Справа № 444/1922/20
Провадження № 2-а/444/50/2020
09 листопада 2020 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:
головуючий суддя Оприск З. Л.
секретар судового засідання Усманова З.З.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жовква Львівської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
17.08.2020 року справу за даною позовною заявою прийнято до розгляду та відкрито у ній провадження.
Позивач в обґрунтування позовних вимог вказує на те, що 19 липня 2020 року відносно ОСОБА_1 інспектором ОР 2 батальйон 4 рота УПП у Львівській області, лейтенантом поліції Федина Юрієм Петровичем винесена постанова про накладення адміністративного стягнення серія ЕАМ №2844536 про визнання винним позивача у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП з накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу на суму 425 грн. Вказав, що в постанові вказано, що 19.07.2020 року о 09 годині 06 хвилин с. Сопошин дорога М09 Тернопіль Львів - Рава - Руська 150 км. водій керуючи ТЗ на дорозі із двостороннім рухом, яка має по одній смузі для руху в кожному напрямку, здійснив виїзд на смугу зустрічного руху за наявної суцільної лінії дорожньої розмітки, чим порушив п. 11 (ПДР - Порушення розташування ТЗ на проїзній частині, ч. 2 ст. 122 КУпАП. Зазначив, що на околиці с. Сопошин, за наявності переривистої лінії (яка надає дозвіл на перетинання т/з) він здійснив обгін вантажівки, яка їхала тримаючись майже узбіччя зі швидкістю близько 30 км/год. Вказав, що після здійснення обгону його відразу було зупинено представниками поліції. Зазначив, що він заперечив щодо факту скоєння правопорушення та пояснив, що обгін здійснював т/з який рухався зі швидкістю 30 км/год по правій стороні дороги, при чому зліва була переривиста лінія дорожньої розмітки, яка дозволяла здійснити виїзд на зустрічну смугу. Вказав, що відповідач заявив, що розпочалося розгляд справи про адміністративне правопорушення, та запитав позивача чи наявні у нього клопотання. Зазначив, що він відповів, що хоче під час вказаного провадження залучити адвоката, однак почув відповідь, що це буде затягування часу. Вказав, що після цього лейтенантом поліції Федина Юрієм Петровичем без присутності захисника було прочитано зміст оскаржуваної постанови, другий екземпляр якої вручено позивачу. Зазначив, що в оскаржуваній постанові відповідачем не вказано підпункт пункту 11, який порушив позивач. Вказав, що відповідач при винесенні постанови не керувався жодними допустимими доказами, які б підтверджували вину позивача у скоєнні правопорушення. Просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення та справу закрити.
Відповідач не подав відзив на позов.
Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про час та місце його проведення, причин неявки не повідомили, однак позивач клопотав про розгляд справи у його відсутності, позов підтримав.
Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксація судового засідання з допомогою технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Конституцією України закріплено норму щодо обов'язку органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст.19).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом встановлено, що 19 липня 2020 року відносно ОСОБА_1 інспектором 2 батальйону 4 роти УПП у Львівській області лейтенантом поліції Федина Юрієм Петровичем винесена постанова про накладення адміністративного стягнення серії ЕАМ № 2844536 про визнання винним позивача у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, з накладення на позивача адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. за те, що позивач 19.07.2020 року о 09 годині 06 хвилин с. Сопошин дорога М09 Тернопіль - Львів - Рава-Руська 150 км., керуючи ТЗ на дорозі із двостороннім рухом, яка має по одній смузі для руху в кожному напрямку, здійснив виїзд на смугу зустрічного руху за наявної суцільної лінії дорожньої розмітки, чим порушив п. 11 (ПДР - Порушення розташування ТЗ на проїзній частині), вчинивши правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, що підтверджується копією даної постанови.
Пункт 11 Правил дорожнього руху встановлює наступне:
«11.1. Кількість смуг на проїзній частині для руху нерейкових транспортних засобів визначається дорожньою розміткою або дорожніми знаками 5.16, 5.17.1, 5.17.2, а за їх відсутності - самими водіями з урахуванням ширини проїзної частини відповідного напрямку руху, габаритів транспортних засобів і безпечних інтервалів між ними.
11.2. На дорогах, які мають дві і більше смуг для руху в одному напрямку, нерейкові транспортні засоби повинні рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини, крім випадків, коли виконується випередження, об'їзд або перестроювання перед поворотом ліворуч чи розворотом.
11.3. На дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об'їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу.
11.4. На дорогах з двостороннім рухом, які мають щонайменше дві смуги для руху в одному напрямку, забороняється виїжджати на призначений для зустрічного руху бік дороги.
11.5. На дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч, розвороту або для зупинки чи стоянки на лівому боці дороги з одностороннім рухом у населених пунктах, коли це не суперечить правилам зупинки (стоянки).
11.6. На дорогах, які мають три і більше смуги для руху в одному напрямку, вантажним автомобілям з дозволеною максимальною масою понад 3,5 т, тракторам, самохідним машинам і механізмам дозволяється виїжджати на крайню ліву смугу лише для повороту ліворуч та розвороту, а у населених пунктах на дорогах з одностороннім рухом, крім цього, - для зупинки зліва, в дозволених випадках, з метою завантаження чи розвантаження.
11.7. Транспортні засоби, швидкість руху яких не повинна перевищувати 40 км/год або які з технічних причин не можуть розвивати таку швидкість, повинні рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини, крім випадків, коли виконується обгін, об'їзд або перестроювання перед поворотом ліворуч чи розворотом.
11.8. По трамвайній колії попутного напрямку, розташованій на одному рівні з проїзною частиною для нерейкових транспортних засобів, дозволяється рух за умови, що це не заборонено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою, а також під час випередження, об'їзду, коли ширина проїзної частини недостатня для виконання об'їзду, без виїзду на трамвайну колію.
На перехресті дозволяється виїжджати на трамвайну колію попутного напрямку в тих самих випадках, але за умови відсутності перед перехрестям дорожніх знаків 5.16-5.19.
Поворот ліворуч або розворот повинні виконуватися з трамвайної колії попутного напрямку, розташованої на одному рівні з проїзною частиною для нерейкових транспортних засобів, якщо інший порядок руху не передбачено дорожніми знаками 5.16, 5.18 або розміткою 1.18.
В усіх випадках не повинно створюватися перешкод для руху трамвая.
11.9. Забороняється виїжджати на трамвайну колію зустрічного напрямку, відокремлені від проїзної частини трамвайні колії та розділювальну смугу.
11.10. На дорогах, проїзна частина яких поділена на смуги руху лініями дорожньої розмітки, забороняється рухатися, займаючи одночасно дві смуги. Наїжджати на переривчасті лінії розмітки дозволяється лише під час перестроювання.
11.11. При інтенсивному русі змінювати смугу дозволяється лише для об'їзду перешкоди, повороту, розвороту або зупинки.
11.12. Водій, який здійснює поворот на дорогу, що має смугу для реверсивного руху, може перестроюватися на неї тільки після проїзду реверсивного світлофора з сигналом, що дозволяє рух, і якщо це не суперечить пунктам 11.2, 11.5 та 11.6 цих Правил.
11.13. Забороняється рух транспортних засобів по тротуарах і пішохідних доріжках, крім випадків, коли вони застосовуються для виконання робіт або обслуговування торговельних та інших підприємств, розташованих безпосередньо біля цих тротуарів або доріжок, за відсутності інших під'їздів і за умови виконання вимог пунктів 26.1-26.3 цих Правил.
11.14. Рух по проїзній частині на велосипедах, мопедах, гужових возах (санях) і вершникам дозволяється лише в один ряд по правій крайній смузі якомога правіше, за винятком випадків, коли виконується об'їзд. Поворот ліворуч та розворот дозволяється на дорогах з однією смугою для руху в кожному напрямку і без трамвайної колії посередині. Дозволяється рух по узбіччю, якщо це не створить перешкод пішоходам.».
Відповідно до ч.2 ст.122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Орган (посадова особа) при розгляді справи, зокрема, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність; повинен своєчасно, всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, вирішити її в точній відповідності до закону тощо (статті 245, 280 КУпАП). Згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю через відсутність події і складу адміністративного правопорушення (пункт 1 статті 247); справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, крім випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці (частина перша статті 249) ; оцінка доказів ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності (стаття 252) тощо.
Згідно положення ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч.1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
Як вбачається із копії оскаржуваної постанови, інспектором поліції не вказано в такій, який саме підпункт пункту 11 Правил дорожнього руху із чотирнадцяти було порушено позивачем.
Позивач в позовній заяві вказував, що на околиці с. Сопошин, за наявності переривистої лінії (яка надає дозвіл на перетинання т/з) він здійснив обгін вантажівки, яка їхала тримаючись майже узбіччя зі швидкістю близько 30 км/год.
Окрім цього, позивач вказав, що ним під час розгляду справи було заявлено клопотання про залучення захисника, однак в задоволенні такого було відмовлено, та справу було розглянуто буз участі захисника.
Дане твердження позивача підтверджується відеозаписом події, що доданий до матеріалів справи.
Разом з тим, відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, не заперечив проти незаконності винесеної постанови, та всупереч вимогам ч. 2 ст. 77 КАС України не надав суду жодних належних і допустимих у розумінні ст. 251 КУпАП, ст. 72, 73 КАС України доказів, які б підтверджували правомірність винесення оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, чи спростовували б твердження позивача щодо відсутності в його діях складу правопорушення, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності.
Відсутність належних та допустимих доказів правопорушення не дає можливості прийти до висновку про те, що позивач допустив порушення Правил дорожнього руху України.
За таких обставин факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, є недоведеним.
Варто зазначити, що презумпція невинуватості застосовується і до адміністративних правопорушень. Таку позицію констатував і Європейський суд з прав людини, зокрема у рішенні по справі «Надточій проти України» від 15.05.2008 року.
За таких обставин оскаржувана постанова не відповідає встановленим до неї вимогам законодавства, відповідач при її винесенні не діяв лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому оскаржувану постанову потрібно визнати незаконною та скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити. Оскаржувана постанова така, що прийнята не у відповідності до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України.
Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 245, 251, 256 КУпАП, ст. 9, 77, 78 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Скасувати постанову серії ЕАМ № 2844536 від 19.07.2020 року, винесену інспектором 2 батальйону 4 роти УПП у Львівській області лейтенантом поліції Федина Юрієм Петровичем, про накладення на ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. за порушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Закрити справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст. 295 КАС України). Апеляційна скарга подається з урахуванням Перехідних положень КАС України.
За умовами ст. 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий Оприск З. Л.