Справа № 452/2899/20
Провадження № 1-кп/452/440/2020
іменем України
06 листопада 2020 року м.Самбір
Самбірський міськрайонний суд Львівської області
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження № 12020145290000073 по обвинуваченню:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, непрацюючого, раніше не судимого;
- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст.185 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
ОСОБА_3 28.08.2020 року біля 16.00 год. перебуваючи у АДРЕСА_2 , де побачив велосипед чорного кольору з написом «California», який належить ОСОБА_5 та маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих спонукань, скориставшись відсутністю сторонніх осіб, шляхом вільного доступу, таємно викрав вказаний велосипед, чим спричинив потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду на суму 6500 грн.
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), тобто в кримінальному правопорушення, передбаченому ч. 1 ст.185 КК України.
Крім цього, ОСОБА_3 , 14.09.2020 року біля 13 год. 40 хв., перебуваючи по АДРЕСА_2 , де побачив дитячий велосипед марки «BMX» чорного кольору, який належить ОСОБА_5 та маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих спонукань, скориставшись відсутністю сторонніх осіб, шляхом вільного доступу, повторно, таємно викрав вказаний велосипед, чим спричинив потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду на суму 2500 грн.
Таким чином ОСОБА_3 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненій повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
30.09.2020 року між потерпілою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителькою АДРЕСА_3 , громадянкою України, українкою, місце роботи ПП ОСОБА_6 та підозрюваним ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцем та жителем АДРЕСА_1 , громадянином України, на підставі ст.ст. 469, 471 КПК України укладено угоду про примирення у кримінальному провадженні №12020145290000073.
Згідно умов вищевказаної угоди сторони визнали, що обставини події досудовим розслідуванням встановлено правильно. Також обвинувачений в повному обсязі визнає свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування злочину за обставин, викладених у обвинувальному акті, повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні.
Відповідно до угоди сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_3 у межах санкції за ч. 1 ст. 185 КК України - у виді 1 року обмеження волі; за ч. 2 ст. 185 КК України - у виді 2 років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки. Згідно ст. 75 КК України ОСОБА_3 від відбування покарання звільнити з випробуванням із встановленням іспитового строку 1(один) рік. На підставі ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи; періодично з'являтися для реєстрації з уповноваженим органом з питань пробації.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 підтримавши угоду, повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України та пояснив, що він розуміє права, надані йому законом, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, який буде застосовано до нього у разі затвердження угоди судом, відтак просить затвердити угоду, так як реально може виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.
Заслухавши думку сторін судового провадження, суд доходить до висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 185 КК України та ч.2 ст. 185 КК України, оскільки він вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно.
Вивчаючи особу винного ОСОБА_3 слід зазначити, що такий повністю визнав свою вину, щиро покаявся, активно сприяв розкриттю злочину та добровільно відшкодував завдані збитки.
Відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185 КК України, в якому обвинувачується ОСОБА_3 є кримінальним проступком, а кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.185 КК України - нетяжким злочином.
Потерпіла ОСОБА_5 розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені п. 2) ч. 1 ст. 473 КПК України, та згідна на призначення узгодженої міри покарання.
Суд дійшов до висновку, що умови угоди про примирення від 30.09.2020 року, укладеної між потерпілою ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 , відповідають вимогам ст. 471 КПК України; міра покарання, узгоджена сторонами угоди, відповідає санкції ч. 1 ст.185, ч. 2 ст. 185 КК України з урахуванням ст. 70 КК України.
Крім того суд дійшов до висновку, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Підстав для відмови в затвердженні угоди, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України, не встановлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 314, статтями 369-371, 374, 474 475 КПК України, суд -
Затвердити угоду про примирення від 30.09.2020 року, укладену між потерпілою ОСОБА_5 та підозрюваним ОСОБА_3 , на підставі ст.ст. 469, 471 КПК України у кримінальному провадженні № 12020145290000073 від 29.08.2020 року, за умовами якої сторони погодились на повне визнання ОСОБА_3 своєї винуватості за ч. 1 ст. 185 КК України та ч. 2 ст.185 КК України із застосуванням покарання за ч. 1 ст. 185 КК України - у виді 1 року обмеження волі; за ч. 2 ст. 185 КК України - у виді 2 років позбавлення волі. На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки. Згідно ст. 75 КК України ОСОБА_3 від відбування покарання звільнити з випробуванням із встановленням іспитового строку 1(один) рік. На підставі ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи; періодично з'являтися для реєстрації з уповноваженим органом з питань пробації.
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185 КК України та ч. 2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання:
-за ч. 1 ст. 185 КК України - у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік;
-за ч. 2 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.
На підставі ч. 1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.
Згідно ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку 1(один) рік.
На підставі ч. 1, 3 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано, і може бути оскаржений в апеляційному порядку згідно з положеннями ч. 3 ст. 394 КПК України до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через суд, який ухвалив вирок, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя