буд. 43, м. Київ та передати її державному підприємству Міністерства оборони України «Укрвійськбуд» в експлуатацію;
3) витребування шляхом вилучення у фізичної особи підприємця Пустової Людмили Леонідівни нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення № 200, літера «А», загальною площею 34,6 кв.м., по вул. Бориспільська, буд. 43, м. Київ та передати його державному підприємству Міністерства оборони України «Укрвійськбуд» в експлуатацію.
4) витребування шляхом вилучення у фізичної особи підприємця Туманік Ганни Георгіївни нерухоме майно, а саме: нежиле приміщення № 201, літера «А», загальною площею 40,2 кв.м., по вул. Бориспільська, буд. 43, м. Київ та передати його державному підприємству Міністерства оборони України «Укрвійськбуд» в експлуатацію;
5) витребування шляхом вилучення у товариства з обмеженою відповідальністю «Левра» нерухоме майно, а саме: нежиле приміщення № 201, літера «А», загальною площею 384,7 кв.м., по вул. Бориспільська, буд. 47, м. Київ та передати його державному підприємству Міністерства оборони країни "Укрвійськбуд" в експлуатацію.
Позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява має містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
До позовної заяви подано копії біржової угоди № 18-03/12 від 26.02.2003, біржової угоди № 28-03/12 від 09.04.2003, листа Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від 12.08.2013 неналежної якості, зміст яких неможливо вільно прочитати.
Відповідно до пункту 9 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява має містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складають з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залучення свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів, проведення експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведення огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпечення доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Разом із першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого судового збору (ч.ч. 1, 2 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України).
Однак, позовна заява не містить попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивачи понесли і які очікують понести в зв'язку із розглядом справи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Виходячи з аналізу вимог ст. 172 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обов'язок позивача направити відповідачу копії доданих до позовної заяви документів не залежить від того чи є у наявності у відповідача дані документи.
Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п.п. 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст. 7 Господарського процесуального кодексу України.
Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.
Згідно Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009, розрахунковий документ - (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" і підтверджує факт надання послуги відділенням зв'язку.
Згідно з п.п. 59, 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.
Таким чином, позивач в якості належних доказів надіслання учасникам справи копії позовної заяви та доданих до неї документів має подати розрахунковий документ (касовий чек, поштову квитанцію), який підтверджує факт прийняття для пересилання поштового відділенням зв'язку разом з описом вкладення кореспонденції у цінний лист, який підтверджує зміст поштового відправлення.
З наданих описів вкладення у цінний лист від 12.10.2020 вбачається, що відповідачам та третім особам надіслано "1. Позовна заява з додатками від 07.10.2020 № 503/24/8013 на 55 арк" без зазначення вичерпного переліку документів, які були направлені відповідачам та третім особам, що позбавляє суд можливості перевірити факт дотримання заявником вимог ст. 172 ГПК України та достовірно встановити факт направлення учасникам справи саме доданих до позовної заяви документів, а не іншої кореспонденції.
Таким чином, позивачами не надано належних доказів надсилання копії позовної заяви і доданих до неї документів відповідачу та третім особам у відповідності із ст.ст. 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з п. 2.2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; не майнового характеру - 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом 01.01.2020 встановлено у розмірі 2.102,00 грн.
З огляду на викладене, мінімальна ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру складає 2.102,00 грн, а максимальна 735.700,00 грн; за вимогу немайнового характеру - 2.102,00 грн.
Пунктом 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Позивачами пред"явлено вимоги про визнання права власності на майно та про витребування цього майна, тобто заявлено вимоги, які мають бути сплачені судовим збором за ставкою майнового характеру та ставками немайнового характеру.
Вимоги про витребування майна мають бути оплачені як за вимогами немайнового характеру, тобто в розмірі 8.408,00 грн (2.102,00 грн х 4 вимоги).
Вимога про визнання права власності на майно має бути сплачена судовим збором виходячи від вартості майна право власності на яке заявлено вимоги. Проте в позовній заяві не наведено розмір вартості спірного майна та якими доказами він підтверджується.
Відповідно до п. 6 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.
Виходячи із змісту пред'явлених вимог, позовна вимога про визнання права власності на майно має бути сплачена позивачем-1 та відповідно вимоги про витребування майна та передачу цього майна позивачу-2 мають бути сплачені судовим збором позивачем-2.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява не відповідає вимогам господарського процесуального законодавства, суд вважає необхідним залишити позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених недоліків.
Також, в порушення приписів ст. 50 Господарського процесуального кодексу України позовна заява не містить клопотання з обґрунтуванням підстав для залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Керуючись ст.ст. 162, 164, 172, 174 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання
- засвідчених належної якості копій біржової угоди № 18-03/12 від 26.02.2003, біржової угоди № 28-03/12 від 09.04.2003, листа Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від 12.08.2013;
- попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи;
- доказів надіслання відповідачам та третім особам всіх доданих до позовної заяви документів (із зазначенням назви документа, його номеру та дати);
- пояснень з наданням документального підтвердження вартості спірного майна;
- доказів сплати позивачем-1 судового збору у встановленому порядку та розмірі (виходячи із вартості спірного майна);
- доказів сплати позивачем-2 судового збору в розмірі 8.408,00 грн;
- письмового клопотання з обґрунтуванням підстав для залучення в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Філії ДП МОУ "Укрвійськбуд" - "135 Домобудівельний комбінат", Кабінету Міністрів України, Фонду державного майна України, Комунального підприємства Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації".
Попередити позивача, що відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набрала чинності 09.11.2020 та оскарженню не підлягає.
Суддя В.В.Сівакова