09.11.2020 ЄУН № 337/3371/20
Провадження № 2/337/1654/2020
09 листопада 2020 року Хортицький районний суд м. Запоріжжя
у складі: головуючого судді Гнатик Г.Є.
за участю секретаря Нетяги М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
13.08.2020 року позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу.
В заяві вказала, що 22.01.2011 року вона зареєструвала шлюб з відповідачем. Від шлюбу подружжя має двох неповнолітніх дітей. Шлюбні відносини з відповідачем припинені з вересня 2019 року, у теперішній час спільне господарство не ведеться, шлюбні відносини вони не підтримують, тому просила розірвати шлюб між нею та відповідачем.
Ухвалою від 16.09.2020 року по справі відкрито провадження, визначено про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з'явилася, надала суду клопотання про розгляд справи у її відсутності, позов підтримала, наполягає на розірванні шлюбу.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання жодного разу не з'явився, поважну причину неявки суду не повідомив, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку.
Відповідно до довідки Департаменту з питань реєстрації від 09.09.2020 року, отриманої судом 15.09.2020 року, реєстрація ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , відсутня.
Підсудність даної справи визначена судом на підставі п.2 ст. 28 ЦПК України, за місцем проживання відповідача, на утриманні якого перебувають неповнолітні діти.
Крім того, відповідач повідомлявся про розгляд справи шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке було розміщене 13.10.2020 року.
Судом були використані всі можливі способи сповіщення відповідача про наявність справи у суді, але вони результатів не дали.
ЄСПЛ у рішенні у справі «В'ячеслав Корчагін проти Росії» ( № 12307/16) визначив, що якщо повістку було направлено за однією з відомих адрес, а особа ухиляється від її отримання то особа може стежити за ходом справи з офіційних джерел, таких як веб- сторінка суду, а тому права такої особи щодо розгляду справи у його відсутності, порушені не були.
Враховуючи вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін, по наявним у справі документам.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу звукозаписувальними технічними засобами не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними та підлягаючими задоволенню виходячи з наступного.
Стаття 68 Конституції України зобов'язує кожного неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Під способами захисту цивільних прав розуміються закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 22.01.2011 року, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб, після реєстрації шлюбу прізвище дружини « ОСОБА_1 » (а.с.5).
Сумісне життя з відповідачем не склалося, шлюбні відносини припинені з вересня 2019 року, тому позивачка звернулася до суду з даним позовом.
За змістом ст.51 Конституції України та ст.24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка, примушування до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 65 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Положенням ч.1 ст. 112 СК України передбачено, що суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.10 Постанови №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Передбачене ч. 1 ст. 111 СК вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення (ч. 5 ст. 191 ЦПК).
Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», якщо після закінчення призначеного судом строку примирення подружжя не відбулося і хоча б один з них наполягає на припиненні шлюбу, суд вирішує справу по суті.
Враховуючи, що шлюбні відносини сторони припинили, сумісного господарства не ведуть, позивачка не бажає зберегти шлюб та сім'ю та наполягає на розірванні шлюбу, суд вважає за можливе позов задовольнити, шлюб розірвати, відповідно до ст.110, 112 СК України.
Керуючись ст.ст. 110, 112 СК України; ст. 258, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 22 січня 2011 року Хортицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції, актовий запис № 22.
Залишити ОСОБА_1 прізвище - « ОСОБА_1 ».
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,ІПН НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп.
Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду через Хортицький районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Г.Є.Гнатик