Справа № 503/1403/20
Провадження № 1-кп/503/44/20
05 листопада 2020 року м. Кодима
Кодимський районний суд Одеської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду у судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт та додані до нього матеріали у кримінальному провадженні № 12020165320000012 від 11.07.2020 року щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бритавка Чечельницького району Вінницької області, проживаючого у АДРЕСА_1 , без реєстрації, українця, з середньою спеціальною освітою, не працевлаштованого, вважається раніше не судимим в порядку ст.89 КК України,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, -
Органом досудового розслідування встановлені фактичні обставини кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Так, обвинувачений ОСОБА_3 , 09.07.2020 року приблизно о 23 годині 00 хвилин, перебуваючи у домоволодінні, розташованому у АДРЕСА_2 , де раніше проживав разом із колишньою співмешканкою ОСОБА_4 , на ґрунті раптово виниклих між ними неприязних відносин, в ході словесної суперечки, з мотивів особистої неприязні, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на спричинення потерпілій ОСОБА_4 тілесних ушкоджень невизначеного обсягу, перебуваючи напроти неї, взяв до рук скляну банку ємкістю 0,5 літри, що знаходилась на підвіконні в будинку та із значною силою кинув цю банку в обличчя потерпілої ОСОБА_4 .
Вказаним ударом обвинувачений ОСОБА_3 спричинив потерпілій ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді забійної рани обличчя (рана веретеноподібної форми, з П-подібними кінцями та нерівними дрібнозубчастими краями, в просвіті рани темно-червоний, підсохлий згусток крові), які могли бути спричинені 09.07.2020 року, утворитися від дії тупого (тупих) предмета (предметів) та не виключено, що таким предметом (предметами) могла бути скляна банка, що не суперечить даним, на які вказує потерпіла, та відповідно до п.п.2.3.3, 4.6 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом МОЗ України №6 від 17.01.1995 року, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я тривалістю понад 6 днів, але не більше трьох тижнів (21 день).
Умисні дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.2 ст.125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Прокурор звернувся до суду з клопотанням про розгляд кримінального проступку у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Відповідно до вимог ч.3 ст.302 КПК України до обвинувального акту додано письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_3 , складену в присутності його захисника - адвоката ОСОБА_5 , щодо беззаперечного визнання ОСОБА_3 винуватості за ч.2 ст.125 КК України, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч.2 ст.302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні. Також до обвинувального акту було додано письмову заяву потерпілої ОСОБА_4 , відповідно до якої останній роз'яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, її згодою із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч.2 ст.302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні без виклику до зали судового засідання.
Відповідно до частини 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує вимоги ст.65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ч.2 ст.125 КК України, ступінь тяжкості вказаного кримінального правопорушення, який відповідно до ст.12 КК України, чинної на час розгляду справи, відноситься до кримінальних проступків.
Обвинувачений ОСОБА_3 на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття та повне визнання провини.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.
Разом з тим, обвинувачений ОСОБА_3 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, суспільно-корисною працею не займається та за місцем проживання характеризується негативно.
Враховуюче викладене, класифікацію скоєного кримінального правопорушення, сукупність обставин, що пом'якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, особу обвинуваченого, його відношення до скоєного, суд приймає до уваги положення ст. 65 КК України, вважає, що з метою виправлення обвинуваченого, попередження з його боку вчинення нових кримінальних правопорушень і досягнення інших цілей покарання, йому слід призначити покарання, у виді громадських робіт в межах санкції ч.2 ст.125 КК України, саме таке покарання є необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.
Цивільній позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався.
Долю речових доказів слід вирішити на підставі ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 100, 368-370, 373-374, 381-382, 394 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст.125 КК України, та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 150 (сто п'ятдесят) годин.
Речовий доказ: скляну банку ємкістю 0,5 л, яка зберігається у потерпілої ОСОБА_4 , - залишити потерпілій ОСОБА_4 .
Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 КПК України.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. ст. 381, 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Апеляційна скарга на вирок учасниками кримінального провадження може бути подана до Одеського апеляційного суду через Кодимський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку спрощеного провадження, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції. Якщо апеляційну скаргу не подано, вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Відповідно до ч.4 ст.382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя
Кодимського районного суду ОСОБА_1