Справа № 464/2368/20
пр.№ 2/464/971/20
09.11.2020 року м.Львів
Сихівський районний суд м.Львова
суддя Тімченко О.В.
справа № 464/2368/20
учасники справи:
позивачка ОСОБА_1
відповідач ОСОБА_2
вимоги: розірвання шлюбу
Обставини справи
Позивачка звернулася до Сихівського районного суду м.Львова в порядку цивільного судочинства із позовом, в якому просить розірвати шлюб з відповідачем, зареєстрований 11 вересня 2004 року, покликаючись на припинення сімейних відносин.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справу передано на розгляд судді Тімченко О.В.
02 вересня 2020 року до суду надійшли відомості про зареєстроване місце проживання відповідача.
Суддя Тімченко О.В. з 3 серпня 2020 року по 04 вересня 2020 року включно перебувала у відпустці.
Ухвалою суду від 07 вересня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. У матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Отримавши ухвалу з додатками, у встановлений законом строк та до даного часу відповідач своїми процесуальними правами не скористався та відзиву не подав, клопотання про продовження процесуального строку у зв'язку із карантинними заходами не заявлено.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.8 ст.178 ЦПК України).
Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Розгляд справи проводиться без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження, як це передбачено ч.13 ст.7 ЦПК України. На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Мотиви та висновки суду
Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану (ст.21 СК України).
Судом встановлено, що сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб 11 вересня 2004 року у Відділі реєстрації актів цивільного стану Франківського районного управління юстиції у м.Львові, актовий запис № 360 (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 ). У шлюбі мають неповнолітню дитину.
Відповідно до ст.51 Конституції України та ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом (ч.ч.3, 4 ст.56 СК України).
У ч.3 ст.105 СК України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст.110 цього Кодексу - позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення (ст.112 СК України).
Отже можна зробити висновок, що й подальше існування сім'ї як добровільного союзу у разі відсутності згоди чоловіка чи жінки на такий союз не може мати місце, а також, приймаючи бажання й право одного з них розірвати шлюб не може бути незаконно порушене або одного з подружжя не можливо насильно, без його волі змусити перебувати у таких зареєстрованих як шлюб відносинах.
Позивачка у позові покликається, що причиною розпаду сім'ї слугували різні погляди на життя та сімейні відносини, через постійні непорозуміння втратили взаємоповагу один до одного, разом не проживають з березня 2020 року. Спільного господарства не ведуть, шлюбні відносини не підтримують, що свідчить про тривалість і стійкість конфлікту між ними та остаточний розпад сім'ї. Неодноразово намагались зберегти сім'ю, однак примирення неможливе. Подальше спільне життя подружжя та збереження сім'ї буде суперечити їх інтересам, внаслідок чого просить позов задоволити.
Наведене свідчить, що вільної згоди на такий союз як шлюб між сторонами немає, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу неможливі, суперечать інтересам позивачки, а шлюб існує формально. Підстав сумніватися у волевиявленні позивачки немає. Відомості, які б спростовували висновок суду чи свідчили про наявність перешкод для задоволення позову, відсутні. Надання строку для примирення за встановлених обставин є недоцільним. Шлюб слід розірвати, задоволивши вимоги позивачки. При цьому суд вирішив справу за наявними матеріалами за відсутності відзиву відповідача.
Судові витрати
Розподіляючи судові витрати, в порядку ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки підлягає до стягнення 840,80 гривень судового збору, сплаченого при подачі позову до суду.
Керуючись ст.ст.258, 259, 263-265 ЦПК України, суд
Позов задоволити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 11 вересня 2004 року у Відділі реєстрації актів цивільного стану Франківського районного управління юстиції у м.Львові, актовий запис № 360.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 840,80 грн судового збору.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, у такому разі суд підписує рішення без його проголошення. Апеляційна скарга подається з урахуванням Перехідних положень ЦПК України.
Рішення набирає законної сили в порядку ст.273 ЦПК України.
Учасники справи:
позивачка ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1
відповідач ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2
Повне судове рішення складено 09 листопада 2020 року, що є датою його ухвалення за відсутності учасників справи, як це передбачено ч.5 ст.268 ЦПК України.
Суддя О.В.Тімченко