Справа №443/1569/20
Провадження №1-кс/443/206/20
слідчого судді
05 листопада 2020 року місто Жидачів
Слідчий суддя Жидачівського районного суду Львівської області ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження,
за участю:
особи, яка подала скаргу, ОСОБА_3 , -
встановив:
В обґрунтування скарги ОСОБА_3 покликається на те, що слідчим у постанові від 07.10.2020 про закриття кримінального провадження не зазначено, у який спосіб ним з'ясовано відсутність у ОСОБА_3 жодної інформації по справі, оскільки його взагалі не допитували у цьому кримінальному провадженні. Ним скеровувалися слідчому заяви щодо проведення слідчих дій, однак жодної відповіді він не отримав. Він неодноразово звертав увагу слідства на відсутність права у ОСОБА_4 на виїзд у країни Шенгену через депортацію. У справі не допитано ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , не витребувано відомості з Департаменту прикордонної служби України щодо заборони ОСОБА_4 на виїзд за межі України у період вчинення шахрайства, не допитано його як потерпілого.
У судовому засіданні ОСОБА_3 скаргу підтримав, покликаючись на викладені у ній аргументи, та просить слідчого суддю її задовольнити.
Прокурор у судове засідання не прибув, однак подав до суду клопотання про проведення розгляду скарги за його відсутності, проти скарги заперечує.
Слідчий у судове засідання не прибув, однак подав до суду заяву про проведення розгляду скарги за його відсутності.
З огляду на приписи частини 3 ст. 306 КПК України слідчий суддя вважає за можливе проводити розгляд скарги за відсутності прокурора і слідчого.
Слідчий суддя, заслухавши доводи особи, яка подала скаргу, вивчивши наведені у скарзі аргументи та додані до неї матеріали, а також матеріали кримінального провадження, доходить такого висновку.
Стаття 55 Конституції України кожному гарантує право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади та посадових осіб.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).
Відповідно до вимог статті 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Обов'язком слідчого є застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування (частина 5 ст. 38 КПК України).
Частина 1 статті 91 КПК України передбачає обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження (частина 2 ст. 91 КПК України).
Таким чином, за загальним правилом, визначеним нормою частини 1 ст. 92 КПК України, обов'язок доказування зазначених обставин покладається на слідчого, прокурора.
Досудове розслідування визнається закінченим, якщо немає необхідності у проведенні ще будь-яких слідчих (розшукових) або негласних слідчих (розшукових) дій, спрямованих на збирання, перевірку та оцінку доказів, коли жодна з версій, які виникли, не залишилась неперевіреною, тобто коли виконані вимоги ст. 91 КПК України про встановлення обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
З аналізу матеріалів кримінального провадження встановлено таке.
Відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 190 КК України, внесено до ЄРДР 18.11.2019 (реєстраційний №12019140000000807) (а.к.п.1).
Відповідно до протоколу від 28.11.2019 ОСОБА_3 допитано як потерпілого (а.к.п.15-17).
Заявою від 19.11.2019 Лешега надав слідчому у кримінальному провадженні інформацію стосовно ОСОБА_6 (а.к.п.24-25).
13.01.2020 прокурором відділу Стрийської місцевої прокуратури надано слідчому у кримінальному провадженні письмові вказівки з метою повного, всебічного та об'єктивного проведення досудового розслідування (а.к.п.37-38).
На виконання цих вказівок слідчим дані доручення про проведення слідчих (розшукових) дій працівникам сектору кримінальної поліції Жидачівського ВП (а.к.п.40-41, 42-43, 65-66, 81-82), допитано свідка ОСОБА_7 (а.к.п.47-51), отримано інформацію про: реєстрацію ТЗ ОСОБА_8 та ОСОБА_6 (а.к.п.60, 62), перетин ОСОБА_8 кордону (а.к.п.80), отримання ОСОБА_8 закордонних паспортів та про його місце реєстрації (а.к.п.87), ухвалено постанову про проведення процесуальних дій на іншій території (а.к.п.97-98), отримано протокол про допит свідка ОСОБА_9 (а.к.п.102).
Слідчий суддя звертає увагу на те, що письмові вказівки прокурора є обов'язковими до виконання слідчим, однак такі у повній мірі ним не виконані, а саме: виконано лише пункти 1, 3, 5, 10. Водночас, невиконаними залишаються такі письмові вказівки прокурора:
допитати у якості свідка ОСОБА_8 , з'ясувавши детально про можливі відомі йому обставини скоєння кримінального правопорушення;
долучити до матеріалів кримінального провадження витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно з метою встановлення наявності такого у ОСОБА_8 та Ведралової;
додатково допитати потерпілого ОСОБА_3 з метою встановлення номерів телефонів ОСОБА_8 та особи на ім'я « ОСОБА_10 »;
отримавши номер мобільних телефонів вищезазначених осіб, звернутися із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, яка знаходиться у операторів мобільних мереж, з метою підтвердження спілкування між потерпілим та вищевказаними особами в період з 01.04.2019 по теперішній час;
після отримання інформації у операторів мобільного зв'язку про з'єднання абонентів, скерувати її в ОУЗ для аналізу, після чого приступити до відпрацювання моніторингу. З метою якісного відпрацювання моніторингу скласти довідку-таблицю, де вказувати номери «А» та ОСОБА_11 , дату, час, тип, тривалість дзвінків, мобільні термінали, повні анкетні дані встановлених осіб, членів їх сімей, мобільні телефони членів сім'ї та отриману в результаті відпрацювання інформацію;
долучити до матеріалів кримінального провадження характеризуючі дані на ОСОБА_8 ;
встановити та допитати усіх можливих очевидців скоєного кримінального правопорушення;
виконати інші слідчі дії, необхідність у яких виникне під час досудового розслідування у кримінальному провадженні.
Слідчий суддя зауважує, що у матеріалах кримінального провадження наявні клопотання потерпілого про проведення слідчим процесуальних дій (а.к.п.74, 76, 92) і відсутні постанови, які б свідчили про відмову у задоволенні цих клопотань, відтак питання, які ставляться у цих клопотаннях, в силу вимог статті 220 КПК України, повинні отримати належне процесуальне реагування зі сторони слідчого.
Крім цього, суд вважає слушними доводи скаржника щодо проведення слідчої дії - одночасного допиту потерпілого та свідка ОСОБА_12 з метою підтвердження або спростування наданих ними показань.
Водночас, слідчий суддя звертає увагу на те, що слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог КПК України, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється (частина 5 статті 40). Відтак, слідчий суддя зауважує, що ухвалення рішення щодо звернення про міжнародну правову допомогу та оголошення особі про підозру є дискрецією слідчого, втручання у яку буде перебиранням на себе частини повноважень слідчого щодо здійснення досудового слідства, що є неприпустимим та суперечитиме завданню кримінального провадження і таким основним засадам кримінального провадження, як законність та змагальність сторін.
За наведених вище обставини слідчий суддя зазначає, що слідчим не повно досліджено обставини кримінального провадження, не проведено всіх слідчих та процесуальних дій, що необхідно провести у кримінальному провадженні, відтак, доходить переконання про передчасність ухваленої слідчим постанови про закриття кримінального провадження.
Вирішуючи питання про законність ухваленої слідчим постанови та відповідність її нормам кримінального процесуального закону слідчий суддя зважає на вимоги пункту 2 частини 5 ст. 110 КПК України, якими передбачено, що постанова слідчого, прокурора складається з мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
З огляду на викладене, слідчий суддя зазначає, що постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам справи, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Однак, з аналізу оскаржуваної постанови вбачається, що така не відповідає зазначеним критеріям і є немотивованою.
Слідчий суддя констатує, що прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження та оцінки слідчим всіх доказів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності, однак з вищевикладеного вбачається, що цього слідчим зроблено не було.
Відповідно до вимог частин 1 та 2 статті 307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення слідчого постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності та беручи до уваги те, що в порушення вимог статті 91 КПК України слідчим не виконані вимоги про встановлення обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, не проведено всіх слідчих та процесуальних дій, а, відтак, не повно з'ясовано обставини кримінального провадження, не надано оцінки усім здобутим доказам у сукупності, тому слідчий суддя вважає за необхідне задовольнити скаргу та скасувати постанову слідчого про закриття кримінального провадження.
Керуючись статями 303-307, 372 КПК України, -
постановив:
Скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження задовольнити.
Скасувати постанову слідчого СВ Жидачівського ВП Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_13 від 07.10.2020 про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за реєстраційним №12019140000000807 від 18.11.2019.
Ухвала набирає законної сили з моменти її оголошення та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1