Справа № 496/3919/20
Провадження № 2/496/1814/20
06 листопада 2020 року суддя Біляївського районного суду Одеської області Пасечник М.Л. розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,
Позивач, ОСОБА_1 , звернуся до суду з позовом в якому просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 на його користь заборгованість за договором безпроцентної позики від 17 жовтня 2019 року у розмірі 100 000 грн. та судові витрати.
Позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просить суд:
-в порядку забезпечення позову, накласти арешт на нежитлове приміщення магазину загальною площею 25,8 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , номер об'єкта в РПВН:36040513 та заборонити їх відчуження;
-заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно, а також іншим суб'єктам на яких покладено функції державного реєстратора прав на нерухоме майно вчиняти реєстраційні дії (реєстрація прав та їх обтяжень) з нежитловим приміщенням магазину загальною площею 25,8 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , номер об'єкта в РПВН:36040513.
Заявник вказував, що ОСОБА_2 знаходиться в скрутному матеріальному стані та може здійснити відчуження належного йому нерухомого майна, що може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а тому просить суд задовольнити заяву.
Дослідивши матеріали позовної заяви у межах вирішення заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову, суддя дійшов до наступного.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити, передбачених ст. 150 цього Кодексу, заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У відповідності до п.1 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та або грошові кошти, що належить або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Розгляд заяви, згідно ст. 153 ЦПК України, здійснюється судом без повідомлення учасників справи.
Згідно до ч.6 ст. 153 ЦПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Згідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
У вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Заява про забезпечення позову повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову (ч.1 ст. 151 ЦПК України).
З матеріалів справи не вбачається підстав для задоволення заяви позивача про вжиття заходів забезпечення даного позову, оскільки відповідно до вимог ч.3 ст. 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Як вбачається з прохальної частини позову, ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 заборгованість за договором безпроцентної позики у розмірі 100 000 грн., проте, позивачем не доведено співмірність ціни позову з вартістю предмета забезпечення позову на момент подання даної заяви, що водночас позбавляє суд можливості визначити чи є вид забезпечення позову співмірним із заявленими вимогами.
Також, ОСОБА_1 не надано належних доказів на підтвердження того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду в разі невжиття заходів забезпечення даного позову, лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення останнього від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування та підтвердження їх доказами, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 17.10.2018 року у справі №183/5864/17-ц.
На підставі наведеного, заява ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову не підлягає задоволенню.
Одночасно суд роз'яснює, що ця відмова не позбавляє позивача на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позову в порядку встановленому ЦПК України.
Керуючись ст.ст.149-153, 258, 259, 260 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову по справі №496/3919/20 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя М.Л. Пасечник