Справа №: 310/7859/20
3/310/3844/20
Іменем України
06 листопада 2020 року м. Бердянськ
Суддя Бердянського міськрайонного суду Запорізької області Дністрян О.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла із Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
- у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Встановив:
20 жовтня 2020 року о 20-00 год. ОСОБА_1 , перебуваючи дома за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство відносно своєї дружини ОСОБА_2 , під час якого штовхнув її, внаслідок чого розбив ніс, тим самим заподіявши фізичне насильство, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1ст. 173-2 КУпАП.
До початку судового засідання ОСОБА_1 подав до суду письмове клопотання, в якому просив закрити провадження по даній справі. Своє клопотання обґрунтував тим, що при документуванні уповноваженими особами Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області були не виконані норми, зазначені в абз. 2 ст. 254 КУпАП та вимоги ст. 8 розділу ІІ Документування адміністративних правопорушень «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції» щодо оформлення протоколу та припису про адміністративне правопорушення, оскільки йому не було вручено копію протоколу та припису, не було повідомлено серію та номер бланку протоколу та припису, крім того не була виконана в повній мірі вимога щодо складання протоколу та припису державною мовою, а також не була йому надана змога надати письмове пояснення щодо звинувачення у скоєнні правопорушення. Крім того, зазначив, що посадові особи поліції проігнорували вимоги ст. 277 КУпАП та частини ІІ розділу ІІ зазначеної Інструкції щодо роз'яснення прочитаних ними під час складання протоколу та припису статей Конституції України з нормами, зазначеними у ст.ст. 55,56,59 та 63, у зв'язку з чим йому не зрозуміла суть припису. Крім того, працівниками поліції проігноровано вимоги санітарної безпеки під час введених карантинних обмежень, а саме прибули в будинок без масок та печаток. Зазначив, що підписав припис, щоб не наражати себе на інфекційну хворобу COVID-19. Також зазначив, що він не мав умислу на свідоме спричинення насильства за ознакою статі щодо ОСОБА_2 , матері його сина, яка з його дозволу перебувала в його будинку та спілкувалась з сином. ОСОБА_3 хворіє хронічним захворюванням щитовидної залози, яка в разі загострення викликає в неї страх, депресію та перепад настрою - агресію. Пі час конфлікту, який ОСОБА_2 створила умисно, на його прохання припинити лайку і не заважати працювати, вона продовжила гучно ображати його, морально знущатися над ним, погрожувати тим, що вона виселить його з власного будинку, штовхнула його, та коли він проходив по їдальні мимо неї, перебуваючи у стані крайнього хвилювання, душевного струсу від постійних образ і погроз,
відштовхнув від себе ОСОБА_2 .
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину у скоєному правопорушенні визнав частково та пояснив, що дійсно під час конфлікту штовхнув ОСОБА_2 , чи пішла в неї пішла кров з носа не знає, проте вважає, що конфлікт спровокувала сама ОСОБА_2 , в нього був відсутній умисел на спричинення відносно неї насильства.
Вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне порушення, оцінивши докази по справі відповідно до ст. 252 КУпАП, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частиною 1 ст.173-2 КпАП України передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Вина ОСОБА_1 повністю підтверджується письмовими матеріалами справи: відомостями, зазначеними в протоколі про адміністративне правопорушення серія ВАБ №281395 від 20.10.2020р.; інформацією щодо реєстрації звернення від 20.10.2020р., відповідно до якої диспетчер ШМД повідомила, що швидка медична допомога вже на місці стосовно побиття співмешканцем, просять повідомити, коли приїде наряд поліції, протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 20.10.2020р., з якого вбачається, що від ОСОБА_2 прийнято заяву про те, що 20.10.2020р. о 20.05 год. ОСОБА_1 наніс кулаком удар кілька разів в обличчя та вдарив в ніс; письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 20.10.2020р., яка пояснила, що вона мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , разом зі своїм сином та ОСОБА_1 , та 20.10.2020р. з о 20.05 год. з ОСОБА_1 в неї виник конфлікт, під час якого останній наніс їй тілесні ушкодження, а саме, завдав декілька ударів в обличчя, після чого пішла кров з носа, а також він погрожував їй ножем; формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 20.10.2020р., письмовими поясненнями ОСОБА_1 , в яких останній пояснив, що проживає за зазначеною адресою разом з дружиною ОСОБА_2 та сином ОСОБА_4 , 20.10.2020р. у нього з дружиною на протязі усього дня відбувалися сварки, під час яких дружина постійно провокувала його на конфлікт, ображала та принижувала, висловлювалась нецензурною лайкою та близько 20 год., перебуваючи на кухні під час конфлікту, він відштовхнув її, внаслідок чого в неї з носа пішла кров, за ножі він не хватався і нецензурною лайкою не висловлювався, а також частково визнана ОСОБА_1 в судовому засіданні, в якому останній не спростовував, що дійсно під час конфлікту штовхнув ОСОБА_2 ..
Пояснення ОСОБА_1 щодо не отримання останнім копії протоколу про адміністративне правопорушення спростовуються матеріалами справи, оскільки в зазначеному протоколі серії ВАБ №281395 від 20.10.2020р. в графі «другий примірник протоколу про адміністративне» є відмітка про отримання 20.10.2020р. ОСОБА_1 копії протоколу та підпис.
Крім того, суд вважає, що не впливають на законність та обґрунтованість судового рішення і інші доводи ОСОБА_1 щодо документування працівниками поліції адміністративного правопорушення, бо вони не є істотними, тобто такими, які перешкоджають суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
При накладенні адміністративного стягнення, суд враховує положення ст. 33 КУпАП, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи особу правопорушника, суд приходить до висновку про необхідність застосування стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП правопорушник зобов'язаний сплатити судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Проте, відповідно до п. 9 ч. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
Враховуючи, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 2-ої групи (посвідчення серія НОМЕР_1 ), тому відповідно до п. 9 ч. 1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» підлягає звільненню від сплати судового збору на користь держави.
Керуючись ст.ст. 40-1, ст. 173-2 ч.1, 213, 221, 283 КУпАП, суд -
Постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, і піддати стягненню у вигляді штрафу 170 грн., стягнувши суму за реквізитами: номер рахунку UA298999980313000106000008455, населений пункт отг м.Бердянськ, отримувач: Бердянське УК/отг м. Бердянськ/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ) 38042560, банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), код класифікації доходів бюджету: 21081100, найменування коду класифікації доходів бюджету: Адміністративні штрафи та інші санкції.
ОСОБА_1 звільнити від сплати судового збору у відповідності до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Строк пред'явлення до виконання - протягом трьох місяців, з наступного дня після набрання постановою законної сили або закінчення строку, встановленого у разі відстрочки або розстрочки виконання постанови.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Бердянський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Бердянського
міськрайонного суду О.М. Дністрян