Справа № 755/16681/15-ц
"05" листопада 2020 р. Дніпровський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Виниченко Л.М.,
при секретарі Сіренко Д.В.,
за участі
відповідача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
представника позивача ОСОБА_5.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 20 січня 2016 року по цивільній справі № 755/16681/15-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,-
06.10.2020 року ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва із заявою про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва по цивільній справі № 755/16681/15-ц.
Заява мотивована тим, що заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 20.01.2016 року у справі № 755/16681/15-ц за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики було ухвалено рішення яким позов задоволено частково.
У заяві зазначено, що про розгляд справи відповідачу відомо не було, про рішення суду ОСОБА_1 дізнався лише у вересні 2020 року коли стало відомо про наявність виконавчого провадження № 60895169, яке перебуває в провадженні приватного виконавця Мініної М.С. Повний текст заочного рішення було отримано 30.09.2020 року після ознайомлення представника з матеріалами цивільної справи в архіві суду. Відповідач вважає, що заочне рішення винесено незаконно, справу було розглянуто поверхово, суд не сприяв повному, об'єктивному та неупередженому розгляду справи, висновки викладені у рішенні, зроблені з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема суд не звернув уваги на сплив позовної давності щодо вимог позивача. В матеріалах справи відсутні докази, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи за позовом ОСОБА_4 та відсутні докази того, що ОСОБА_1 направлялась копія судового рішення.
В судовому засіданні заявник та його представник ОСОБА_2 підтримали вимоги заяви, просили скасувати заочне рішення суду.
Представник позивача ОСОБА_5 в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні заяви, посилаючись на її безпідставність, пояснив, що в матеріалах справи наявні докази направлення відповідачу викликів в судові засідання, також ОСОБА_1 викликався через оголошення в газету «Урядовий кур'єр», твердження відповідача щодо незаконності судового рішення є бездоказовими та помилковими, рішенням суду позов було задоволено частково.
Вислухавши заявника, його представника, представника позивача, вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши наведені підстави для скасування заочного рішення, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до положень ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Як вбачається з матеріалів поданої заяви та справи № 755/16681/15-ц, ОСОБА_1 фактично не отримував копії спірного рішення суду від 20.01.2017 року і вперше представник відповідача ОСОБА_2 ознайомився з матеріалами справи 30.09.2020 року, що підтверджується заявою про ознайомлення з матеріалами справи, а також відсутністю в матеріалах справи даних про вручення відповідачу копії заочного рішення суду.
За таких обставин, заявнику ОСОБА_1 слід поновити строк на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення суду від 20.01.2016 року.
20 січня 2016 року Дніпровським районним судом м. Києва у цивільній справі № 755/16681/15-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики ухвалено рішення, яким позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за договором позики грошей 24.09.2009 року в сумі 113 575 грн. 96 коп. та судовий збір в сумі 3 654 грн. (а.с. 60-61).
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 15.09.2016 р. у тексті рішення суду виправлено попущену описку, а саме ім'я позивача ОСОБА_4 замінено на ОСОБА_4 (а.с. 77).
Рішення від 20.01.2016 року у вищевказаній справі ухвалене заочне з тих підстав, що відповідач в судове засідання не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
У відповідності до ч. 3 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
З матеріалів справи убачається, що адреса ОСОБА_1 вказана у позовній заяві, на яку судом надсилалась поштова кореспонденція, являється адресою зареєстрованого місця проживання відповідача, що підтверджується відповіддю ГУ ДМС України в м. Києві від 09.09.2015 року (а.с. 19). Також відповідач викликався в судове засідання на 14.12.2015 року через оголошення в газеті Урядовий кур'єр від 25.11.2015 р. № 220 (5594).
Судові засідання призначались на 28.09.2015 р., 16.11.2015 р., 14.12.2015 р., 20.01.2016 р., при цьому всі адресовані відповідачу поштові відправлення з викликами в судові засідання повернулись до суду з відмітками поштового відділення «за закінченням встановленого строку зберігання», що відповідно до положень ч. 5 ст. 74 ЦПК України (в редакції закону від 18.03.2004 року з наступними змінами та доповненнями), на час розгляду справи визнавалось належним врученням судового повідомлення.
Згідно положень ч. 1 ст. 224 ЦПК України (в редакції закону від 18.03.2004 року з наступними змінами та доповненнями), у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи зазначені положення ЦПК України (в редакції закону від 18.03.2004 року зі змінами та доповненнями) та думку представника позивача ОСОБА_5 , який у своїй письмовій заяві просив розглядати справу без його участі та не заперечував проти ухвалення у справі заочного рішення, суд провів заочний розгляд справи та ухвалив заочне рішення у справі 20.01.2016 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 заборгованості за договором позики у розмірі 113575,96 грн.
За вимогами ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, лише сукупність зазначених обставин є підставою для скасування заочного рішення в порядку ст. 288 ЦПК України.
Однак, в даному випадку, окрім того, що суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, суд не вбачає у заяві відповідача ОСОБА_1 посилань на конкретні докази, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Так, надані стороною позивача докази в процесі вирішення справи були оцінені судом і на підставі цієї оцінки та встановлених обставин прийняте рішення про часткове задоволення позову.
Фактично у своїй заяві відповідач ОСОБА_1 посилається на незаконність рішення, поверховість розгляду справи, порушення норм матеріального та процесуального права, тобто заявник фактично не погоджуються з прийнятим рішенням і здійсненою судом оцінкою доказів та обставин справи, при цьому вказує, що судом не було враховано сплив позовної давності.
Однак, такі посилання відповідача не є доказами, що мають істотне значення для правильного вирішення справи в розумінні положень ч. 1 ст. 288 ЦПК України.
Стосовно посилань відповідача на те, що він був позбавлений можливості подати заяву про застосування наслідків спливу строку позовної давності, слід відмітити, що суд прийшов до висновку про відсутність поважності причин нез'явлення в судове засідання та неповідомлення про причини неявки відповідача.
При цьому, таке право відповідача не можна розглядати як доказ, що має істотне значення для правильного вирішення справи, наявність якого в свою чергу призводить до скасування заочного рішення суду.
Так, відповідно до положень ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Отже, посилання відповідача на те, що він не скористався правом заявити про сплив позовної давності, не є доказом в розумінні положень ст. ст. 76, 95 ЦПК України і не є окремою підставою для скасування заочного рішення суду, а може бути реалізоване при новому розгляді справи у зв'язку з встановленням судом всіх складових ч. 1 ст. 288 ЦПК України, які призводять до скасування заочного рішення, однак наявності яких в даному конкретному випадку не встановлено.
Крім того, приймаючи рішення за заявою відповідача про перегляд заочного рішення, суд звертає увагу, що згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Отже, відповідачем до заяви не надано жодних доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи і які не були враховані судом під час ухвалення рішення, а тому у суду відсутні підстави визначені у ст. 288 ЦПК України для скасування заочного рішення, у зв'язку з чим заява задоволенню не підлягає.
Також суд роз'яснює, що заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Керуючись ст. ст. 13, 76, 95, 260, 287, 288, 353, 354 ЦПК України, суд,-
Поновити ОСОБА_1 строк для подання заяви про перегляд заочного рішення.
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 20 січня 2016 року по цивільній справі № 755/16681/15-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Роз'яснити заявнику, що заочне рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складений 09 листопада 2020 року.
Суддя Л.М. Виниченко