Справа № 442/5238/18
Провадження № 3-в/442/6/2020
04 листопада 2020 року рогобицький міськрайонний суд Львівської області
у складі:
головуючого судді: Хомик А.П.,
з участю секретаря судового засідання: Лужецької С.В.,
розглянувши подання начальника Дрогобицького МРВ філії ДУ «Центр пробації» у Львівській області Сисан М.М. щодо вирішення питання, пов'язаного з виконанням постанови суду стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якого постановою Дрогобицького міськрайонного суд Львівської області від 30.08.2018 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 120 годин суспільно-корисних робіт,-
24.09.2020 до суду надійшло подання начальника Дрогобицького МРВ філії ДУ «Центр пробації» у Львівській області Сисан М.М. щодо вирішення питання, пов'язаного з виконанням постанови суду стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Подання мотивує тим, що Дрогобицьким МРВ за адресою місця проживання ОСОБА_1 , яка зазначається у постанові суду, а саме: АДРЕСА_1 , було скеровано виклики на 04.10.2018 та 12.10.2018 для постановки на облік. Однак, останній до органу пробації не з'явився. 12.12.2018 року Дрогобицьким МРВ з питань пробації скеровувався запит до Дрогобицького ВП ГУ НП у Львівській області про сприяння у перевірці місця проживання ОСОБА_1 , у зв'яку з чим поліцейським СРПП № 4 Дрогобицького ВП була надана відповідь про те, що на момент перевірки вищевказаний порушник за вказаною адресою не проживає, місце проживання та перебування останнього не відомо. Зазначає, що на адресу правопорушника неодноразово скеровувалися виклики, у зв'язку із виконанням постанови суду про адміністративні правопорушення, по яких вищевказаний правопорушник не з'являвся у визначений строк, а також було здійснено перевірку за місцем проживання ОСОБА_1 . На момент перевірки вищевказаний порушник за вищевказаною адресою був відсутнім, а мати відмовилася від будь-якого письмового пояснення, повідомивши, що на даний час місце проживання свого сина їй не відоме. Крім того, Дрогобицьким МРВ неодноразово скеровувалися запити до Почаєвицької сільської ради Дрогобицького району, Львівської області, в ОАДП ГУДМС у Львівській області, у Дрогобицький МРВ ДВС ГТУЮ у Львівській області щодо встановлення адреси місця проживання та реєстрації правопорушника. Однак нових відомостей стосовно місця проживання та реєстрації зазначеного боржника - невідомі. За місцем проживання ОСОБА_1 не з'являвся. 23.10.2019 року Дрогобицьким міськрайонним відділом філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області з метою встановлення місця перебування, проживання та реєстрації ОСОБА_1 розпочато першочергові розшукові заходи. Було скеровано запити в Психіатричну лікарню с. Заклад, в АДВ ДМС у Львівській області, в обласне бюро судово- медичної експертизи у Львівській області, Дрогобицьку районну лікарню, у Львівську установу виконання покарань №19, в ізолятор тимчасового тримання Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області, у відділ РАЦС м. Дрогобича та Дрогобицького району. Однак, проведеними розшуковими заходами встановити місце перебування, проживання та місце нової реєстрації правопорушника не виявилося можливим.
Враховуючи вище викладене, просить вирішити питання пов'язане з виконанням судового рішення, оскільки вказані обставини унеможливлюють виконання постанови Дрогобицького міськрайонного суд Львівської області від 30.08.2018 відносно ОСОБА_1 .
Представник Дрогобицького МРВ філії ДУ «Центр пробації» у Львівській області в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляду подання без його участі, подання підтримав та просив відповідно до ст.303 КУпАП припинити виконання постанови у зв'язку із закінченням строків давності виконання судового рішення.
Правопорушник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі.
Розглянувши матеріали подання, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення за № 442/5238/18 (провадження 3/442/1667/18), матеріали особової справи ОСОБА_1 , суд приходить до висновку про настання давності виконання постанови Дрогобицького міськрайонного суд Львівської області від 30.08.2018 щодо накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 з наступних підстав.
Відповідно до ст. 304 КУпАП питання, пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Як вбачається з постанови Дрогобицького міськрайонного суд Львівської області від 30.08.2018 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді 120-ти годин суспільно-корисних робіт.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 КУпАП не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.
В той же час, наслідки ухилення особи від відбування суспільно корисних робіт передбачені ст. 325-4 КУпАП, відповідно до якої у разі ухилення порушника від відбування таких робіт, така особа підлягає адміністративній відповідальності, а за злісне ухилення від відбуття такого виду стягнення передбачена її кримінальна відповідальність.
В даному випадку, суд позбавлений можливості застосувати зазначені положення КУпАП, оскільки жодних аргументованих доказів щодо ухилення ОСОБА_1 від виконання присуджених йому суспільно корисних робіт суду не надано.
Натомість, сам факт відсутності ОСОБА_1 за місцем проживання та/або реєстрації, у зв'язку з чим не представилось можливим встановити його місце перебування, проживання та місце нової реєстрації, не може розцінюватись як факт його ухилення від відбування адміністративного стягнення.
Статтею 302 КУпАП визначено лише три підстави для припинення виконання постанов про накладення адміністративних стягнень: видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення; скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність; смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.
Однак, визначений у ч. 1 ст. 303 КУпАП строк давності виконання постанов про накладення адміністративних стягнень є загальним і не залежить від виду стягнення, яке було призначено правопорушнику. Сутність строку давності виконання відповідних постанов полягає в тому, що він є граничним періодом у часі, протягом якого мають бути вчинені всі необхідні дії, спрямовані на виконання стягнення.
Перебіг строку давності постанови суду розпочинається від моменту звернення її до виконання. Постанова вважається звернутою до виконання, коли орган, який її виніс, вручає або надсилає її копію відповідній особі або надсилає органу, уповноваженому безпосередньо її виконувати. Таким чином, своєчасне направлення постанови для виконання (не більш ніж через три місяці з дня її винесення) визнається єдиним юридичним фактом, що має значення для встановлення, чи підлягає вона виконанню, незалежно від того, чи розпочато безпосереднє (реальне) виконання цієї постанови.
Згідно матеріалів справи, постанова суду щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, своєчасно була звернута до виконання.
У чинній редакції ст. 303 КУпАП визначено не давність виконання постанови про накладення адміністративного стягнення, а давність звернення її до виконання, що, в свою чергу, створює правозастосовні проблеми на завершальній стадії провадження у справах про адміністративні правопорушення. Фактична безстроковість виконання постанов про накладення адміністративного стягнення суперечить принципу правової визначеності, що є складовою принципу верховенства права і широко застосовується Європейським судом з прав людини при оцінці порушень державами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Необмежений строк виконання своєчасно надісланої постанови про накладення адміністративного стягнення суперечить принципу Рекомендації Комітету міністрів Ради Європи державам членам стосовно адміністративних санкцій.
Правову позицію щодо дотримання справедливості Конституційний Суд України висловив у Рішенні від 30.01.2003 № 3-рп/2003, зазначивши, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
У рішенні № 15-рп/2004 від 02.11.2004 Конституційний Суд України зазначив, що відповідно до Основного Закону України людина, її права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права, тобто панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, і вони як елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України, тощо.
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 29.06.2010 № 17-рп/2010 тлумачить принцип правової визначеності таким чином, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями.
За період з часу винесення постанови, з 30.08.2018 до часу розгляду матеріалів подання щодо вирішення питань, пов'язаних з виконанням постанови суду, у суді, тобто до 04.11.2020, постанова суду про накладення адміністративного стягнення не виконана, оскільки за результатом вжитих органом пробації розшукових заходів встановити місце перебування, проживання та місце нової реєстрації правопорушника не виявилося можливим, що й унеможливило виконання постанови суду.
За таких обставин, керуючись принципом верховенством права, яке не обмежується лише законодавством, а й повинно відповідати ідеології справедливості, суд приходить до висновку, що постанова Дрогобицького міськрайонного суд Львівської області від 30.08.2018, якою ОСОБА_1 визнано винни у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 120 годин суспільно корисних робіт, не підлягає виконанню, у зв'язку із закінченням строків давності її виконання.
Керуючись ст.ст. 303, 304 КУпАП, суд -
Подання начальника Дрогобицького МРВ філії ДУ «Центр пробації» у Львівській області Сисан М.М. щодо вирішення питання, пов'язаного з виконанням постанови суду стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Припинити виконання постанови Дрогобицького міськрайонного суд Львівської області від 30.08.2018 у справі № 442/5238/18 (провадження 3/442/1667/18) стосовно ОСОБА_1 в частині накладення на нього адміністративного стягнення у виді 120-ти годин суспільно корисних робіт за давністю її виконання, звільнивши останнього від відбування вказаного адміністративного стягнення у зв'язку із закінченням строків давності виконання вказаного судового рішення.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Дрогобицький міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Хомик А.П.