Справа № 462/4273/20
(заочне)
05 листопада 2020 року м.Львів
Залізничний районний суд м. Львова в складі: головуючої судді Румілової Н.М., при секретарі Шиманській Я.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач ОСОБА_1 17 липня 2020 року звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, покликаючись на те, що з 20 липня 2001 року вони перебувають у шлюбі. Від шлюбу з відповідачем у них є двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Сімейні відносини у них не склалися, останні роки відносини між ними погіршились, між ними постійно виникали сварки, а згодом вона дізналась, що відповідач ОСОБА_2 підтримує близькі відносини з іншою жінкою. Шлюб між сторонами існує формально і примирення між ними є неможливим, подружні відносини не підтримують більше шести місяців. Продовжувати такі шлюбні відносини позивач не бажає. Просить шлюб розірвати.
ПозивачОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, подала до суду письмове клопотання про розгляд справи без її участі, позов підтримує, додала, що з 15 березня 2020 року припинили подружні стосунки, просить його задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 усудове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причина неявки суду невідома, заперечень суду не надав, позивач не заперечила проти винесення заочного рішення, у зв'язку з чим у відповідності до ст.280 ЦПК України, суд розглядає справу без присутності відповідача, постановляючи заочне рішення.
Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам в їх сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони уклали шлюб у Міському відділі реєстрації актів громадянського стану Львівського обласного управління юстиції 20 липня 2001 року, про що зроблений актовий запис №1155.Від сумісного життя мають двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 15 березня 2020 року подружні стосунки припинені остаточно, проживають окремо один від одного.
Відповідно до ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Згідно ч. 2 ст. 112 СК України, шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу не відповідало б інтересам одного із них, інтересам їх дітей, які мають істотне значення.
Статтею 5 Протоколу № 7 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом №475/97-ВР(475/97-ВР) від 17.07.1997) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, що відповідає ст. 51 Конституції України. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу одна з основних його засад. Шлюб це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз», підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.
Судом встановлено, що шлюб між сторонами є лише формальним, сторони не підтримують подружніх відносин, примирення між ними неможливе.
Суд вважає, що сім'я розпалася остаточно, збереження сім'ї неможливе, подальше збереження родини суперечить інтересам сторін, а тому шлюб слід розірвати.
Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 840,80 грн., який був сплачений нею під час звернення до суду.
Керуючись ст. 10, 12, 13, 77-83, 263-265, 280-284 ЦПК України, ст. 110 Сімейного кодексу України суд
ПозовОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), зареєстрований у Міському відділі реєстрації актів громадянського стану Львівського обласного управління юстиції 20 липня 2001 року, про що зроблений актовий запис №1155.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 840 /вісімсот сорок/ гривень 80 копійок сплаченого судового збору.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складений 09 листопада 2020 р.
Суддя: Н.М.Румілова